Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/5798/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2020. Зареєстровано: 19.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/755/12/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017101040000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/5798/18
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"17" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора          ОСОБА_6 ,
		потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_10 
		захисників   - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинуваченої         ОСОБА_13 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000025 від 10.02.2017 року, №12018100040003258 від 03.04.2018 року, які об`єднані в одне провадження ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року, стосовно: 
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецьк, громадянки України, з вищою освітою, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Згідно формулювання обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 , будучи особою, яка надає публічні послуги в тому числі у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, своїми умисними діями вчинила зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що спричинило настання тяжких охоронюваним інтересам окремих громадян.
		Закон України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначає правові засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції, яка діяла станом на 19 жовтня 2016 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Частиною 2 статті 3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Частиною 1 статті 6Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.
		Пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно.
		Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
		Пунктом 6 частини 1 статті 24зазначеного Закону встановлено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
		Також, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі  Порядок, в редакції, яка діяла станом на 14 вересня 2016 року), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.
		Відповідно до пункту 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.
		Крім того, відповідно до вимог Порядку під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 
		Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обтяження, це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
		Наказом Головного управління юстиції у м. Києві від 22 травня 2014 року №204/6 проведено реєстрацію діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 . 
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є нотаріус.
		Таким чином, в силу вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_13 здійснює свою професійну діяльність у сфері надання публічних послуг, а саме проведення державної реєстрації, яка спрямована на захист та забезпечення умов для реалізації інтересів, фізичних і юридичних осіб, породжує настання наслідків правового характеру форма і порядок надання якої визначена державою.
		Незважаючи на вищевикладені вимоги Законів України, ОСОБА_13 будучи державним реєстратором, тобто особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, яка є обізнаною із законодавством України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,вчинила зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним інтересам окремих громадян, за наступних обставин.
		Станом на 13.10.2016 у державному реєстрі речових прав існував запис про арешт нерухомого майна та про заборону вчинення будь-яких дій з майном, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень, пов`язаних з державною реєстрацією прав №16910843, які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.10.2011 на підставі постанови про накладення арешту старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України від 28.01.2010 у кримінальній справі №49-2833. 
		Незважаючи на наявність зазначених вище обтяжень, 13.10.2016, о 16 год. 24 хв. ОСОБА_13 , будучи державним реєстратором, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг та пов`язану із державною реєстрацією речових прав, знаходилась за місцем своєї роботи, керуючись злочинним умислом, направленим зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, які зобов`язували останню діяти у відповідності із вимогами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», достовірно знаючи про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_2 , загальною площею 74,3 кв.м.
		Таким чином, 13.10.2016, о 16 год. 24 хв. ОСОБА_13 , будучи особою яка надає публічні послуги в тому числі у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, керуючись злочинним умислом направленим на зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, перебуваючи у службовому кабінеті, розташованому в АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, а саме ОСОБА_14 , будучи достовірно обізнаною із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно яким, забороняється проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі постановлення рішення суду про заборону вчинення таких дій та наявності обтяжень у державному реєстрі речових прав, вчинила дії з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_2 , загальною площею 74,3 кв.м., вартість якої відповідно до висновку експерта №15/17 від 19.01.2018 становить 2904981 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для громадянина ОСОБА_8 ..
		 
		Крім цього, станом на 20.10.2016 у державному реєстрі речових прав існував запис про арешт нерухомого майна, тобто про заборону вчинення будь-яких дій з майном, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень, пов`язаних з державною реєстрацією прав №17073191 які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.04.2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області винесеної 11.02.2016 року в судовій справі №640/9079/13-к. 
		Незважаючи на наявність зазначених вище обтяжень, 20.10.2016, о 22 год. 49 хв. ОСОБА_13 , будучи державним реєстратором, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг та пов`язану із державною реєстрацією речових прав, знаходилась за місцем своєї роботи, керуючись злочинним умислом, направленим на зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, які зобов`язували останню діяти у відповідності зі вимогами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», достовірно знаючи про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_4 , загальною площею 43,5 кв.м.
		Таким чином, 20.10.2016, о 22 год. 49 хв. ОСОБА_13 , будучи особою яка надає публічні послуги в тому числі у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, керуючись злочинним умислом направленим на зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, перебуваючи у службовому кабінеті, розташованому в АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, а саме ОСОБА_14 , будучи достовірно обізнаною із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно яким, забороняється проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі постановлення рішення суду про заборону вчинення таких дій та наявності обтяжень у державному реєстрі речових прав, вчинила дії з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_4 , загальною площею 43,5 кв.м., вартість якої відповідно до висновку експерта №16/17 від 20.03.2018 становить 497336 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для громадянки ОСОБА_9 .
		 
		Крім того, станом на 22.10.2016 у державному реєстрі речових прав існував запис про заборону вчинення будь-яких дій з майном, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень, пов`язаних з державною реєстрацією прав №17110366, які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.04.2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області винесеної 20.12.2015 року в судовій справі №640/9079/15-к. 
		Незважаючи на наявність зазначених вище обтяжень, 22.10.2016, о 13 год. 22 хв. ОСОБА_13 , будучи державним реєстратором, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг та пов`язану із державною реєстрацією речових прав, знаходилась за місцем своєї роботи, керуючись злочинним умислом, направленим на зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, які зобов`язували останню діяти у відповідності зі вимогами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», достовірно знаючи про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_5 , загальною площею 56,8 кв.м.
		Таким чином, 22.10.2016, о 13 год. 22 хв. ОСОБА_13 , будучи особою яка надає публічні послуги в тому числі у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, керуючись злочинним умислом направленим на зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому кабінеті, розташованому в АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, а саме ОСОБА_14 , будучи достовірно обізнаною із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно яким, забороняється проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі постановлення рішення суду про заборону вчинення таких дій та наявності обтяжень у державному реєстрі речових прав, вчинила дії з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_5 , загальною площею 56,8 кв.м., вартість якої відповідно до висновку експерта №13/17 від 19.01.2018 становить 632 184 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для громадянки ОСОБА_15 .
		 
		Крім того, станом на 22.10.2016 у державному реєстрі речових прав існував запис про заборону вчинення будь-яких дій з майном, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень, пов`язаних з державною реєстрацією прав №17110316, які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.04.2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області винесеної 20.12.2015 року в судовій справі №640/9079/15-к. 
		Незважаючи на наявність зазначених вище обтяжень, 22.10.2016, о 13 год. 43 хв. ОСОБА_13 , будучи державним реєстратором, здійснюючи професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг та пов`язану із державною реєстрацією речових прав, знаходилась за місцем своєї роботи, керуючись злочинним умислом, направленим на зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, які зобов`язували останню діяти у відповідності зі вимогами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», достовірно знаючи про наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_6 , загальною площею 63, 1 кв.м.
		Таким чином, 22.10.2016, о 13 год. 43 хв. ОСОБА_13 , будучи особою яка надає публічні послуги в тому числі у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, керуючись злочинним умислом направленим на зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому кабінеті, розташованому в АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, а саме ОСОБА_14 , будучи достовірно обізнаною із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно яким, забороняється проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі постановлення рішення суду про заборону вчинення таких дій та наявності обтяжень у державному реєстрі речових прав, вчинила дії з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартири розташованої в АДРЕСА_6 , загальною площею 63, 1 кв.м., вартість якої відповідно до висновку експерта №14/17 від 19.01.2018 становить 733 096 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для громадянки ОСОБА_15 .
		 
		За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_13 , слід ухвалити виправдувальний вирок.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_13 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України не визнала та показала суду, що до неї звернувся ОСОБА_16 з заявою про реєстрацію права власності відповідно до договору іпотеки, квартир за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_6 . Повідомила, що у ОСОБА_14 були необхідні для реєстрації документи, зокрема повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджено почтовими відправленнями та письмовими відповідями. Згідно вказаними договорами зобов`язання не було виконано, а отже у відповідності до умов договору кредитор набуває право власності. Під час проведення реєстраційних дій вона керувалась нормами діючого законодавства. 
		Підтвердила суду та не заперечувала, що їй було відомо про наявність записів про заборону вчинення будь-яких дій із вказаним нерухомим майном. Саме через таку заборону, під час вчинення дій з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 , нею відкривався розділ. Жодної вигоди для себе від ОСОБА_14 вона не отримувала.
		 
		У судовому засіданні були допитані потерпілі та свідки, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що була власником квартир за адресами: АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_6 , на які було накладено арешт Апеляційним судом Харківської області, однак попри це вказані квартири були перереєстровані на іншу особу. Дізналася, що квартири їй на праві власності не належать, після чого звернулася до прокуратури Харківської області, та склала заяву про вчинення правопорушення, яка була направлена за місцем вчинення правопорушення до Дніпровського УП ГУНП в місті Києві.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17 показала суду, що її покійна матір ОСОБА_18 була власником квартири.За пів року до смерті повідомила, що брала кошти в борг, однак все повернула. В той же час повідомила, що тривають судові спори по її заборгованості, надала номер телефону адвоката, який представляв її інтереси. Після смерті матері у 2017 році, потерпіла не змогла набути спадщини, так як нотаріус повідомив, що право власності на квартиру має інша особа. Також, вказала, що у нотаріуса відмовилася від своєї частини спадщини на користь свого брата, який прописаний у даній квартирі. 
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав суду, що він та його матір брали кошти в кредит у 2010 році, однак через декілька років дізнався, що його квартира переоформлена на іншу особу. Погашення кредиту було частинами, потім призупинені були виплати. В результаті чого був поданий позов до Печерського районного суду міста Києва, щодо виплат, який був залишений без розгляду. У 2017 році дізналися, що квартира була переоформлена без їх відома. В той же час було накладено арешт на квартиру слідчим Генеральної прокуратури України. Про переоформлення квартири дізнався отримавши позов про усунення перешкод у користуванні квартирою. В результаті чого він з представником звернувся до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав суду, що представляв інтереси потерпілого ОСОБА_8 на підставі довіреності та надавав юридичні консультації. Останній звернувся до нього за допомогою у складанні та подачі заяви про вчинення кримінального правопорушення до Дніпровського УП ГУНПУ в м. Києві. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав суду, що ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 брали у нього в борг кошти, та відповідно до укладеного договору не виконали зобов`язання, кошти не повернули. Направлялися потерпілим повідомлення про звернення стягнення на квартиру, відповідно за 30 діб. Договори, які були укладені містили пункт про звернення квартири у разі неповернення коштів. По квартирам дійсно були рішення щодо накладення арешту, однак він мав право звертатися для перереєстрації квартири. Був залучений ліцензований експерт, для проведення оцінки вартості майна, так як у разі якщо майно вартує більше, тоді боржник може звернутися з відшкодуванням. Як іпотекодержатель відповідно до умов договору передав свої права батькові. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав суду, що працює на посаді головного спеціаліста відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації МЮУ в Київській області. Пояснив, що законодавством України передбачені винятки, при наявності яких державний реєстратор має право здійснювати реєстрацію переходу права власності при наявності обтяжень на нерухоме майно. Зокрема, коли державна реєстрація права власності відбувається на підставі рішення суду. Також встановлюється виключення про реєстрацію права власності на підставі іпотечних договорів. У інших випадках державний реєстратор має відмовляти у проведенні реєстрації. Вказав, що до його повноважень входило розгляд скарг, в тому числі відносно нотаріусів. Чи надходили скарги на дії нотаріуса ОСОБА_13 не зміг відповісти, зазначив, що не пам`ятає. Також повідомив, що нотаріуси мають договір страхування діяльності. Відповідно вказаний договір укладається для забезпечення відшкодування шкоди завданої державною реєстрацією. Тобто, особи яким завдано шкоду неправомірними діями нотаріуса, мають право звернутися в цивільно-правовому порядку для відшкодування. 
		 
		Судом були досліджені наступні докази.
		Щодо відчуження об`єкту нерухомого майна -квартири АДРЕСА_9 , стороною обвинувачення надані та судом досліджені наступні докази:
		 
		- договір позики від 22.01.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (Позикодавець) передав ОСОБА_25 (Позичальник) 65000 доларів США (т.1 а.с. 226-227);
		- договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 22.01.2010 року, згідно якого сторони домовились про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки  квартири АДРЕСА_9 , шляхом набуття Іпотекодержателем права власності у разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язань по договору позики (т. 1 а.с. 228-229);
		- документи що посвідчують право власності та оцінку на вказану квартиру (т.1 а.с.230-252, т.2 а.с. 52-63).
		 
		-договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 27.05.2016 року, згідно якого ОСОБА_20 (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_14 (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (т. 2 а. с. 48-51)
		 
		-повідомлення про відступлення права вимоги за договором позики та про відступлення вимоги за іпотечним договором на ім`я боржників (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_25 та ОСОБА_8 від ОСОБА_20 (т. 2 а. с. 64-68) та вимога про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позики (т. 2 а. с. 69 - 80).
		 
		-вимога про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позики на ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_25 та ОСОБА_8 від ОСОБА_14 , з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання (на виконання вимог норми ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»), а також з Вимогою про добровільне звільнення предмету іпотеки (згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку») від 08.08.2016 року (т. 2 а.с. 69-80). 
		 
		 
		 
		Щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_10 , стороною обвинувачення надані та судом досліджені наступні докази:
		 
		-договір позики від 16.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (Позикодавець) передав у власність ОСОБА_18 та ОСОБА_26 (Позичальникам) 19 000 доларів США (т. 2 а. с. 126-127).
		-іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_20 (іпотекодержатель) та ОСОБА_18 ( Іпотекодавець) домовились, що остання передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_10 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 16.09. 2010 року (т. 2 а.с. 128-131)
		-документи, які посвідчують право власності ОСОБА_18 на квартиру АДРЕСА_10 (т. 2 а.с. 132-140).
		 
		-договір відступлення права вимоги від 17.06.2016 року за Іпотечним договором від 16.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_14 (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (т. 2 а. с. 155-156).
		 
		-повідомлення про відступлення права вимоги за договором позики та про відступлення вимоги за іпотечним договором на ім`я боржників (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_18 та ОСОБА_26 від ОСОБА_20 від 23.06.2016 року (т. 2 а. с.198 - 202).
		 
		-вимога про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позики на ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_18 та ОСОБА_26 від ОСОБА_14 , з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання (на виконання вимог норми ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»), а також з Вимогою про добровільне звільнення предмету іпотеки (згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку») від 12.08.2016 року (т. 2 а.с. 203-218). 
		 
		 
		 
		Щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_11 , стороною обвинувачення надані та судом досліджені наступні докази:
		 
		-заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 із додатками (реєстр №В-1476 від 28.03.2017 року) (т. 1 а. с.89- 100);
		-заява про залучення до провадження як потерпілого (т. 1 а.с. 101);
		-договір позики від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (Позикодавець) передав у власність ОСОБА_27 (Позичальнику) 46870 доларів США (т. 2 а. с. 81-83); 
		-Іпотечний договір від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (іпотекодержатель) та ОСОБА_28 ( Іпотекодавець) домовились, що остання передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_11 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 17.09. 2010 року (т. 2 а.с. 82-83);
		-документи, які посвідчують право власності ОСОБА_28 на квартиру АДРЕСА_11 (т. 2 а.с. 84-90); 
		-договір відступлення права вимоги від 17.06.2016 року за Іпотечним договором від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_14 (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (т. 2 а. с. 91); 
		-повідомлення про відступлення права вимоги за договором позики та про відступлення вимоги за іпотечним договором на ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_27 від ОСОБА_20 (т. 2 а. с.39 - 43); 
		-вимога про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позикина ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_27 від ОСОБА_14 , з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання (на виконання вимог норми ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»), а також з Вимогою про добровільне звільнення предмету іпотеки (згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку») від 10.08.2016 року (т. 2 а.с. 117-123); 
		-відповідь від ОСОБА_28 від 25.08.2016 року, згідно якої вона ставить під сумнів посвідчений договір відступлення права вимоги (т. 2 а. с. 123).
		 
		Щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_12 , стороною обвинувачення надані та судом досліджені наступні докази:
		 
		-договір позики від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (Позикодавець) передав у власність ОСОБА_27 (Позичальнику) 46870 доларів США (т. 3 а. с. 3-4); 
		-Іпотечний договір від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (іпотекодержатель) та ОСОБА_28 ( Іпотекодавець) домовились, що остання передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_12 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 17.09. 2010 року (т. 3 а.с. 5-8);
		-документи, які посвідчують право власності ОСОБА_28 на квартиру АДРЕСА_12 (т. 3 а.с. 9-14); 
		-договір відступлення права вимоги від 17.06.2016 року за Іпотечним договором від 17.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_20 (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_14 (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (т. 3 а. с. 15-16); 
		-повідомлення про відступлення права вимоги за договором позики та про відступлення вимоги за іпотечним договором на ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_27 від ОСОБА_20 (т. 2 а. с.39 - 43); 
		-вимога про усунення порушення виконання зобов`язань з повернення боргу за Договором позикина ім`я боржника (Позичальника, Іпотекодавця)  ОСОБА_27 від ОСОБА_14 , з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання (на виконання вимог норми ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»), а також з Вимогою про добровільне звільнення предмету іпотеки (згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку») від 10.08.2016 року (т. 3 а.с. 196-210); 
		 
		На підтвердження завданої шкоди суду були надані наступні висновки.
		Висновок судової оціночно - будівельної експертизи №14/17 від 19.01.2018 року, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_12 станом на 22.10.2016 року складала 733096 грн. (т. 1 а.с. 192-200).
		Висновок судової оціночно - будівельної експертизи №13/17 від 19.01.2018 року, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_11 , станом на 22.10.2016 року складала 632184 грн. (т. 1 а.с. 205-213).
		Висновок судової оціночно - будівельної експертизи №15/17 від 19.01.2018 року, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_9 , станом на 13.10.2016 року складала 2904981 грн. (т. 5 а.с. 202-209).
		Висновок судової оціночно - будівельної експертизи №16/17 від 20.03.2018 року, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_10 , станом на 20.10.2016 року складала 497336 грн. (т. 5 а.с. 241-248).
		 
		Крім того, в судовому засіданні були досліджені оригінали реєстраційних справ що передаються державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом, які складаються із заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, квитанцій, пошуку заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів, рішення про державну реєстрацію та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 3 а. с. 214-233) стосовно наступних об`єктів нерухомості:
		-квартири АДРЕСА_11 , із відкриттям розділу, запису про вид обтяження -арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.12.2015 року (т. 3 а.с. 214- 221);
		-квартири АДРЕСА_12 , із відкриттям розділу, запису про вид обтяження -арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.12.2015 року (т. 3 а.с. 226- 233);
		-квартири АДРЕСА_9 , із відкриттям розділу , запису про вид обтяження - арешт нерухомого майна, на підставі Постанови про накладення арешту на майно від 28.01.2010 року, що винесена ст. слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України (т. 5 а.с. 150-157);
		-квартири АДРЕСА_10 , із відкриттям розділу, запису про вид обтяження - арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області у справі 640/9079/13-к (т. 6 а.с. 18-48).
		 
		На підтвердження того, що ОСОБА_13 здійснювала функції державного реєстратора, приватного нотаріуса, стороною обвинувачення надано:
		 
		-копію заяви про реєстрацію самозайнятої особи - ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 140-143);
		-відомості виконаних дій з розділом, відкритим на ОМН №1055433980000 (т. 1 а.с. 149 - 160);
		 
		Крім того, судом було досліджено копію реєстраційної (особової) справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 59-164).
		Лист ДП «Національні інформаційні системи» від 13.07.2017 року, згідно якого інформація щодо втрати або компрометації особистого ключа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_13 станом на 12.07.2017 року до ДП «НАІС» не надходила (т. 3 а.с. 166).
		 
		За таких обставин судовим розглядом встановлено та не заперечується самою обвинуваченою, що остання вчинила дії з реєстрації прав власності за ОСОБА_14 на зазначені в обвинувальному акті об`єкти нерухомого майна  квартири під час наявності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, записів про арешт нерухомого майна та про заборону вчинення будь-яких дій з майном.
		 
		Дії ОСОБА_13 , як державного реєстратора  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу кваліфіковані, як зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним інтересам окремих громадян.
		З цього приводу суд зазначає наступне.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»(далі - Закон № 898-IV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина першастатті 33 Закону № 898-IV).
		Згідно з положеннями частин першої та третьоїстатті 36 Закону № 898-IVсторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону.
		Відповідно до частини 1статті 37 Закону № 898-IVіпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
		Пунктом 12 договору іпотеки визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання за цим договором та/або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмета іпотеки, що є предметом цього договору.
		Цей пункт іпотечного договору містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням. Іпотекодавець засвідчив, що наявність будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя набути предмет іпотеки у власність, для реєстрації права власності на предмет іпотеки не вимагається.
		Разом з тим судом встановлено, та не заперечується обвинуваченою, що на спірні квартири було накладено арешт .
		На дату прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за права власності за ОСОБА_14 на спірні квартири, накладений арешт був чинним, у встановленомузакономпорядку не скасований
		Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюєЗакон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з частиною тринадцятої статті 15 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
		Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року(далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку).
		Відповідно до пункту 15 Порядку під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, серед інших і щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.
		Згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
		Отже, при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте.
		Саме такий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №755/5072/17.
		 
		В той же час суд вважає, що суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому ставлення особи до діяння виявляється у прямому умислі, а до наслідків може бути як умисним так і необережним.
		До обов`язкових ознак суб`єктивної сторони належать: корисливий мотив та спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди.
		 
		Проте, ні корисливий мотив, ні спеціальна мета в судовому засіданні доведені не були. Зокрема, прокурор доводив набуття права власності на вказані квартири ОСОБА_14 , як мету отримання неправомірної вигоди для іншої особи.
		Даючи цьому оцінку, суд враховує особливості переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя відповідно до Закону№ 2478-VIIIвід 03.07.2018 року.
		Ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції що діє на момент винесення вироку № 2478-VIIIвід 03.07.2018 року передбачає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		В судовому засіданні всі потерпілі підтвердили наявність боргових зобов`язань, та укладання іпотечних договорів. А отже, в судовому засіданні не було доведено, наслідки у вигляді шкоди охоронюваним законом інтересам окремих громадян.
		Тим більше, що ч. 4 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», передбачає, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
		 
		А отже, відсутність вказаних наслідків може свідчити про адміністративний чи дисциплінарний проступок.
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		За таких обставини суд приходить до переконання, щоне доведено, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_13 є склад кримінального правопорушення передбаченогоч. 3 ст. 365-2 КК України.
		Враховуючи викладене, суд не надає оцінки особливостям кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме коли та за яких обставин були подані заяви потерпілими, як і тому факту, що потерпіла ОСОБА_9 , взагалі не була власником спірної квартири, як і іншим доказам сторони обвинувачення та доводам сторони захисту.
		Відтак, ОСОБА_13 у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Українипідлягає виправданню.
		Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, арешт, накладений на майно - скасувати.
		Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України з зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_13  у виді застави у розмірі 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок - скасувати.
		Речові докази (т.3 а.с. 171-173; 175-177): 
		-квартиру розташовану в АДРЕСА_5 , загальною площею 56,8 кв.м. - залишити власнику;
		- квартиру розташовану в АДРЕСА_2 , загальною площею 74,3 кв.м. - залишити власнику;
		- квартиру розташовану в АДРЕСА_4 , загальною площею 43,5 кв.м. - залишити власнику;
		- квартиру розташовану в АДРЕСА_6 , загальною площею 63,1 кв.м. - залишити власнику;
		- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:313:0008 площею 7.187 га., реєстраційний № 959660180000 - залишити власнику.
		Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2018 року (т. 1 а.с. 124) на майно, а саме:
		- земельну ділянку кадастровий номер: 6520382500:04:001:0149 площею 0.5 га за адресою Херсонська обл., Білозерський р-н, с/рада Кізомиська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 642083765203, шляхом заборони відчуження майна;
		- квартиру загальною площею 51.7 кв.м за адресою АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 611954432224, шляхом заборони відчуження майна;
		- квартиру загальною площею 95.9 кв.м за адресою АДРЕСА_14 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:398562180000, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- земельну ділянку кадастровий номер: 3221655100:04:006:0023 площею 3.648 га за адресою Київська обл., Володарський р-н, смт Володарка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 133996132216, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- квартиру загальною площею 60,5 кв.м за адресою АДРЕСА_15 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:36109569, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- домоволодіння загальною площею 69,5 кв.м за адресою АДРЕСА_16 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:19051455, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- квартиру загальною площею 63,0 кв.м за адресою АДРЕСА_17 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:30447547, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- домоволодіння загальною площею 309,6 кв.м за адресою АДРЕСА_18 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1949417, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- будинок за адресою АДРЕСА_19 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 30089366, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- будинок загальною площею 55,5 кв.м за адресою АДРЕСА_20 , реєстраційний номер майна: 3026497, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- квартиру за адресою АДРЕСА_21 , реєстраційний номер майна: 18606557, шляхом заборони відчуження майна;
		 
		- квартиру загальною площею 53,1 кв.м за адресою АДРЕСА_22 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:19056305, шляхом заборони відчуження майна.
		 
		Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2017 року (т. 3 а.с. 170) на квартиру розташовану в АДРЕСА_5 , загальною площею 56,8 кв.м.
		Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.08.2017 року (т. 3 а.с. 174) на майно, а саме:
		-квартиру розташовану в АДРЕСА_2 , загальною площею 74,3 кв.м.,шляхом заборони відчуження майна;
		-квартиру розташовану в АДРЕСА_4 , загальною площею 43,5 кв.м.,шляхом заборони відчуження майна;
		-квартиру розташовану в АДРЕСА_6 , загальною площею 63,1 кв.м.,шляхом заборони відчуження майна;
		-земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:313:0008 площею 7.187 га., реєстраційний № 959660180000, шляхом заборони відчуження майна.
		Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2018 року (т. 6 а.с. 14-17) на нерухоме майно, а саме:
		земельну ділянку кадастровий номер: 3221289001:01:036:0009 площею 0.1 га за адресою АДРЕСА_23 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1247958332212;
		земельну ділянку кадастровийномер: 3221289001:01:036:0004 площею 0.0526 га за адресою АДРЕСА_23 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1247584332212;
		житловий будинок загальною площею 231,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_23 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1247583132212, заборонивши будь-яким фізичним чи юридичним особам відчужувати та розпоряджатися даним майном.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
		Суддя ОСОБА_29

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...