Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-3172/08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-3172/08 
		  РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 16 грудня 2008 року м. Київ 
		Соломянський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого судді Українця В.В. 
		при секретарі Клімовських С. А. 
		за участі адвоката ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення пені,  
		 встановив: 
		 12 серпня 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення на його користь 104118 гривень 44 копійок пені за прострочення виконання взятих на себе відповідачем зобовязань по договору купівлі-продажу майнових прав від 13 червня 2005 року. 
		Свої вимоги мотивує тим, що 13 червня 2005 року між ним та відповідачем був укладений договір № 27/6-2-11 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобовязання передати йому майнове право на отримання у власність новозбудованої квартири АДРЕСА_1, шляхом передачі за актом прийому-передачі після введення будинку в експлуатацію та проведення його технічної інвентаризації належним чином оформлених в установленому порядку документів, які підтверджують майнове право. Він брав на себе зобовязання сплатити ціну майнового права у визначені договором строки. 
		Відповідно до п. 1.4 Договору обєкт мав бути введений в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2007 року, а відповідно п. 2.3 Договору відповідач брав на себе зобовязання передати йому документи, які підтверджують майнове право на квартиру протягом тримісячного строку з моменту введення обєкта в експлуатацію, тобто не пізніше 30 червня 2007 року. 
		18 серпня 2005 року він виконав перед відповідачем зобовязання, повністю сплативши суму за договором, проте до теперішнього часу документ, що підтверджує право власності на квартиру не отримав. 
		Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку прострочення виконання своїх обовязків, більш чим на три місяці, відповідач зобовязаний сплатити йому пеню в розмірі 0, 1 відсотка від ціни продажу майнового права (тобто від 264264 гривень) за кожен день прострочення виконання зобовязання. 
		У позовній заяві ОСОБА_2 просив стягнути пеню за період з 01 липня 2007 року по 29 липня 2008 року - за 394 дні. 
		16 грудня 2008 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача на його користь пеню за 534 дні в розмірі 141114 гривень 84 копійок. 
		У судовому засіданні позивач та його представник уточнений позов підтримали. Також представник позивача уточнив правові підстави заявленого позову. 
		Просить розглядати спір на підставі норм Цивільного кодексу України, зазначених в позовній заяві. Пояснив суду, що посилання в позовні заяві на Закон України «Про захист прав споживачів» зроблені лише, щоб не платити судовий збір у справі. 
		Представник відповідача проти позову заперечує. Пояснив суду, що в договорі купівлі-продажу майнових прав не встановлено обовязку ЗАТ «Українська будівельна компанія» ввести обєкт в експлуатацію. 
		Безумовною умовою, яка має передувати передачі документів, є введення будинку в експлуатацію. Лише через три місяці, при умові, що будинок зданий в експлуатацію, а відповідач не передав позивачу документи, що підтверджує його право власності на квартиру, наступає відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання цього зобовязання. 
		Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного. 
		Судом встановлено, що 13 червня 2005 року сторони уклали Договір № 27/6-2-11 купівлі-продажу майнових прав (а.с. 6-11). 
		За умовами п. 1.3 цього договору після сплати повної ціни майнового права, введення будинку в експлуатацію та проведення його технічної інвентаризації, відповідач зобовязаний передати позивачу за актом прийому-передачі належним чином оформлені в установленому порядку документи, які підтверджують майнове право (а.с. 6). 
		У розділі 2 договору - Права і обовязки сторін (а.с. 7) зазначено, що відповідач зобовязується передати позивачу документи, зазначені в п 1.3 цього Договору, протягом тримісячного терміну з моменту введення Обєкта в експлуатацію відповідно до п. 3.2.6 Договору № 15-5/184 (а.с. 47-52) за умови сплати позивачем повної ціни майнового права. 
		У судовому засіданні представник відповідача визнав, що позивач виконав умови договору та своєчасно сплатив суми за цим договором.  
		Разом з тим, представник відповідача посилається на те, що за цим договором відповідач не брав на себе обовязок щодо введення будинку в експлуатацію, а документи, означені Договором, мав передати позивачі протягом тримісячного терміну з моменту введення обєкта в експлуатацію. 
		Такі доводи представника відповідача підтверджуються наданим суду Договором (а.с. 6-11). Зазначений договір ОСОБА_2 не оспорений. 
		Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. 
		Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. 
		Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. 
		Зі змісту договору вбачається, що він не суперечить ст. 6 ЦК України, оскільки сторони уклали його на свій розсуд та підписали його. 
		На підтвердження своїх доводів, представник посилався на договір 15-5/184 від 08 вересня 2004 року про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгами по проспекту АДРЕСА_1, укладеного між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (а.с. 47-53). 
		Відповідно до п. 3.2.6 зазначеного вище Договору, на відповідача покладено обовязок в місячний термін після введення Обєкту в експлуатацію, в межах своєї компетенції, оформити та передати документацію, необхідну для оформлення прав власності на обєкти нерухомого майна особам, які брали участь у фінансуванні будівництва. 
		Таким чином, судом встановлено, що право на отримання позивачем документів, що підтверджують його майнове право на отримання ним квартири АДРЕСА_1, виникає у позивача лише після введення будинку в експлуатацію. 
		Зобовязання щодо сплати пені за цим договором у відповідача настає не за несвоєчасне не введення будинку в експлуатацію, а в разі несвоєчасної передачі позивачу документів, саме після введення будинку в експлуатацію. 
		Цим договором не передбачено відповідальності для відповідача за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію. 
		Зазначення в договорі пункту 1.4 з посиланням, що обєкт має бути введений в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2007 року не є правовою підставою для задоволення цього позову. 
		Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). 
		Статтею 611 ЦК України визначено, що правові наслідки, встановлені договором або законом, настають у разі порушення зобовязання. 
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		Суд вважає, що позивач не довів свої вимоги в суді під час розгляду справи, тому в задоволені позову йому слід відмовити. 
		Суд також вважає, що стягненню з позивача на корить держави підлягає несплачений ним при зверненні до суду з позовом судовий збір в сумі 1411 гривень 15 копійок. 
		Керуючись статтями 6, 610-612, 624, 549, 551 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, - 
		 вирішив: 
		 Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2. 
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...