Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/11467/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2020. Зареєстровано: 30.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/521/411/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019161470000671

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  
		27.04.2020 м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 ,   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №521/11467/19 відносно:
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , дані про наявність судимості відсутні, 
		 
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		 
		обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказані особи обвинувачуються в наступному: 14.05.2019 в 18 годин 10 хвилин, ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_12 , приїхали на орендованому автомобілі марки «Volkswagen», модель «Passat», д.н. НОМЕР_1 , на стоянку магазину «Ідеал» за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська 21В.
		Знаходячись на території вказаної стоянки ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_11 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадання чужого майна, визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ОСОБА_13 та яке знаходилось в багажнику припаркованого автомобіля марки «Honda», модель «CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , молдавської реєстрації.
		В подальшому, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що їх дії не будуть помічені, розподіливши функції таким чином, що ОСОБА_11 відімкнув автомобіль марки «Honda», модель «CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , молдавської реєстрації, знешкодивши охоронну сигналізацію за допомогою невстановленого електронного пристрою для зчитування коду сигналізації, після чого відкрив передні водійські двері для того щоб відчинити багажник автомобіля марки «Honda», модель «CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , молдавської реєстрації, а ОСОБА_12 в цей час знаходився біля багажника, спостерігав за обстановкою на вулиці, щоб їх злочинні дії не були помічені та не привертали увагу з боку сторонніх осіб.
		Після відкриття багажника ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 взяли з салону автомобіля фотоапарат марки «Canon», модель «6D mark 2», вартістю 33138 гривен, фотоапарат марки «Nikon», модель «D610», вартістю 21566 гривен, фотоапарат марки «Nikon D750», вартістю 30902 гривен, об`єктив марки «Nikon», модель «50mm 1.8g», вартістю 4524 гривен, годинник модель «В7-37-1», вартістю 2050 гривен, спортивну чоловічу сумка «Reebok» чорного кольору, вартістю 3209 гривен, кросівки марки «Adidas», вартістю 1867 гривен, після чого закрили автомобіль, та направилися в сторону припаркованого автомобіля марки «Volkswagen», модель «Passat», д.н. НОМЕР_1 , на якому з місця злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд. Сума матеріальних збитків завдана ОСОБА_13 становить 97256 гривен, що у 101 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2019 рік.
		Дії ОСОБА_12 та ОСОБА_11 кваліфіковані органом досудового слідства за частиною 3 статті 185 КК України  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		З приводу зазначеного обвинувачення ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що він не вчиняв даного злочину. З ОСОБА_11 він познайомився близько року тому, однак жодних стосунків з останнім він не підтримував. 14.05.2019 року він не перебував на парковці магазину «Ідеал», на камерах відеоспостереження магазину він себе не впізнав. Автомобіль «Фольксваген Пассат» в оренду брала його цивільна дружина. Даний транспортний засіб також був переданий нею в користування, однак кому він не пам`ятає. 14.05.2019 року цей автомобіль був переданий ним його власнику. Біля магазину «Ідеал» вказаний автомобіль не знаходився та не проїжджав. 
		Обвинувачений також повідомив, що дійсно він віддав машину свідку ОСОБА_14 14.05.2019 року вранці та підтвердив покази свідка. Кому далі було передане вказане авто, він не знає, оскільки у власниці є ще 4 автомобіля такої ж марки. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 суду пояснив, що даного злочину він не вчиняв, викрав лише кросівки, однак слідчий змусив його зізнатись в скоєнні цього злочину в замін на те, що до нього не буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вчинення цього злочину. На відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Ідеал», дослідженого у суді, він себе не впізнає. Він не пам`ятає, де перебував 14.05.2019 року, а ОСОБА_12 знає через те, що останній приїжджає до його батька ремонтувати автомобіль. Обвинувачений підтвердив, що дійсно вкрав кросівки, однак, з якого саме автомобіля, точно не пам`ятає, та не виключає, що це міг бути і автомобіль потерпілого.
		На підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, стороною обвинувачення для дослідження у суді були надані наступні докази:
		- витяг з реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого, на підставі заяви потерпілого ОСОБА_13 від 14.05.2019 до реєстру були внесені дані про вчинений відносно нього злочин, кримінальному провадженню був наданий реєстраційний номер 12019161470000671;
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2019, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_13 звернувся до Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі з заявою про вчинений відносно нього злочин, повідомив про обставини його вчинення;
		- заява потерпілого ОСОБА_13 про добровільну видачу органу досудового слідства платіжних документів, підтверджуючих придбання ним 14.05.2019 фотоапаратури на суму 90130 та 2050 гривень;
		- протокол огляду предмета від 07.06.2019, з якого вбачається, що слідчим була оглянута інтернет-сторінка Національного банку України, та встановлено, за офіційним курсом валют на 14.05.2019 100 Молдавських лей складали 145,8668 Українських гривень;
		- протокол огляду місця події від 14.05.2019 року, відповідно до якого слідчим, в присутності понятих, був оглянутий автомобіль марки «Honda», модель «CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , молдавської реєстрації, належний потерпілому ОСОБА_13 ;
		- запит заступника начальника УКР ГУ НП в Одеській області від 17.05.2019 року до ПП «Ідеал», про надання записів з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження магазину;
		- супровідний лист з ПП «Ідеал» до УКР ГУ НП в Одеській області про надання записів з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження магазину за період з 18 годин до 18 годин 30 хвилин 14.05.2019;
		- протокол огляду предмету і відтворення відеозапису від 22.05.2019, відповідно до якого слідчим був оглянутий виданий ПП «Ідеал» диск формату DVD-R марки Verbatium на якому містилися три відеофайла з записом подій, які відбулися на парковці ПП «Ідеал» 14.05.2019, до якого додані фотоілюстрації та диск формату DVD-R марки Verbatium;
		- постанова слідчого від 22.05.2019 про визнання речовим доказом диску формату DVD-R марки Verbatium з записом камер відеоспостереження, розташованих на теріторії ПП «Ідеал» за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 «в» за період часу з 17 годин 30 хвилин до 18 годин 30 хвилин 14.05.2019;
		- супровідний лист з УКР ГУ НП в Одеській області від 20.05.2019 року, відповідно до якого, на адресу слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області спрямовані матеріали виконаного доручення слідчого у вказаному кримінальному провадженні з додатками: рапортом начальника ОПВ УКР ГУ НП в Одеській області, фотозображенням з трьох камер «Безпечне місто» на п`яти аркушах; до матеріалів доданий витяг реєстраційного документу, з якого вбачається, що автомобіль «Volkswagen» модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 , сірого кольору належить на праві власності ОСОБА_14 ;
		- протокол огляду місця події від 20.05.2019, відповідно до якого слідчим, в присутності понятих, був оглянутий автомобіль «Volkswagen» модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 , в ході огляду з місця події вилучені відбитки слідів пальців рук;
		- протокол пред`явлення особи за фотознімками від 21.05.2019, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_14 вказала на фотознімок з зображенням ОСОБА_12 , пояснила, що саме ця особа 14.05.2019 близько 19 годин 30 хвилин передала належний їй автомобіль «Volkswagen», модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 ;
		- заява ОСОБА_11 на адресу слідчого СВ Хмельницького НП Малиновського НП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 30.05.2019 про добровільну видачу співробітникам поліції спортивних кросівок фірми «ADIDAS», які він, разом із громадянином ОСОБА_12 викрав з автомобілю «Honda CRV», розташованому біля магазину «Ідеал» 14.05.2019;
		- протокол огляду предмета від 30.05.2019, відповідно до якого слідчим були оглянуті спортивні кросівки фірми «ADIDAS», які були добровільно видані ОСОБА_11 ;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 19.06.2019, з якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_11 на місці вчинення злочину розповів про обставини викрадення ним майна 14.05.2019 з автомобілю «Honda CRV», розташованому біля магазину «Ідеал», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 «в» та про вчинення ним іншого кримінального правопорушення, обвинувачення у вчиненні якого у рамках цього кримінального провадження йому не висувалося;
		- рапорт начальника ОПВ УКР ГУ НП в Одеській області ОСОБА_15 на адресу Начальника УКР ГУ НП в Одеській області про виконання ним оперативно-розшукових заходів, проведених за дорученням слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі у кримінальному проваджені № 12019161470000671 від 15.05.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, в наслідок яких ним встановлена причетність до вчинення крадіжки біля магазину «Ідеал», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 «в» громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
		- DVD-R диск марки «AIERUS», на якому знаходяться відофайли, зафіксовано переміщення автомобіля «Volkswagen», модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 в районі вулиці Академіка Глушка в м. Одесі 08.05.2019, 13.05.2019 в районі проспекту Небесної сотні в м. Одесі, 11.05.2019 в районі проспекту Шевченка в м. Одесі, та автомобіля «Volkswagen», модель «Passat» сірого кольору в районі перехрестя вулиць Бугаївської та Середньої в м. Одесі 14.05.2019; 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що 14.05.2019 року він прибув до міста Одеси. Перед цим він замовив в інтернет-магазині «Фотомост» фототехніку для особистого використання та зустрівся з кур`єром на ім`я ОСОБА_16 біля арки у входу в «Аркадію» для її отримання, провів розрахунок з кур`єром та отримав фототехнику та відповідні квитанції. Далі, він помістив вказану фототехніку до свого автомобіля марки «Honda CR-V» та направився до гіпермаркету «Ідеал» за продовольчими товарами. Прибувши до магазину, він зачинив автомобіль за допомогою пульта сигналізації та після повернення з магазину, він виявив, що автомобіль був відчинений, а в багажнику були відсутні його речі. Окрім фототехніки, в автомобілі знаходились також годинник, придбаний ним на ринку «7-ий км», та спортивна чорна сумка зі спортивною формою та кросівками «Адідас». Виявивши, що речей в автомобілі не було, він викликав начальника охорони магазину, який викликав поліцію.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що 25.04.2019 року вона передала в користування на кілька днів її особистий автомобіль «Фольксваген Пассат» з державним номером НОМЕР_1 чоловіку на ім`я ОСОБА_17 та підтвердила, що це був ОСОБА_12 . Автомобіль було передано під власноруч написану розписку, договір між собою вони не укладали. Чоловік пояснив їй, що орендує автомобіль для особистих цілей. Автомобіль їй було повернуто ОСОБА_18 14.05.2019 року приблизно в обід. Додатково свідок ОСОБА_14 повідомила, що про оренду автомобіля з нею домовлявся інший чоловік на ім`я ОСОБА_19 . Свідок пояснила, що ОСОБА_11 вона ніколи не бачила. 
		Свідок ОСОБА_20 в суді пояснив, що 14.05.2019 року, вдень, він зустрівся біля арки у входу в «Аркадію» з ОСОБА_13 та передав йому фототехнику разом з платіжними документами, за що отримав від нього кошти у розмірі 92 тисячі гривень.
		Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходить до переконання, що обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_12 не було доведено у суді. Одночасно із цим, суд приходить до висновку, що формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_11 доведено частково, тобто за виключенням посилання на вчинення злочину за попередньою змовою з ОСОБА_12 і повторно. До таких висновків суд прийшов виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Положеннями ч. 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Судом також враховано висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17) позицію щодо визнання винуватості особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», а саме:
		«При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на сторону обвинувачення. Відповідно до ч. 4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини ОСОБА_12 , суд вважає, що ці докази, у їх сукупності, ані прямо, ані опосередковано не доводять вину цього обвинуваченого в інкримінованому йому злочині. При цьому, суд вважає необхідним надати оцінку окремим доказам сторони обвинувачення, які на думку сторони обвинувачення є доказами вини ОСОБА_12 у вчиненому злочині.
		Так, дослідивши у судовому засіданні протокол огляду предмету і відтворення відеозапису від 22.05.2019, відповідно до якого слідчим був оглянутий виданий ПП «Ідеал» диск формату DVD-R марки Verbatium на якому містилися три відеофайла з записом подій, які відбулися на парковці ПП «Ідеал» 14.05.2019, до якого додані фотоілюстрації та диск формату DVD-R марки Verbatium, суд не знаходить достатніх підстав для переконливих висновків, що на наданих відео файлах міститься зображення ОСОБА_11 або ОСОБА_12 , чи автомобіля, яким останній користувався під час заволодіння чужим майном. Не заперечуючи, що відеофайли, які містяться на зазначеному диску, підтверджують вчинення злочину групою осіб, суд при цьому вважає, що ідентифікація судом цих осіб чи транспортних засобів, якими користувалися злочинці при вчиненні злочину, без відповідних висновків спеціалістів чи експертів, які мають спеціальні знання у цієї галузі, в умовах нечіткості зображень та віддаленості камер відеоспостережень від об`єктів зйомки, будуть носити характер суто суб`єктивної оцінки судом цього доказу, тобто бути проявом припущення при оцінці доказів і свідчити про їх недостовірність. З викладеного мотивування, суд приходить до висновку про неможливість використання зазначеного диску формату DVD-R у якості належного доказу ідентифікації осіб вчинивших злочин, та сприймає цей доказ лише на підтвердження факту вчинення злочину декількома особами. 
		Надаючи оцінку DVD-R диску марки «AIERUS», на якому знаходяться відеофайли, які відображають переміщення автомобіля «Volkswagen», модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 в районі вулиці Академіка Глушка в м. Одесі 08.05.2019, 13.05.2019 в районі проспекту Небесної сотні в м. Одесі, 11.05.2019 в районі проспекту Шевченка в м. Одесі, та автомобіля «Volkswagen», модель «Passat» сірого кольору в районі перехрестя вулиць Бугаївської та Середньої в м. Одесі 14.05.2019, суд критично ставиться до цього доказу та визнає його неналежним та не допустимим доказом, оскільки цей доказ як окремо, так і у сукупності з іншими доказами не підтверджуює існування будь-яких обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також в зв`язку із тим, що цей доказ був отриманий слідчим у позапроцесуальний спосіб. Таки висновкі суду випливають з того, що органом досудового слідства не надані будь-які переконливі дані користування обвинуваченими чи іншими особами автомобілем «Volkswagen», модель «Passat», державний номер НОМЕР_1 під час вчинення ними злочину. Суд вважає, що сам по собі факт пересування вказаного автомобіля під керуванням невстановлених осіб в різний час та у різних місцях міста, у сукупністю з відсутністю даних про користування обвинуваченими чи іншими особами саме цим автомобілем під час вчинення злочину, не має логічного взаємозв`язку, наявність якого б слугувала підставою для встановлення будь-якого факту. 
		Крім того, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, суд не знаходить в них відомостей, які б вказували на процесуальне джерело отримання слідчим цього диску, порядок його залучення до матеріалів кримінального провадження та взагалі даних, які б вказували на визначення цього диску як документу, тобто доказу.
		З зазначених підстав, тобто у зв`язку із ненаданням органом досудового слідства доказів користування обвинуваченими чи іншими особами автомобілем «Volkswagen» модель «Passat» державний номер НОМЕР_1 під час вчинення ними крадіжки, суд не сприймає покази свідка ОСОБА_14 , протокол пред`явлення ОСОБА_14 особи за фотознімками від 21.05.2019, протокол огляду автомобіля «Volkswagen» модель «Passat» державний номер НОМЕР_1 , як належні докази причетності ОСОБА_12 до вчиненого злочину. 
		Дослідивши у судовому засіданні рапорт начальника ОПВ УКР ГУ НП в Одеській області ОСОБА_15 на адресу Начальника УКР ГУ НП в Одеській області про виконання ним оперативно-розшукових заходів, проведених за дорученням слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі у кримінальному проваджені № 12019161470000671 від 15.05.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, в наслідок яких ним встановлена причетність до вчинення крадіжки біля магазину «Ідеал», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 «в» громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , суд не розцінює цей документ як належний доказ, у зв`язку із його невідповідністю критеріям, зазначеним у ст. 99 КПК України, які визначають поняття документу, як доказу у кримінальному провадженні.
		Оцінивши с точки зору належності та допустимості проведення слідчого експерименту від 19.06.2019, який відбувався з участю підозрюваного ОСОБА_11 , відповідно до якого підозрюваний на місці вчинення злочину розповів про обставини викрадення ним та ОСОБА_12 майна з автомобілю «Honda CRV», розташованому біля магазину «Ідеал» за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 «в», суд відноситься до цього доказу критично. При цьому суд виходить з того, що джерелом відомостей про обставини вчинення злочину, які містить протокол цієї слідчої дії є по суті показання підозрюваного ОСОБА_11 . Як було зазначено вище, ОСОБА_11 у суді заявив, що відомості про обставини вчинення ним злочину, у тому числі у змові з ОСОБА_12 , він надавав під тиском працівників поліції, які обіцяли йому не звертатися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто підозрюваний у суді не підтвердив надані ним на досудовому слідстві показання. Вказана позиція ОСОБА_11 щодо здійснення на нього тиску не була спростована стороною обвинувачення під час судового розгляду. Крім того, суд приймає до уваги, що при проведенні слідчого експерименту з участю підозрюваного, слідчим не було прийнято рішення про залучення до проведення цієї слідчої дії захисника підозрюваного. Наведене, надає суду підстави для сумніву у добровільності та щирості показань ОСОБА_11 при проведенні з ним слідчого експерименту, тому суд розцінює зазначений доказ як сумнівний, та не сприймає його у якості належного доказу. 
		Проаналізувавши інші, надані під час судового розгляду стороною обвинувачення, суд вважає, що вони, як окремо, так і у їх сукупності також не підтверджують причетність ОСОБА_12 до інкримінуємого злочину.
		Одночасно із цим, судом були проаналізовані докази, якими сторона обвинувачення доводила вину ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Оцінивши ці докази, у їх сукупності, суд вважає, що ці докази є достатніми для визнання ОСОБА_11 винним у вчиненні зазначеного злочину.
		Так, суд, в першу чергу, приймає до уваги факт вилучення у обвинуваченого предмету злочину, яким були спортивні кросівки, який розглядається судом у сукупності з поясненнями обвинуваченого про походження у нього цих кросівок і обставин їх передачі слідчому. Як було зазначено вище, ОСОБА_11 у суді не заперечував факту добровільної видачи слідчому двох спортивних кросівок марки «ADIDAS». Пояснюючи походження цих предметів у суді, ОСОБА_11 підтвердив, що кросівки були викрадені ним з автомобілю. При цьому, він допускав, що ці кросівки могли бути викрадені ним з автомобіля, який належав ОСОБА_13 . Будь-яких заяв про те, що предмет крадіжки йому не належав, а ці предмети поза його бажанням, чи при здійсненні на нього тиску, були залучені слідчим до матеріалів провадження, ані ОСОБА_11 , ані його захисник у суді не надавали. Вилучені у ОСОБА_11 спортивні кросівки марки «ADIDAS», які були визнані слідчим речовими доказами, були оглянуті у суді, в присутності всіх учасників судового засідання, у тому числі і потерпілого ОСОБА_13 , який заявив що саме ці кросівки були викрадені внього, що підтверджує існування цього речового доказу.
		З огляду на викладене, суд виключає будь-яке інше розумне пояснення перебування у користуванні обвинуваченого ОСОБА_11 предмету який був об`єктом кримінально- протиправних дій, крім того, що цим предметом обвинувачений заволодів внаслідок вчинення ним крадіжки з автомобіля, належного потерпілому, тобто був набутий ним кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому суд кладе цей речовий доказ в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_11 .
		Визнавши досліджений у судовому засіданні протокол огляду предмету і відтворення відеозапису від 22.05.2019, відповідно до якого слідчим був оглянутий виданий ПП «Ідеал» диск формату DVD-R марки Verbatium на якому містилися три відеофайла з записом подій, які відбулися на парковці ПП «Ідеал» 14.05.2019, неналежним доказом вини ОСОБА_12 , суд сприймає цей доказ як належний та допустимий в частині підтвердження того, що злочин був вчинений декількома особами, що підтверджує вчинення ОСОБА_11 злочину за попередньою змовою групою осіб.
		Проаналізувавши інші докази сторони обвинувачення, у їх сукупності, а саме: витяг з реєстру досудових розслідувань; протокол прийняття заяви ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2019, заяву потерпілого ОСОБА_13 про добровільну видачу органу досудового слідства платіжних документів, підтверджуючих придбання ним 14.05.2019 фотоапаратури; протокол огляду місця події від 14.05.2019 року, відповідно до якого слідчим, в присутності понятих, був оглянутий автомобіль марки «Honda», модель «CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , молдавської реєстрації, належний потерпілому ОСОБА_13 , суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
		Оскільки вищевказані докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без порушення норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Особа не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення. 
		Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_12 , у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не доведена, вина ОСОБА_21 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України доведена повністю.
		Дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за частиною 3 статті 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому, за попередньою змовою групою осіб.
		При цьому, внаслідок невстановлення під час судового розгляду даних про вчинення ОСОБА_11 двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України, або даних про вчинення ОСОБА_11 злочину в період непогашеної судимості за вчинення злочинів, передбачених ст.185,186, 187, 262та189-191 КК України, суд вважає, що ікримінування ОСОБА_11 вчинення злочину повторно є необгрунтованим. 
		Потерпілим ОСОБА_13 , який був визнаний цивільним позивачем у кримінальному провадженні, був заявлений цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , про відшкодування у солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 97 256 грн. 
		Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суму позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди не визнали, пояснюючи свою позицію непричетністю до вчиненого злочину.
		При розгляді питання про наявність причинного зв`язку між неправомірними діями відповідачів та понесеною позивачем матеріальною шкодою, суд керується положеннями п.1,2 п.п.1, п.3 ст.22 ЦК України, відповідно до яких, особа, якій спричинені збитки, має право на їх відшкодування у повному обсязі.
		Згідно із вимогами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, яка спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її спричинила у повному обсязі.
		В судовому засіданні підстави позову, розмір заподіяної шкоди та вина обвинуваченого ОСОБА_11 у заподіянні майнової шкоди ОСОБА_13 доведена вищенаведеними доказами у їх сукупності.
		Разом із цим, відповідно до п.3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.
		З огляду на названу норму процесуального закону, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_13 до ОСОБА_12 залишити без розгляду.
		Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 127 КПК України, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 суму солідарної відповідальності в розмірі 48 628 гривень у якості компенсації за заподіяну матеріальну шкоду, позовні вимоги ОСОБА_13 до ОСОБА_12 залишити без розгляду.
		При призначенні покарання ОСОБА_11 суд керується загальними принципами призначення покарання, визначеними в ст. 50, 65 КК України. 
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено. 
		Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_11 злочину, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, враховуючи відсутність пом`якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_11 неможливо без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в вигляді позбавлення волі.
		Підстав для застосування ст. 69,75 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.
		Згідно обвинувального акту, під час проведення досудового розслідування був залучений судовий експерт, витрати на залучення якого складають 942 грн 06 коп.
		Разом із цим, зазначена експертиза не була предметом дослідження у судовому засіданні, отже підстав для виришення питання про стягнення судових витрат у цьому кримінальному провадженні не встановлено.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності дост.100 КПК України.
		Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне, обрати відносно ОСОБА_11 запобіжний заход у вигляді тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання рахувати з 03.07.2019 року.
		До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Позовні вимоги ОСОБА_22 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_22 суму солідарної відповідальності в розмірі 48 628 гривень у якості компенсації за заподіяну матеріальну шкоду, позовні вимоги ОСОБА_22 до ОСОБА_10 залишити без розгляду.
		Речові докази: диск формату DVD-R марки Verbatium з трьома відеофайлами з записом подій, які відбулися на парковці ПП «Ідеал» - зберігати в матеріалах кримінального провадження; кросівки марки «ADIDAS» - повернути ОСОБА_23 .
		Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси. Обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з дати отримання копії вироку.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...