Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3841/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2020. Зареєстровано: 29.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2020.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/35293/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		29 квітня 2020 року 
		м. Київ
		справа №206/3841/17
		адміністративне провадження №К/9901/35293/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпрі ради на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. (судді - Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпрі ради про визнання рішення незаконним та його скасування, -
		встановив: 
		У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі раді №378 від 12.01.2017;
		- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі раді на користь ОСОБА_1 20000 грн. моральної шкоди.
		В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем неправомірно припинено раніше призначену субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки таке припинення відбулось з підстав, не передбачених законом.
		Посилався на те, що через недосконалість програмного забезпечення на офіційному веб-порталі ним зазначено місце реєстрації в графі «Домашня адреса»: АДРЕСА_1 , а не місце його проживання, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , у зв`язку з цим відповідачем зроблено безпідставний висновок про наданням ОСОБА_1 недостовірних даних щодо реєстрації проживання.
		Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2017р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2017р. скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради №378 від 12.01.2017р.
		В решті позову відмовлено.
		З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що апеляційним судом не в повній мірі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.
		Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.02.2015р., у зв`язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, позивач звернувся до відповідача з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, згідно якої місцем реєстрації проживання зазначено АДРЕСА_1 , а фактичним місцем перебування - АДРЕСА_2 , з 01.01.2015р.
		Згідно довідки відповідача № 1243001198 від 12.02.2015р. про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, місце перебування позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , про що органом державної міграційної служби проставлено відповідний штамп з відміткою про зареєстроване місце перебування.
		Головою квартального комітету №17 позивачу, як власнику зазначеного вище будинку по АДРЕСА_2 ,  видано довідку від 30.11.2015р. про склад сім`ї.
		21.10.2015р. позивач через портал igov.org.ua звернувся до відповідача з заявою про призначення житлової субсидії (субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг) з 01.10.2015р., де зазначив своє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
		Також в даній заяві містяться відомості про житлово-комунальні послуги, якими користується позивач, як особа, що зареєстрована (проживає) у житловому будинку, по АДРЕСА_2 , і саме за вказаною адресою позивачеві нараховується плата за житлово-комунальні послуги, відкрито особові рахунки по сплаті за житлово-комунальні послуги, що відповідачем не спростовано.
		У даній заяві окремо зазначено, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних, придбання майна, товарів для оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн.), заявник зобов`язується протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
		05.01.2017р. позивач через портал igov.org.ua звернувся до відповідача для отримання інформації про призначення йому субсидії з 01.10.2016, де в розділі "домашня адреса" зазначив адресу АДРЕСА_1 .
		Рішенням відповідача від 12.01.2017р. №378 скасовано рішення про призначення субсидії з 01.10.2015р. у зв`язку з наданням позивачем недостовірної інформації про місце реєстрації.
		Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що при зверненні за призначенням субсидії 21.10.2015р. позивач подав недостовірні дані про зареєстроване місце свого проживання, а тому оскаржуване рішення прийнято правомірно. 
		Також суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду.
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час виникнення спірних правовідносин, п. 20 Положення №848   передбачав вичерпний перелік підстав, для припинення раніше призначеної субсидії, серед яких відсутня така підстава, як надання заявником недостовірних даних про місце реєстрації.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач, як орган соціального захисту населення, що наділений контрольною функцією стосовно призначення та цільовим використанням субсидій, мав припинити раніше призначену субсидію лише у разі надання заявником недостовірних даних, які стосуються виключно доходів такої особи, та її майнового стану. При цьому надання таких недостовірних даних мало призвести до надміру перерахованої суми субсидії заявнику.
		Також суд виходив з того, що відповідачем не встановлено, яким чином зазначення в заяві про отримання інформації про призначення субсидії від 05.01.2017р. домашньої адреси: АДРЕСА_1 , вплинуло на встановлення права позивача на субсидію, та не встановлено, чи призвела ця обставина до надміру перерахованої суми субсидії останньому. 
		Крім того, суд виходив з того, що недостовірність інформації про місце реєстрації позивача виявлена виходячи з даних, що містились у зверненні позивача через портал igov.org.ua від 05.01.2017р. та телефонної розмови з позивачем, втім вказані джерела не можуть вважатися належними та достатніми доказами наявності певних обставин. Крім того, у даній заяві наявний розділ «домашня адреса», розділи ж «зареєстроване місце» чи «місце реєстрації» відсутні і тотожність цих понять відповідачем не доведена.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності свого рішення №378 від 12.01.2017р. належними та допустимими доказами, а тому таке підлягає скасуванню.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що зважаючи на характер спору, позивач не звільнений від обов`язку по доведенню позовних вимог про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди, як це передбачено ч. 1 ст. 71 КАС України, водночас заподіяння моральної шкоди з боку відповідача позивачем належним чином не доведено.
		З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995р. №848   (тут і далі - Положення №848 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з п. 2 Положення №848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
		Згідно з п. 3 Положення №848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
		За правилами п. 13 Положення №848 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (з наявності). 
		Зазначені заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (орендарі - за місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.
		Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами восьмим - дванадцятим цього пункту. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) житлової субсидії. 
		Пунктом 20 Положення №848 передбачено підстави припинення надання раніше призначеної субсидії. 
		Так, відповідно до зазначеного пункту (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надання раніше призначеної субсидії припиняється: за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов`язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини.
		За наведеного правого регулювання можна дійти висновку, що держава гарантує кожному громадянину право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг на умовах та в порядку, визначеному Положенням №848, та в свою чергу покладає на громадян, яким призначено субсидію, обов`язки щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії (п. 15 Положення №848), а також протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендарі - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів (п. 14 Положення №848).
		Наслідком невиконання обов`язків визначених Положенням №848, є припинення надання раніше призначеної субсидії.
		Судами встановлено, що припинення надання позивачу раніше призначеної субсидії відбулось внаслідок надання недостовірних, на думку відповідача, даних про місце реєстрації позивача. Водночас, такої підстави для припинення виплати раніше призначеної субсидії Порядком №848, зокрема його пунктом 20 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено не було.
		Посилання відповідача на невірне тлумачення позивачем змісту пункту 20 Положення №848 є безпідставним, оскільки як було зазначено, положення зазначеного пункту в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачали виключний перелік підстав для припинення надання раніше призначеної субсидії. В свою чергу, редакція цього пункту, на яку посилається відповідач, і яка надала можливість більш широкого тлумачення «надання заявником недостовірної інформації» при зверненні з заявою про призначення субсидії, набрала чинності лише у квітні 2017 року, тобто на час прийняття відповідачем спірного рішення - 12.01.2016р., була відсутня і в силу положень ст. 58 Конституції України не може бути застосована до спірних правовідносин.
		Також безпідставним є посилання відповідача на те, що якби при зверненні позивача за призначенням субсидії він надав довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, то призначення такої субсидії відбувалось би відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ від 08.06.2016р. №365, оскільки з заявою про надання субсидії позивач звернувся у жовтні 2015 року, тобто до затвердження зазначеного Порядку.
		Крім того, припинення надання субсидій шляхом скасування раніше прийнятого рішення про її призначення також не відповідає Положенню №848 та загальним принципам реалізації суб?єктом владних повноважень наданих владних управлінських функцій виключно на підставі закону.
		З огляду на зазначене, колегія суддів  погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності рішення відповідача про скасування рішення про призначення позивачу субсидії.
		Доводи касаційної скарги не містять належних доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		постановив:
		Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпрі ради - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...