Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24255/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2020. Зареєстровано: 28.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		28 квітня 2020 року                               м. Київ                              № 640/24255/19
		          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С.,  розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу:
		за позовомОСОБА_1 до третя особа Громадської ради доброчесності  Вища кваліфікаційна комісія суддів України  провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1  з позовом до Громадської ради доброчесності, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Сєвєродонецького міського  суду Луганської області критеріям доброчесності та професійної етики від 17.06.2019.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в спрощеному позовному провадженні.
		          Вмотивовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що оскаржуваний висновок Громадської ради доброчесності ґрунтується на недостовірній інформації, яка не відповідає дійсним обставинам, тому є необґрунтованим. Невчинення відповідачем дій щодо перевірки використаної інформації свідчить також про відсутність наміру щодо надання об`єктивної характеристики позивачці з метою здійснення її кваліфікаційного оцінювання ВККС України, що, в свою чергу, слід розцінювати як невикористання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
		Крім того, позивачка вказала на позбавлення відповідачем можливості надати відповідь на оскаржуваний висновок, до його затвердження в установленому порядку, оскільки відповідачем цей висновок не надано їй для ознайомлення.
		Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався до суду відзиву на позовну заяву не скористалися, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, ухвала про відкриття провадження у справі, а також усі позовні матеріали було направлено судом на поштову адресу відповідача, а саме: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9 рекомендованим листом з повідомленням, проте зазначений лист повернувся до суду не врученим із приміткою "не знайдено". 
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційна комісія суддів  України в наданих суду пояснення просила суд прийняти законне та обґрунтоване рішення, повідомивши, що оскаржуваний висновок Громадської ради доброчесності у зв`язку з порушенням відповідачем строку його направлення до ВККС України був залишений без розгляду, за результатами кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 ВККС України не знайшла підстав  для висновку про її недоброчесність та рішенням ВККС України від 19.06.2019 №483/ко-19 суддю ОСОБА_1 визнано такою,  що відповідає займаній посаді. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Указом Президента України від 25.07.2013 №391/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на п`ять років.
		Рішенням ВККС України від 01.02.2018 №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в том числі й судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 
		18.06.2019 Громадська рада доброчесності подала до Комісії затверджений 17.06.2019  висновок про невідповідність судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.
		Відповідно до змісту цього висновку підставами для його прийняття стало те, що названа суддя у період з 04.10.2017 по 06.10.2017 проходила підготовку суддів, обраних на адміністративні посади, за програмою для голів та заступників голів  місцевих судів в Національній школі суддів у місті Києві. Проте, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень в цей період вона неодноразово ухвалювала судові рішення, зокрема:
		- 04.10.2017 у справах за реєстраційним номером ЄДРСР 69715162, 71019678, 69553019, 71287513;
		- 05.10.2017  у справах за реєстраційним номером ЄДРСР 69553208, 69553182, 69598883, 69715170, 69986425;
		- 06.10.2017 у справах за реєстраційним номером ЄДРСР 69553036, 69553280, 69553160, 69553155, 69598720, 70553285, 70645083, 71012711, 72212292.
		Ураховуючи, що суддя здійснює правосуддя у Сєвєродонецькому міському суді Луганської області в місті Сєвєродонецьку та віддаленість цього міста від міста Києва, де вона проходила навчання, відповідач зробив висновок, що суддя або не пройшла навчання у повному обсязі, але отримала сертифікат, або ухвалювала судові рішення, не перебуваючи на робочому місці.
		Водночас Громадська рада доброчесності зазначали про неможливість забезпечити судді право на відповідь до затвердження цього висновку у зв`язку з ненаданням судді  контактної інформації.
		19.06.2019 ВККС України провела співбесіду з суддею ОСОБА_1 за результатами дослідження досьє судді у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
		Оскаржуваний висновок Громадської ради доброчесності надійшов до ВККС України 18.06.2019, тобто з порушенням установленого підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС України від 13.10.2016 №81/зп-16, десятиденного строку.
		Ураховуючи викладене, під час проведення засідання 19.06.2019 ВККС України ухвалила протокольне рішення про залишення без розгляду такого висновку, однак, інформацію, яка в ньому міститься та наявна в матеріалах суддівського досьє, взято до відома.
		У ході співбесіди ВККС України не знайшла підстав для висновку про недоброчесність судді ОСОБА_1 та рішенням від 19.06.2019 №483/ко-19 №483/ко-19 визнала суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 такою, що  відповідає займаній посаді. 
		Станом на час судового розгляду справи відсутня інформація про набрання цим рішенням чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС України.
		Не погоджуючись із вищевказаним висновком Громадської ради доброчесності позивач звернулася до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
		Для вирішення спірних правовідносин підлягають застосуванню, зокрема, норми Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII  (далі -  Закон №1402-VIII) та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі по тексту також - Положення № 43/зп-16).
		Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України  органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією  Конституцією в  межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої, шостої та сьомої статті 87 Закону №1402-VIII Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння ВККС України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
		Громадська рада доброчесності, окрім іншого: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає ВККС України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, ВККС України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
		Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.
		Згідно з пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону №1402-VIII    суддівське досьє, поміж іншого, має містити висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності).
		За приписами абзацу 2 частини першої  статті 88 Закону №1402-VIII, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами  Закону №1402-VIII  на Громадську раду доброчесності покладено функцію щодо участі у проведенні кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Тобто, відповідач приймає участь у формуванні суддівського корпусу, впливає на суддівську кар`єру та наділений з цією метою відповідними владними повноваженнями.
		Разом з тим, виходячи з наведених норм, Громадська рада доброчесності наділена повноваженнями збору, перевірки та аналізу достовірної інформації щодо судді, тобто інформації з офіційних джерел. Відповідно, формування висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності має здійснюватися виключно на підставі достовірних даних (достовірної інформації).
		Виходячи з наведеного, суд уважає, що оскільки висновок Громадської ради доброчесності щодо позивачки, затверджений відповідним рішенням, як одностороннє владне волевиявлення, є обов`язковими для розгляду ВККС України та є актом індивідуальної дії (оскільки безпосередньо стосується прав та інтересів позивачки, містить твердження про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики і підлягає дослідженню у межах кваліфікаційного оцінювання), на підставі якого виникають публічно-правові відносини, то спори щодо таких висновків носять характер публічно-правового спору, який вирішується за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
		При цьому, суд вважає, що Громадська рада доброчесності має всі визначені ознаки «іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства», оскільки здійснює діяльність з виконання покладених на неї Законом №1402-VIII завдань, а тому є суб`єктом владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, тож є належним відповідачем у даній справі.
		За таких підстав суд дійшов висновку, що позивачка обрала належний, допустимий та ефективний спосіб захисту свого порушеного права.
		Надаючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем висновку, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною шостою статті 87 Закон №1402-VIII  Громадська рада доброчесності, зокрема: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає ВККС України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, ВККС України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
		Правила організації та діяльності Громадської ради доброчесності визначені її Регламентом, схваленим рішенням Громадської ради доброчесності від 23.11.2016 №1/2016 (далі по тексту - Регламент ГРД), статтею 2 якого закріплено, що завданням Ради як інструменту громадськості, що встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», є утвердження доброчесності та високих стандартів професійної етики у суддівському корпусі.
		З цією метою Рада сприяє ВККС України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання шляхом надання інформації про них або висновків про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) цим критеріям.
		Рада і її члени здійснюють свою діяльність на засадах добросовісності, безсторонності, прозорості, рівноправності членів, політичної нейтральності (частина друга статті 3 Регламенту ГРД).
		Відповідно до статті 18 Регламенту ГРД за результатами перевірки та (або) аналізу інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) Рада колегією або зборами за відсутності підстав для прийняття (затвердження висновку) може прийняти рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо доброчесності та (або) етичності поведінки судді (кандидата на посаду судді), якщо вона може бути важливою для цілей кваліфікаційного оцінювання. У рішенні наводяться посилання на джерела інформації, а в разі необхідності самі джерела додаються до рішення.
		Згідно зі статтею 19 Регламенту ГРД за результатами аналізу та перевірки інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) Рада колегією приймає вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, якщо визнає:
		1) достовірною інформацію, яка є достатньою для такого висновку; або
		2) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію доброчесності чи професійної етики, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.
		Негативна репутація судді або кандидата на посаду судді, недобросовісність можуть згадуватися у висновку, якщо твердження про це обґрунтовується відповідними обставинами.
		За приписами статті 21 Регламенту ГРД перевірка інформації про суддю (кандидатів на посаду судді) проводиться з метою оцінки її достовірності.
		З метою перевірки інформації про суддю (кандидата на посаду судді) член Ради з`ясовує і оцінює надійність джерела інформації, порівнює інформацію з різних джерел; робить необхідні запити на доступ до публічної інформації; вертається за консультаціями до осіб, які можуть надати експертну допомогу; звертається за додатковою інформацією до очевидців; здійснює інші дії відповідно до  рекомендованого алгоритму збору, перевірки та аналізу інформації про суддю (кандидата на посаду судді), а також інші дії, які вважає необхідними.
		Аналіз інформації про суддю (кандидатів на посаду судді) проводиться з метою визначення релевантності інформації для цілей кваліфікаційного оцінювання та підготовки проекту рішення або висновку Ради щодо судді (кандидата на посаду судді).
		Прийнятий колегією Ради висновок виноситься на збори Ради для затвердження. Рада зборами може:
		1) затвердити висновок (у тому числі внісши зміни у разі необхідності) і надати його Вищій кваліфікаційній комісії суддів України;
		2) скерувати висновок відповідній або іншій колегії Ради чи окремому члену Ради для доопрацювання із внесенням на затвердження Ради;
		3) прийняти рішення про направлення інформації Вищій кваліфікаційній комісії суддів України без затвердження висновку;
		4) відхилити висновок.
		Отже, за результатом проведеної перевірки та (або) аналізу отриманої інформації Громадська рада доброчесності може прийняти та направити до ВККС України або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, або рішення про направлення (надання) інформації щодо особи.
		Згідно з пунктом 39 висновку Консультативної ради європейських суддів №17 (2014) про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади вбачається, що джерела інформації, які використовуються в процесі оцінювання, мають бути надійними. Особливо це стосується інформації, на якій ґрунтуються незадовільні результати оцінювання. Також важливо, щоб оцінювання ґрунтувалося на достатній кількості доказів.
		Зважаючи на викладене, суд уважає, що підставою для прийняття висновку є наявність у Громадської ради доброчесності або достовірної інформації, або обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію доброчесності чи професійної етики особи, що має ґрунтуватись на чітких, формалізованих та об`єктивних критеріях такого визнання (оцінювання) та повинно підтверджуватися достатньою достовірною інформацією.
		При цьому, обсяг оцінювання, здійснюваного Громадської ради доброчесності, обмежується професійною етикою та доброчесністю суддів та кандидатів на посаду судді.
		Водночас доцільно зауважити про відсутність у національному законодавстві України  визначення поняття «доброчесність».
		Відповідно до  вимог пункту 10 глави 3 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення №143), затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 №20/зп-18, відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 
		10.1. Відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам. 
		10.2. Відповідність кандидата на посаду судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції. 
		10.5. Наявність фактів притягнення кандидата на посаду судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про неетичність його поведінки. 
		10.6. Інша інформація, що міститься у досьє кандидата на посаду судді. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, та співбесіди.
		Ці показники  оцінюються за результатами дослдіження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, та співбесіди
		Відповідно до вимог пункту 11 глави 3 розділу ІІ Положення №143 відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 
		11.1. Достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи, фізичної особи-підприємця. 
		11.2. Достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності, а також інших документах, поданих кандидатом. 
		11.3. Наявність інформації про вчинення кандидатом на посаду судді проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також фактів притягнення його до відповідальності. 
		11.4. Наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя. 
		11.5. Відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам. 
		11.6. Дотримання кандидатом на посаду судді законодавства, що регулює його професійну діяльність. 
		11.7. Надання адвокатом (патентним повіреним) правової допомоги з питань, які відповідають рівню його компетенції. 11.8. Чесність і сумлінність при здійсненні професійної діяльності. 
		11.9. Інші дані, які можуть вказувати про відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності. 
		Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, зокрема: інформації та документів, наданих кандидатом на посаду судді, та будь-якої іншої інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді; інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, установами та організаціями; декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді; результатів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у разі її проведення); висновку Громадської ради доброчесності (за наявності); іншої інформації, що включена до досьє кандидата на посаду судді.
		Таким чином, оскільки відповідно до статті 87 Закону №1402-VIII Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння ВККС України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання, суд вважає, що при прийнятті будь-якого з передбачених статтями 18, 19 Регламенту ГРД рішень відповідач має враховувати саме показники, визначені пунктами 10, 11 глави 2 розділу ІІ Положення №143.
		Тобто, висновки Громадської ради доброчесності повинні бути обґрунтованими, а викладені в них обставини - достовірно підтвердженими. Лише належно обґрунтовані висновки (із чітким викладенням фактів і доказів, а також оцінка доказів з ретельним віднесенням факту до відповідної категорії) дають основу для висновку про недоброчесність. Належно обґрунтовані висновки мають містити мінімальні складові (правову підставу, встановлені факти, оцінку доказів, віднесення факту до відповідної категорії тощо) та слугують основою для правильного та справедливого рішення. 
		Щодо суті обставин, які були покладені в основу оскаржуваного висновку, інтерпретація яких стала підставою для його прийняття, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Як встановлено судом вище, висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики обґрунтовано тим, що в період проходження навчання з 04.10.2017 по 06.10.2017 в Національній школі суддів України, розташованої в місті Києві, ухвалила низку судових рішень, що підтверджується інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наведене, за висновком відповідача, свідчить або про те, що суддя отримала сертифікат за результатами навчання, але не пройшла його, або ж ухвалювала судові рішення, не перебуваючи на робочому місці.
		Однак, суд погоджується з доводами позивачки про необґрунтованість такого висновку з огляду на те, що він ґрунтується на обставинах, які не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачкою доказами.
		Так, відповідно до довідки Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.06.2019 №04.36/21/2019 упродовж 2017 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з причин відрядження для участі у підготовці суддів лише один раз у період з 3 по 7 грудня 2017 року відповідно до наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.11.2017 №16/А «Про відрядження ОСОБА_1 ». Згідно з відомостями табелю обліку використання робочого часу працівників Сєвєродонецького міського суду Луганської області у період з 04.10.2017 по 06.10.2017 ОСОБА_1 перебувала на робочому місці.
		Крім того, факт перебування позивачки на навчанні в Національній школі суддів України у період з 04.12.2017 по 06.12.2017 підтверджується сертифікатом Національної школи суддів України від 06.12.2017 серії НШ №095764, виданого на підставі наказу ректора Національної школи суддів України від 06.12.2017 №1073-п.
		Водночас доцільно зауважити, що Громадська рада доброчесності не забезпечила право позивачки на надання пояснень з приводу обставин, зазначених у висновку,  та направила цей висновок до ВККС України з порушенням десятиденного строку, визначеного  Регламентом ВККС України.
		Відповідно до п.п. 4.10.1 та 4.10.2 Регламенту ВККС України інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда).
		Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів.
		Суд критично сприймає твердження Громадської ради доброчесності, що міститься в оскаржуваному висновку, про неможливість забезпечити право судді на відповідь до затвердження цього висновку, вмотивоване ненаданням суддею контактної інформації, оскільки на веб-сайті Сєвєродонецького міського суду Луганської області (https://sdm.lg.court.gov.ua/sud1227/) міститься інформація про суддів названого суду, в тому числі й про суддю ОСОБА_1 , адреса суду, в тому числі електронна, на яку можливо було направити оскаржуваний висновок для ознайомлення з ним позивачки.
		Водночас досьє судді, до якого за відповідним запитом може мати доступ член Громадської ради доброчесності, містить відповідну контактну інформацію, тому відповідач не був позбавлений права направити такий запит та отримати засоби зв`язку з позивачем, або самостійно направити інформацію до Сєвєродонецького міського суду Луганської області або на електронну адресу судді/суду.
		Незабезпечення можливості позивачці надати пояснення з питань, які зазначені в оскаржуваному висновку, на переконання суду, зумовило використання відповідачем  недостовірної інформації, що призвело до прийняття необґрунтованого висновку. 
		При цьому незабезпечення можливості позивачці надати пояснення з питань, зазначених в оскаржуваному висновку, до його затвердження відповідачем, позбавило її права на участь у процесі прийняття рішення щодо неї.
		Суд погоджується з твердженням позивачки, що невчинення дій щодо перевірки отриманої інформації щодо неї свідчить про відсутність наміру щодо надання судді  об`єктивної характеристики з метою здійснення кваліфікаційного оцінювання ВККС України, що, в свою чергу, розцінюється як використання повноважень не з метою, з якою це повноваження надано.
		За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного висновку Громадської ради доброчесності, що є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання цього висновку протиправним і скасування.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачка сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 21.11.2019 № 18649, який у зв`язку із задоволенням її позовних вимог підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача.
		Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Громадської ради доброчесності задовольнити.
		Визнати протиправним і скасувати висновок по невідповідність судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області  критеріям доброчесності та професійної етики від 17.06.2019.
		Стягнути з Громадської ради доброчесності (03109, м. Київ, вулиця Генерала М. Шаповала, будинок 9, тел. +380677997441, електронна пошта: info@grd.gov.ua., офіційний сайт: https://info@grd.gov.ua.)  на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )   768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до    статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України        та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими        статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15   розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України   до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
		 
		 
		Суддя                                                                                                А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...