Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/11359/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2020. Зареєстровано: 05.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2020.

Номер судового провадження: 2/753/1146/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/11359/19
		провадження № 2/753/1146/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" квітня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
		секретар судового засідання Кримчук Я.Р., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 , 
		відповідач - ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Стислий виклад позицій учасників справи. 
		 
		У червні 2019 р. ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 , відповідач) про визнання недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, інформації, поширеної відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет шляхом публікації допису на персональній сторінці відповідача у соціальній мережі Facebook із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_19 такого змісту: 
		 
		-« ІНФОРМАЦІЯ_20 »
		-
		-« ІНФОРМАЦІЯ_21»
		-
		-«ІНФОРМАЦІЯ_22!»
		 
		-« ІНФОРМАЦІЯ_23»
		 
		-«ІНФОРМАЦІЯ_24»
		 
		-«ІНФОРМАЦІЯ_25»
		 
		-«ІНФОРМАЦІЯ_26
		 
		-«ІНФОРМАЦІЯ_27»
		 
		-« ІНФОРМАЦІЯ_28»
		 
		-« ІНФОРМАЦІЯ_29.»,
		 
		зобов`язання спростувати вищевказану інформацію та видалити відповідний допис із персональної сторінки відповідача у соціальній мережі Facebook.
		 
		Позов обґрунтований такими обставинами.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook опублікував допис із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_30 яким поширив серед невизначеного кола осіб недостовірну і негативну інформацію про позивача. У своєму дописі ОСОБА_3 , зокрема, стверджував, що: ІНФОРМАЦІЯ_31, дану інформацію можна перевірити на достовірність, у зв`язку з чим вона є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями.
		 
		Поширена інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про здійснення державним органом, до завдань якого входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів (Службою безпеки України) заходів оперативно-розшукової діяльності щодо ОСОБА_1 та вчинення позивачем корупційних правопорушень.
		 
		Поширена інформація створює враження про позивача як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей, так як позивач, який обіймав посаду виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України, є публічною особою, з огляду на що поширення інформації про нього як про особу, причетну до вчинення злочинів та незаконного збагачення, однозначно негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих.
		 
		Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем його проживання, проте в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
		 
		ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.
		 
		Ухвалою від 02.07.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 02.10.2019 (а.с. 62-63).
		 
		В підготовчому засіданні 02.10.2019 представник позивача подав заяву про долучення доказів - копії рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2019 у цивільній справі за аналогічним позовом ОСОБА_1 (а.с. 60-62, 63-72).
		 
		Протокольними ухвалами від 02.12.2019 суд долучив до матеріалів справи вищевказану копію рішення суду та закрив підготовчого засідання і призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020 (а.с. 76-77).
		 
		01.04.2020 представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 81).
		 
		ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сторінці відповідача ОСОБА_3 у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_32 було опубліковано допис під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_33 !», у якому, зокрема, містилась інформація такого змісту: 
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_34»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_35»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_22!»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_36»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_24»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_25»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_26
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_27»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_28»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_29»
		 
		Дана обставина підтверджується експертним висновком ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Косорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №32/2019-ЕВ від 29 травня 2019 р. за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет (а.с. 49-57).
		 
		Відповідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України у пункті 12 постанови Пленуму від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова Пленуму) належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		 
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		 
		Жодних заперечень щодо причетності до поширення вищенаведеної інформації від відповідача не надійшло, а відтак факт поширення інформації саме ОСОБА_3 є встановленим.
		 
		Як відомо з загальнодоступних джерел,  ОСОБА_3  є головним редактором Інтернет-видання ЦЕНЗОР.НЕТ, тобто маєстатус журналіста, однак в даному випадку він поширив інформацію на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Facebook.
		 
		Даючи оцінку доводам позивача про недостовірність наведеної інформації та порушення її поширенням його особистих немайнових прав, суд виходить з наступного.
		 
		Основний закон України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (статті 3, 34 Конституції України).
		 
		Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		 
		Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України). 
		 
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		 
		Зокрема під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		 
		Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Згідно зі статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на їх недоторканність.
		 
		Відповідно до положень статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Водночас ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (стаття 30 Закону України «Про інформацію»).
		 
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		 
		За обставин цієї справи в першу чергу підлягає вирішенню питання щодо дотримання при поширенні інформації презумпції невинуватості.
		 
		Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		 
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 296 ЦК України ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Презумпція невинуватості має призначення не лише оберігати честь і гідність особи від необґрунтованих звинувачень у вчиненні злочину, а й має запобігати формуванню громадської думки щодо винуватості/невинуватості особи за відсутності остаточного судового рішення, тому свобода вираження поглядів та переконань (стаття 34 Конституції України, стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) не є абсолютним правом, а має межі, окреслені правами інших осіб або ж законодавчо встановленими обов`язками (стаття 68 Конституції України).
		 
		Частина 2 статті 302 ЦК України встановлює презумпцію достовірностіінформації, отриманої з офіційних джерел.
		 
		За приписом цієї норми фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
		 
		Водночас закон покладає на фізичну особу, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, обов`язок робити посилання на таке джерело.
		 
		Оцінка змісту допису на сторінці ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook дає підстави для висновку, що відповідач, звинувативши ОСОБА_1 у причетності до корупційних дій (хабарництва), легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та декларування недостовірної інформації без будь-яких застережень і посилань на офіційне джерело, фактично звинуватив його у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368, 209, 366 КК України. 
		 
		Відтак зважаючи на те, що за відсутності обвинувального вироку суду, відповідач допустив поширення інформації у формі тверджень які, з одного боку, спонукали громадськість повірити в неї, а з іншого - випереджали оцінку фактів справи компетентним судом, суд дійшов висновку про порушення відповідачем презумпції невинуватості позивача.
		 
		Що стосується решти оспорюваної інформації (про втечу позивача з України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та зміст переписки позивача у меседжері), то вона теж є негативною, оскільки негативно впливає на його суспільну оцінку як громадянина та публічної особи.
		 
		Ураховуючи зміст всієї публікації в цілому, зміст конкретних фраз та характер використання мовних засобів суд вважає, що вищенаведені висловлювання про позивача не є оціночними судженнями і не можуть бути розцінені як гіпербола, алегорія чи сатира. Відтак ця інформація є фактичними твердженнями. 
		 
		За правилом частини 3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		 
		Отже тягар доказування достовірності поширеної інформації законодавець поклав на особу, яка її поширила, проте відповідачем не надано суду доказів того, що поширена ним негативна інформація про позивача є достовірною.
		 
		Натомість позивач стверджує, що виїхав за кордон 05.11.2018 з метою заздалегідь запланованого лікування, повідомлень, повісток та процесуальних документів від правоохоронних органів на той час не отримував, будь-яких зауважень з боку Державної прикордонної служби щодо перетину ним кордону не було, а зміст оприлюдненої відповідачем переписки у меседжері не має до нього жодного відношення, оскільки правоохоронні органи не отримували доступу до його телефону. 
		 
		Ці обставини позивач підтверджує фактичними даними, які містяться: у медичній довідці клініки Байройт (Федеративна Республіка Німеччина) від 16.11.2018, згідно якої пацієнт ОСОБА_1 перебуває у клініці на стаціонарному лікуванні з 15.11.2018, на 19.11.2018 запланована операція, очікуваний період перебування в клініці - до 21.11.2018 (а.с. 13-14); у листі його захисника Криворучко Л.С. до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 19.11.2018, яким прокурора повідомлено про неможливість прибуття ОСОБА_1 за викликом на 20.11.2018, про його місцезнаходження та готовність надати органам досудового розслідування необхідні показання і документи (а.с. 16-17); у листі його захисника Криворучко Л.С. до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.11.2018, яким прокурора повідомлено про повернення ОСОБА_1 на територію України 26.11.2018 та його готовність прибути за викликом та прийняти участь у необхідних слідчих та процесуальних діях (а.с. 15); у копіях матеріалів кримінального провадження № 42017160000000054, з яких вбачається, що флеш-накопичувач з програмним засобом « ІНФОРМАЦІЯ_12 » було вилучено в ході обшуку за місцем проживання старшого оперативного уповноваженого відділу активних заходів ГУ ДФС у Київській області (а.с. 18-46); у витягу з Генерального Управління Земельного Реєстру і Кадастру БодрумаОСОБА_1 не зареєстровано об`єктів нерухомого майна, а реєстраційні записи на його ім`я відсутні (а.с. 47-48).
		 
		Сукупність встановлених судом обставин, а саме: порушення відповідачем презумпції невинуватості позивача та ненадання відповідачем доказів того, що поширена ним негативна інформація про позивача є достовірною, дає підстави для задоволення позову про визнання оспорюваної інформації недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права позивача. 
		 
		За правилом частини 7 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (частина 4 статті 277 ЦК).
		 
		У даному конкретному випадку недостовірна інформація була поширена ОСОБА_3 у мережі Інтернет на його особистій веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_37
		 
		Враховуючи викладене, а також роз`яснення постанови Пленуму (пункт 25), на ОСОБА_3 слід покласти обов`язок спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення на його власній веб-сторінці у соціальній мережі Facebook резолютивної частини цього рішення у п`ятиденний строк з моменту набрання ним законної сили.
		 
		ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.
		 
		Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		З огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 305,20 грн.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		В и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_3 в мережі Інтернет на його особистій веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_38   у дописі « ІНФОРМАЦІЯ_33 !», а саме:
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_38»
		 
		 
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_39»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_22!»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_40»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_24»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_25»
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_26
		 
		«ІНФОРМАЦІЯ_41»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_28»
		 
		« ІНФОРМАЦІЯ_29»
		 
		Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати указану інформацію шляхом публікації на його особистій веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_42 тексту резолютивної частини цього рішення.
		 
		Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили видалити допис « ІНФОРМАЦІЯ_43 веб-сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_44
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2305 гривень 20 копійок.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2.
		Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп та паспортні дані невідомі. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...