Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/838/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2020. Зареєстровано: 07.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2020.
Дата набрання законної сили: 03.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/17514/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №812/838/17
		адміністративне провадження №К/9901/17514/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області 
		на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (суддя Чернявська Т.І.)
		та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (судді: Міронова Г.М. (головуючий), Сіваченко І.В., Шишов О.О.) 
		у справі № 812/838/17
		за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області
		до Головного управління ДФС у Луганській області  
		про визнання протиправним та скасування рішення, 
		В С Т А Н О В И В:
		У червні 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 09 червня 2017 року № 0000701302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. 
		Позов обґрунтовано протиправністю спірного рішення, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у пункті 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не застосовуються.
		Луганський окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від       12 вересня 2017 року, адміністративний позов задовольнив.
		Судові рішення мотивовані тим, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Луганській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області відмовити. Зокрема, скаржник зазначив, що позивачем не надано до контролюючого органу заяву та сертифікат, які підтверджують настання обставин непереборної сили (форм-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, для звільнення його від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску. Крім того, на думку відповідача, суди попередніх інстанцій не врахували, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», чим скасовано пункт 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Луганській області.
		У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а судові рішення - без змін.
		07 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 25938871) зареєстроване за юридичною адресою: місто Сєвєродонецьк Луганської області та перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 червня 2017 року № 1002703273.
		Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2014 року позивач до 20 серпня 2014 року повинен був сплатити єдиний внесок у загальній сумі 20 863,40 грн.
		Із вказаної суми єдиний внесок у розмірі 10 864,09 грн сплачений позивачем               22 серпня 2014 року, що підтверджується виписками управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області по рахунку позивача за 22 серпня 2014 року, за період з 01 до 22 серпня 2014 року, платіжними дорученнями від 22 серпня 2014 року №№ 252, 253, 254 та інтегрованою карткою платника за 2014 рік.
		09 червня 2017 року ГУ ДФС у Луганській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення №0000701302 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 серпня 2014 року до 22 серпня 2014 року в сумі 1108,16 грн, зокрема штраф у розмірі 1086,42 грн, пеня у розмірі 21,74 грн.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
		За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
		Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
		Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон      №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня          2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від         13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		Зі змісту преамбули Закону № 1669-VII вбачається, що його прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону        №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
		« 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
		Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
		Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
		Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
		На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня           2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від             02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
		Аналізуючи зміст вищенаведених норм, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 30 березня 2018 року, за результатами розгляду зразкової справи № 812/292/18, та зазначає, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, зазначеного у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція.
		Так, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від                   02 грудня 2015 року № 1275-р (є чинним) місто Сєвєродонецьк Луганської області включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		Також у межах спірних правовідносин судами встановлено, що накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 21 до 22 серпня 2014 року, тобто у період проведення антитерористичної операції, за наявності факту перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
		За таких обставин, враховуючи положення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним.
		Водночас Суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
		Суд виходить із того, що пункт 9-4 розділу VIII розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону №2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи відповідача щодо втрати чинності положень цього пункту.
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                        І.А. Гончарова
		 
		Судді                                        І.Я. Олендер
		 
		                                                                                                              Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...