Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/495/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2020. Зареєстровано: 14.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2020.
Дата набрання законної сили: 13.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 квітня 2020 року 
		м. Київ
		Справа №  913/495/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:  
		Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації"
		на ухвалу  Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020
		(головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Гетьман Р.А.)
		у справі  №913/495/19  
		за позовом  ОСОБА_1 
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації"
		про  стягнення коштів у розмірі 1 948 598, 47 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		 
		1. Стислий виклад змісту позовних вимог
		 
		1.1.  ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (далі - ТОВ "СУМ") про стягнення вартості майна пропорційно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" у розмірі 1  948  598,47 грн. Також позивачем заявлені до стягнення судові витрати у сумі 95  773,44 грн, пов`язані з проведенням експертиз та виготовленням КП "Старобільське районне бюро технічної інвентаризації" технічного паспорту на об`єкт нерухомості в сумі 21  000,00 грн, всього 116  773,44 грн. 
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів ТОВ "СУМ" від 16.12.2016, оформленим протоколом № 3, ОСОБА_1 виключено зі складу учасників ТОВ "СУМ" за заявою про вихід. Питання про виплату позивачу вартості частини майна (пропорційно його частці у статутному капіталі товариства) та спосіб її виплати вирішено затвердити на наступних загальних зборах учасників. Протоколом від 19.05.2017 № 5 була визначена сума, яка підлягає виплаті, - 138  916,52 грн. Зазначена сума виплачена відповідачем позивачу 20.06.2017 та 22.12.2017. Незгода позивача з сумою виплати і стала підставою для виникнення спору у цій справі.
		 
		2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі 
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.11.2019 позов ОСОБА_1 до ТОВ "СУМ" про стягнення коштів у розмірі 1  948  598, 47 грн задоволено повністю.
		 
		2.2. Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
		 
		2.3. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій з урахуванням клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову в частині першого та другого заходу, просив суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу відчужувати автомобілі, які належать на праві власності ТОВ "СУМ", а саме:    
		-          автомобілю марки ЗІЛ 130 (автовишка ВС 22 МС ), 1989 року випуску, вартістю 48735, 23 гривень, 
		-          крану гусеничничного МKГ - 25 БР, 1978 року випуску, вартістю 368 267 гривень, 
		-          крану на пневмоходу КС4361А, 1989 року випуску, вартістю 154  835, 25 гривень, 
		-          автомобілю марки МАЗ 500 (автокран КС 3562), 1977 року випуску, вартістю 40  896, 79 гривень, 
		-          автомобілю марки МАЗ 500 (автокран КС 3571), 1978 року випуску, вартістю 40  896, 79 гривень, 
		-          автомобілю марки МАЗ 5334 (автокран СМК 101), 1991 року випуску, вартістю 88  116, 61 гривень, 
		-          автомобілю марки МАЗ 504B, 1982 року випуску, вартістю 35  693, 53 гривень, 
		-          автомобілю марки МАЗ 5549, 1982 року випуску, вартістю 49  809, 13 гривень,
		-          автомобілю марки КРАЗ 255Б1, 1982 року випуску, вартістю 56  818, 16 гривень,
		-          автомобілю марки КРАЗ 6510, 1992 року випуску, вартістю 89  929, 90 гривень,
		-          причепу ЗАП 5108 марки СЗАП 85270, 1990 року випуску, вартістю 25  008, 88,
		-          причепу 8551 ГКП марки ГКБ 819, 1991 року випуску, вартістю 14  879, 63 гривень,
		-          причепу тралу СЗАП марки ЧМЗАП 5208, 1991 року випуску, вартістю 58  491, 90,
		-          автомобілю УАЗВВ ВВ марки УАЗ 3909, 2007 року випуску, вартістю 73  827, 42,
		-          бульдозеру ДЗ 42 на шасі ДТ 75 , 1988 року випуску, вартістю 35  405, 52,
		-          бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску, вартістю 140010,04 гривень,
		-          бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1989 року випуску, вартістю 149  046,81 гривень,
		-          екскаватору ЕO 652 Б марки Е 652 Б, 1981 року випуску, екскаватору ЕО 2621 марки ЕО 2621, 1988 року випуску, вартістю 35  802, 46 гривень, екскаватору ЕО 2621 марки ЕО 2621 В 3, 1986 року випуску, вартістю 51  041, 89 гривень, екскаватору ЕО 3322 марки ЕО 3322 Н, 1990 року випуску, вартістю 89  326, 82 гривень, 
		відповідно до висновку №12152/12722 - 12750 за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи.
		 
		2.4. Як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що об`єкти, зокрема рухомого майна, які належать на праві приватної власності відповідачу та обліковуються на його балансі та є в його реальному володінні, виставлені на продаж, що підтверджується наданими оголошеннями, розміщеними на торговельних майданчиках OLX.UA. Йдеться про оголошення щодо продажу спеціальної рухомої техніки: крану гусеничного МКГ 25БР, оголошеною вартістю 480000 гривень, верстату розточного оголошеною вартістю 17 000 гривень, iкла розпушувача вартістю 30000 гривень, що підтверджується наданими позивачем скрін-шотами сторінок з цими оголошеннями. Крім того, заявник посилається на договір купівлі - продажу автомобіля від 15 червня 2017 року - камазу вантажного, державний номерний знак НОМЕР_4 , посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Пульним М. М., та автомобілю ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_5 , посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області          Пульним М.М.
		 
		Отже, на думку заявника, підставою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		 
		2.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 заяву ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобілів, які належать на праві власності відповідачу, перелік яких наведений вище.
		 
		2.6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким. 
		 
		2.6.1. Предметом спору у цій справі є майнові вимоги позивача щодо виплати 1 948 598, 47 грн дійсної (ринкової) вартості частини майна товариства позивачу, пропорційно розміру його частки в статутному капіталі ТОВ "СУМ".
		 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з поясненнями представника відповідача у ТОВ "СУМ" наявні оборотні кошти тільки для здійснення поточної діяльності.  
		 
		Станом на час розгляду справи право власності на нерухомі об`єкти за відповідачем не зареєстровано. 
		 
		Отже, за висновком суду, у разі продажу належного на праві власності відповідачу транспорту, виконання рішення суду у справі № 913/485/19, буде значно утруднено або взагалі неможливим за недостатністю грошових коштів та відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. 
		 
		2.6.2. Щодо співмірності обраного позивачем заходу забезпечення та предмету спору суд зазначив таке. Предметом спору є стягнення 1 948 598,47 грн. Вартість автомобілів, які просить заборонити відчужувати позивач, становить 1 598 095 грн, тобто є меншою, ніж предмет позову. З огляду на відсутність зареєстрованого за відповідачем на праві власності нерухомого майна, такий захід, як заборона відповідачу відчужувати автомобілі, які належать йому на праві власності, суд визнав адекватним, співмірним та розумним. 
		 
		2.7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 виправлено допущені описки в ухвалі по тексту описової частини в перших абзацах на четвертій та сьомій сторінках ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 про забезпечення позову у справі № 913/495/19, а саме вказано правильну вартість бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску,  вартістю 140 010, 04 грн  відповідно до висновку № 12152/12722 - 12750 за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи. Зазначено, що ця ухвала є невід`ємною частиною ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 про забезпечення позову у справі №913/495/19.
		 
		3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову у цій справі. Судові витрати за подання касаційної скарги покласти на позивача. 
		 
		3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке. 
		 
		3.2.1. Забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України, на думку скаржника, можливо лише на стадії судового розгляду у суді першої інстанції, який закінчився 19.11.2029. Отже, застосування заходів забезпечення позову могло бути вжити лише судом першої інстанції, а не під час апеляційного перегляду ухваленого у справі рішення. 
		 
		3.2.2. Відповідач визнає, що дійсно розмістив у мережі Інтернет оголошення про продаж частини належного йому майна. Проте продаж майна зумовлений необхідністю виконати рішення загальних зборів учасників відповідача щодо розрахунків із ОСОБА_2 , який висловив намір вийти зі складу учасників ТОВ "СУМ". При цьому, скаржник звертає увагу, що оголошення про продаж техніки стосувалося майна на загальну суму 527000 грн, тоді як спір у цій справі про стягнення 1948598,47 грн. 
		 
		Наявність факту спроб реалізації певної частини майна жодним чином не свідчить про його розпродаж, виведення майна зі складу цілісного майнового комплексу чи спроб відповідача ухилитися від виконання рішення суду. 
		 
		Отже, скаржник вважає, що ухвала, яка оскаржується, не відповідає вимогам ст.136 ГПК України та підлягає скасуванню. 
		 
		3.2.3. Крім того, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції наклав арешт на рухоме майно ТОВ "СУМ" сукупною вартістю 2907293,40 грн, тоді як предметом спору у справі є стягнення 1948598,47 грн. У зв`язку з цим відповідач стверджує про неспівмірність вжитих заходів забезпечення позову та невідповідність ухвали, що оскаржується, вимогам ч.4 ст.137 ГПК України. 
		 
		3.2.4. Скаржник також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції ч.10 ст.137 ГПК України, оскільки вжиті заходи забезпечення порушують права ОСОБА_2 , який, вийшовши з ТОВ "СУМ", позбавлений права отримати компенсацію вартості своєї частки внаслідок вжиття спірних заходів забезпечення позову. 
		 
		3.2.5. ТОВ "СУМ" стверджує про протиправність розміщення  оголошень про продаж нерухомого майна відповідача на інтернет-порталі OLX.UA. 
		 
		Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, що оскаржується, порушив принцип рівноправності та змагальності сторін господарського процесу, передбачений ст.13 ГПК України. Це, зокрема, проявилося в тому, що після початку судового засідання 06.02.2020 колегія суддів апеляційного господарського суду не дозволила відповідачу ознайомитися з клопотанням позивача про зміну заявлених заходів забезпечення позову та підстав для їх застосування. 
		 
		3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги відповідача та просить залишити її без задоволення, а ухвалу, що оскаржується - без змін. 
		 
		3.3.1. В цілому доводи та вимоги відзиву відповідають висновкам апеляційного господарського суду, здійсненим в ухвалі, що переглядається. 
		 
		Водночас, позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_2 ніколи не був учасником ТОВ "СУМ". Загальна вартість рухомого майна, яке заборонено відповідачу відчужувати, є нижчою від суми стягнення за рішенням суду першої інстанції, а отже, вжиті заходи забезпечення є адекватними, обґрунтованими та розумними. У зазначеному аспекті скаржник звертає увагу на описку суду апеляційної інстанції в частині зазначення вартості бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску. 
		 
		3.3.2. Доводи скаржника щодо оголошень про продаж нерухомого майна ТОВ "СУМ", розміщених на інтернет-порталі OLX.UA, позивач вважає безпідставними, оскільки в частині заходів забезпечення позову, які б стосувалися нерухомого майна ТОВ "СУМ", суд апеляційної інстанції заяву позивача не розглядав. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		 
		4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		4.1.1.  Відповідно до частини 1  ст. 300 ГПК України  Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		4.1.2.  Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. (ч.2  ст.300 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		4.2. Щодо суті касаційної скарги
		 
		4.2.1. Предметом судового розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, застосованих на стадії апеляційного провадження.
		 
		4.2.2. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
		 
		4.2.3. За змістом частини 2  ст. 136 ГПК України  забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.    
		 
		Суд відхиляє доводи скаржника про неможливість вжиття заходів забезпечення позову на стадії апеляційного розгляду справи (п. 3.2.1 постанови), оскільки наведена вище норма передбачає можливість забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, зокрема, і на стадії апеляційного провадження, а не лише під час розгляду справи у суді першої інстанції, як помилково стверджує відповідач. 
		 
		4.2.4. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.  
		 
		Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього    судового процесу.
		 
		4.2.5. Предметом спору у цій справі є майнові вимоги позивача до відповідача про стягнення 1948598, 47 грн.
		 
		Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з приводу відсутності достатньої кількості обігових коштів у відповідача, а також вчинення дій, спрямованих на відчуження об`єктів рухомого майна, підтверджені скаржником у касаційній скарзі (п.п. 3.2.2 та 3.2.4 постанови). 
		 
		Отже, додатково встановивши факт відсутності зареєстрованого за відповідачем права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що у разі продажу належного на праві власності відповідачу транспорту, виконання рішення у випадку задоволення позову буде утрудненим або взагалі неможливим з огляду на недостатність грошових коштів у відповідача та відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.
		 
		З огляду на це Суд відхиляє доводи скаржника, про які йшлося у п.3.2.2 цієї постанови. 
		 
		4.2.6.  Не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи і доводи скаржника щодо неспівмірності застосованих судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову (п.3.2.3 постанови). Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.03.2020 виправив допущені описки в ухвалі, що переглядається, правильно вказавши вартість бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску. Отже, вартість майна, яке відповідачу заборонено відчужувати, нижча від суми позовних вимог, заявлених позивачем у цій справі та задоволених у повному обсязі згідно з рішенням суду першої інстанції. 
		 
		Таким чином, діючи в межах визначеної законом компетенції, оцінивши доводи заявника та надані ним докази у їх підтвердження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені заявником заходи забезпечення позову є обґрунтованими, розумними, адекватними та співмірними. 
		 
		4.2.7. Твердження скаржника про порушення інтересів  ОСОБА_2 (п.3.2.4 постанови) є безпідставним, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи та відхиляється судом касаційної інстанції. Аналогічне стосується і аргументу відповідача щодо порушення апеляційним судом принципу змагальності, визначеного у ст.13 ГПК України (п.3.2.5 постанови). Суд апеляційної інстанції вказав в ухвалі, що позивач подав клопотання, в якому просив не розглядати частину вимог, підстави та вимоги в частині клопотання про застосування заходів забезпечення шляхом заборони відповідачу відчужувати транспортні засоби позивачем не змінювалися та не доповнювалися. 
		 
		Посилання скаржника на протиправність розміщення  оголошень про продаж нерухомого майна на інтернет-порталі OLX.UA (п.3.2.5 постанови) Суд відхиляє, оскільки зазначені обставини не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та не стосуються вжитих заходів забезпечення позову.
		 
		4.2.8.  Отже, Суд констатує, що належних доводів, які б свідчили про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, скаржник у касаційній скарзі не навів. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права як необхідної передумови для скасування постанови, що оскаржується.
		 
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1.  Переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду, Суд дійшов висновку, що суд попередньої інстанції правильно кваліфікував спірні правовідносини, що склалися, з правильним застосуванням до них норм права.
		 
		5.2.  Відповідно до  статті 309 Господарського процесуального кодексу України  Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		5.3.  З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.  
		 
		6. Судові витрати
		 
		6.1.  Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.  
		 
		Керуючись статтями  300,  301, 304, 308, 309, 314, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" залишити без задоволення.  
		 
		2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №913/495/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		 
		Головуючий    суддя                                                                      І.Ткач
		 
		Судді                                                                                                    І. Кондратова  
		 
		                                                                                                    Л. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...