Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/10953/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2020.
Дата набрання законної сили: 15.04.2020
Номер судового провадження: 61-7240ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 квітня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/10953/18-ц
		провадження № 61-7240св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал»,
		треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-МВК», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» на постанову Київського апеляційного суду 
		від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., 
		Рубан С. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-МВК» (далі - ТОВ «АС-МВК»), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), про визнання правочину недійсним.
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судові засідання 11 квітня 
		та 09 липня 2019 року не з`явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подавав.
		 
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_1 - 
		ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд не звернув уваги на причини неявки в судове засідання представника позивача, які були зазначені у клопотанні про відкладення розгляду справи та належним чином їх не перевірив.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У листопаді 2019 року ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що оскільки від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, то є підстави для залишення позову без розгляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, тобто незалежно від причин (поважності) повторної неявки позивача.
		 
		Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал».
		 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.
		 
		Обставини встановлені судами
		 
		Судові засідання призначались на 11 квітня та 09 липня 2019 року.
		 
		У судові засідання 11 квітня та 09 липня 2019 року позивач не з`явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подавав.
		 
		Позивач повідомлявся про час, місце та дату розгляду справи на 11 квітня 2019 року через свого представника, про що свідчить відповідна розписка (а. с. 97).
		 
		Про час, місце та дату розгляду справи на 09 липня 2019 року позивач завчасно повідомлений належним чином, про що свідчать зворотне повідомлення про вручення повістки (а. с. 140).
		 
		Представник позивача повідомлений про призначення справи на 11 квітня 2019 року під розписку (а. с. 97).
		 
		Представник позивача у судові засідання 11 квітня та 09 липня 2019 року не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		 
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		 
		У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		 
		У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		 
		У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		 
		Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 
		частини першої статті 257 ЦПК України).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Встановивши, що представник позивача повідомив про неможливість участі у судовому засіданні у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні, тобто повідомив про причини своєї неявки і такі причини є поважними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку із поважністю причин неявки представника позивача в судове засідання.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував, положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, за змістом якої позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, тобто незалежно від причин (поважності) повторної неявки позивача, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
		 
		Дійсно, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Тобто, коли від сторони позивача подана до суду заява про розгляд справи за його відсутності, у суду немає підстав залишити позовну заяву без розгляду через неявку позивача чи його представника в судове засідання.
		 
		У випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його відсутність перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 ЦПК України. Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, також може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду, за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
		 
		Якщо відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності, і належним чином позивач повторно не з`явився у судове засідання, але повідомив про причину неявки, суд повинен оцінити повідомлені позивачем причини такої неявки.
		 
		Отже, висновки суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.
		 
		З огляду на наведене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		 
		Частинами третьою та четвертою статті 406 ЦПК Українивизначено, що касаційна скарга на ухвалу судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                                        О. В. Ступак
		 
		 
		І. Ю. Гулейков
		 
		 
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...