Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 425/1076/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано судом: 01.05.2020. Зареєстровано: 03.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2020.
Дата набрання законної сили: 12.05.2020
Номер судового провадження: 3/425/480/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		30.04.2020 року                                3/425/480/20 
		                                    425/1076/20 
		місто Рубіжне Луганської області
		Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого  судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав:4436, дата видачі 22 грудня 2017 року; яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),
		в с т а н о в и в :
		До Рубіжанського міського суду Луганської області, 09 квітня 2020 року надійшов протокол серії АПР18 № 131447 від 07 квітня 2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.
		Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2020 року, у справі про адміністративне правопорушення на підставі вказаного протоколу з матеріалами, було призначено відкрите судове засідання на 07 квітня 2020 року і у зв`язку з відкладенням справи, ї розгляд був призначений на 30 квітня 2020 року на 12 годину. 
		Аргументи Держави Україна в особі поліцейської, яка склала протокол полягали у тому, що 05 квітня 2020 року об 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 вчинила булінг (цькування) знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , тобто дії психологічного насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, щодо вчителя математики КНВК Рубіжанський ліцей ОСОБА_2 , що проявилось у висвітленні непристойного посту у мережі «Інстаграм», в результаті чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. А за це передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 173-4 КУпАП.
		ОСОБА_1 своєї вини не визнала. Вказала, що пост у відношенні вчителя математики був нею лише перепублікований, а текст цього посту був створений іншою особою і її дії були здійсненні у закритій групі (тобто, не для широкого загалу) один раз.
		А суд, на основі всебічного, повного та об`єктивного дослідження і оцінки кожного зібраного особою, яка склала протокол доказу, а також у його сукупності з іншими доказами, встановив наступні обставини:
		Сьомого квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою, якою просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (її ученицю) за її цькування, а саме: за викладенні речі в мережі «Інтернет», які привселюдно її принижують (а.с. 3,4). Своїми письмовими поясненнями ОСОБА_3 також вказувала на те, що ОСОБА_1 в мережі «Інстаграм» виражалась в її бік нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою. До цієї події у неї з ОСОБА_4 конфліктів не виникало (а.с. 5).
		З письмових пояснень ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_1 05 квітня 2020 року виклала в закритій групі учнів ліцею, де вони навчаються, в соціальній мережі «Інстаграм» пост з картинкою, на якій був текст образливої форми та погрозами відносно їх вчительки математики ОСОБА_2 (а.с. 7).
		Письмовими поясненнями ОСОБА_6 (класний керівник ОСОБА_1 ) також підтверджується факт опублікування в мережі "Інстаграм" тексту можливо образливого характеру в бік ОСОБА_2 , однак ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_1 може охарактеризувати, як старанну на навчання дівчину, яка проте піддається впливу інших (а.с. 8).
		Через такі дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поліцейська склала протокол відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.1 - протокол).
		І на підставі цих обставин, оцінюючи те, чи було вчинено ОСОБА_1 означене адміністративне правопорушення, застосовуючи наступні норми матеріального права, суд дійшов до таких висновків:
		Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
		Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).
		В силу положень частини 1 статті 173-4 КУпАП, адміністративним правопорушенням являється булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Положення частини 1 статті 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
		З огляду на зміст частини 1 статті 173-4 КУпАП, об`єктивною стороною цього адміністративного правопорушення, є булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються у тому числі й неповнолітньою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Разом з цим суд враховує, що визначення понять учасників освітнього процесу та ознак булінгу надано у статтях 52 та 1 Законі України "Про освіту" за якими, учасником освітнього процесу вважаються не тільки здобувачі освіти, а й педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники. А типовими ознаками булінгу є серед іншого - систематичність (повторюваність) діяння.
		При цьому визначення поняття психологічне насильство надано у статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" за яким, воно полягає у словесних образах, погрозах, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Таким чином, об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 КУпАП дійсно, серед іншого, є психологічне насильство (яке мало місце двічі і більше разів) у тому числі й із застосуванням засобів електронних комунікацій, що було вчинено неповнолітньою особою стосовно вчителя у формі словесних образ, погроз, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інших дій, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Суд погоджується із тим, що поліцейською доведена наявність у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 статусу учасників освітнього процесу, і що ОСОБА_10 застосувала засоби електронної комунікації для поширення певної інформації, яка можливо могла бути створена і не нею особисто, але була поширена саме нею.
		Проте суду не надано будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинила психологчне насильство відносно вчителя математики ОСОБА_2 двічі, оскільки систематичність (повторюваність) діяння, є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 КУпАП, в якому підозрювалась ОСОБА_10 це означає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.
		Через що, суд не бачить необхідним проводити семантичний аналіз поширеного ОСОБА_11 тексту повідомлення на предмет наявності у ньому погроз, образ у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інших дій, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері.
		Оскільки, таке повідомлення мало місце один раз. А доказів того, що ОСОБА_10 допустила повторюваність вчиненого діяння чи вчинила його хоча би один раз до цього, суду не надано. І обставини події яка відбулась, на думку суду, вказують на те, що в діях ОСОБА_8 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 КУпАП, не має.
		Разом з цим, це не означає, що суд прямим або непрямим способом чи у будь-якій формі виправдовує ОСОБА_12 за можливе вчинення нею іншого адміністративного правопорушення чи порушення норм моралі у демократичному суспільстві.
		Функція і роль суду у справах про адміністративні правопорушення полягає в іншому. Суд перевіряє чи є в діянні людини усі ознаки того складу адміністративного правопорушення, у вчиненні якого її підозрює поліцейський чи поліцейська, і здійснити це, суд може тільки на підставі наданих йому доказів, і тільки в межах вже здійсненої поліцейським чи поліцейською кваліфікації. І якщо склад адміністративного правопорушення, в діянні конкретної людини не підтверджується доказами, навіть хоча би одна ознака не підтверджується, суд повинен справу закрити.
		В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
		Тому враховуючи це, і оскільки суду не надано доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 КУпАП, в діянні ОСОБА_1 , вчиненого нею 05 квітня 2020 року, провадження у справі слід закрити.
		Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття провадження, судовий збір стягненню не підлягає.
		Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 173, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд,
		 
		в и р і ш и в:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав:4436, дата видачі 22 грудня 2017 року; яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )  закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
		Копію постанови направити ОСОБА_1 , а також до Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		Суддя                                     Д.С.Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...