Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13852/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2020. Зареєстровано: 23.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2020.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021
Результат оскарження 14.04.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		15 квітня 2020 року                               м. Київ                                        №826/13852/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Єрмоленко Є.В., третьої особи - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК «Едельвейс»     
		до                    Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		третя особа          Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
		                     ОСОБА_1                     
		про                    визнання протиправним та скасування рішення, -     
		 
		На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 квітня 2020 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «МФК «Едельвейс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення від 19.06.2017, прийняте головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончаровим В.В. про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, до якої приєднався ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 змінено. Виключено із мотивувальної частини рішення посилання суду як на підставу задоволення прозову - відсутність у Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві повноважень на скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/009-15. У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 - залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 визначено суддю Вєкуа Н.Г. для розгляду адміністративної справи №826/13852/17.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2019 адміністративну справу №826/13852/17 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г., визначено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
		В обґрунтування первинних позовних вимог позивачем було наголошено на тому, що Містобудівні умови відповідають вимогам законодавства до їх складу і отримані з дотриманням законної процедури, що не оспорюється відповідачем. Містобудівні умови видані із дотриманням вимоги законодавства щодо відповідності планованої забудови цільовому призначенню ділянки, а також вимоги зазначати у містобудівних умовах цільове призначення ділянки, на якій планується будівництво. Як зазначав позивач, із тексту спірного рішення вбачається, що підставою для скасування Містобудівних умов є начебто порушення абз. 2 п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109 (невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні), проте, позивач вважав такий висновок необґрунтованим, посилаючись на рішення Київської міської ради від 16.09.2010 №35/4847, яким ухвалено Концепцію стратегічного розвитку міста Києва (1 стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), за якими земельна ділянка належить до території житлової та громадської забудови (перспективна), що відображено у п. 9 Містобудівних умов. Згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року (рішення КМР від 28.03.2002 №370/1804) земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься частково до території громадських будівель і споруд та промислової території.
		Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що Містобудівні умови обмеження надані з порушенням абз. 2 п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109. Відтак, вважав оспорюване рішення законним та обґрунтованим.
		Після прийняття адміністративної справи до провадження суддею Вєкуа Н.Г. відповідачем повторно було надано відзив на позовну заяву, в якому наголошено, що за результатами перевірки встановлено невідповідність цільового призначення та ункіонального призначення земельної ділянки Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року, а саме в п. 7 «Загальні дані» Містобудівних умов (цільове призначення земельної ділянки) зазначається: для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального торгівельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу, а в п.9 «Загальні відомості» Містобудівних умов (функціональне призначення земельної ділянки) зазначено: частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням КМР від 28.03.2002 №370/1804.Таким чином, за функціональним призначенням територія земельної ділянки  за адресою: АДРЕСА_1 належить до території промисловості, а у виданих Містобудівних умовах наміри забудови визначені, як: будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення. Отже, Містобудівні умови суперечать нормам діючого Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, затвердженого рішенням КМР від 28.03.2002 №370/1804.
		Позивачем 22.11.2019 було подано через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що рішенням відповідача від 23.10.2019 №26 анульовано Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 із посиланням на втрату чинності Містобудівних умов щодо забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 , при цьому, рішення відповідача про скасування цих Містобудівних умов оскаржується у дані справі, відтак, згідно заяви від 22.11.2019 позивачем заявлено наступні позовні вимоги:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №26 від 23.10.2019 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення на АДРЕСА_1 (перша черга будівництва);
		- визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №15 від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/0099-15.
		Також позивачем було надано додаткові пояснення по суті спірних правовідносин, в яких зазначено, що станом на 25.03.2010 органом місцевого самоврядування було визначено цільове призначення земельної ділянки, яке дозволяє будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями, для чого і було надано погодження органу містобудування та архітектури. Протягом 2015-2019 р. за користування земельною ділянкою із вказаним цільовим призначенням позивачем сплачено орендну плату в розмірі 1     425     703, 42 грн., розраховуючи на можливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням позивач вчинив ряд дій щодо користування нею, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано відповідні Містобудівні умови, в яких враховано цільове призначення земельної ділянки, містобудівну документацію, функціональне призначення земельної ділянки. На підставі Містобудівних умов та інших вихідних даних позивачем розроблена проектна документація, отримано позитивний висновок експертизи, витрати на що склали понад 1     416     246, 00 грн., з урахуванням проектної документації та містобудівних умов відповідачем виданий позивачеві дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019, витрати на окремі роботи склали понад 842     394,00 грн. Таким чином, оспорювань рішення винесено протиправно, не відповідає вимогам належного урядування і є непропорційним втручанням у право володіння майном позивача, оскільки органи влади не діяли вчасно та в послідовний спосіб, створили юридичну невизначеність у цивільних майнових правовідносинах та переклали ризик своєї помилки і наслідки її виправлення виключно на позивача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2020 витребувано від Київської міської державної адміністрації для огляду оригінал Генерального плану міста Києва на період до 2020 року (діючий) в частині  земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
		Представником Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано письмові пояснення у справі, в яких серед іншого, зазначено, що розміщення житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на території, що за функціональним призначенням відноситься частково до громадських будівель і споруд та промислової території (існуючої), знаходиться в межах житлового району та потрапляє до зони з функцією загальноміського центру, перебуває поза межами  промислових районів (існуючих чи проектних) повною мірою відповідає положенням Генерального плану та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням КМР від 28.03.2002 №370/1804.
		Протокольною ухвалою суду від 27.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Третьою особою ОСОБА_1 було надано додаткові пояснення по суті спірних правовідносин, в яких зазначено, що будівництво житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торгівельного призначення з наземним і підземним паркінгом на земельні ділянці за адресою: АДРЕСА_1 в силу грубого порушення норм містобудівного законодавства створює загрозу для життя та здоров`я мешканців довколишніх будинків.
		В судовому засіданні 13.04.2020 судом за клопотанням третьої особи - ОСОБА_1 було оголошено перерву до 15.04.2020 та попереджено третю особу про необхідність утриматись від зловживання своїми процесуальними правами.
		В судове засідання 15.04.2020 прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
		В судовому засіданні 15.04.2020 ОСОБА_1 повторно клопотав про відкладення розгляду справи, проте, судом відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки в попередньому судовому засіданні судом вже було враховано відповідні клопотання третьої особи та надано третій особі час для підготовки пояснень по суті спору, натомість, заявлені в судовому засіданні 15.04.2020 клопотання про відкладення розгляду справи свідчать про навмисні намагання третьої особи затягнути розгляд адміністративної справи.
		Так, ОСОБА_1 подано два клопотання про відкладення розгляду справи, одне з яких мотивовано організаційними змінами в структурі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, проте, такі доводи судом відхиляються з огляду на те, що в матеріалах справи міститься письмова позиція відповідача з приводу спірних правовідносин, власне сам відповідач не клопотав про відкладення розгляду справи та надав суду необхідні пояснення по суті спору. Друге клопотання про відкладення розгляду справи мотивовано ситуацією, що склалась в країні в результаті поширення гострої респіраторної хвороби COVID -19 та неможливістю явки представника ОСОБА_1 в судове засідання у зв`язку з хворобою. Проте, суд зазначає, що жодних доказів перебування представника третьої особи на лікарняному суду не надано, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з неможливістю явки до суду представником третьої особи не подавалось, в попередньому судовому засіданні судом було надано час ОСОБА_1 для підготовки своїх пояснень, окрім того, під час перегляду справи в касаційному порядку ОСОБА_1 самостійно приймав участь у розгляді справи, що спростовує доводи останнього стосовно неможливості реалізації ним своїх прав без представника, враховуючи складність справи.
		Таким чином, на переконання суду, підстави для відкладення судового засідання, призначеного на 15.04.2020 відсутні.
		У судовому засіданні 15.04.2020 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
		Як зазначено вище, постановою Верховного Суду від 04.09.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У постанові від 04.09.2019 Верховний суд вказав, що суди попередніх інстанцій повинні були з`ясувати відомості щодо території по АДРЕСА_1 , передбачені Генеральним планом м. Києва та іншою містобудівною документацією (у разі її наявності), та перевірити чи відповідають їм містобудівні умови та обмеження. Суди не надали оцінки витягу щодо чинних містобудівних регламентів від 20.04.2016, який містить ці відомості (т. 1 а.с. 145), незважаючи на те, що цей доказ є важливим, доречним та на ньому наполягав ОСОБА_1 .. Суд не мотивував, чому цей доказ не було взято до уваги. Суди не з`ясували, на яких підставах у пункті 9 Містобудівних умов з посиланням на Генеральний план міста Києва зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки «частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія», в той час як відповідно до витягу щодо чинних містобудівних регламентів ця ж територія належить до «території промисловості». Причини цієї невідповідності не було досліджено та пояснено, хоча це питання є ключовим у спорі.
		Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		17.04.2015 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МФК «Едельвейс»  укладено договір оренди земельної ділянки. Об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,6443 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу; кадастровий номер 8000000000:91:078:0117. Цього ж дня складено акт приймання-передачі земельної ділянки.
		08.06.2015 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав позивачу Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 (№344/15/12/009-15) (далі - Містобудівні умови).
		Загальні дані. Назва об`єкта будівництва - будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення.
		Наміри забудови - будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення.
		Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговувань житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу.
		Посилання па містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності):
		- Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804;
		- Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури     м. Києва (рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988 №976, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076;
		- Концепція стратегічного розвитку м. Києва «І стадія Генерального плану розвитку     м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35-4847.
		Функціональне призначення земельної ділянки - частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804;
		- до початку проектування отримати висновок КО «Інститут Генерального плану» щодо врахування цільового призначення ділянки в матеріалах Генерального плану 2025р. та привести функціональне призначення земельної ділянки у відповідність до містобудівної ініціативи на виконання п. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
		- територія житлово-громадської забудови (перспективна) відповідно до Концепції стратегічного розвитку м. Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35-4847.
		18.01.2017 між позивачем та Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м.     Києва» (далі - Інститут Генерального плану м. Києва) укладено договір № 6/КП-17.
		Відповідно до умов цього договору виконавець взяв на себе зобов`язання по виконанню робіт з перевірки функціонального призначення території та підтвердження можливості будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення з наземним і підземним паркінгом по АДРЕСА_1 відповідно положень Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 p., проекту Генерального плану м. Києва, та врахування в проекті Генерального плану м. Києва її та у проекті детального плану території Татарки та Лук`янівки у Шевченківському районі м. Києва.
		Комунальною організацією «Інститут Генерального плану м. Києва» надано висновок від 18.08.2017 № 15-1557, за яким функціональне призначення земельної ділянки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. № 370/1804: частково промислові території, частково території громадських будівель та споруд. Функціональне призначення земельної ділянки відповідно до проекту Генерального плану м. Києва: території перспективної житлово-громадської забудови.
		Відповідно до матеріалів проекту Детального плану території Татарка та Лук`янівка у Шевченківському районі м. Києва (проектний план) функціональне призначення земельної ділянки: території житлово-громадської забудови.
		У висновку зазначено, що КO «Інститут Генерального плану м. Києва» здійснив роботи з розгляду можливості врахування в матеріалах проекту Генерального плану м. Києва та проекту Детального плану території Татарка та Лук`янівка у Шевченківському районі м. Києва будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгом на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та передбачив функціональне призначення вказаної земельної ділянки як територію житлово-громадської забудови у проекті Детального плану території Татарка та Лук`янівка як територію багатоквартирної багатоповерхової житлової забудови.
		У той же час, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №763 від 22.05.2017, зокрема, на підставі службової записки про результати перевірки від 17.05.2017, доручено Департаменту ДАБІ у м. Києві провести позапланову перевірку Департаменту містобудування та архітектури в.о. КМР (КМДА), а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.
		Так, у довідці від 17.05.2017 зазначено із порівнянням вищезгаданого змісту п. 7 «Загальні дані» (цільове призначення земельної ділянки) та п. 9 «Загальні дані» (функціональне призначення земельної ділянки) Містобудівних умов, що Містобудівні умови     надані з порушенням п. 2.4. Порядку     надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109     (далі - Правила № 109).
		12.06.2017 прийнято наказ про продовження строку перевірки з 13.06.2017 по 19.06.2017.
		Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки для її проведення направлено головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича.
		19.06.2017 складено акт перевірки, в якому зазначено той же аналіз змісту пунктів 7 та 9 «Загальні положення» Містобудівних умов та зроблено висновок про їх надання з порушенням абзацу 2 п. 2.4. Правил № 109.
		19.06.2017 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві Гончаровим     В.В. прийнято рішення про скасування дії Містобудівних умов, які, як зазначено у рішенні, прийнято з порушенням абзацу 2 п. 2.4. Правил № 109 (оскаржуване рішення).
		Рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.10.2019 №26 анульовано Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019.
		Як зазначено в постанові Верховного Суду від 04.09.2019, ключовим правовим питанням у справі є законність Містобудівних умов та обмежень у контексті відповідності намірів забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 Генеральному плану міста Києва та законність дій відповідача по їх скасуванню.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1     ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»     (далі - Закон № 3038-VI)     містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Відповідно до ч. 2     ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Відповідно до ч. 2     ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції до внесення  10.06.2017 змін   Законом № 1817-VIII) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи,  повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.  Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» (що були чинними на момент затвердження Генерального плану міста Києва від 28.03.2002 №370/1804) генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.
		Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
		П. 1.5 ДБН Б.1-3-97 визначено, що Генеральний план є комплексним планувальним документом. Його положення базуються на аналізі і прогнозуванні демографічних, соціально-економічних, природно-географічних, інженерно-технічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, історико-культурних факторів і орієнтовані виключно на вирішення питань планування території населеного пункту.
		Так, рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року (далі - Генеральний план).
		З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у даній справі у постанові від 04.09.2019 та з метою встановлення всіх обставин спірних правовідносин, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2020 було витребувано від Київської міської державної адміністрації для огляду оригінал Генерального плану міста Києва на період до 2020 року (діючий) в частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
		На виконання вимог ухвали суду Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 27.02.2020 було надано суду до огляду матеріали Генерального плану міста Києва на період до 2020 року у вигляді журналу з зображенням території земельної ділянки по АДРЕСА_1 та окремого рулону із зображенням графічних матеріалів всієї території м Києва.
		Окремі збільшені викопіювання з Генерального плану, що стосуються земельної ділянки по АДРЕСА_1 також долучено до матеріалів адміністративної справи.
		Так, дослідивши надані суду графічні зображення Генерального плану м. Києва на період до 2020 року судом встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 за функціональним призначенням відноситься частково до промислової території, а частково до громадських будівель і споруд.
		При цьому, третьою особою ОСОБА_1 під час дослідження судом вказаних матеріалів було висловлено сумніви у достовірності збільшень Генерального плану м. Києва.
		Проте, суд наголошує, що збільшення матеріалів Генерального плану були зроблені з електронного Генерального плану, виключно з метою зручності дослідження вказаних матеріалів та встановлення судом спірних обставин щодо функціонального призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
		Окрім того, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) несе відповідальність за достовірність наданих суду матеріалів, в той час як третьою особою ОСОБА_1 не було надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність наданих суду доказів у вигляді збільшених викопіювань з Генерального плану оригіналу, а відтак, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність документів, наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до того ж оригінал Генерального плану було власне оглянуто судом в судовому засіданні 27.02.2020.
		Отже, як встановлено судом в результаті дослідження матеріалів Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1 за функціональним призначенням відноситься частково до промислової території, а частково до громадських будівель і споруд.
		Водночас, стосовно витягу щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов провадження містобудівної діяльності від 20.04.2016, суд зазначає, що сам витяг не є нормативно-правовим документом, який визначає статус земельної ділянки, її цільове та функціональне призначення, а належним носієм інформації про призначення земельної ділянки для її використання є Генеральний план.
		Згідно з намірами забудови, позивач на вказаній земельній ділянці по АДРЕСА_1 планує будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення, при цьому, під час судового розгляду справи представником позивача було наголошено, що позивач планує будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями,  що в свою чергу відповідає функціональному призначенню вказаної земельної ділянки згідно з Генеральним планом: частково промислова територія, частково громадські будівлі та споруди.
		Окрім того, згідно з листом комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2020 №312-105, станом на теперішній час функціональне призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2020 №370/1804 не змінювалось, запитувана земельна ділянка все так же відноситься до промислових територій, частково - до територій громадських будівель та споруд.
		Отже, розміщення житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на території, що за функціональним призначенням частково відноситься до громадських будівель та споруд, а частково до промислової території відповідає положенням Генерального плану та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2020 №370/1804.
		Окрім того, за договором оренди земельної ділянки також визначено цільове призначення земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу, тобто, наміри забудови, визначені у Містобудівних умовах (будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення) відповідають вище зазначеному цільовому призначенню земельної ділянки.
		Таким чином, містобудівними умовами враховано зміст містобудівної документації (генеральний план населеного пункту та детальний план території), у тому числі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2020 №370/1804
		Відповідачем під час розгляду справи не доведено невідповідності змісту Містобудівних умов вимогам вказаного рішення КМР, умовам договору оренди в кореспонденції з вимогами ч. 2     ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Що стосується доводів ОСОБА_1 відносно того, що громада міста Києва в особі мешканців мікрорайону висловлювала свої вимоги щодо збереження зеленої зони на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та надання їй статусу скверу, і відповідно недопущення зведення будь-яких адміністративно-житлових чи інших комплексів на цій земельній ділянці, у зв`язку з чим неодноразово зверталась за захистом своїх законних прав та інтересів до Київської міської ради суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення громади в особі мешканців мікрорайону до Київської міської ради з відповідними зверненнями, а відтак, такі доводи ОСОБА_1 є непідтвердженими належними доказами по справі, натомість, надані суду копія звернення громади до ОСОБА_1 не є беззаперечним свідченням того, що громада вчиняла дії з метою надання вказаній земельній ділянці статуту скверу, оскільки відповідні повноваження в даному випадку має виключно Київська міська рада.
		Окрім того, щодо наявності повноважень у відповідача на проведення перевірки Департаменту містобудування та архітектури в.о. КМР (КМДА), а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 08.06.2015 №344/15/12/009-15, суд зазначає, що дане питання не підлягає доказуванню, оскільки в цій частині Верховний Суд не ставив під сумнів наявність відповідних повноважень у відповідача та погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач мав правові підстави для перевірки третьої особи в порядку будівельного нагляду, водночас, підстав для неврахування вказаної позиції Верховного Суду наразі немає.
		Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку щодо протиправності рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №15 від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/0099-15, оскільки наміри забудови земельної ділянки, визначні у вказаних містобудівних умовах відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що спростовує висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 19.06.2017.
		Як зазначено вище, Рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.10.2019 №26 анульовано Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019.
		Дослідивши вказане рішення, судом встановлено, що підставою для анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 стала чинність рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Гончарова В.В. від 19.06.2017 «Про скасування дії мостобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 08.06.2015 року №344/15/12/009-15, інших підстав для анулювання дозволу не зазначено.
		Так, враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №15 від 19.06.2017, яке було єдиною підставою для анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019, наявні достатні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №26 від 23.10.2019 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення на АДРЕСА_1 (перша черга будівництва), так як обставини, які слугували підставою для його прийняття наразі відсутні.
		Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України     доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України     належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша     статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також враховуючи обов`язкові вказівки Верховного суду, наведені у постанові від 04.09.2019, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МФК "Едельвейс" - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №15 від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.
		3. Визнати протиправним та скасувати рішення  Державної архітектурно-будівельної інспекції України №26 від 23 жовтня 2019 року про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019  на об`єкт будівництва «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення на АДРЕСА_1 (перша черга).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 квітня 2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                          Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...