Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 617/762/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2020. Зареєстровано: 15.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2020.
Дата набрання законної сили: 07.04.2020
Номер судового провадження: 11-кп/818/1953/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015000000001028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 617/762/16-к         Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1 
		Провадження № 11кп/818/1953/20             Суддя-доповідач  ОСОБА_2  Категорія: ч.2 ст. 127, ч.2 ст.146,ч.1 ст.410,ч.2 ст. 126,
		Ч.2 ст.122, п.12 ч.2 ст.115,ч.2 ст.15,п.п.1,12 ч.2 ст.115,ч.1 ст.396 КК України
		 
		У Х В А Л А
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		7квітня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
		   головуючого  судді    - ОСОБА_2 ,
		   суддів            - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		   при секретарі        - ОСОБА_5 , 
		   за участю прокурора    - ОСОБА_6 ,
		обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		   захисників             - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року, стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Уссурійськ Приморського краю Російської Федерації, росіянин, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, раніше не судимий, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , капітан ЗСУ, командир 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи), проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 410, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України з призначенням покарання:
		-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 410 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 126 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 122 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; 
		-за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;
		-за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Новочеркаськ, Ростовської області Російської Федерації, росіянин, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, раніше не судимий, призваний на військову службу під час мобілізації, молодший сержант ЗСУ, командир відділення 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , 
		визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 410, п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України з призначенням покарання:
		-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 410 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 9 (девяти) років позбавлення волі;
		-за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою -спеціальною освітою, не одружений, призваний на військову службу під час мобілізації, сержант ЗСУ, старший навідник 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 ,
		визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 396 КК України з призначенням йому покарання:
		-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 396 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		 
		Вказаним вироком встановлено, що Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 №188 від 17.09.2003, ОСОБА_7 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, яка дислокується у АДРЕСА_4 .
		Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 №263 від 10.04.2014 «Про оголошення штату зведеного стрілецького загону військової частини НОМЕР_1 », капітан ОСОБА_7 призначений командиром 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , місце дислокації: АДРЕСА_5 .
		Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 № 157 від 03.08.2014 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 зарахований молодший сержант ОСОБА_8 , що призваний під час мобілізації, якого призначено командиром 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , місце дислокації: АДРЕСА_5 .
		Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 № 174 від 20.08.2014 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 зарахований сержант ОСОБА_9 , що призваний під час мобілізації, якого призначено на посаду старшого навідника гранатометного відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , місце дислокації: АДРЕСА_5 . Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 № 232 від 20.10.2014, сержанта ОСОБА_9 направлено в розпорядження командира зведеного стрілецького загону для виконання завдань у складі 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , місце дислокації: АДРЕСА_5 .
		Окрім того, у складі зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , який дислокується у АДРЕСА_5 , проходили військову службу за контрактом старший солдат ОСОБА_12 , солдат ОСОБА_13 , а також призвані під час мобілізації старший сержант ОСОБА_14 , сержант ОСОБА_15 , солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 та солдат ОСОБА_18 .
		Відповідно до вимог ст.ст. 6, 11, 16, 58, 59, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітан ОСОБА_7 , під час проходження військової служби повинний свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та був зобов`язаний встановлювати у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
		Відповідно до ст.ст. 32, 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України капітан ОСОБА_7 за своїм військовим званням та службовим становищем являвся начальником для військовослужбовців за контрактом старшого солдата ОСОБА_12 , солдат ОСОБА_13 , а також призваних під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_14 , сержанта ОСОБА_9 , сержанта ОСОБА_15 , молодшого сержанта ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_16 , солдата ОСОБА_17 та солдата ОСОБА_18 .
		Однак, капітан  ОСОБА_7 , сержант ОСОБА_9 та молодший сержант ОСОБА_8 , в порушення вищевказаних вимог керівних документів стали на шлях скоєння злочинів.
		Так капітан ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 - командиром 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , 12 листопада 2014 року, близько 20 год., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з молодшим сержантом ОСОБА_8 та сержантом ОСОБА_9 , будучи незадоволеним вживанням алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_17 , з метою покарати його за такі дії, залякати його та інших військовослужбовців підрозділу, розуміючи, що останній перебуває у службовій залежності від нього, вивіз його у поле поблизу АДРЕСА_5 , де ОСОБА_7 та молодший сержант ОСОБА_19 нанесли солдату ОСОБА_17 не менше двох ударів ногою, взутою в черевик військового зразка в область грудної клітини та один удар по голові в потиличну область, після чого ОСОБА_7 , наказав ОСОБА_17 лягти у яму, на що ОСОБА_17 , враховуючи чисельну перевагу та побоюючись за своє життя у разі невиконання наказу, виконав наказ, а сержант ОСОБА_9 за наказом ОСОБА_7 закопав солдата ОСОБА_17 за допомогою лопати, так що останній опинився повністю засипаний землею у зв`язку із чим вимушений був самостійно, без будь-яких предметів та сторонньої допомоги викопуватись протягом декількох хвилин, таким чином заподіявши ОСОБА_17 сильний фізичний біль, тілесні ушкодження згідно з висновком судово  медичної експертизи №3763-ая/14 від 03.12.2014 у вигляді: травматичного набряку м`яких тканин голови у правій потилично-скроневій області, травматичний набряк м`яких тканин правої половини грудної клітини, множині садни на кистях рук в області нігтьових фаланг 1-го, 2-го, 3-го пальців правої та лівої кисті, у основи долоні, в області проекції тильної поверхні п`ясно- фалангового суглобу 2-го пальця лівої кисті, а також обширний крововилив на лівому стегні у середній третині з переходом на нижню та верхню третину плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та моральні страждання шляхом нанесення побоїв та мучення, після чого відвезли ОСОБА_17 до місця дислокації підрозділу.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, капітан ОСОБА_7 , 12 листопада 2014 року, близько 21 год., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з молодшим сержантом ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_17 завдано тілесних ушкоджень, шляхом психічного насильства, розуміючи, що останній перебуває службовій залежності від нього, помістив солдата ОСОБА_17 до неопалюваного, сирого підсобного приміщення, розташованого на території 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_5 , зачинивши вхідні двері зовні на замок, позбавивши у такий спосіб змоги йому самостійно пересуватись та випустили звідти лише 13 листопада 2014 року о 06 год., у такий спосіб незаконно позбавили волі ОСОБА_17 , що супроводжувалося завданням потерпілому фізичних страждань.
		Окрім того, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1235 від 06.11.2014 «Про організацію та проведення стрільб (навчань) особовим складом зведеного стрілецького загону», 13 листопада 2014 в кар`єрі АДРЕСА_5 , проводились заняття з вогневої підготовки з особовим складом зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , в ході яких виконувались вправи метання бойових ручних гранат, для чого були видані гранати РГД - 5 у кількості 120 шт., які перебували на балансі вказаної військової частини.
		Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військовим майном являється державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
		Однак, 13 листопада 2014 року, в період часу з 11 до 13 год., капітан ОСОБА_7 на полігоні, розташованому в кар`єрі АДРЕСА_5 , помітив залишене без догляду військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 військове майно служби ракетно-артилерійського озброєння вказаної військової частини, а саме дві гранати РГД-5 із запалами УЗРГМ-2, після чого у нього виник умисел, направлений на привласнення зазначеного військового майна, а саме - бойових припасів, які він мав намір використати у подальшому на власний розсуд.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення бойових припасів військової частини НОМЕР_1 , того ж дня в період часу з 11 до 13 год., капітан ОСОБА_7 , перебуваючи на вищевказаному полігоні, в порушення вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, привласнив бойові припаси військової частини НОМЕР_1 , а саме дві гранати РГД-5 із запалами УЗРГМ- 2, протиправно і безоплатно вилучивши їх, та помістивши до своєї кишені, при цьому до військової частини НОМЕР_1 їх не здав.
		Внаслідок вищезазначених протиправних дій капітана ОСОБА_7 державі в особі військової частини НОМЕР_1 спричинено збитки у розмірі 190 грн. 56 коп.
		Також 13 листопада 2014 року, в період часу з 12 до 13 год., молодший сержант ОСОБА_8 на полігоні, розташованому в кар`єрі АДРЕСА_5 від начальника пункту бойового постачання старшого лейтенанта ОСОБА_20 отримав гранату РГД - 5 із запалом УЗРГМ-2 з метою утилізації методом підриву непридатних до подальшого використання засобів ураження та їх бойових частин на полігоні, після чого у нього виник умисел, направлений на привласнення зазначеного військового майна, а саме бойового припасу, який він мав намір використати у подальшому на власний розсуд.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення бойових припасів військової частини НОМЕР_1 , того ж дня в період часу з 12 до 13 год., молодший сержант ОСОБА_8 , перебуваючи на вищевказаному полігоні, в порушення вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, огляд полігону з метою виявлення залишків боєприпасів, що не вибухнули, чи не повністю вибухнули, та повторне їх знищення не провів, про виконання цих робіт не доповів старшому лейтенанту ОСОБА_20 , а навпаки скориставшись відсутністю належного контролю за використанням бойових припасів, діючи умисно, привласнив бойовий припас військової частини НОМЕР_1 , а саме гранату РГД-5 із запалом УЗРГМ-2, протиправно і безоплатно вилучивши її, та помістивши до своєї кишені, при цьому до військової частини НОМЕР_1 не здав.
		Внаслідок вищезазначених протиправних дій молодшого сержанта ОСОБА_8 державі в особі військової частини НОМЕР_1 спричинено збитки у розмірі 95 грн. 28 коп.
		Крім того ОСОБА_7 , 13 листопада 2014 року, близько 21 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння розуміючи, що сержант ОСОБА_15 , солдати ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , перебувають у службовій залежності від нього, у спальному приміщенні 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , який дислокується у АДРЕСА_5 , діючи умисно, з метою залякування потерпілих наніс сержанту ОСОБА_15 , солдату ОСОБА_16 та солдату ОСОБА_18 , по одному удару кулаком в передню частину грудної клітини, та в подальшому не менше 3-4 ударів долонями солдату ОСОБА_18 в область шиї, а коли останній впав на ліжко, схопив руками ОСОБА_18 за голову та ударив не менш 4 разів головою об стіну, чим завдав фізичного болю, після чого пішов з місця вчинення злочину. 
		Також ОСОБА_7 , 13 листопада 2014 року, близько 21-05 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що ОСОБА_18 перебуває у службовій залежності від нього, біля приміщення казарми 2 механізованого взводу механізованої роти зведеного загону (тактичної групи) військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_5 , умисно, з метою залякати ОСОБА_18 , наніс удар пустою скляною пляшкою від горілки по голові останнього, чим спричинив йому згідно з висновком експерта № 170-КЕ/2015 від 18.06.2015, павутино подібні переломи правої лобної кістки та крововилив під м`які мозкові оболонки в правій лобній долі головного мозку, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, після чого пішов з місця вчинення злочину.
		Крім того капітан ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 58, 59, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 14 листопада 2014 року, близько 01 год., знаходячись разом із молодшим сержантом ОСОБА_8 та сержантом ОСОБА_9 у полі, поблизу с. Землянки Вовчанського району Харківської області, діючи умисно, за попередньою змовою в групі із молодшим сержантом ОСОБА_8 , з метою протиправного позбавлення життя двох осіб, розуміючи, що ОСОБА_18 та ОСОБА_14 перебувають у службовій залежності від нього, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, віддав наказ молодшому сержанту ОСОБА_8 розстріляти з вогнепальної зброї автомата АКС-74 солдата ОСОБА_18 та старшого сержанта ОСОБА_14 , не повідомивши про такий свій намір ОСОБА_9 . Після отримання наказу ОСОБА_8 здійснив один постріл з автомата чергою в бік солдата ОСОБА_18 та старшого сержанта ОСОБА_14 , в результаті чого солдату ОСОБА_18 були заподіяні згідно з висновком експерта № 3699-ДМ/14 від 22.01.2015, сліпе проникаюче вогнепальне поранення голови, п`ять наскрізних проникаючих кульових поранень тіла, а також наскрізне вогнепальне поранення правого стегна, від яких останній помер на місці, а ОСОБА_14 , не отримавши вогнепальних поранень, злякавшись, впав на землю, імітуючи свою смерть, а в подальшому з місця скоєння злочину втік. Таким чином ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважали необхідними для доведення злочинного умислу, спрямованого на вбивство двох осіб до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. 
		Після чого, капітан ОСОБА_7 , з метою приховання слідів вчиненого злочину, наказав сержанту ОСОБА_21 забрати у ОСОБА_18 та ОСОБА_14 документи, що посвідчують їх особи, відтягнути їх тіла у лісосмугу та закопати.
		У свою чергу сержант ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи, що був очевидцем вчинення особливо тяжкого злочину, діючи з прямим умислом, направленим на порушення законної діяльності суду та органів досудового розслідування зі своєчасного виявлення, розкриття та присікання злочинів, вирішив приховати сліди злочинів після їх вчинення, знищив сліди вказаного злочину, а саме забрав з кішені одягу ОСОБА_18 документи, які посвідчують його особу, а також сховав труп солдата ОСОБА_18 , але коли почав переміщувати тіло солдата ОСОБА_14 , останній вирвався і втік.
		В подальшому ОСОБА_21 не повідомив до компетентних органів про вчинений злочин та продовжував замовчувати обставини даної події. 
		 
		Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року шляхом зміни правової кваліфікації його дій, пом`якшити призначене покарання та застосувати до нього вимоги ст.ст. 66,69 КК України. Зарахувати в строк в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015р.
		В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що він після скоєння злочину сам з`явився до поліції, під час досудового та судового слідства намагався надати допомоги сім`ї загиблого ОСОБА_18 , цивільний позов визнав повністю, має матір та брата 1986 року народження, який є інвалідом 2-ї групи. Крім того зазначає, що вказаний злочин був вчинений по необережності та він не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_18 та ОСОБА_14 . Потерпілі по справі спровокували злочин , оскільки зловживали спиртними напоями на військовій службі.
		 
		Заслухавши доповідьсудді;пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 ,який підтримавсвою апеляційнускаргу;пояснення захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які також підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 ; пояснення прокурора , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню зважаючи на наступне. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України , суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на вбивство двох осіб за попередньою змовою з ОСОБА_22 , колегія вважає їх необгрунтованими .
		При цьому колегія суддів виходить з того , що ОСОБА_7 мав військове звання капітана , що свідчить про наявність у нього значного фаху та досвіду поводження зі зброєю а також знання відповідних небезпечних наслідків її застосування до людини.
		Також ОСОБА_7 по відношенню до сержанта ОСОБА_8 та сержанта ОСОБА_21 виконував роль командира , мав відповідний авторитет і його накази були для них обов`язковими, що він усвідомлював.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усвідомлювали і те, що автомат ОСОБА_8 був споряджений бойовими патронами, що вони підтвердили в суді першої інстанції.
		Про узгодженість дій обвинувачених та спрямованість їх умислу на вчинення вбивства свідчать їх узгоджені дії, які були спрямовані саме на позбавлення життя двох осіб , а не на залякування потерпілих від зловживання спиртними напоями .
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 маючи всі можливості здійснити заходи виховного впливу до ОСОБА_18 та ОСОБА_14 на території військової частини , в нічний час вивезли ОСОБА_18 та ОСОБА_14 в безлюдне місце , поле , поблизу с. Землянки Вовчанського району Харківської області. Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечили прихованість своїх дій ; відсутність перешкод з боку інших осіб; виключили можливість звернення потерпілих за захистом до інших осіб або спроби втекти.
		Безпосередньо на місці скоєння вбивства , для полегшення розстрілу потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_18 обвинувачений ОСОБА_7 наказав стати на коліна, а після відмови останніх надав приказ ОСОБА_8 , відкрити вогонь по ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .
		Зі свого боку ОСОБА_8 , який за фахом був снайпером і також усвідомлював наслідки використання вогнепальної зброї, не вагаючись і не заперечуючи злочинного наказу, негайно почав стріляти з автомата по ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .
		Вважаючи , що Прохоров та ОСОБА_23 вбиті ОСОБА_7 надав наказ ОСОБА_9 обшукати та позбавитися трупів шляхом їх закопування в лісосмузі, а усвідомивши , що один з потерпілих живий надав наказ зламати йому шию. 
		Більш того на наступний день ОСОБА_7 з ОСОБА_8 за допомоги ОСОБА_24 та потерпілого ОСОБА_25 позбавилися тіла ОСОБА_18 , скинувши його у рів біля границі з РФ. 
		Вказані спільні та узгодженні між собою дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , направлені на підготовку вбивства, його вчинення та приховування злочину , беззаперечно свідчать про наявність у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попередньої змови та умислу на вбивство двох осіб. 
		 
		Надаючи оцінку доводам обвинуваченого , щодо невідповідності покарання його особі та тяжкістю злочину через суворість, колегія суддів вважає їх безпідставними. Так при призначенні покарання суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого на які він посилається в апеляційній скарзі , зокрема позитивні характеристики , наявність матері похилого віку та брата інваліда. Окрім того суд врахував і поведінку потерпілих (щодо зловживання алкоголем) яка передувала скоєнню злочинів. Одночасно суд врахував , що обвинуваченим вчинено злочини середньої тяжкості , тяжкі та особливо тяжкі. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. При цьому суд першої інстанції призначив покарання наближене до мінімальної межі санкції статті , яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин та застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів. За таких обставин , призначене ОСОБА_7 покарання колегія суддів не може вважати явно несправедливим через суворість. Призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
		 
		Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що злочини, вчинені обвинуваченими і передбачені ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 396 КК України, є злочинами середньої тяжкості.
		Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
		Згідно п1ч.2 ст.284КПК Україникримінальне провадженнязакривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ст. 417 КПК України , суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбаченістаттею 284цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		Враховуючи зазначене, вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 396 КК України слід скасувати, а кримінальне провадження за відповідними обвинуваченнями закрити, в зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		З врахуванням зазначеного з вироку також слід виключити вказівку про призначення покарання ОСОБА_9 за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України. 
		 
		 Враховуючиправовий висновокВерховного Суду,що міститьсяв постановівід 29серпня 2018року посправі №663/537/17,апеляційнускаргу обвинуваченого  ОСОБА_7 в частині зарахування йому попереднього ув`язнення у строк відбування покарання із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72ККУкраїни (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) слід задовольнити. 
		Аналогічно слід зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72ККУкраїни (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) обвинуваченим ОСОБА_8 . Та ОСОБА_9 . 
		Враховуючи фактичне відбуття покарання , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід звільнити з-під варти негайно в залі суду. 
		 
		Відповідно до п.4ч.1ст.408КПК Українисуд апеляційноїінстанції змінюєвирок уразі якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
		 
		Керуючись ст.ст. 405,407, 408 КПК України колегія суддів,-
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		 
		Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в частині засудження:
		ОСОБА_7 за ч.2 ст. 146 ; ч.2 ст. 126; ч.2 ст. 122 КК України;
		ОСОБА_8 за ч.2 ст. 146 КК України;
		ОСОБА_9 за ч.1 ст. 396 КК України , скасувати. 
		 
		Кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 за ч.2 ст. 146 ; ч.2 ст. 126; ч.2 ст. 122 КК України;
		ОСОБА_8 за ч.2 ст. 146 КК України;
		ОСОБА_9 за ч.1 ст. 396 КК України закрити в зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України , в зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Вважати ОСОБА_7 засудженим: 
		-за ч. 2 ст. 127 КК України до 9 (дев`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 410 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі; 
		-за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі;
		-за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
		 
		Вважати ОСОБА_8 засудженим :
		-за ч. 2 ст. 127 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 410 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 9 (девяти) років позбавлення волі;
		-за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		 
		Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 2 ст. 127 КК України до 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		 
		Виключити з вироку посилання про призначення покарання ОСОБА_9 за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України.
		 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року строк попереднього ув`язнення з 15 листопада 2014 року до 7 квітня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року строк попереднього ув`язнення з 15 листопада 2014 року до 7 квітня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_8 , 1979 року народження, звільнити з-під варти негайно в залі суду в зв`язку з фактичним відбуттям строку покарання.
		 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року строк попереднього ув`язнення з 15 листопада 2014 року до 7 квітня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_9 , 1972 року народження, звільнити з-під варти негайно в залі суду в зв`язку з фактичним відбуттям строку покарання.
		 
		В решті вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 1 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий  
		 
		 
		Судді -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...