Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/800/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; нотаріату.
Надіслано судом: 29.04.2020. Зареєстровано: 29.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2020.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/59292/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №817/800/17
		провадження №К/9901/59292/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Щербакова В. В., суддів: Махаринця Д. Є., Дорошенко Н. О., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шевчук С. М., суддів: Мацького Є. М., Шидловського В. Б.
		І. Суть спору
		1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ГТУЮ у Рівненській області), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - ВККН), про визнання протиправними та скасування рішення ВККН від 16 лютого 2017 року № 8 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 на підставі підпунктів "е" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" та наказу Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року № 775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ".
		2. В обґрунтування позову зазначає, що на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6793, виданого 20 лютого 2008 року Міністерством юстиції України, позивач здійснював нотаріальну діяльність як приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу. 
		2.1. За наслідками проведеної комплексної планової перевірки ГТУЮ у Рівненській області складено довідку, в якій наведено висновок про неодноразові порушення статей 13-1, 55 Закону України "Про нотаріат", статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5, та рекомендовано, відповідно до підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", підготувати направити Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого позивачу.
		2.2. Позивач стверджує, що ГТУЮ у Рівненській області порушено порядок внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що призвело до порушення процедури його розгляду ВККН, внаслідок чого прийняті рішення від 16 лютого 2017 року № 8 та наказу Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року № 775/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 на підставі підпунктів "е" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат". 
		2.3. Наголошує, що відповідачем допущено до розгляду подання без пояснень позивача як нотаріуса, відносно якого таке подання внесено. Крім того, ВККН прийнято до розгляду уточнення до подання, що взагалі не передбачено нормативно-правовими актами, а тому не повинно було братися ВККН до уваги.  Вказані обставини відносяться до компетенції Міністерства юстиції України та підлягали приведенню у відповідність до вимог законодавства саме відповідачем як органу, при якому створено ВККН, оскільки саме відповідач контролює, координує, нормативно регулює на всіх етапах реалізацію повноважень учасників правовідносин та наділений компетенцією щодо усунення або недопущення порушень.
		2.4. Вважаючи рішення ВККН від 16 лютого 2017 року № 8 та наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року № 775/5 протиправними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про їх скасування.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. ОСОБА_1 здійснював нотаріальну діяльність в Рівненському міському нотаріальному окрузі на підставі свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, виданого 20 лютого 2008 року за № 6793.
		4. Відповідно до наказу ГТУЮ у Рівненській області від 07 червня 2016 року №151/06, на виконання графіку проведення планових комплексних перевірок організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів Рівненської області, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил ведення нотаріального діловодства за 2016 рік, 08 вересня 2016 року комісією, утвореною з посадових осіб ГТУЮ у Рівненській області проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
		5. За наслідками вказаної перевірки комісією складено довідку про результати проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , в якій наведено висновок про неодноразові порушення статей 13-1, 55 Закону України "Про нотаріат", статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, та рекомендовано, відповідно до підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", підготувати направити Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого позивачу.
		6. Листом ГТУЮ у Рівненській області від 31 жовтня 2016 року № 4024/05/1-16 внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793, яке направлено на розгляд ВККН.
		7. Зі змісту подання слідує, що його внесено ВККН з підстав передбачених підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", а саме встановлення обставин, щодо неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, якщо такі порушення завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
		8. У поданні зазначається, що за наслідками проведеної ГТУЮ у Рівненській області перевірки діяльності приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Стрільчук М. М., результати якої відображені у довідці від 08 вересня 2016 року встановлено обставини щодо неодноразових порушень ОСОБА_1 нотаріальних дій, зокрема, порушення статей 13-1, 55 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5), Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (далі - Правила № 3253/5).
		9. Зміст внесеного подання полягає у тому, що в ході перевірки позивача встановлено, ряд порушень, які виразились у:
		викраденні 25 березня 2015 року з офісного приміщення нотаріальної контори позивача документів нотаріального діловодства, архіву приватного нотаріуса за весь період діяльності, про що в Єдиному реєстрі обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні порушення від 25 березня 2015 року зареєстровано повідомлення позивача за № 6216, за наслідками якого триває досудове розслідування кримінального провадження № 12015180010001952;
		здійсненні нотаріальної діяльності за межами свого нотаріального округу в порушення статті 13-1, частини четвертої статті 55 Закону України "Про нотаріат" (за переліком договорів, наведених у названому поданні та довідці);
		посвідченні договору відчуження за реєстровим номером № 1743-2015 за відсутності правовстановлюючого документу в порушення частини першої статті 55 Закону України "Про нотаріат" та підпункту 1.1 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5;
		посвідченні договорів за реєстровими номерами №№ 1048, 1158, 2714, 3073-2015 за відсутності дозволу органу опіки і піклування у випадках відчуження житла на яке мають право неповнолітні та малолітні діти, за відсутності довідки про склад сім`ї (з метою перевірки відсутності прав на жило неповнолітніх або малолітніх осіб) в порушення вимог статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", підпунктів 1.9 та 1.10 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5;
		посвідченні договору дарування реєстровий номер № 1396-2015 в порушення положень статті 725 Цивільного кодексу України щодо пожиттєвих прав дарувальника на проживання в квартирі, що була об`єктом дарування;
		порушеннях при посвідченні довіреностей, заповітів (таких як невірне зазначення назв нормативних актів, не зазначення у вказаних документах обов`язкових елементів, невірного стилістичного викладення);
		порушенні форм посвідчуваних написів, встановлених додатком № 25 до Правил № 3253/5;
		непроведенні перевірки справжності спеціального бланка нотаріального  документа, на якому викладених текст правочину за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних дій в супереч вимог пункту 4 глави 4 та пункту 4 глави 8 розділу І Порядку № 296/5;
		непроведенні реєстрації в Журналі реєстрації вхідних документів заяв одного з подружжя про згоду на розпорядження майном в порушення пункту 8.9 Правил №3253/5;
		порушенні правильності заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій за 2015-2016 роки, та інше.          
		10. Водночас, зі змісту подання слідує, що за фактом посвідчення довіреностей нотаріусом Стрільчук М. М. на право розпорядження транспортними засобами за фактом підробки довіреностей, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, здійснюється ряд кримінальних проваджень № 12013190010006920 від 19 грудня 2013 року, № 120112190010000091 від 21 листопада 2012 року, № 42013210010000118 від 24 вересня 2013 року.
		11. На підставі викладених в поданні обставин, ГТУЮ у Рівненській області просило анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №6793 на підставі підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
		12. 16 лютого 2017 року ВККН прийнято рішення від № 8 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ", яким анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 на підставі підпунктів "е" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат". 
		13. Відповідно до вказаного рішення ВККН та на підставі підпунктів "е" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" Міністерством юстиції України видано наказ від 03 березня 2017 року № 775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ".
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		14. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, позовні вимоги задоволено. 
		15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час формування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не було дотримано право ОСОБА_1 на участь у процесі його прийняття, чим фактично позбавлено його можливості надати пояснення, навести доводи, на свій захист, а відтак на об`єктивний розгляд такого подання, адже матеріали, додані до нього, містять позицію лише однієї сторони.
		16. Зазначена позиція була підтримана і Житомирським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
		16.1. Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначив, що ГТУЮ у Рівненській області внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 виключно лише на підставі підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат". Водночас, судом встановлено, що подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 за підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" до ВККН у встановленому законом порядку не вносилось, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття ВККН рішення № 8 від 16 лютого 2017 року та Міністерством юстиції України наказу № 775/5 від 03 березня 2017 року "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 " з підстав передбачених підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" є таким, що прийнято за відсутності внесеного (у встановленому законом порядку) подання уповноваженого органу стосовно анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю за підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 обумовленого Закону, що є недопустимим в силу приписів статті 12 Закону України "Про нотаріат".
		IV. Касаційне оскарження 
		17. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		18. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій, який зводиться до того, що оскільки першочергово внесено подання підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", то рішення ВККН з підстав, передбачених підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" є неприпустимим, оскільки подання, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення містили всю інформацію про порушення, які були допущені нотаріусом, зокрема і щодо наявності вини нотаріуса та обставин втрати позивачем архіву, що відповідає приписам пункту 3 Порядку внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663 (в редакції, чинній на момент внесення подання відносно позивача) (далі - Порядок № 1904/5), в якому визначено, що подання управління юстиції про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
		18.1. Вказує, що відсутність у поданні конкретного пункту як підстави при наявності інформації про відповідну підставу не може вважатися недійсним чи не братися до уваги, якщо є всі наявні доводи про існування описаного факту як такого.
		18.2. Стверджує, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не досліджено підстави анулювання свідоцтва, не надав оцінки встановлених суб`єктом владних повноважень порушень, вчинених позивачем, звернувши увагу лише на процедуру прийняття оскаржуваних рішень.
		19. Водночас позивач у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		20. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		21. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
		22. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		26. Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".
		27. Визначення нотаріус міститься у статті 3 наведеного Закону та означає уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		28. Статтею 5 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.
		29. Згідно з частиною першою статті 7 вказаного Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
		30. Частиною дев`ятою статті 10 Закону України "Про нотаріат" обумовлено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
		31. За правилами частини десятої цієї ж статті вказаного Закону порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
		32. Так, наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату
		33. Відповідно до наведеного Порядку № 1904/5 подання повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
		До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, управління юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		34. За змістом статті 14 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв`язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
		Приватний нотаріус зобов`язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.
		У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
		35. Підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю визначені у статті 12 Закону України "Про нотаріат", згідно з частиною статті 12 якого свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:
		1) пункт 1 частини першої статті 12 виключено;
		2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов`язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України;
		3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.
		36. Частиною першою статті 14 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
		37.  Відповідно до статті 14 Закону України "Про нотаріат" з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та належної організації передачі документів нотаріального діловодства на тимчасове зберігання до державних нотаріальних архівів, Міністерством юстиції України, за погодженням з Державним комітетом архівів України, наказом від 22 грудня 2010 року № 3253/5 затверджено Правила ведення нотаріального діловодства.
		38. Згідно із пунктом 1.1 Правила № 3253/5 встановлюють порядок документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву і визначають порядок організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах (далі контора), державних нотаріальних архівах (далі архів), приватними нотаріусами.
		39. Відповідно до пунктів 3.3. та 3.4 Правил № 3253/5 відповідальним за організацію діловодства та архіву при здійсненні приватним нотаріусом нотаріальної діяльності, у тому числі володіння, користування реєстрами, книгами обліку, журналами, в яких реєструються нотаріальні документи та документи, на підставі яких вчинені нотаріальні дії, та їх ведення, а також за нотаріальні документи, що знаходяться у його провадженні, є нотаріус. Приватний нотаріус може покласти організацію діловодства та архіву на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах. У разі втрати документів нотаріального діловодства приватний нотаріус повинен негайно доповісти начальнику управління юстиції та вжити необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.
		VI. Позиція Верховного Суду
		40. Наведені норми дають підстави для висновку, що на нотаріуса, в тому числі приватного, покладено обов`язок щодо збереження документів нотаріального діловодства та архіву документів, які пов`язані з учиненням нотаріальних дій і являються власністю держави.
		41. Втрата чи знищення таких документів завдає шкоди державі. Крім того, ці документи мають суттєву цінність, адже до них відносяться, зокрема, такі, що    посвідчують права та юридичні факти. Тому, їх втрата чи знищення також може призвести до шкоди правам та інтересам підприємств, установ, організацій та громадян.
		42. Нотаріус повинен вживати усіх можливих заходів щодо збереження відповідних документів та дотримуватись належного рівня обачності, який би унеможливлював їх пошкодження чи знищення.
		43. В свою чергу, Міністерство юстиції України має право в установленому порядку анулювати свідоцтво нотаріуса про право на зайняття нотаріальною діяльністю як у разі, якщо архів нотаріуса або окремі документи нотаріального діловодства були знищені чи втрачені нотаріусом, так і у разі, якщо архів або окремі документи були знищені чи втрачені з вини нотаріуса.
		44. Тобто,  Закон України "Про нотаріат" не ставить у залежність можливість анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від наявності вини нотаріуса щодо втрати архіву або окремих документів.
		45. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/4580/15.
		46. За змістом оскаржуваного рішення ВККН від 16 лютого 2017 року № 8 та наказу Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року № 775/5 свідоцтво позивача про право на зайняття нотаріальною діяльністю анульовано на підставі підпунктів "е" та "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат". 
		47. Відповідно до приписів наведеного Закону, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано за рішенням ВККН, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках:
		неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону (підпункт "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат");
		знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів (підпункт "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат").
		48. Отже, неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону (підпункт "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат"), а також знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів (підпункт "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат") є самостійними підставами для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. 
		49. При цьому ВККН вправі прийняти рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю лише в разі внесення подання Міністерством юстиції України або головним управлінням юстиції в областях про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
		50. Як встановлено судами, листом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 31 жовтня 2016 року № 4024/05/1-16 внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793, яке направлено на розгляд ВККН.
		51. Зі змісту обумовленого подання слідує, що подання внесено ВККН виключно з підстав передбачених підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", а саме встановлення обставин, щодо неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, якщо такі порушення завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
		52. Так, під час проведення планової перевірки виявлено низку порушень вимог чинного законодавства при вчиненні позивачем нотаріальних дій. Відомості про такі порушення відображені у довідці від 08 вересня 2016 року, а також у поданні, в якому міститься пропозиція про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6793, виданого 20 лютого 2008 року ОСОБА_1 , відповідно до підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", за неодноразові порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.
		53. Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.
		54. При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.
		55. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 826/7176/17 та від 20 грудня 2019 року № 826/3746/17.
		56. Таким чином, враховуючи вищезазначене, суди, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинен дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. 
		57. Слід зауважити, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування.
		58. При цьому докази можливої відсутності у діях нотаріуса складу кримінального правопорушення можуть бути важливими лише при наявності в діях нотаріуса виключно кримінально караного діяння та не можуть стосуватись притягненню нотаріуса до відповідальності за недотримання законодавства, яке регулює безпосередньо професійну діяльність.
		59. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 826/2668/17.
		60. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України, який видано на підставі рішення ВККН щодо анулювання свідоцтва позивача, вчинені з порушенням процедури.
		61. Судами встановлено, що Головним територіальним управління юстиції у Рівненській області внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 виключно лише на підставі підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
		62. Водночас, судами встановлено, що подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6793 за підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" до ВККН Головним територіальним управління юстиції у Рівненській області або іншим уповноваженим органом, із переліку визначених законом у встановленому законом порядку не вносилось.
		63. Відтак, прийняття ВККН рішення від 16 лютого 2017 року № 8 та видання Міністерством юстиції України наказу від 03 березня 2017 року № 775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 " з підстав передбачених підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" є таким, що прийнято за відсутності внесеного, у встановленому законом порядку, подання уповноваженого органу стосовно анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю за підпунктом "и" обумовленого Закону.
		64. Слід зазначити, що порушення процедури є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
		65. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
		66. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		67. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		68. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		69. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
		2.          Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    Н. А. Данилевич
		                                                                                                                        Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...