Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11891/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 07.04.2020. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.

Номер судового провадження: 2/522/1763/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		01.04.20
		Справа № 522/11891/15-ц 
		Провадження № 2/522/1763/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И                                          01 квітня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
		Головуючого - судді Чернявської Л.М.,
		при секретарі судового засідання Пейкова О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду місті Одесі цивільну справу за ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору недійсним,
		ВСТАНОВИВ:
		10 червня 2015 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3 про визнання договору поруки №1 до кредитного договору № 014/0014/74/75047 від 18.05.2007 р. недійсним. 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що у квітні 2015 року він отримав повістку з Тарутинського районного суду Одеської області та позовну заяву ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_3 та до нього, як до поручителя, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0014/74/75047 від 18.05.07 р. Так позивачеві стало відомо, що від його імені невідомою особою було укладено договір поруки №1 до кредитного договору № 014/0014/74/75047 від 18.05.07 р. про поручительство за зобов`язаннями невідомого йому громадянина ОСОБА_3 по вищевказаному кредитному договору. Позивач стверджує, що особисто він спірний договір з відповідачем не укладав і не уповноважував будь-кого діяти від його імені для укладання договору поруки з ПАТ «Райффайзен банк Аваль», тож спірний договір укладений від його імені іншою особою, яка не мала повноважень на укладення такого договору.
		Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Кравчук Т.С. від 11 червня 2015 року відкрито провадження у справі (а.с. 11, Т.1)
		Ухвалою суду від 30 червня 2017 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу для вирішення питань щодо автентичності підпису позивача на спірному договорі поруки (а.с. 102, Т.1). 
		05 грудня 2017 року суду були повернуті матеріали цивільної справи №522/11891/15-ц разом з Листом ОНДІСЕ №17-3436 від 20.11.2017 року, відповідно до якого директор інституту Ріпенко А.І. повідомляє про неможливість надання висновку, у зв`язку з невиконання у встановлений експертом термін вимоги щодо надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
		19 лютого 2018 року ухвалою суду призначено судову почеркознавчу експертизу для вирішення питань щодо автентичності підпису позивача на спірному договорі поруки (а.с. 117, Т.1).
		03 серпня 2018 року справа повернута з експертної установи без надання висновку через відсутність оплати проведення експертизи.
		06 серпня 2018 року за результатами повторного автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Чернявській Л.М. 
		Так, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким процесуальні кодекси викладені в новій редакції.
		У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		В зв`язку з чим, ухвалою від 09 серпня 2018 року справу прийнято до свого провадження, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд в загальному порядку.
		11 січня 2019 року за клопотанням представника ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про залучення до участі у справі третьої особи ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
		05 лютого 2019 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до суду надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа просила відмовити в задоволенні позову (а.с. 176-177, Т.1).
		05 березня 2019 року представником позивач подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по тим же питанням, що і дві попередні експертизи.
		Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу для вирішення питань щодо автентичності підпису позивача на спірному договорі поруки. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 212-213, Т.1).
		22 серпня 2019 року до суду надійшов висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам справи № 522/1189/15-ц від 12.08.2019 року № 19-2385 (а.с. 7-15, Т.2). 
		23 серпня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлене (а.с. 16, Т.2).
		Відповідач та третя особа ОСОБА_2 відзивів на позов не надали. 
		31 березня 2020 року від представника позивача до суду надійшла заява про слухання справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі. 
		В судове засідання 01 квітня 2020 року представник відповідача та треті особи не з`явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Заперечень проти доводів позивача до суду не надходило.
		У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
		Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (повним правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке в результаті зміни своєї назви, що не є реорганізацією, змінило назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»), з однієї сторони, що іменується «Кредитор» та ОСОБА_1 , з іншої сторони, що іменується «Поручитель» 18 травня 2007 року уклали договір поруки № 1 до кредитного договору № 014/0014/76/75047 (а.с. 4-5).
		Відповідно до п.1.2. Договору поруки № 1 сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати по борговим зобов`язанням Боржника ОСОБА_3 , які виникають з умов Кредитного договору № 014/0014/74/5047 від «18» травня 2007 року, а саме повернути кредит в розмірі 35 358,00 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят) 00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (надалі - "Боргове зобов`язанні»)
		Пунктами 3.1. та 3.2. Договору поруки № 1 встановлено, що сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання Боргових зобов`язань в повному обсязі у відповідності до ч.1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України. Сторони договору встановлюють, що Поручитель не може передавати свої обов`язки по цьому договору третім особам без письмової згоди Банку. 
		Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2018 року по справі №753/11000/14-ц висловила наступну правову позицію - у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem.
		Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
		Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
		Позивач вважає, що спірний договір підписаний від імені ОСОБА_1 іншою особою, яка не мала жодних повноважень на укладення такого договору.
		В зв`язку з чим, 15.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з заявою про злочин на підставі якої були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 358 КК України по кримінальному провадженню № 12015160470002261 та розпочато розслідування (а.с. 6, Т.1).
		При цьому, за клопотанням позивача, судом було призначено почеркознавчу експертизу.
		Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно частин першої - третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		У відповідності до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Крім того, згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, але з матеріалів справи не вбачається ні наміру, ні прагнення позивача до настання таких наслідків.
		Згідно з висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам справи № 522/1189/15-ц від 12.08.2019 року № 19-2385 п`ять підписів від імені ОСОБА_1 в рядках «Поручитель» на 1-4 сторінках (на 4-й сторінці - двічі) договору поруки № 1 до кредитного договору № 014/0014/74/75047 від 18.05.2007 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, тож аргументи позивача підтверджуються висновком експерта.
		Так, договір поруки, укладений від імені позивача, не містить ознак волевиявлення ОСОБА_1 до настання цивільно-правових наслідків його укладення, тож в силу ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України не може породжувати обов`язків ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також не створює жодних прав АТ «Райффайзен Банк Аваль» вимагати від ОСОБА_1 нести солідарну відповідальність з боржником по зобов`язаннях за кредитним договором № 014/0014/74/75047 від 18.05.2007 р.
		Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем, договору поруки № 1 до кредитного договору № 014/0014/74/75047 від 18.05.2007 р. не укладав, а невстановлена особа, не маючи на це повноважень, підписала цей договір поруки.
		З приводу, вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.2 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, задовольняючи позов, суд покладає їх на відповідача. 
		Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		При цьому, визначаючи склад і розмір судових витрат суд відносить до їх складу сплачені позивачем: судовий збір при поданні позовної заяви в сумі 243,60 грн. (а.с.3, т.1), судовий збір за подання заяви про проведення почеркознавчої експертизи в сумі 320,00 грн. (а.с. 98, т.1) та оплату проведення почеркознавчої експертизи в сумі 7536,00 грн. - усього на 8099,60 грн. 
		Крім того, до витрат слід віднести й витрати позивача на професійну правничу допомогу, які складають 15000 гривень, однак витрати позивача на професійну правничу допомогу суд вважає недоведеними через невиконання стороною позивача вимог ч.2 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України.
		Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 203, 213, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання договору недійсним задовольнити.
		Визнати недійсним договір поруки №1 до кредитного договору № 014/0014/74/75047, укладений між ОСОБА_1 і Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» 18.05.2007 року.
		Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 243,60 (двісті сорок три) гривні 60 копійок, 320,00 (триста двадцять) гривень 00 копійок, оплати за проведення експертизи 7536,00 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2020 року.
		 
		Суддя Чернявська Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...