Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2305/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2020. Зареєстровано: 30.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 30.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/2816/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №440/2305/19
		адміністративне провадження №К/9901/2816/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/2305/19
		 
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (прийняте головуючим суддею Удовіченком С.О.), на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Рух справи 
		1.          01 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП в Полтавській області, відповідач) в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області №830 від 29 травня 2019 року в частині про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України ОСОБА_1 ,
		- визнати протиправним та скасувати положення наказу Головного управління Національної поліції України в Полтавській області №311 о/с від 04 червня 2019 року, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ОСОБА_1 ,
		- поновити позивача на службі в Національній поліції України з 04 червня 2019 року,
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі,
		- здійснити нарахування та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
		1.1.          В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що за весь час служби стягнень не мав, виконував свої службові обов`язки відповідно до діючого законодавства. На думку позивача, оскаржувані накази та наведені факти про порушення ним дисципліни суперечать не лише фактичним обставинам, але й вимогам чинного законодавства України, а відтак є незаконними та підлягають скасуванню. Стверджував, що ставши учасником конфліктної ситуації намагався її уникнути, а коли зрозумів, що це неможливо - вживав усіх допустимих заходів для її вирішення. Після приїзду патрульних поліцейських сприяв зібранню матеріалів і доказів, але оскільки являвся поліцейським то перевірку повинні були проводити працівники внутрішньої безпеки. Наполягав на тому, що не порушував та не міг порушити Присягу поліцейського, вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських. Крім того до позивача застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2.           ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції із 18 серпня 2014 року по 04 червня 2019 року, що підтверджується Послужним списком.
		3.          02 травня 2019 року ГУНП в Полтавській області винесено наказ №368 "Про призначення та проведення службового розслідування".
		4.          За змістом вказаного наказу підставою для призначення службового розслідування слугувало те, що 01 травня 2019 року до Полтавського ВП ГУНП надійшло повідомлення від громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо неправомірних, на їх думку, дій окремих працівників Полтавського відділу поліції ГУНП, відповідно до вимог пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893.
		5.          За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 29 травня 2019 року складено висновок.
		6.          Як слідує із вищевказаного висновку комісія вважає, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, такими, що знайшли своє часткове підтвердження.
		7.          29 травня 2019 року наказом ГУНП в Полтавській області №830 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, грубе порушення вимог підпункту 1 та 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1, 3, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», підпункту 2, 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказами МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
		8.          З вищевказаним наказом позивач ознайомлений 30 травня 2019 року під підпис.
		9.          Як випливає зі змісту наказу №830 лейтенант поліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП став учасником конфліктної ситуації, яка відбулася у ніч з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року між ним і громадянином ОСОБА_4 з одного боку та громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з другого. Ставши учасником конфліктної ситуації з громадянами, позивач не тільки не сприяв її вирішенню, а навпаки всіляко провокував подальший конфлікт. ОСОБА_5 усвідомлював, що присутнім громадянам відомо про те, що він є поліцейським, однак спілкувався у грубій формі, використовував ненормативну лексику та образи, що є неприпустимим для представника органу державної влади. На час прибуття на місце події наряду патрульної поліції позивач перебував у напівоголеному вигляді та поводив себе зверхньо, акцентуючи увагу присутніх на тому, що він обіймає посаду слідчого. При цьому він не надав патрульним поліцейським жодної інформації, що сприяла б виконанню їхніх обов`язків , а навпаки - перешкоджав їм, намагаючись із застосуванням сили відібрати у присутніх громадян своє службове посвідчення, яке раніше втратив. Окрім цього ОСОБА_1 висловлював безпідставні зауваження та погрози на адресу присутніх поліцейських і громадян. Дана подія набула розголосу у засобах масової інформації та соціальних мережах інтернет, унаслідок чого завдано шкоди авторитету Національної поліції України.
		10.          Наказом ГУНП в Полтавській області №311 о/с від 04 червня 2019 року  лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
		11.          04 червня 2019 року позивач під розписку отримав, зокрема, трудову книжку та витяг з наказу №311 о/с від 04 червня 2019 року.
		12.          Не погоджуючись із звільненням, позивач звернувся до суду.
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		13.          Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		14.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірному застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
		15.          Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		16.          На думку ОСОБА_1 , судами попередніх інстанцій не було застосовано норми матеріального права, що стосуються загальних засад проведення службового розслідування, порядку формування дисциплінарних комісії, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.
		17.           У касаційній скарзі позивач зазначає про хибність висновків судів першої та апеляційної інстанції стосовно співмірності дисциплінарного стягнення вчиненому дисциплінарному проступку, оскільки не було правильно застосовано частину третю статті 19 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме: надано неправильну оцінку характеру проступку; не взято до уваги обставини, які пом`якшують відповідальність (попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень); ставлення до служби (відповідно до службової характеристики службою в Національній поліції дорожить).
		18.          ГУНП в Полтавській області подало відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просило скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		19.          Відповідач вказав, що доводи ОСОБА_1 , викладені в касаційній скарзі, є формальними, необґрунтованими та ніяким чином не впливають на результати службового розслідування відносно позивача. При виданні оскаржуваних наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача.
		 
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		20.          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		21.          Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII).
		22.          Відповідно до статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
		 
		Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
		23.          Частиною першою статті 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		24.          Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		25.          Відповідно до статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		26.          Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		 
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		27.          Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		28.          Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		29.          Згідно з пунктом 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		30.          Відповідно до пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
		9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
		10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		31.          Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		32.          Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		 
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		 
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
		1) зауваження;
		2) догана;
		3) сувора догана;
		4) попередження про неповну службову відповідність;
		5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
		6) звільнення з посади;
		7) звільнення із служби в поліції.
		33.          Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		34.          Принципи етики для працівників Міністерства внутрішніх справ визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (надалі - Правила).
		35.          Пунктом 1 Розділу І Правил передбачено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
		 
		Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		36.          Пунктами 1-4 розділу IV Правил визначено, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
		Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний:
		-бути тактовним та доброзичливим;
		-висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі;
		-надати можливість особі висловити власну думку;
		-до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
		За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
		Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.
		37.          Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807; далі - Порядок №893).
		38.          Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		39.          Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		40.          Розділом VI Порядку №893 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.
		 
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		41.          08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		42.          Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року подана до Верховного Суду 22 січня 2020 року. 
		43.          Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		44.          Предметом спору в даній справі є порушення позивачем службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
		45.          Службовим розслідування встановлено факт вчинення лейтенантом поліції ОСОБА_7. дій, що підривають авторитет Національної поліції України.
		46.          Судом першої інстанції було досліджено електронний доказ, а саме - інформацію з відеокамер поліцейських УПП в Полтавській області  ДПП НП України за 01 травня 2019 року. Відповідно до вказаної інформації з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року між позивачем та громадянам ОСОБА_4 з однієї сторони та жителями будинку по АДРЕСА_1 відбувався конфлікт. Під час цього конфлікту позивач вказував, що являється діючим працівником поліції, а саме слідчим та в даний момент загубив своє службове посвідчення, яке як він вважає знаходиться в осіб іншої сторони конфлікту. Крім того, ОСОБА_1 будь-яких дій щодо припинення конфлікту фактично не вчиняв, при цьому, знаючи своє посадове становище намагався надавати спочатку вказівки працівникам патрульної служби, а потім перейшов на прямі погрози. На запитання поліцейського, що вживав позивач, останній відповів, що алкоголь.
		47.          Дана подія мала суспільний резонанс, набула розголосу у засобах масової інформації та соціальних мережах в Інтернеті, унаслідок чого було завдано шкоди авторитету Національної поліції України як органу державної влади.
		48.          Крім того, за фактом хуліганських дій, вчинених за участі працівників Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019170000000325.
		49.          Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати поведінки, яка ганьбить звання працівника поліції або підриває авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.
		50.          Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
		51.          Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
		52.          Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 808/330/17
		53.          Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків .
		54.          Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
		55.          Верховний Суд наголошує, що позбавлений можливості, відповідно до статті 341 КАС України, надавати оцінку доводам позивача, викладеним у касаційній скарзі, про порушення процедури проведення службового розслідування відповідачем, оскільки під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій такі доводи ОСОБА_7 не вказувались.
		56.          Інші доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		57.          Суди попередніх інстанцій надали повну юридичну оцінку встановленим обставинам справи і правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
		58.          Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		59.          За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		60.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.          Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		____________
		____________
		____________
		О.В. Калашнікова
		О.А. Губська
		В.М. Соколов 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...