Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 627/70/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2020. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.05.2020
Номер судового провадження: 1-кп/627/31/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220360000497

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 627/70/20 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06.04.2020смт. Краснокутськ
		 
		 
		Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого: судді         ОСОБА_1 ,
		при секретарі             ОСОБА_2 ,
		з участюпрокурора          ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження №12019220360000497 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
		в с т а н о в и в:
		 
		5 листопада 2019 року, в денний час доби, ОСОБА_5 , маючи умисел на зайняття земельних ділянок в охоронній зоні, діючи всупереч вимогам статей 112, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статей 60, 61 Земельного Кодексу України, в порушення ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», та у порушення ст.ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких - у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель у прибережних захисних смугах, а також вказаними статтями передбачений правовий порядок користування землями водного фонду, самовільно зайняв земельні ділянки в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі, водного об`єкту р. Мерло, Краснокутського району, Харківської області, площею 0,0013 га., яка знаходяться за межами населеного пункту поблизу смт. Краснокутськ, Краснокутського району Харківської.
		ОСОБА_5 діючи умисно, вжив заходів щодо розорювання і засівання пшеницею вказаних земельних ділянок шляхом найму сільськогосподарської техніки для проведення відповідних робіт, при цьому достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку не надавалась йому у володіння і користування та не передавалась у власність, або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.
		Вказані земельні ділянки ОСОБА_5 самовільно зайняв за відсутності відповідного рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність або передання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо них та державної реєстрації, чим порушив вимоги статей 60, 61 Земельного кодексу України щодо обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг навколо водойм.
		Своїми умиснимидіями ОСОБА_5 вчинив кримінальнеправопорушення передбаченеч.2ст.197-1КК України  самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненому щодо земель в охоронних зонах.
		06 квітня 2020 року між начальником Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12019220360000497 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості. 
		Згідно зазначеної угоди, ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
		Також, вказаною угодою сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік та відповідно до ст.76 КК України встановити ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення п.1. ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. 
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
		Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		По справі цивільний позов відсутній. 
		Судові витрати по справі відсутні.
		Речові докази по справі відсутні. 
		 
		Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В:
		Затвердити угоду від 06 квітня 2020 року у кримінальному провадженню за №12019220360000497 про визнання винуватості, укладеної між начальником Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , яка була укладена за участю захисника ОСОБА_4 . 
		Визнати ОСОБА_5 винним за ч.2 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		Відповідно до ст.76 КК України встановити ОСОБА_5 наступні обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...