Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6668/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2020. Зареєстровано: 13.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2020.
Дата набрання законної сили: 12.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 травня 2020 року 
		м. Київ
		Справа №  910/6668/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
		перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Козир Т.П., Коробенко Г.П.) у справі № 910/6668/19 Господарського суду міста Києва
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід"
		до 1) Київської міської ради, 2) ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
		про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій державного реєстратора,         
		 
		ВСТАНОВИВ:
		13.03.2020 Київська міська рада повторно (втретє) подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі                № 910/6668/19.
		Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2020 касаційну скаргу Київської міської ради у справі № 910/6668/19 залишено без руху з підстав, що скаржником в клопотанні про поновлення строку не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Вказаною ухвалою надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку.
		15.04.2020 Київська міська рада надіслала безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до п.п. 3.2.1. розділу 3 Інструкції з діловодства в Київській міській раді, затвердженої розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 08.11.2017 № 64, встановлені загальні правила документування управлінської діяльності структурних підрозділів Київської міської ради і регламентовано порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення адресатові або передачі в архів, зазначено, що «усі документи, що надійшли на адресу Київради, підлягають обов`язковому попередньому розгляду». Враховуючи, що представництво інтересів Київської міської ради у даній справі відповідно до Порядку та доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради покладено саме на управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, працівники управління мають неухильно дотримуватись вищевказаного розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 08.11.2017 № 64. 
		Підсумовуючи вище викладене, скаржник зазначає, що надходження до канцелярії установи Київської міської ради постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 не свідчить про обізнаність представника Київської міської ради з повним текстом постанови.
		У зв`язку з цим, скаржник вважає, що представником Київської міської ради допущено незначне порушення процесуального строку встановленого законом, а саме - один день.
		Окрім цього, скаржник зазначає, що набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N 390-IX. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, в частині третій і четвертій статті 56 Господарського процесуального кодексу України. 
		Враховуючи, що розпорядженням про внесення змін до положення про управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради розроблено та прийнято 10.03.2020, Київська міська рада була позбавлена можливості подати касаційну скаргу у встановлений законом строк.
		Також скаржник посилається на особливість формування, діяльності, наданих законом повноважень щодо розпорядження майном комунальної власності та процедури прийняття рішень, Київська міська рада є юридичною особою публічного права з певними особливостями, у зв`язку із чим аналіз та вирішення питання щодо можливості надання права представляти інтереси Київської міської ради в порядку самопредставництва потребувало значного часу.
		Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з пунктом 1 статті 6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
		Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
		Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
		Судом відхиляються посилання скаржника на те, що надходження до канцелярії установи Київської міської ради постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 не свідчить про обізнаність представника Київської міської ради з повним текстом постанови, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено початок перебігу процесуального строку в залежності від обізнаності представника з повним текстом оскаржуваної постанови.
		Пунктом 3 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
		Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України визначено початок і закінчення процесуальних строків, відповідно до якої, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		Оскільки скаржник отримав засобами поштового зв`язку копію оскаржуваної постанови 02.12.2019, то за приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, останній день за яким скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з урахуванням вихідних днів припадає на 23.12.2019.
		Первісну касаційну скаргу було подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду -  24.12.2019, тобто з пропуском строку, який надає право на поновлення строку на касаційне оскарження.
		Таким чином, скаржник не був позбавлений права подати касаційну скаргу в межах двадцяти денного строку з дня отримання копії оскарженої постанови з 02.12.2019 по 23.12.2019 відповідно до приписів частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.  
		Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
		Колегія суддів не вважає обставини пропуску строку на касаційне оскарження наведені в клопотанні, поважними та такими, що дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки скаржник не зазначив неможливість подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови, тобто у строк до 23.12.2019, за яким скаржник у відповідності до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України мав право на таке поновлення, а наведені скаржником доводи про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки обставини, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, зводяться до питань внутрішньої організації роботи самого скаржника, які не може бути розцінено судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження.
		Приписами частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
		Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються касаційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
		Як було зазначено судом в ухвалі Верховного Суду від 02.04.2020, касаційну скаргу після усунення недоліків повторно (втретє)  подано - 13.03.2019, тобто через 36-ть днів з дня вручення ухвали Верховного Суду від 30.01.2020, що перевищує десятиденний строк, встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для усунення недоліків.
		До того ж, недоліки касаційної скарги усувалися скаржником у строк, що перевищує строк касаційного оскарження (двадцять днів), незважаючи на те, що усунення таких недоліків потребує менше часу, ніж на підготовку подачі касаційної скарги.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
		Оцінка більшості доводів заявника щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження надана Верховним Судом в ухвалі від 02.04.2020. Так, ці доводи знову зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника, діяльності структурних підрозділів, а тому не можуть бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження. Наведені скаржником обставини не можуть вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджала здійснити процесуальні дії у встановлені строки.
		Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки касаційної скарги та подати невідкладно повторну касаційну скаргу після отримання 06.02.2020 ухвали Верховного Суду від 30.01.2020 про повернення повторно (вдруге) поданої касаційної скарги, скаржником до матеріалів вказаного клопотання не надано.
		Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та належних доказів поважності причин пропуску, та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження оскаржуваної постанови при первісному подані касаційної скарги, а також подання повторно (втрете) касаційної скарги через 36 днів з дати вручення ухвали від 30.01.2020, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
		Обставини, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки, звертаючись до касаційного суду, скаржник допускав недоліки при зверненні з касаційною скаргою, що мають суб`єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.
		Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6668/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
		Керуючись статтями 116, 119, 174, 234, 242, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Київської міської ради на про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги у справі                        № 910/6668/19.
		2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6668/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у вказаній справі.
		3. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення                      № 1403 від 27.11.2019 на суму 7684,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          Суховий В.Г.
		Судді                                                                                                    Берднік І.С.
		                                                                                                    Міщенко І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...