Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 236/1079/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини; Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2020. Зареєстровано: 10.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: 3/236/408/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		м. Лиман Справа № 236/1079/20 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 травня 2020 року суддяКраснолиманського міськогосуду Донецькоїобласті,Сердюк Н.В.,розглянувши матеріали,які надійшли відв.о.директора Національнийприродний парк"Святігори" про притягнення до адміністративної відповідальності
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацююючого, одруженого, маючого на утриманні 2 дітей, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , 
		 
		за ст.91 КУпАП, розглянуті у присутності порушника, якому роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, -
		                       
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		   23 березня 2020 року до Краснолиманськогоміського судуДонецької областінадійшов протоколпро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП.
		 
		   Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №8 від 15.03.2020 року ОСОБА_1 15.03.2020 року о 11 годині 06 хвилин, порушив вимоги правил охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, а саме: без наявності дозвільних документів здійснив заготівлю та привласнення ліквідних сухостійних буреломних і вітровальних дерев (3 шт. сосна звичайна, діаметр 38 см х 38 см, 36 см х 36 см, 36 см х 31 см; 1 шт.дуб звичайний, діаметр 20 см х 19 см), чим скоїв правопорушення пеедбачне ст.91 КУпАП, а саме - порушення порушення правил охорони та використання територій та об"єктів природно-заповідного фонду (а.с.2).
		 
		   В судове засідання з"явились : представники потерпілого в.о. директора Національного природного парку «Святі гори» ОСОБА_2 , майстер з охорони природи НПП «Святі гори» ОСОБА_3 , особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		   
		   Прокурор Лиманського відділу Слов"янської місцевої прокуратури Донецької області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.32) в судове засідання не з"явився, розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 просив проводити за відсутності працівників Лиманського відділу Слов"янської місцевої прокуратури (а.с.14).
		 
		   В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав. Суду повідомив, що на підставі Конституції України та норм Лісового кодексу України, він має право користуватися природними ресурсами, в тому числі збирати в лісі повалені дерева. 15 березня 2020 року він здійснював заготівлю деревини, шляхом розпилювання сухостійних дерев, що потребували термінової рубки за своїм станом. Неодноразово він звертався до Національного природного парку «Святі гори» із заявою про видачу лісорубного квитка, який кожен громадянин має право отримати безкоштовно, втім отримав відмову. Враховуючи, що санітарна рубка лісокористувачем не проводиться, він має право на заготівлю дрів із сухостійних дерев та валіжника для власних потреб, оскільки перелік лісових ресурсів, якими безкоштовно має право користуватися кожен громадянин України не є вичерпним, враховуючи норми діючого законодавства. Разом з тим, посадовими особами НПП "Святі гори" при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 15 березня 2020 року, були допущені істотні порушення, що унеможливлює прийняття протоколу, як доказу.
		 
		   Представник потерпілого, в.о. директора Національного природного парку «Святі гори» ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав, що заготівля деревини, яка здійснюється ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та іншими особами є незаконною. Використання природних ресурсів можливе тільки на підставах, встановлених Законом за наявності спеціального дозволу. Лісові землі парку належать до державної власності. Всі дерева парку, в тому чилі сухостій, мають важливе природоохоронне, рекреаційне та оздоровче значення. Будь-яка заготівля деревини громадянами в лісах, які не перебувають у їх власності або користуванні законодавством не передбачена. Суду пояснив, що ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги Закону, організовуючи навколо себе людей здійснює незаконну заготівлю деревини для опалювання належного йому пансіонату. Щодо недоліків складеного протоколу суду пояснив, що ОСОБА_3 не має юридичної освіти і не може знати всіх вимог, що передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення України.
		 
		   Представник потерпілого ОСОБА_3 , який обіймає посаду майстра з охорони природи НПП «Святі гори» суду пояснив, що 15 березня 2020 року ОСОБА_1 у кварталі 138 відділу 13 Святогірського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Святі гори», порушив правила використання природно заповідного фонду, а саме без дозвільних документів здійснив заготівлю деревини шляхом розпилювання чотирьох вітровальних та буреломних дерев, діаметром біля шийки кореня (3 шт. сосна звичайна, діаметр 38 см х 38 см, 36 см х 36 см, 36 см х 31 см; 1 шт.дуб звичайний, діаметр 20 см х 19 см). В судовому засіданні нормативний акт, яким передбачено спеціальний дозвіл та який порушено особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не назвав.
		   Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що разом з ОСОБА_1 , для реалізації свого законного права на користування природними ресурсами неодноразово звертався до Національного природного парку «Святі гори» для отримання спеціального дозволу  лісорубного квитка, втім отримав відмову. Дії НПП «Святі гори» вважає незаконними, оскільки вони перешкоджають реалізації прав громадян користуватися лісовими ресурсам. Протокол, який складений 15 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки він був складений в одному екземплярі, та не містив номеру. 
		   Свідок, начальник Святогірського природоохоронного відділення Національного природного парку «Святі гори» ОСОБА_5 , суду повідомив, що 15 березня 2020 року через мережу «Фейсбук» була організована акція щодо збору дерев сухостою. Збір деревини громадянами, в тому числі ОСОБА_1 , проводився без наявності спеціальних дозволів. Свідок ОСОБА_5 був присутній під час складання протоколу № 8 від 15.03.2020 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Також суду пояснив, що лісорубні квитки видаються Національним природним парком «Святі гори» на підставі отриманих від Департаменту екології і природних ресурсів ДОДА дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, згідно затверджених Міненерго лімітів на спеціальне використання природних ресурсів. На кожен квартал року є затверджений опис лісових насаджень, де зазначено їх вік, і вид на гектар лісу. Санітарна рубка лісу проводиться за спеціальними правилами і полягає у вилученні дерев певного виду - сухостійних, ослаблених, буреломних. Санітарні рубки можуть бути вибірковими або суцільними. За непроведення санітарної рубки відповідальність несе лісокористувач - Національний парк. Враховуючи, що на 2020 рік санітарна рубка не затверджена, до 15 червня 2020 року лісокористувач не має права ні рубати дерева, ні прибирати дерева, які впали. Лісорубний квиток наразі не видається громадянам, а тільки лісокористувачам. У 2019 році зазначений лісорубний квиток видавався працівникам  інспекторам Національного парку «Святі гори».
		   Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , представників потерпілого, свідків, суддя приходить до наступних висновків.
		   Відповідно до вимог ст. ст.33,245,252,280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішенні спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при її обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
		У п. 82 рішення Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) від 06 липня 1976 року у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» сформульовані три самостійні критерії для визначення поняття «кримінальне обвинувачення»: перший критерій національного права, другий критерій коло осіб на, яких поширюється закон, і характеру правопорушення, та третій критерій критерій мети та тяжкості покарання (у залежності від тяжкості визначених законом санкцій та обмежень). Якщо хоча б один із критеріїв може бути застосований у будь-якій справі, то скоєне правопорушення слід розглядати за кримінально-правовим аспектом. У даній справі, з огляду на норму ч. 1 ст. 164 КУпАП, диспозиція якої поширюється на широке коло осіб, які можуть порушувати порядок провадження господарської діяльності, а санкція цієї статті має достатньо суворі види стягнень у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. На думку суду, це свідчить про те, що санкція вищевказаного закону має каральний і стримуючий характер.
		З урахуванням викладеного, слід вважати, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 91 КУпАП за своїм змістом і санкціями по двом вищевказаним критеріям відноситься до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
		Відповідно до рішення у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
		Як вбачається з протоколу про адміністратвине правопорушення №8 від 15.03.2020 року, який є первинним доказом у справі, ОСОБА_1 15.03.2020 року о 11 годині 06 хвилин, порушив вимоги правил охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, а саме: без наявності дозвільних документів здійснив заготівлю та привласнення ліквідних сухостійних буреломних і вітровальних дерев (3 шт. сосна звичайна, діаметр 38 см х 38 см, 36 см х 36 см, 36 см х 31 см; 1 шт.дуб звичайний, діаметр 20 см х 19 см), чим скоїв правопорушення пеедбачне ст.91 КУпАП, а саме - порушення порушення правил охорони та використання територій та об"єктів природно-заповідного фонду.
		   Диспозицієюст.91 КУпАПпередбачено настання адміністративної відповідальності за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.
		   Зазначена норма є бланкетною, а відтак у протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченест.91 КУпАПщодо ОСОБА_1 , мають бути зазначені нормативні документи, із розкриттям їх суті, які унормовують питання заготівлі, привласнення, завантаження та перевезення на автомобілі лісопродукції на території природно-заповідного фонду на підставі відповідних дозвільних документів. Без цього порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати у чому вона обвинувачується, а відтакі право на захист.
		   В протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на порушення ОСОБА_1 положеньст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.21, 60, 61, 64, 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положення про національний природний парк «Святі Гори».
		   Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачені обов`язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.
		   Стаття 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»визначає структуру території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об`єктів національних природних парків. Статті 60, 61 визначають організацію охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, склад і повноваження служби державної охорони природно-заповідного фонду України.Статтею 64 зазначеного закону передбачено види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Стаття 65 визначає особливості застосування цивільної відповідальності.
		   Таким чином, жоден із зазначених нормативних актівбезпосередньо не регулює ті дії ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення як твердження скоєння адміністративного правопаорушення.
		   Між тим,статтею 9-1Закону України «Про природно-заповідний фонд України»врегульовано спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		   Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, завтредженогопостановою КМУ від 10 серпня 1992 р. N 459, визначає порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім лісових та водних ресурсів, підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
		   Видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.
		   Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженийпостановою КМУ від 23.05.2007 №761, визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
		   Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
		   Тож, слід дійти до висновку, що майстер з охорони природи ПЗФ НПП «Святі Гори» ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення вважаючи, що ОСОБА_1 здійснював саме спеціальне використання лісових ресурсів, яке передбачає наявність відповідних дозвільних документів - лісорубного або лісового квитка. Однак посилань на пункти Порядку спеціального використання лісових ресурсів або Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженихпостановою КМУ від 23.05.2007 № 761, інші нормативні акти, які б міг порушити ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не містить.
		Аналізуючи надані представником потерпілого додаткові докази по справі, зазначаю наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
		Суд не приймає до уваги віодеозапис, наданий представником потерпілого, оскільки з відеозапису неможливо встановити час, місце вчиненого прравопорушення, невідомо за допомогою якого технічного засобу здійснено даний відеозапис та ким він проведений.
		Щодо врахування показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , показів представників потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проходжу до наступних висновків. 
		Згідно з ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд», зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до п. 4.6 Положення про національний природний парк «Святі Гори» (в редакції від 05 вересня 2018 року згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 320), використання природних ресурсів на території Парку здійснюється у загальному та спеціальному порядку. Загальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до цього Положення, Проекту організації території та з урахуванням вимог режиму території. Забезпечення додержання режиму території Парку під час використання природних ресурсів у загальному покладається на його адміністрацію. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди.
		Пунктом 4.4 наведеного Положення закріплено, що на території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку, в тому числі мисливство.
		Згідно з п. 4.3.2 Положення про національний природний парк «Святі Гори», зона регульованої рекреації в її межах проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць. На території цієї зони забороняється: рубки лісу головного користування, прохідні рубки у насадженнях старше 60 років, суцільні санітарні рубки; будівництво промислових, господарський і житлових об`єктів, не пов`язаних з діяльністю Парку; розробка корисних копалин, кар`єрів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство, мисливство, промислова заготівля лікарських рослин; проїзд та стоянка автомобільного та гужового транспорту, крім службового при виконанні працівниками своїх службових обов`язків; організація масових спортивних та туристичних заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій, які не погоджені адміністрацією Парку; розведення вогнищ поза межами відведених для цього місць; застосування хімічних засобів боротьби зі шкідниками та хворобами дикорослих рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування; порушення режиму прибережних смуг та водоохоронних зон; використання катерів та човнів з двигунами, за винятком таких, що використовуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними органами, адміністрацією Парку, а також рятувальними службами під час виконання ними своїх службових обов`язків; інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів або зменшити природну екологічну та рекреаційну цінність території Парку.
		Частиною третьою статті 70 Лісового кодексу України визначено, що деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
		З метою забезпечення охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами на території України діють Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 року.
		Зокрема, пунктом 4 Санітарних правилв лісах України передбачено, що для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибірковісанітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
		Відповідно до п. 5 Санітарних правил, проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності забороняється у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам`яток природи, заповідних урочищ.
		Крім того, у зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.
		Пунктом 27 Санітарних правил встановлено, що суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1. Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.
		Згідно з п. 12 Санітарних правил в лісах України, вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
		Аналізуючи наведені норми Лісового кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд», Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Положення про національний природний парк «Святі Гори», приходжу до висновку, що в зоні регульованої рекреації можливе здійснення заготівлі деревини під час здійснення поліпшення якісного складу лісів, проведення визначених категорій санітарних вирубок та інших заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Однак, в даному конкретному випадку, вирішальне значення має суб`єктний склад заходів з поліпшення якісного та санітарного складу і стану лісів. Зокрема, такі дії проводяться власниками лісів або постійними лісокористувачами. Жодним з наведених законодавчих та нормативних актів не встановлено прямої заборони на здійснення дій з вилучення сухостійних, буреломних або вітрювальних дерев громадянами, яка фактично має ознаки діяльності, направленої на вжиття заходів з поліпшення санітарного або якісного стану лісів.
		Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 8 від 15 березня 2020 року, не визначено необхідних характеристик дій ймовірного правопорушника, які безсумнівно вказували б на здійснення ним діяльності, яка потребує отримання відповідного дозволу або прямо заборонена діючим законодавством.
		Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо достовірно встановити необхідні ознаки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , а покази свідків та представників потерпілого не спростовують висновків та обставин встановлених під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
		Підсумовуючи викладене, приходжу до переконання, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому вважаю за необхідне провадження у справі закрити .
		Керуючись ст.ст. 91, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя, -
		                       П О С Т А Н О В И Л А:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
		Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її винесення.
		Повний текст постанови складено, підписано та проголошено суддею 06 травня 2020 року.
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...