Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/21192/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2020.
Дата набрання законної сили: 07.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		ПО С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		Справа № 752/21192/17 № апеляційного провадження: 22-ц/824/802/2020 Головуючий у суді першої інстанції:  Хоменко В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.  
		            7 квітня  2020   року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
		            Головуючого - Семенюк Т.А
		            Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., 
		            розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування збитків та упущеної вигоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування збитків та упущеної вигоди внаслідок ДТП, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 15 травня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Opel Insignia», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням.
		Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		Зазначив, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Opel Insignia» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» за полісом ОСЦПВВНТЗ № АЕ/ 8675656 з лімітом відповідальності 100 000 грн.
		Після звернення до ПрАТ «Страхова група «ТАС», провівши оцінку матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить звіт № 1265/17 від 8 червня 2017 року, ОСОБА_1 страховою компанією сплачено 28 721,33 грн.
		Після повного дослідження та порівняння вартості відновлювального ремонту на декількох станціях технічного обслуговування, він прийшов до висновку про те, що сума страхового відшкодування відрізняється від реальної вартості відновлення автомобіля, у зв`язку із чим ним замовлено оцінку завданого матеріального збитку через пошкодження його авто, та згідно звіту № 14-06/17 від 14 червня 2017 року матеріальний збиток склав 60 944,97 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. За вказаний звіт сплачено 1 200 грн. 
		Оскільки страховою компанією занижено суму страхового відшкодування, а на його звернення щодо здійснення доплати страхова компанія відмовила, вважає, що різниця між реальним матеріальним збитком та виплаченою страховою сумою підлягає стягненню із ПрАТ «Страхова Група «ТАС».
		Також зазначив, що відповідно до договору № 1309/1-16-в від 1 вересня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «МЛС-ТРАНС», він як виконавець зобов`язаний здійснювати перевезення вантажів за графіком кожен день тижня, окрім неділі.
		Проте, внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2 , засіб виконання зобов`язань за договором № 1309/1-16-в від 1 вересня 2016 року - автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , суттєво пошкоджено, що унеможливило його використання за прямим призначенням, що призвело до порушення його зобов`язань за договором, а також отримання збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок неможливості здійснювати звичайну підприємницьку діяльність.
		Тому, виходячи з розрахунку 57 595,00 грн. (загальний дохід за попередній період з 11 квітня 2017 року по 13 травня 2017 року) та 1 986,03 грн. середнього доходу за відпрацьований день, просив стягнути з ОСОБА_2 упущену вигоду в розмірі 53 622,81 грн. (1 986,03 грн. * 27 днів), 5000 грн. моральної шкоди, також просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова Група «ТАС» 32 223,64 грн.  - різницю між реальним матеріальним збитком та виплаченою страховою сумою.
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
		      Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Opel Insignia», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
		Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		Також з матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Opel Insignia» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» за полісом ОСЦПВВНТЗ № АЕ/ 8675656 з лімітом відповідальності 100 000 грн.
		16 травня 2017 року позивач звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
		8 червня 2017 року оцінювачем ОСОБА_3 ТОВ «ЕАК «Фаворит» за замовленням ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено звіт № 1265/17 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого вартість матеріального збитку становить 31 912,62 грн. з ПДВ (а.с. 21-38).
		З матеріалів справи вбачається, що звіт № 1265/17 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 8 червня 2017 року складено оцінювачем ОСОБА_3 ТОВ «ЕАК «Фаворит», що має свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів ФДМ України № 3023 від 14 вересня 2005 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 220/15 ФДМ України від 16 березня 2015 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3575 від 14 травня 2005 року.
		Згідно статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		За статтею 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		Частиною 1 статті 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
		Пунктом 12.1 статті 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
		Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		За статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року.
		Згідно пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.
		Пунктом 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюються безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
		            Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ПрАТ «Страхова Група «ТАС», суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства, страховик належним чином виконав свої зобов`язання перед позивачем, виплатив суму страхового відшкодування у порядку та в спосіб, передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		            Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт спричинення збитків, необґрунтовано їх розмір, не доведено безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
		            Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вони не містять обґрунтування саме такого розміру завданої моральної шкоди.
		Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що відповідачем навмисно занижена вартість матеріального збитку, оскільки звіт № 1265/17 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого вартість матеріального збитку становить 31 912,62 грн. з ПДВ  складений з додержанням вимог чинного законодавства.
		Будь-яких заперечень під час огляду  транспортного засобу, здійсненого ПрАТ «Страхова група «ТАС» позивачем не подавалось, огляд здійснено у встановлені законом строки.
		Звіт № 14-06/17 від 14 червня 2017 року про оцінку автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 411CDI» д.н.з. НОМЕР_2 не приймається судом до уваги, оскільки складений після огляду  транспортного засобу страховиком з власної ініціативи позивача.
		Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного  відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження  факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.  Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
		Судом встановлено, що представником страхової компанії проведено огляд пошкодженого транспортного засобу  та складено калькуляцію ремонтних робіт, що становить 31 912,62 грн. з ПДВ.
		            Факт отримання зазначених коштів визнається позивачем.
		8 червня 2017 року оцінювачем ОСОБА_3 ТОВ «ЕАК «Фаворит», що має свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів ФДМ України № 3023 від 14 вересня 2005 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 220/15 ФДМ України від 16 березня 2015 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3575 від 14 травня 2005 року складено звіт, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 , як власнику автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням ПДВ на запасні частини становить 31 912 грн. 62 коп..
		Після отримання страхового відшкодування, на замовлення ОСОБА_1 був складений звіт № 14-06/17 від 14 червня 2017 року про оцінку автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 411CDI» д.н.з. НОМЕР_2 , за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 60 944 грн. 97 коп. 
		Крім того, як вбачається з ремонтної калькуляції, доданої до вказаного звіту, оцінювачем включено запасні частини і ремонт деталей, які не зазначені у протоколі огляду ТЗ, що призвело до завищення загальної суми ремонту автомобіля.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		Таким чином, позивач  погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі, а звіт про оцінку транспортного засобу було складено після проведення виплати страхового відшкодування. 
		Також колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , так як позивач з 15 травня 2017 року несе збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки не виконує обов`язки, покладені на нього договором № 010617 по виконанню послуг з перевезення, а отже не отримує гарантований прибуток з огляду на наступне.
		Згідно ч.2 ст. 22 ЦК України - збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ч.3 - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
		Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018  року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
		Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
		При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
		Зазначене узгоджується з висновком Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 923/700/17 вказав від  3 серпня 2018 року.
		Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, від 9 грудня 2014 року у справі № 5023/4983/12).
		За частиною 4 статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.
		Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
		            Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт спричинення збитків, не доведено безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. 
		            З матеріалів справи вбачається, згідно заявок-договорів перевезення вантажу від 1 травня 2016 року та 1 червня 2016 року, позивач зобов`язався здійснювати перевезення вантажу автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в період з 1 травня 2017 року по 1 червня 2017 року та з 1 червня 2017 року по 1 липня 2017 року.
		Разовість договору визначена сторонами у п. 15 вказаних заявок-договорів. Позивач використовував пошкоджений в ДТП 15 травня 2017 року автомобіль, іншу сторону договору не повідомляв про неможливість його виконання.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заявка-договір від 1 червня 2017 року була підписана позивачем після ДТП, після пошкодження автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому ОСОБА_1 не повідомляв іншу сторону договору про неможливість використання автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 у зв`язку із ДТП.
		            Також судом не приймаються до уваги доводи скаржника, що судом безпідставно відмовлено  стягненні  моральної шкоди, так як він не із своєї вини порушив зобов`язання за договором, зазнав душевних страждань від пошкодження його майна, оскільки позивачем не надано належних а допустимих доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
		            Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
		Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
		            Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		            Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		            Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.
		            Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...