Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 738/1331/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2020. Зареєстровано: 15.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2020.
Дата набрання законної сили: 13.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4823/325/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		13 квітня 2020 року м. Чернігів
		 
		Унікальний номер справи № 738/1331/19
		Головуючий у першій інстанції  Волошина Н. В.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/325/20
		 
		Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  судді Харечко Л.К.,
		суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А. 
		секретар  Позняк О.М., 
		учасники справи: позивач  ОСОБА_1 , відповідачі  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Менська міська рада Менського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко Сергій Володимирович,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року у складі судді Волошиної Н.В., повний текст якого складено 29.11.2019 року у м. Мена Чернігівської області,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області № 49 від 17.10.2000 року «Про оформлення права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 »; визнання недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, яке видане виконавчим комітетом Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області 10.11.2000 року на підставі рішення № 49 від 17.10.2000 року Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області, зареєстроване Чернігівським МБТІ 10.11.2000 року, реєстрова книга № 2, реєстровий № 217 та посвідчує, що в цілому об`єкт, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 13.07.2018 року приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В., зареєстроване в реєстрі № 1519; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на 1/5 частину нерухомого майна, яким є об`єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1598380274230, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42056107 від 13.07.2018 року, прийнятого приватним нотаріусом Ніколаєнком С.М.; вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року позовні вимоги задоволені, визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області № 49 від 17.10.2000 року «Про оформлення права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ». Визнано недійсним свідоцтво про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, яке видане виконавчим комітетом Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області 10.11.2000 року на підставі рішення № 49 від 17.10.2000 року Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області, зареєстроване Чернігівським МБТІ 10.11.2000 року, реєстрова книга № 2, реєстровий № 217. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 13.11.2018 року приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В., зареєстроване в реєстрі № 1519. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/5 частину нерухомого майна, яким є об`єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1598380274230 (житловий будинок), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 42056107 від 13.07.2018 року, прийнятого приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В., номер запису 27038630. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 512 грн. 27 коп. судового збору.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення вимог процесуального права.
		Доводи скарги зводяться до того, що суд, дослідивши підстави набуття у власність спірного жилого будинку сторонами, надав невірну оцінку встановленим обставинам по справі, оскільки після того, як будинок, який мав статус колгоспного двору, був збудований, на підставі заяв усіх повнолітніх членів сім`ї, в тому числі і ОСОБА_1 , про визнання права власності у відповідних частках за кожним, було прийнято оскаржуване позивачем рішення виконкому Величківської сільської ради та видане свідоцтво про право власності, що свідчить про законність прийнятого рішення, а після того, як померла мати ОСОБА_2  ОСОБА_8 , спадкоємцем першої черги за законом майна померлої стала відповідач, отримавши у спадщину ще 1/5 частину будинку. Не надав позивач жодного доказу про те, що він не знав про оспорювані рішення та документи, а нібито дізнався про них у січні 2019 року під час отримання позовної заяви по справі № 738/1781/18, з чим помилково погодився суд, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях. Посилається на те, що рішення суду є незрозумілим через відсутність мотивів та зазначення правових підстав для визнання недійсними рішення виконкому та свідоцтв про право власності на спірний будинок.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення без змін, вказуючи на те, що відповідачі не надали жодного доказу, з якого б можливо було встановити рік побудови спірного будинку та вважати, що будинки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 є одним і тим самим будинком. Щодо того, що рішення для відповідача є незрозумілим, то вважає, що ця обставина є підставою для звернення до суду з заявою про роз`яснення рішення. Також вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт того, що про порушене право він дізнався у січні 2019 року, а тому, строк позовної давності він не пропустив.
		Вислухавши суддю  доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що не доведено, що позивач звертався до Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області з питанням вирішити питання права власності на жилий будинок, який відноситься до колгоспного двору, а отже, оформлення права власності відбулося з порушеннями законних прав позивача. Строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки про існування оспорюваних документів він дізнався під час отримання копії позовної заяви у справі № 738/1781/18, оформлення права власності відбувалось після розірвання шлюбу, а тому, саме по собі факт спільного проживання після розірвання шлюбу та наявність рішення «Про уточнення поштової адреси житловим будівлям» від 30.01.2015 року не свідчать про обізнаність позивача про наявність оспорюваних ним рішень. 
		З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного дослідження обставин справи, з врахуванням наданих сторонами доказів та з дотриманням вимог закону.
		Матеріали справи свідчать, що рішенням виконкому Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області № 49 від 17.10.2000 року «Про оформлення права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » вирішено схвалити матеріали для оформлення права власності на будинок, що належить зазначеним особам на праві особистої власності і розташований на території Величківської сільської ради по АДРЕСА_1 з виданням свідоцтва на праві особистої власності та проведенням відповідної реєстрації (а. с. 21 т.1).
		На підставі рішення виконкому 10.11.2000 року видано свідоцтво про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_4 , згідно з яким ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є власниками вказаного будинку (а. с. 22 т. 1). 
		Рішенням виконавчого комітету Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області від 30.01.2015 року № 3 уточнено поштову адресу житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_5 (а. с. 24 т. 1).
		Матеріали спадкової справи № 222/2018, заведені за заявою ОСОБА_2 , як спадкоємця за законом після смерті її матері - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідчать, що 13.07.2018 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а. с. 27 т. 1, а. с. 43-66 т. 2).
		Так, згідно з положеннями ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
		Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження.
		Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність згідно з наказом Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року) реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать кооперативним і громадським установам, підприємствам, організаціям, громадянам на праві особистої власності. Будинки, які підлягають реєстрації повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
		При відсутності правовстановлюючих документів, які вказані в додатку № 1 до Інструкції, зацікавлена особа подає до виконкому місцевої Ради депутатів трудящих заяву про оформлення права власності на будинок і видачу свідоцтва про це, після чого, виконком місцевої Ради доручає вирішення вказаного питання бюро технічної інвентаризації. В свою чергу, БТІ на підставі зібраних матеріалів та матеріалів, наданих заявником, складає мотивований висновок про те, чи належить будівля заявнику і подає його виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, який виносить відповідне рішення (п. п. 10, 13 Інструкції).
		На час виникнення спірних правовідносин порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна був визначений Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджений наказом Державного комітету Будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, згідно якої державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснює бюро технічної інвентаризації.
		Також Інструкцією (п. 4.1 розділу 4) передбачалось, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети, за наявності акта державної комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію, з наступною видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку 11 Інструкції.
		Як відмітив суд першої інстанції, рішення виконкому Величківської сільської ради 17.10.2000 року було прийнято на підставі матеріалів Чернігівського БТІ, погосподарських книг та уточнень на місці.
		Апеляційний суд погоджується з тим, що факт того, що у 1991 році сім`я ОСОБА_10 не мала власного житла, а проживала у колгоспному будинку, підтверджуються записами в погосподарській книзі за 1986-1990, 1991-1995 роки, зокрема, в якій зазначено, що сім`я ОСОБА_10 у складі п`ятьох осіб дійсно проживали в жилому будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Розділу ІІІ «Жилий будинок в особистій власності господарства», з 1986 року по 1989 рік та у 1991 році, а з 1992 року в особистому будинку, рік побудови особистого будинку не вказано (а. с. 152-154 т. 1, а. с. 76-77 т. 2), а той факт, що ОСОБА_10 надавався спочатку гуртожиток, а потім колгоспний будинок, відповідачем ОСОБА_2 не заперечувалось.
		Записи в погосподарській книзі за 1996-2019 роки містять дані про те, що рік побудови будинку АДРЕСА_6 .
		Матеріали інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_4 (розпочата 15.03.1995 року) свідчать, що рік побудови житлового будинку  1993, що суперечить записам погосподарських книг, характеристикам будинку, зазначеним у технічному паспорті БТІ, даним погосподарської книги за 1996-2000 роки (а. с. 88-97 т. 1). 
		У по господарській книзі будинок АДРЕСА_3 простежується з 1986 по 2006 рік і лише із по господарської книги за 2006-2010 роки мається відмітка про виправлення номеру домогосподарства по АДРЕСА_3 на 17.
		Витягом з архівного фонду «Колгоспу «Перемога» «Протокол № 6 заседания правления колхозником колхоза «Победа» от ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно з яким було вирішено «Продать ОСОБА_11 начатое строительство домика», підтверджується, що будинок по АДРЕСА_5 почав будуватися не раніше 1988 року (а. с. 74 т. 2).
		Сторони не заперечували, що позивачу була надана земельна ділянка під вже розпочатим будівництвом.
		Рішенням Киселівської сільської ради народних депутатів Менського району від 16.09.1988 року схвалено рішення загальних зборів членів колгоспу від 10.09.1988 року № 3 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,30 га за рахунок земель колгоспу у АДРЕСА_7 для будівництва індивідуального житлового будинку (а. с. 25 т. 1).
		Згідно з випискою із протоколу зборів уповноважених членів колгоспу «Перемога» с. Величківка від 19.09.1984 року № 3 ОСОБА_1 виділена земельна ділянка площею 0,30 га, а відповідно до витягу засідання виконавчого комітету Киселівської сільської ради від 19.08.1988 року позивачу був наданий дозвіл на будівництво жилого будинку в АДРЕСА_7 (а. с. 189, т. 2, а. с. 72 т. 1 , а. с. 75 т. 2). 
		Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, наданої індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 за 1989 рік містить документи про забудову земельної ділянки ОСОБА_1 за такою ж адресою, які датовані 1989 роком (а. с. 186-201 т. 2).
		З вказаного вище слідує, що у період з 1986 по 2006 рік у по господарських книгах будинок по АДРЕСА_3 ; у 1988 році позивачу буда виділена земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_7 ; у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки за 1989 рік вказана адреса: АДРЕСА_1 .
		Відомості про зміну нумерації спірного жилого будинку по АДРЕСА_8 з 27 на АДРЕСА_3 , з 77 на 17, у справі відсутні. 
		Отже, як вірно відмітив суд в рішенні, при вирішенні питання про можливість оформлення права власності на спірний будинок виконком Величківської сільської ради не врахував розбіжностей у нумерації будинку, земельної ділянки та року побудови будинку, зазначеними у по господарських книгах та інвентаризаційній справі та без уточнень і перевірки цих відомостей, 17.10.2000 року прийняв рішення про оформлення права власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на будинок 
		АДРЕСА_9 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Виходячи з викладеного та враховуючи норми закону, які регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, свідчать про те, що право власності на спірний будинок було оформлено з порушенням законних прав та інтересів позивача.
		Звідси виходить, що суд прийняв правильне рішення про необхідність визнання незаконним та скасування рішення виконкому Величківської сільської ради Менського району Чернігівської області № 49 від 17.10.2000 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.11.2000 року, виданого виконкомом сільської ради та, відповідно, свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частину будинку від 13.11.2018 року, виданого приватним нотаріусом, а також скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на зазначену частку у спірному нерухомому майні. 
		Отже посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що суд надав невірну оцінку встановленим обставинам справи щодо оформлення за сторонами права власності на жилий будинок по АДРЕСА_7 на підставі рішення виконкому сільської ради від 17.10.2000 року, до уваги не сприймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
		Також ОСОБА_2 не погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог, проте, колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки, погоджується з тим, що доказів про звернення ОСОБА_1 до Величківської сільської ради із заявою про вирішення питання права власності на спірний жилий будинок відносно себе або інших осіб, стороною відповідачів надано не було, в зв`язку з чим, суд на підставі ч. 4 ст. 81 ЦПК України визнав встановленою зазначену обставину. Крім того встановлено, що оформлення права власності відбувалось після розірвання сторонами в 1999 році шлюбу, а факт їх спільного проживання після розірвання шлюбу не свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо наявності оскаржуваних ним документів, тому, є цілком правильним висновок суду про те, що про існування оспорюваних позивачем документів останній дізнався, коли отримав позовну заяву у справі № 738/1781/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Менської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що суд не навів в рішенні мотивів та не зазначив правових підстав для визнання недійсними рішення виконкому і свідоцтв про право власності на спірний будинок, проте, ці доводи теж не заслуховують на увагу, адже, рішення суду відповідає вимогам, які містить стаття 265 ЦПК України, зокрема, судом встановлені фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, кожному аргументу, наведеному учасниками справи, надана мотивована оцінка. Крім того в рішенні зазначені норми права, які суд застосував та якими керувався при його ухваленні, а саме норми, що регулюють питання права власності (ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, вирішуючи даний спір, Менський районний суд Чернігівської області, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, постановив законне і вірне по суті рішення. 
		Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів, які б давали підстави для скасування рішення суду, тому, задоволенню вона не підлягає. 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, 
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складений 13.04.2020 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий: Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...