Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/1621/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2020.
Дата набрання законної сили: 08.04.2020
Номер судового провадження: 61-23366ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		08 квітня 2020 року
		м. Київ
		справа №205/1621/18
		провадження №61-23366св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа  Управління - служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, про визначення місця проживання дітей; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Управління - служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, про визначення місця проживання дітей, за касаційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду 
		м. Дніпропетровська від 04 квітня 2019 року у складі судді Шавули В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
		відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , 
		третя особа - Управління - служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.       У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до  ОСОБА_2 , третя особа  Управління - служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, з позовом, у якому просив визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ним - батьком дітей ОСОБА_1 за місцем його проживання та реєстрації в кімнатах АДРЕСА_6 .
		2.   Позовна заява мотивована тим, що сторони є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		3.   Позивач та ОСОБА_4 зареєстровані по АДРЕСА_4    кімнатах АДРЕСА_5 .
		4.   З 29 січня 2018 року між сторонами припинено шлюбні відносини. Відповідач  залишила місце проживання  позивача, а діти залишились проживати з ним у кімнаті АДРЕСА_3 . 
		5.   04 лютого 2018 року ОСОБА_2 повернулась та стала мешкати у кімнаті № 201 гуртожитку. 
		6.   Позивач указував, що між сторонами існує спір щодо місця проживання їх дітей.
		7.   Актами обстеження умов проживання, складеними Управлінням службою у справах дітей Новокадацької районної у м. Дніпрі ради зафіксовано, що у кімнаті 226 створені сприятливі умови для проживання дітей, а кімната 201, де мешкає ОСОБА_2 , таких умов не має. 
		8.   Крім того, позивач працює, має стабільний дохід, діти відвідують дитячий садок, він забезпечує дітей продуктами харчування, займається домашнім господарством. 
		9.   Водночас, відповідач ОСОБА_2 дітьми не цікавиться та має намір створити іншу сім`ю, у зв`язку з чим позивач вважає доцільним визначення проживання дітей разом із ним, що буде відповідати їх інтересам.
		10.   У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов 
		до ОСОБА_1 , третя особа Управління служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради, в якому просила визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею - матір`ю дітей ОСОБА_2 за місцем її проживання та реєстрації кімнатах АДРЕСА_6 .
		11.   Зустрічна позовна мотивована тим, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_4 кімнатах АДРЕСА_6.
		12.   З 30 січня 2015 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 
		ОСОБА_1 ,  від якого мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		13.   Між сторонами існує спір щодо місця проживання їх малолітніх дітей. 
		14.   Позивач указувала, що ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, у зв`язку з чим йому призначалось лікування від алкогольної залежності.
		15.   Посилаючись на наведене, позивач за зустрічним позовом вважає, що діти мають проживати з нею, оскільки вона є їх матір`ю, у неї створені належні умови для проживання та виховання дітей, а позивачем не вказано у позовній заяві жодних виняткових обставин, які б давали підстави для розлучення дітей з нею. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		16.   Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня           2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		17.   Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання по АДРЕСА_7 .
		18.   Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704,80 грн.
		19.   У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
		20.   Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням ставлення батька до дітей, який належним чином виконує свої батьківські обов`язки, наявність облаштованого житлового приміщення для дітей, позитивну характеристику батька, його участь у вихованні і навчанні дітей, наявність заробітку, що дозволяє забезпечувати дітей, а також звичний уклад життя дітей, який склався з дня їх народження та, виходячи із найкращих інтересів дітей, є обґрунтованим визначення місця проживання дітей разом із батьком.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		21.   Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 
		2019 року - без змін.
		22.   Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції врахував найкращі інтереси дітей та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 
		23.   Апеляційний суд також указав, це не є розлученням дітей з матір`ю, яка не позбавлена права спілкування з дітьми, а також участі у їх вихованні та забезпеченні і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дітей щодо встановлення часу спілкування з дітьми.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги    
		24.   У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким місце проживання дітей визначити з нею, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.   
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		25.   Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій формально оцінено висновок від 27 грудня 2018 року, складений за результатами  психологічного обстеження, та не враховано зневажливе відношення батька до матері дітей, свідоме приниження її авторитету в очах синів, порушення прав дітей на постійне безперешкодне спілкування з матір`ю, з приводу чого остання неодноразово зверталась до органів поліції, органів опіки і піклування. 
		26.   Судами не наведено висновків про те, з ким із батьків дитині буде найкраще проживати, чи відповідатиме за встановлених обставин проживання дітей з батьком якнайкращим їх інтересам.  
		27.   Судами не враховано та не надано оцінки тим обставинам, що батько дітей ОСОБА_1 проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_8 . ОСОБА_7 не користується вказаною житловою площею і не проживає у ній з підстав її виселення ОСОБА_1 
		28.   При цьому  ОСОБА_3 на даний час проживає без реєстрації разом з чоловіком ОСОБА_8 в його власній трикімнатній квартирі АДРЕСА_9 . Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25 липня 2018 року в квартирі виконаний сучасний ремонт, квартира обладнана необхідними меблями та технікою, для дітей є окрема кімната, створені належні умови для проживання. Матір`ю дітей створені кращі умови для проживання дітей, ніж батьком, однак дана обставина залишилась поза увагою судів попередніх інстанцій.
		29.   Також судами не надано належної оцінки вказаним сторонами обставинам проживання дітей по тижню у матері і у батька. Діти адаптовані до умов, в яких проживає мати, у них склалися гарні довірчі стосунки з чоловіком матері. Мама дітей має власний автомобіль і робочий графік дозволяє їй вчасно, не порушуючи життєвого укладу та розпорядку дня у дітей, привозити їх до дитячого садочку і школи вранці, та забирати їх після закінчення занять і відвозити додому.
		30.   Касаційна скарга також містить посилання на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків. Жодних обставин, які б вказували на неможливість проживання дітей з матір`ю чи потребу розлучати таких, матеріали справи не містять, та належними і допустимими доказами такі обставини не підтвердженою. Не спростований і той факт, що мати в найбільшій мірі може сприяти гармонійному розвитку малолітніх дітей.
		 
		Доводи інших учасників справи
		31.   У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , заперечує проти доводів          ОСОБА_3 та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
		32.   Третя особа  Управління - служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради відзиву щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направила.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		33.   Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
		34.   Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		35.   Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		36.   Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		37.   Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		38.   Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		39.    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 січня 2015 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду                 м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року.
		40.   Від даного шлюбу сторони мають двох малолітній дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		41.   06 липня 2019 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_9 .
		42.   Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також їхні малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_4 , гуртожиток кімнати №№  201, 226.
		43.   Діти сторін з народження проживають в кімнаті АДРЕСА_3 .
		44.   Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_4 , кімнати № 226 , за вказаною адресою фактично проживають ОСОБА_1 та його малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		45.   Батьком створені всі належні умови для проживання дітей.        
		46.   Мати дітей не проживає із сім`єю починаючи з 29 січня 2018 року.
		47.   За інформацією Управління - служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, протягом перебування дітей у дошкільному навчальному закладі питань щодо виховання та виконання батьками своїх обов`язків з боку адміністрації закладу до батьків не виникало.
		48.   Висновком органу опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради від 13 квітня 2018 року місце проживання дітей: ОСОБА_4 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено місце разом з батьком ОСОБА_1 в кімнаті 
		АДРЕСА_3 .
		49.   Згідно акту обстеження умов проживання від 25 липня 2018 року, ОСОБА_3 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_10 . Дана квартира складається із трьох кімнат, розміщена на другому поверсі п`ятиповерхового будинку, має сучасний ремонт, обладнана необхідними меблями, для дітей у ній створені належні умови для проживання.
		50.   Власником вказаної квартири є чоловік ОСОБА_3  - 
		  ОСОБА_8 
		51.   Згідно з висновком судової психологічної експертизи від 27 грудня 
		2018 року, складеного за результатами проведеного психологічного обстеження, з урахуванням особливостей і рівня вікового психічного розвитку малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляється несформованість їх здатності усвідомлювання реального змісту ситуації, що склалась навколо спору між батьками з приводу визначення їх місця проживання, встановити, як саме малолітні діти сприймають сім`ю, в якій вони проживають на даний час, не надається можливим.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		52.   Предметом позову у справі є визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		53.   За положеннями частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		54.   До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
		55.   Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
		56.   Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
		57.   Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України  орган  опіки і піклування  подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		58.   Суди встановили, що у обох із батьків, які проживають окремо, створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей.
		59.   Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		60.   Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		61.   Стаття 8 Конвенції про права дитини включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року та у справі «Фуска проти Румунії»  від 13 липня 2010 року).
		62.   Крім того, таке спілкування, а також його характер та обсяг обумовлюють обставинами кожної справи та повинні визначатися з урахуванням основних інтересів дитини. Незважаючи на те, що національні органи влади зобов`язані максимально сприяти такій взаємодії, будь-який обов`язок застосування примусу з цих питань має бути обмежено, оскільки мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам за статтею 8 Конвенції (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, № 10383/09, § 79, ЄСПЛ, 
		від 16 липня 2015 року).
		63.   Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		64.   Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня               2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
		65.   Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
		66.   Суд дійшов беззаперечного висновку, що залишення дітей проживати з батьком  відповідатиме найкращим інтересам дітей.
		67.   При цьому, судові рішення не містять жодних встановлених обставин, які б вказували на неможливість проживання дітей з матір`ю.
		68.   Судом у даній справі призначалася судова психологічна експертиза. Відповідно до висновку вказаної експертизи від 27 грудня 2018 року за результатами проведеного психологічного обстеження, з урахуванням особливостей і рівня вікового психічного розвитку малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляється несформованість їх здатності усвідомлювання реального змісту ситуації, що склалась навколо спору між батьками з приводу визначення їх місця проживання, встановити, як саме малолітні діти сприймають сім`ю, в якій вони проживають на даний час, не надається можливим.
		69.   Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність допущення з боку матері  ОСОБА_3 випадків бездоглядності дітей, її незабезпеченість постійним та гарантованим для постійного проживання дітей місця.
		70.   Проте суд апеляційної інстанції не дав жодної правової оцінки доводам апеляційної скарги   ОСОБА_3 про те, що між сторонами у справі існують неприязні відносини.  ОСОБА_3 зазначалось, що у наведеному висновку при описанні поведінки батька дітей, експертом наголошувалось  на високому рівні авторитарної  гіперсоціалізації у батька, у ставленні до дітей чітко проглядається авторитаризм. Він вимагає від дітей беззастережного послуху та дисципліни, намагається нав`язати дітям свою волю, за прояв свавілля може карати дітей.
		71.    ОСОБА_3 наполягала на тому, що батько свідомо принижує авторитет матері в очах дітей, намагається відгородити дітей від неї, що в майбутньому спричинить негативний вплив на психологічний розвиток дітей.
		72.   Наведені доводи не були предметом дослідження апеляційного суду.
		73.        У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
		74.   Тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України).
		75.   За положеннями статті 161 СК України з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання.
		76.   З обставин справи слідує, що вік дітей, щодо яких виник спір на момент пред`явлення позову - березень 2018 року становив неповні 6 та 3 роки ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). 
		77.   Відповідно до висновку експертизи від 27 грудня 2018 року проведеного психологічного обстеження з приводу визначення місця проживання дітей, встановити, як саме малолітні діти сприймають сім`ю, в якій вони проживають на даний час не надається можливим, зважаючи на особливості і рівень вікового психічного розвитку малолітніх дітей.
		78.   Даним висновком також проводилось психологічне вивчення батьків малолітніх та робились відповідні висновки щодо них.
		79.   У силу статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		80.   Часина п`ята статті 102 ЦПК України передбачає право суду викликати експерта для надання пояснень щодо його висновку.
		81.   Зважаючи на характер правовідносин, конкретні обставини справи, зокрема, занадто юний вік дітей, неприязні відносини між сторонами,  апеляційний суд не дав жодної оцінки доводам апеляційної скарги щодо висновку  експертизи від 27 грудня 2018 року та не обговорив необхідність у виклику експерта для надання пояснень щодо його висновку для перевірки доводів апеляційної скарги та встановлення фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		82.   Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		83.   За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судом не встановлені, постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити частково.
		2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасувати.
		3.  Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                      В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                А. І. Грушицький
		                                                                                                                   І. В. Литвиненко
		                                                                                                                   В. В. Сердюк
		                                                                                                                   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...