Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/20626/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2020. Зареєстровано: 30.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2020.

Номер судового провадження: 2-1276/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/20626/18-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючої судді Бортницької В.В., 
		з участю секретаря Бондаренко О.В.
		розглянувши справу № 757/20626/18-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства  «Українська залізниця» про визнання права, відшкодування вартості квитка в частині, стягнення моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26 квітня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, ПАТ «Укрзалізниця»), в якому просять стягнути на користь ОСОБА_1 50,87 грн., з яких 18,87 грн. - вартість плацкарти, 30 грн.- вартість постільної білизни, 2 грн. - моральна шкода та на користь ОСОБА_2 42,76 грн., з яких 11,76 грн. - вартість плацкарти, 30 грн. - вартість постільної білизни, 1 грн. - моральна шкода. Крім того, просять зобов`язати відповідача вжити необхідних заходів для приведення стану вагонів, які використовуються для перевезення пасажирів маршрутом «Київ-Костянтинівка», у відповідність до санітарно-гігієнічних норм і прави.
		В обґрунтування позовних вимог зазначають, що позивачі з 04.10.2017 на 05.10.2017 скористались послугами ПАТ «Укразалізниця» та здійснили поїздку потягом № 124. Зокрема, ОСОБА_2 за маршрутом «Київ-Пасажирський-Суми», ОСОБА_1 за маршрутом «Київ-Пасажирський-Лиман». Позивачі отримали неякісні послуги перевезення, оскільки у вагоні знаходились таргани. Після вказаної поїздки позивач ОСОБА_1 декілька разів звертався на гарячу лінію відповідача зі скаргами щодо неналежного виконання перевізником договору перевезення, оскільки у вагоні були таргани. Неналежна якість перевезення, відсутність відповідей на звернення позивача-1 стало підставою для позивачів звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
		У відзиві до позову, представник відповідача вказує, що послуги позивачам надавались належним чином та у відповідному обсязі. На підставі договору № ДОН/ЛВЧД Маріуполь-17088\НЮ від 14.03.2017 на виконання робіт у вагоні № 22318 була проведена дезінсекція, дезінфекція, згідно умов зазначеного договору, про що складено відповідну довідку. Будь-яких скарг щодо наявності тарганів у цьому вагоні, як у складі поїзду № 83/84 «Маріуполь-Київ» так в складі поїзду № 124 сполученням «Київ-Пасажирський-Костянтинівка» до ПАТ «Укрзалізниці» не надходило.
		Щодо не надання відповідей відповідачем на звернення позивача-1 зазначає, що ОСОБА_1 05.10.2107 здійснено запис у книзі скарг та пропозицій під час поїздки; 06.10.2017 залишено скаргу на «гарячій лінії» ПАТ «Укрзалізниця»; 30.11.2017 - направлено заява через електронну пошту ПАТ «Укрзалізниця»; 11.12.2017 - залишено скаргу на «гарячій лінії» ПАТ «Укрзалізниця». В скарзі від 05.10.2017 позивач-1 не вимагав направлення йому відповіді. Крім того, позивачем-1 не зазначено поштової адреси для надання відповіді. В скарзі від 06.10.2017 ОСОБА_1 не надано підтвердженім його звернення. Посилання на реєстраційний номер не є підтвердженням звернення. Щодо заяви від 30.11.2017 то на наданій копії заяви мається номер питання, але не має жодної іншої відмітки, про прийняття заяви до розгляду. В зв`язку з чим, не можливо з`ясувати чи дійсно вказана заява була прийнята та направлена конкретній особі для надання відповіді.
		Щодо заяви від 11.12.2017 то відповідно до наданого аудіо запису, дійсно мається звернення на «гарячу лінію» ПАТ «Укрзалізниця». Але також позивачем не надано ніякого підтвердження, що дана скарга зареєстрована та прийнята до розгляду. Крім того із зазначених скарг на «гарячу лінію» ПАТ «Укрзалізниця» не вбачається про що саме просить позивач та стосовно чого йому треба було надати відповідь.
		Таким чином, вважаємо, що з боку відповідача не мало місце неправомірних дій відносно позивача ОСОБА_1 та порушення Закону України «Про звернення громадян».
		Щодо стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди то будь-яких доказів, які б доводило завдання шкоди та можливість її відшкодування на підставі ст. 23 ЦК України позовна заява не містить.
		Також, відповідачем вживаються всі необхідні заходи щодо належності санітарно-гігієнічних норм у вагонах потягів, що стверджується відповідними договорами по виконанню в профілактичних цілях робіт з дезінсекції та дератизації.
		 
		У відповіді на відзив представник позивачів зазначив, що відповідачу необхідно довести якість санітарної обробки вагону, якщо в той же день одразу після неї пасажирський вагон відправляється в рейс для перевезення пасажирів. 
		Щодо відсутності письмових заявок провідника, то вочевидь з даним фактом необхідно погодитися, однак ця обставина взагалі не має значення для справи, тому що провідник є працівником відповідача, а отже перебуває від нього у службовій та матеріальній залежності, а відтак відсутність від неї будь-яких письмових зауважень/заявок не свідчить про відсутність проблеми. Більше того зі слів провідника, зафіксованих на відеозаписі, який долучений до позову, зазначено що таргани були у вагоні і раніше, нею подавалася заявка на санітарну обробку вагона, і така обробка була здійснена напередодні, однак результату не дало - таргани у вагоні як були так і залишилися.
		Крім того, наявність на записі провідника вагону, ставить під сумнів належність та добросовісність відповідача при використанні ним своїх процесуальних прав, зокрема, зазначаючи про недоведеність наявності тарганів саме в тому вагоні, в якому їхали позивачі.
		Позивачі не заперечують того що підготовка поїзда до рейсу складається з декількох окремих та ймовірно незалежних один від одного процесів та дій. Також не заперечувалося зазначена обставина і в позовній заяві. Проте визначальним у вчиненні всіх цих необхідних дій для підготовки до рейсу є забезпечення своєчасного та якісного перевезення. Вбачається що послуга перевезення не може вважатися якісною, якщо у вагоні бігають таргани, навіть за умови що всі інші дії з підготовки до рейсу, виконані перевізником в належному обсязі та якості.
		Зазначене обґрунтування в тому числі застосовне і до відшкодування витрат за постільну білизну. Добровільно придбаваючи її позивачі вочевидь мали намір використати її за призначенням під час поїздки, оскільки купуючи постіль разом з квитком, вони не знали про наявність тарганів у вагоні. Однак саме наявність тарганів не надало позивачам такої можливості. Відтак доводи відповідача про неможливість стягнення витрат на білизну, оскільки вони сплачені за добровільним бажанням пасажирів - є абсурдними.
		Обґрунтування відповідача щодо ненадання відповідей на звернення позивача в частині відсутності даних про прийняття звернення до розгляду та надання його конкретній особі - на думку представника позивачів, є недоречним, оскільки ОСОБА_1 використовував можливості офіційного сервісу подання скарг, заяв та пропозицій, розроблених та розміщених на офіційному веб-сайті ПАТ «Укрзалізниця», а тому він не зобов`язаний був в подальшому дізнаватися інформацію кому його заяву передано до розгляду, чи прийнято вказаною особою цю заяву до розгляду і т.д. Щодо заявлення позивачем про своє бажання отримати відповідь вбачається з самих звернень.
		 
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Васильєвої Н.П. від 03.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства  «Українська залізниця»  про визнання  права, відшкодування вартості квитка в частині, стягнення моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження.
		Відповідно до Розпорядження від 12.07.2018 № 476, у зв`язку із перебування судді Васильєвої Н.П . на довготривалому лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи. Відповідно до ст. 33 ЦПК України для розгляду зазначеної справи визначено суддю Бортницьку В.В.
		Ухвалою від 13.07.2018 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства  «Українська залізниця»  про визнання  права, відшкодування вартості квитка в частині, стягнення моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті.
		 
		У заяві подані до суду представник позивачів просив розгляд справи проводити у його відсутність, вимогу позову підтримує у повному обсязі.
		Представник відповідача у заяві поданій до суду просив розгляд справи проводити у його відсутність.
		 
		Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2017 на 05.10.2017 здійснив поїздку у вагоні № 01 у складі поїзду № 124 за маршрутом «Київ-Пасажирський-Лиман».
		ОСОБА_2 04.10.2017 на 05.10.2017 здійснив поїздку у вагоні № 01 у складі поїзду № 124 за маршрутом «Київ-Пасажирський-Суми».
		На думку позивачів їм не було надано якісних послуг з перевезення, оскільки у вагоні під час поїздки були наявні таргани.
		Вагон № 1 інвентарний номер № 22318 поїзда № 124 сполученням «Київ-Пасажирський-Костянтинівка» є власністю ПАТ «Укрзалізниця» та обліковується на балансі виробничого підрозділу Маріупольське вагонне депо філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця».
		На підставі договору № ДОН/ЛВЧД Маріуполь-17088\НЮ від 14.03.2017 на виконання робіт (надання послуг), згідно якого «Замовник» ПАТ «Укрзалізниця» доручає, а «Виконавець» Державна установа «Лабораторний центр на залізничному транспорті міністерства охорони здоров`я України» приймає на себе зобов`язання по виконанню в профілактичних цілях робіт з дезінсекції та з дезінсекції та дератизації.
		03.10.2017 до виконання робіт за вказаним договором було подана заявка на обробку вагону № 22318 .
		Після чого, фахівцями Маріупольського лінійного лабораторного відділу була проведена дезінсекція, дезінфекція даного вагону, згідно умов зазначеного договору, про що складено відповідну довідку.
		За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України  здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Як визначено ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Вирішуючи питання достатності наданих позивачами доказів слід виходити з тогу, чи можуть ці докази в своїй сукупності надати змогу дійти висновку про не належність надання відповідачем послуг перевезення. 
		Позивачами надано диск з записом на якому міститься запис зсередини вагону типу плацкарт та певні коментарі. З вказаного запису (доказу) достеменно встановити, що це саме: вагон №1 потягу № 124, в якому позивачі здійснювали поїздку не вбачається можливим. Наявність нарізки з фрагментами назви маршруту потягу, внутрішнього вигляду вагону не стверджуються, що саме це потяг № 124 , вагон № 1 в період з 04.10.2017 на 05.10.2017 року.
		Щодо запису спілкування з провідником, то знову ж таки, суд позбавлений можливості встановити, що це працівник ПАТ «Укрзалізниця», він перебуває на робочому місці та виконує свої функціональні обов`язки, тобто, що це саме провідник вагону № 1 в складі потягу № 124.
		Виходячи з встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів, які б стверджували порушення прав та інтересів позивачів відсутні, а відтак дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.
		Оскільки не вбачається підстав для задоволення позову в частині неналежної якості перевезення, стверджувати про завдання позивачам моральної шкоди також не вбачається.
		Також суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди, з відповідача на користь ОСОБА_1 за не надання відповіді на його звернення, оскільки ним не доведено у чому полягає моральна шкода в сенсі ст. 23 ЦК України. 
		В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.
		У разі понесення судових витрат відповідачем вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 56 Конституції України, ст. 1173 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства  «Українська залізниця»  про визнання  права, відшкодування вартості квитка в частині, стягнення моральної шкоди - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги,  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                        В.В. Бортницька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...