Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12416/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2020. Зареєстровано: 16.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2020.
Дата набрання законної сили: 18.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		14 квітня 2020 року                               м. Київ                                        № 640/12416/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи
		за позовом            ОСОБА_1 ( 
		АДРЕСА_1 )
		до                     Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. 
		                    Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) 
		про                     визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
		        В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 
		- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди роботи з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року; 
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року з урахуванням довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року; 
		- стягнути судові витрати з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
		Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що довідка №07 від 27 грудня 2018 року, яка не врахована відповідачем при призначенні позивачу пенсії, видана на підставі особових рахунків за 1995-2000 роки. На всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України, а довідка підписана керівником та головним бухгалтером ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури»; довідка завірена українською печаткою та підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів.
		Крім того, представник позивача стверджував, що трудовий стаж, вказаний в спірній довідці, позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство (інститут) також утворено відповідно до законодавство України. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зазначив, що врахувати для визначення розміру пенсії позивача довідку про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року, яка видана ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» немає законних підстав, адже будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсним і не створює правових наслідків.
		З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
		При цьому, суд враховує подане представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Наявними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		15 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою та копіями документів для призначення пенсії.
		Листом від 28 березня 2019 року №65088/02 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило представнику позивача, що при обчисленні пенсії ОСОБА_1 враховано заробітну плату, визначену за весь період страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2018 року, тобто заробітна плата за 60 місяців до 01 липня 2000 року не врахована.
		Також, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 22 квітня 2019 року №85197/02 зазначило, що для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 відсутні підстави врахувати довідку про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року, яка видана ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури».
		Незгода позивача із діями органу пенсійного фонду щодо неврахування довідки при призначенні пенсії зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
		Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
		При цьому, згідно статті 24 Закону №1058-VI страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-VI).
		Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-VI періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Як визначено законодавством, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Частиною 1 статті 40 Закону №1058-VI передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
		Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
		У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
		Наявними матеріалами справи підтверджується, що до заяви про призначення пенсії позивачем надано довідку №07 від 27 грудня 2018 року, видану ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури», якою підтверджується сума заробітку ОСОБА_1 у період з липня 1995 року по червень 2000 року.
		Неврахування вказаної довідки відповідач обґрунтовує тим, що видана вона підприємством, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, а тому є недійсною.
		За приписами частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
		Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
		Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
		За приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
		Суд звертає увагу, що довідка про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року видана ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» за період з липня 1995 року по червень 2000 року, тобто до 20 лютого 2014 року (початок тимчасової окупації, згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), відтак дані періоди працевлаштування та отримання заробітку позивачем не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії в повному обсязі, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув стаж за період роботи на підприємстві.
		Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23 лютого 2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.
		В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності інформації, у зв`язку з наданням довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.
		Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди роботи з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року є протиправними.
		Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Водночас, згідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
		Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та враховуючи, що пенсійний орган не включив у підрахунок стажу позивача всіх періодів його трудової діяльності, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року з урахуванням довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року.
		Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідачем не наведено документального та нормативного обґрунтування правомірності невключення в кратності пільгового обчислення стажу роботи позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, а відтак суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди роботи з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01 січня 2019 року з урахуванням довідки про заробітну плату №07 від 27 грудня 2018 року за періоди з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...