Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/483/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2020. Зареєстровано: 08.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 10.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/227/252/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020050000000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		07.05.2020 227/483/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 травня 2020 року                                    м.Добропілля
		Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченої  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченої  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Душанбе, Республіки Таджикистан, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В наслідок проведення протягом березня-травня 2014 року групами активістів низки протестних мітингів на території Донецької області у місцевого населення було сформоване хибне враження про нездатність державних інститутів України виконувати свої функції та про необхідність створення на території Донецької області самостійної держави, що обумовило можливість створення терористичної організації «Донецька народна республіка».
		06.04.2014 року незаконними збройними формуваннями було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації, розташоване за адресою: м.Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, а також ряд інших адміністративних будівель державних органів.
		З метою приховування своєї злочинної діяльності, а також визнання терористичної організації «ДНР», як державного утворення на міжнародному рівні, отримання більш поширеної підтримки серед місцевого населення Донецької області, пропаганди і поширення ідеології створення псевдо державного утворення на території південно-східної частини України, отримання фінансування та іншого сприяння своєї терористичної діяльності, а також подальшої легітимізації своєї терористичної діяльності, спрямованої на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України, керівником терористичних груп 07.04.2014 утворено організацію, що, відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною, під назвою «Донецька народна республіка» (далі «ДНР») шляхом об`єднання окремих терористичних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб, з метою продовження здійснення терористичної діяльності, у межах якого було здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та видано Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», яким публічно закликали місцеве населення до проведення 11.05.2014 на порушення порядку, встановленого Конституцією України, так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР».
		13.04.2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію. Також, Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
		10.05.2014 року так званою «Радою самопроголошеної «Донецької народної республіки», утвореною 07.04.2014 у м.Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, яка відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, з метою утворення у межах території Донецької області держави - «Донецька народна республіка», в порушення ст.ст.1,2,5,8, ч.2 ст.19, ст.73, п.3 ч.1 ст.85, п.п.13,18, 20 ч.1 ст.92, ст.ст.132, 133 Конституції України був оголошений референдум, який був проведений представниками зазначеної терористичної організації на території Донецької області 11.05.2014 та на вирішення якого було поставлено питання: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?», тобто питання щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконного виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно- територіальних одиниць Донецької області.
		Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч.1 ст.17, ч.1 ст.65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно з вимогами ст.ст.72,73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст.92 Конституції України, визначаються виключно законами України.
		Відповідно до ст.ст.132,133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Так, в період березня-травня 2014 року на території м. Добропілля Донецької області були організовані та проведений протестні мітинги, спрямовані на дестабілізацію та посилення соціальної напруги та загострення суспільно-політичної ситуації у місті, зміну суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією України, принципів єдності та цілісності її території, порушення суверенітету, територіальної недоторканості та політичної незалежності Держави Україна, на яких були присутні місцеві мешканці м.Добропілля Донецької області.
		Будучи негативно налаштованою до державної влади України, з ідеологічних мотивів, підтримуючи ідеї відділення території Донецької області від Держави Україна в порушення порядку, встановленого Конституцією України, з метою зміни територіальної цілісності України ОСОБА_4 , в квітні 2014 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) перебуваючи у м.Добропілля Донецької області приймала участь у проведенні мітингу який проходив за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи, що протестний мітинг, на якому вона була присутня, спрямований на дестабілізацію та розхитування політичної обстановки у регіоні, створення хибного враження про нелегітимність діючої влади, нездатність державних інститутів виконувати свої функції та наявність потреби у створенні окремої самостійної структури з владними повноваженнями, для виникнення передумов з відділення Донецької області від складу України.
		Діючи умисно, в квітні 2014 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) перебуваючи у м.Добропілля Донецької області під час публічного виступу на мітингу, який проходив за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 прийняла участь у мітингу в якості виступаючого та звертаючись до невизначеного кола мешканців міста, публічно висловила заклики, якими остання спонукала підтримати проведення псевдореферендуму щодо відокремлення Донбасу від держави Україна та створення на території Донецької області самостійної держави, а саме: «и я не могу одного понять. Почему наши власти против нашего референдума? Нам не дают, нас как-то принижают, пригнетают. Тем, но, есть люди которые стараются его сделать. И, ну скажем так на девяносто процентов мы уверены, что он будет, одиннадцатого мая он будет.», «На данный момент ребята которые в Донецке, они уже два месяца рискуют своей жизнью, и я думаю они не хотят после референдума попасть в тюрьму или под расстрел, поэтому они принимают правильные шаги. Давайте доверимся людям, которые для нас, что-то сделали и давайте вместе проведем референдум»
		Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи №54/15/6-41 від 15.10.2019 року, у публічному виступі ОСОБА_4 , а саме у висловлюванні: «Давайте доверимся людям, которые для нас, что-то сделали и давайте вместе проведем референдум» міститься заклик до дії, у результаті якої відбулася зміна меж території та державного кордону України.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, а саме в публічних закликах до вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю, вказавши, що приблизно в кінці травня 2014 року проходили мітинги по організації референдуму у яких вона активної участі не брала. Але проходячи повз мітинг прислухалась, зупинилась, і, як людина емоційна, побачила, що будь-хто може виступати, тому і добровільно виступила. Під час виступу вона підтримала проведення референдуму з метою встановлення кількості людей, що його підтримують. Люди говорили, що у м.Донецьку ведуть бойові дії за можливість розмовляти російською мовою, і тому вона підтримувала проведення референдуму. На її думку референдум проводили громадяни України з метою захисту права російськомовних громадян захистити право жити у єдиній Україні. На референдум виносилось питання створення «ДНР» у складі України. Вказала, що розуміє про направленість її слів на зміну меж території України. Обвинувачена розкаялись у вчиненому. 
		Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченою, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності її позиції, роз`яснивши обвинуваченій, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу.
		Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.110 КК України як публічні заклики до вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що остання раніше не судима, на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винною ОСОБА_4 за ч.1 ст.110 КК України та з урахуванням всіх обставин справи призначити їй покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України та іспитовим строком 1(один) рік.
		У відповідності до змісту досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. 
		Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені. 
		Враховуючи,ступінь тяжкостіскоєного злочину,особу обвинуваченої ОСОБА_4 ,яка ранішене судима,обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьпокарання,зважаючи навідсутність збитківта наявностіна утриманнідвох малолітніхдітей,суд приходитьдо висновкупро можливістьвиправлення обвинуваченоїбез їїізоляції відсуспільства тавважає необхіднимпризначити їйпокарання увиді позбавленняволі безконфіскації майна,в межахсанкції статі,яка інкримінованаобвинуваченій,при цьому,звільнивши останнювід відбуванняпокарання звипробуванням,застосувавши ст.75КК Українита покладеннямна обвинуваченуобов`язків визначенихст.76КК України,а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся. 
		Речові докази у провадженні відсутні.
		Судові витрати у кримінальному провадженні, які складають 2198,14грн.(дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень чотирнадцять копійок) за проведення експертизи, слід стягнути з обвинуваченої.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої до набрання вироком законної сили не обирався.
		Керуючись ст.ст.369  371, 373 - 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати винною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставіст.75КК України,звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуванняпризначеного покарання,якщо вонапротягом визначеногоіспитового строку,який становить1(один)рік невчинить новогозлочину івиконає покладеніна неїобов`язки,визначені ст.76КК України,а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за залучення експерта в розмірі 2198,14грн.(дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень чотирнадцять копійок).
		Вирок судупершої інстанції, якщоінше непередбачено КПКУкраїни,набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги, якщотаку скаргуне булоподано.  У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...