Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/4044/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2020. Зареєстровано: 07.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2020.
Дата набрання законної сили: 05.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/1826/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		05 травня 2020 року 
		справа №1340/4044/18
		адміністративне провадження №К/9901/1826/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
		за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.,
		представників
		позивача - не з`явився 
		відповідача - Холявки І.Я. - на умовах самопредставництва
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
		на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у складі судді Лунь З. І.,
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у складі суддів Улицького В. З., Довгої О. І., Шавеля Р. М.,
		у справі №1340/4044/18
		за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укр-Мідь"
		до Головного управління ДФС у Львівській області 
		про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		У С Т А Н О В И В : 
		 
		10 вересня 2018 року, з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог, Товариство з додатковою відповідальністю "Укр-Мідь" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу від 29 серпня 2018 року №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018 року №0017001414 та №0017011414, з мотивів безпідставності їх прийняття.  
		 
		18 лютого 2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, задоволений позов Товариства, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 29 серпня 2018 року №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь», податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року №0017001414 та №0017011414.
		 
		14 січня 2020 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі. 
		 
		14 січня 2020 року керівником податкового органу заявлено клопотання про заміну відповідача Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області, яке з огляду на наявність підстав процесуального правонаступництва, встановлених статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволено Судом.
		 
		17 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 23 січня 2020 року, та витребувано із Львівського окружного адміністративного суду справу №1340/4044/18.
		 
		Товариством відзив на касаційну скаргу податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		 
		24 лютого 2020 року справа №1340/4044/18 надійшла до Верховного Суду.
		 
		05 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2020 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5. Судове засідання не відбулося внаслідок не вручення позивачеві повідомлення про вручення, із за помилки допущеної ним у власній електронній адресі. 
		 
		23 березня 2020 року від Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про участь у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Її проведення просили доручити Львівському окружному адміністративному суду, яке задоволене судом ухвалою від 24 березня 2020 року. Розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №1340/4044/18 вирішено провести в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання 07 квітня 2020 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції доручити Львівському окружному адміністративному суду. Сторонами заявлено про неможливість участі у цьому судовому засіданні через карантин.
		 
		28 квітня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Товариства про закриття провадження у справі №1340/4044/18 на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Позивач зазначає, що 24 квітня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис про припинення юридичної особи. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права,  вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за номером 40648515, перебуває на обліку податкового органу з 11 липня 2016 року, є платником на додану вартість з 01 грудня 2016 року.
		 
		У вересні 2018 року податковим органом на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 29 серпня 2018 року № 4897 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань проведення взаємовідносин із ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото» за період лютий 2018 року, ТОВ «Атохєлп 2016» за період грудень 2017 року, лютий 2018 року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017 року, результати якої викладені в акті №2296/13-01-14-14/40648515 від 14 вересня 2018 року (далі - акт перевірки).  
		 
		В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по виписаних податкових накладних на адресу ТДВ «Гал-Кат» у лютому 2018 року в сумі 22 819 856,68 грн та завищено суму податкового кредиту в сумі 59   084 502,76 грн, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Автохелп 2016» в сумі 6   333 363,99 грн, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» в сумі 8 333 360,12 грн, ТОВ «Волинь Мото» в сумі 39 298 962,00 грн та ПП «Автоінтерлогістик» в сумі 5118816,65 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, внаслідок чого підлягає сплаті до бюджету в розмірі 36   264 646,08 грн.
		 
		16 жовтня 2018 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0017001414 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 45330807,60 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 36 264 646,08 грн за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 9   066 161 грн 57 коп.
		 
		Податковим повідомленням-рішення №0017011414 з тих самих правових підстав зменшено суму податкового зобов`язання за лютий 2018 року на суму 22 819 856,68 грн та зменшено суму податкового кредиту за лютий 2018 року на суму 14587578,99 грн та за березень 2018 року на суму 8232277,69 грн.
		 
		Наказ керівника податкового органу (ГУ ДФС у Львівській області, відповідача по справі) від 29 серпня 2018 року №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» та податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами її проведення, є актами індивідуальної дії, предметом позову у цій справі.
		 
		Щодо наказу про проведення перевірки.
		Звертаючись з позовом до суду 10 вересня 2018 року Товариство просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Львівській області від 29 серпня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь», посилаючись на те, що він є протиправним, оскільки прийнятий неправомірно з порушенням норм статті 78 Податкового кодексу України щодо порядку здійснення перевірок платників податків (том 1 аркуш справи 1-5).
		 
		Вирішуючи спір у цій частині судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень, які регламентують компетенцію податкового органу та здійснення ним владних управлінських функцій, а саме підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21, підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, в межах реалізації цих норм.
		 
		Також встановлено, що 12 квітня 2018 року податковим органом надіслано запит Товариству №13477/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» по взаємовідносинах з ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період грудень 2017 року, на виконання якого платник податків листом № 4 від 23 квітня 2018 року надіслав пакет документів про інформацію та документальне підтвердження господарських операцій по взаємовідносинах з цим Товариством.
		 
		23 квітня 2018 року податковим органом скеровано Товариству запит №14777/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» по взаємовідносинах з ТзДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ПП «Автоінтерлогістик», ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Волинь Мото», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період лютий 2018 року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Автохелп2016», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період грудень 2017 року, на виконання якого платник податків листом №7 від 10 травня 2018 року надіслав пакет документів про інформацію та документальне підтвердження господарських операцій по взаємовідносинах з цими контрагентами.
		 
		Оцінюючи спір у цій частині суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції покликалися на положення статті 73 Податкового кодексу України, за якими у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. 
		 
		Суди попередніх інстанцій оцінили надіслані позивачу запити такої інформації, та встановили, що вони були оформлені з порушенням встановленого законодавством порядку, тому у відповідності до положень абзацу чотирнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України позивач звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, а відсутність відповіді платника податків на такий запит не може бути підставою для фіскального органу для проведення податкових перевірок платника податку.
		 
		Судами попередніх інстанцій також додатково зазначено, що на момент надіслання позивачу запитів про надання інформації по взаєморозрахунках з контрагентами в податкового органу в умовах дії автоматизованої системи адміністрування ПДВ, належним чином зареєстрованих податкових накладних, не могло бути фактів, які б свідчили про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а припущення про порушення платником податків податкового законодавства, які не підтверджено належною податковою інформацією, у зв`язку із змінами до законодавства не могли слугувати підставою для проведення позапланової перевірки.
		 
		Цими запитами не вимагались документи, а лише податковий орган просив надати інформацію. Позивачем надано відповіді з викладенням своєї позиції та документальне підтвердження фінансово-господарських операцій. За висновком судів попередніх інстанцій, наведене свідчить, що позивачем не було допущено порушень при наданні відповіді на запити відповідача.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Товариство у передбачений законом строк надало податковому органу на її письмові запити обґрунтовані, вичерпні пояснення та відповідні копії підтверджуючих первинних документів, що з огляду на   приписи статті 78 Податкового кодексу України доводить відсутність у податкового органу будь-яких правових підстав для видання наказу №4897 від 29 серпня 2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
		 
		Також встановлено, що запити ГУ ДФС у Львівській області «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» не містять жодних конкретних підстав для їх надіслання, ними не наведено конкретних фактів, що свідчили б про порушення Товариством податкового законодавства, а ґрунтуються лише на припущеннях щодо нереального здійснення підприємством позивача господарських операцій. Цей висновок здійснений з посиланням на правові позиції, які містяться у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №К/9901/19868/18, від 19.04.2018 у справі №К/9901/466/17, у справі від 20.03.2018 №К/9901/27121/18, викладені у подібних правовідносинах.
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі підстав позовних вимог, замість встановлення обставин порушення відповідачем статті 78 Податкового кодексу України, приписами якої врегульований порядок проведення документальної перевірки, судами проаналізовані обставини отримання податкової інформації контролюючим органом та здійснений висновок порушення відповідачем положень статті 73 цього кодексу, норми якої у якості підстав позову позивачем не наведені. Обставини справи та докази щодо дотримання приписів підпункту будь-якого з пунктів, підпунктів статті 78 Податкового кодексу України судами попередніх інстанцій не досліджувались, здійснений узагальнюючий висновок з посиланням на статтю в цілому, без застосування конкретної норми яка регулює права та обов`язки між платником податку (позивачем у справі) та контролюючим органом (відповідачем у справі).
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі підстав заявлених позовних вимог в порушення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог. 
		За правилами цієї ж частини суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин з боку суб`єктів владних повноважень. Всупереч приписів цієї норми судами попередніх інстанцій необґрунтований вихід за межі підстав позовних вимог. 
		 
		Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що після пред`явлення позову до суду 10 вересня 2018 року, позивачем 25 вересня 2018 року збільшені позовні вимоги, шляхом подання заяви №30199 про збільшення виключно предмету позову, підстави протиправності наказу заявлені позивачем первісним позовом залишились незмінними (том 1 аркуш справи 39-40).
		Заява про збільшення позовних вимог долучена до матеріалів справи у день її надходження до суду - 25 вересня 2018 року.
		 
		29 жовтня 2018 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про збільшення позовних вимог, якою він просив про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29 серпня 2018 року, визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29 серпня 2018 року №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дії щодо складання акта №2296/13-01-14-14/40648515 від 14 вересня 2018 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018 року №0017001414 та №0017011414 (том 1 аркуш справи 101-123). Надходження заяви від 29 жовтня 2018 року, підтверджується штампом на заяві про збільшення позовних вимог від 29 жовтня 2018 року.
		 
		Ухвалюючи рішення у справі 18 лютого 2018 року суд першої інстанції зазначив про те, що заява про збільшення позовних вимог надійшла до суду 19 жовтня 2018 року, така заява в матеріалах справи відсутня.
		 
		Відтак, судами попередніх інстанцій здійснений судовий розгляд заяви про збільшення позовних вимог від 19 жовтня 2018 року за відсутності такої письмової заяви в матеріалах справи та не здійснений розгляд письмових заяв про збільшення позовних вимог від 25 вересня 2018 року та 29 жовтня 2018 року.
		 
		18 лютого 2019 року у судовому засідання представник позивача подав клопотання про залишення без розгляду п. 2 позовних вимог, а саме про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29 серпня 2018 року №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дій щодо складання акта №2296/13-01-14-14/40648515 від 14 вересня 2018 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь».
		Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дії щодо складання акта №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» - залишено без розгляду. 
		 
		Судом встановлені процесуальні порушення збільшення позовних вимог за порядком та процедурою передбаченою статтею 47 КАС України, в редакції чинний на час вирішення спору судом першої та апеляційної інстанцій.
		Частиною першою цієї статті зазначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		 
		Розміщеною в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року справу призначено до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судовий розгляд справи призначений на 08 жовтня 2018 року о 10:00 год в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2, 1-й поверх, зал № 9.
		В матеріалах справи така ухвала відсутня, натомість наявна ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі №1340/4044/18 від 11 вересня 2018 року за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 08 жовтня 2019 року. Очевидною вбачається описка в році призначення судового засідання. Одночасно із відкриттям провадження у справі прийнято рішення про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу.
		 
		08 жовтня 2018 року не відбулося судового розгляду та не було проведено підготовчого засідання, натомість розглянуто клопотання про скасування заходів забезпечення позову та відмовлено у його задоволені.
		 
		До 6 лютого 2019 року в матеріалах справи відсутні будь-які ухвали за підписом судді, окрім відмови в задоволені клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою 11 вересня 2018 року.
		 
		06 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 18 лютого 2019 року.
		 
		Розгляд спору за межами підстав заявленого позову щодо наказу та вирішення позовних вимог за відсутності письмової заяви про збільшення позовних вимог від 19 жовтня 2018 року вказує на порушення положень принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріпленого частиною другою статті 9 КАС України, за яким суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. 
		 
		За висновком суду апеляційної інстанції відповідачем проведена невиїзна позапланова перевірка Товариства всупереч вимогам Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки не можуть вважатись правомірними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтований посиланням на аналогічну правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 по справі №808/1746/15 (К/9901/31134/18), від 23.01.2018 по справі №804/12558/14 (К/9901/1367/18), від 16.01.2018 по справі №2а/1570/4582/11 (К/9901/924/18).
		 
		21 лютого 2020 року постановою Верховного Суду по справі №826/17123/18  у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів   сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		 
		Суд визнає, що у межах спірних відносин перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Судами попередніх інстанцій здійснена оцінка призначення та проведення перевірки без врахування підстав заявленого позову, що доводить передчасність оцінки судами наслідків такої перевірки.
		 
		Доводи відповідача про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, знаходяться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.  
		 
		Суд визнає наявними підстави для скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд відповідно до частини другої статті 353 КАС України. 
		Разом із тим, враховуючи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах (позивача у справі), що не допускають правонаступництва, Суд визнає наявними підстави для закриття провадження у справі відповідно до частини першої статті 354, пункту 5 частини першої статті 238 КАС України. 
		 
		Суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі за клопотанням представника позивача від 28 квітня 2020 року відсутні та відмовляє у задоволенні з огляду на скасування судових рішень у цій справі.
		 
		Підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі встановлені статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Частина перша цієї статті визначає, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини другої цієї статті, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
		 
		Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені незаконні та необґрунтовані рішення, тому припинення юридичної особи після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.
		 
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №1340/4044/18 скасувати.
		 
		Провадження у справі №1340/4044/18 закрити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складений та підписаний 07.05.2020.
		 
		Головуючий                                                                                           Р. Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І. А. Гончарова
		 
		                                                                                                    І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...