Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/1491/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.04.2020
Номер судового провадження: 61-1765ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 квітня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 203/1491/19
		провадження № 61-1765св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.
		 
		учасники справи:
		позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідачі - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», державна іпотечна установа,
		третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк, яка підписана представником Крапівцевою Оленою Олександрівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., 
		ВСТАНОВИВ:
		Історія справи
		Короткий зміст заявлених вимог
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило назву на акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), державної іпотечної установи, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Одночасно з позовною заявою позивачами подана заява про забезпечення позову, в якій просили зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненому 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 10044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 216 712,21 грн.
		Необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку, обґрунтована тим, що в подальшому на майно  позивача, на яке накладено  арешт, буде звертатися стягнення.
		Просили забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненому 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 10044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 216 712,21 грн.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення Дніпропетровського регіонального управління ПАТ «ПриватБанк», державної іпотечної установи, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондарь І. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.
		Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 10044, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 19 листопада 2016 року та зареєстрований в реєстрі за № 10044 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № DNK0G40000004370 від 28 грудня 2007 року у розмірі 216 712,21 грн, який перебуває на виконанні Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (виконавче провадження № 58585854), до набрання законної сили судовим рішенням.
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
		Виходячи з предмету позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дійсно існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в разі задоволення позову не зупинення стягнення за виконавчим написом може призвести до порушення прав позивачів, а також утруднити виконання рішення суду. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
		Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року про забезпечення позову скасовано та ухвалено нове судове рішення.
		Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову  задоволено.
		Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 10044, вчиненого 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 10044 щодо стягнення з ОСОБА_1  на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № DNK0G40000004370 від 28 грудня 2007 року в розмірі 216 712,21 грн, який перебуває на виконанні Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (виконавче провадження № 58585854), до набрання законної сили судовим рішенням.
		Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, яка не підписана суддею. 
		Задовольняючи заявлені вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса та існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду. 
		Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
		У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1044.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі повноважень, оскільки питання розгляду заяви про забезпечення позову та ухвалення рішення про зупинення стягнення належить до компетенції суду першої інстанції. Заявниками не обґрунтована необхідність забезпечення позову, не визначено, чому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Оскаржена постанова  не містить посилань щодо наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання постановленого рішення суду по суті спору. До заяви про забезпечення не подано документ про сплату судового збору. 
		Позиція інших учасників справи
		У березні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому  просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року без змін, оскільки аргументи касаційної скарги не заслуговують на увагу, бо не мають під собою правового обґрунтування і спростовуються наявними у справі доказами. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 203/1491/19, витребувано справу з суду першої інстанції. 
		У березні 2020 року цивільна справа № 203/1491/19 надійшла до Верховного Суду. 
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
		У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. 
		Відповідно до  пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
		У справі, що переглядається, позивачі заявили вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.У заяві позивачі просили зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 20 грудня 2017 № 7861, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».
		Враховуючи, що 12 березня 2019 року державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №10044 виданого 19 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 216712,21 грн, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. 
		Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку. 
		Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису№ 10044, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 19 листопада 2016 року, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. 
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної скарги вийшов за межі своїх повноважень не ґрунтуються на законі, оскільки згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішення. 
		Доводи касаційної скарги про несплату судового збору заявниками при подачі заяви про забезпечення позову не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду, оскільки це порушення норм процесуального права не призвело  до ухвалення незаконного рішення. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення в оскарженій частині ухвалене з порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банка «ПриватБанк», яка підписана представником Крапівцевою Оленою Олександрівною, залишити без задоволення.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                 І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...