Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3309/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано судом: 14.05.2020. Зареєстровано: 14.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2020.

Номер судового провадження: П/320/3309/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		14 травня 2020 року                      м.Київ          № 320/3309/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                       Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 № 0002864001 та № 0002854001.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в результаті проведення податковим органом фактичної перевірки з додержання ним вимог встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів на підставі якої складено акт і винесеного податкові повідомлення-рішення, однак на думку позивача зазначені рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не враховано, що ним не здійснюється торгівля тютюновими виробами, а виявлена вході перевірки пачка сигарет належить продавцеві на праві приватної власності і не стосується здійснення позивачем підприємницької діяльності.
		23.07.2019 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов на підставі якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволені позову відмовити, у зв`язку з обставинами наведеними у відзиві.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
		У судове засідання учасники справи не з`явились, належним повідомленні чином про дату час та місце розгляду справи.
		Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
		ОСОБА_1 - громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 13.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
		Позивач має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22.12.2009 серії В02 № 786238.
		Відповідно до наказу від 31.01.2019 № 201 та направлення від 26.02.2019 № 281 податковим органом проведено 26.02.2019 фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, на підставі якої складено акт від 27.02.2019                     № 85/10-36-40-00-10/20210/4895, у якому зафіксовано порушення, а саме встановлено факт реалізації пачки сигарет  WEST RED XL (25 сигарет з фільтром) виробник АТ «Імперіал Табакко Продакшн Україна», яка маркована маркою акцизного податку  26АВІК834660 ТФ ЗФ 18/4 по ціні 34,00 грн, під час реалізації фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався, реалізацію здійснено за відсутності дійсної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами чим порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481).
		Крім того встановлено факт реалізації пачки сигарет  WEST RED XL (25 сигарет з фільтром) виробник АТ «Імперіал Табакко Продакшн Україна», яка маркована маркою акцизного податку  26АВІК834660 ТФ ЗФ 18/4 по ціні 34,00 грн, в той час, коли виробником даних сигарет 27.10.2018 встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 31,91 грн ( з урахуванням акцизного податку ціна на даний тютюновий виріб повинна становити не більше 33,51 грн), чим порушено вимоги ст. 111 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
		Також зазначеним актом встановлено, що залишок тютюнових виробів на місці торгівлі складає 5 пачок сигарет  WEST RED XL (25 сигарет з фільтром) виробник АТ «Імперіал Табакко Продакшн Україна» по ціні 34,00 грн, на загальну суму 170,00 грн.
		Позивач та особа, яка здійснювала розрахункові операції, продавець ОСОБА_2 відмовились від підпису у направленнях на перевірку, а також від отримання акт перевірки, що підтверджується актами від 26.02.2019 про відмову від підпису у направленнях на перевірку та про відмову від отримання акту перевірки.
		На підставі акту від 27.02.2019 № 85/10-36-40-00-10/20210/4895 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 № 0002854001 форма «С» відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 17  000,00 грн, та податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 № 0002864001 форма «С» відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 10  000,00 грн.
		Відповідно до постанови Баришівського районного суду Київської області від 11.04.2019 у справі № 355/500/19 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення постановлено відмовити у притягненні позивача до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та закрити провадження у справі.
		На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду, якої винесено рішення про результати розгляду скарги від 07.06.2019 № 25698/6/99-99/1060125, відповідно до якого, скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
		Не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Згідно із ч. 2  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює  Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010  (надалі -  ПК України).
		Згідно п.п. 20.1.4  п. 20.1  ст.  20 ПК України  контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Відповідно до п. 75.1  ст.  75 ПК України  контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Підпунктом  75.1.3  п. 75.1  ст. 75 ПК України  визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Порядок проведення фактичної перевірки встановлений  статтею 80 ПК України.
		Згідно п.  80.1  ст.  80 ПК України  фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		За приписами п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України  фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
		Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п.  20.1.10  п.  20.1  ст. 20  цього  Кодексу  може бути проведена контрольна розрахункова операція.
		У відповідності з п. 80.5 ст. 80 ПК України  допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із  ст.  81 цього Кодексу.
		Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України  посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці 5 цього пункту, не дозволяється.
		При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
		Згідно п. 81.2  ст. 81 ПК України  у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
		Згідно з п.п.  80.2.2,  80.2.5  п. 80.2  ст. 80 ПК України  фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
		З аналізу вказаної правової норми слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16.
		В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
		Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481.
		Приписами  ст. 11 Закону № 481 передбачено, зокрема, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
		Згідно з п.п.14.1.107,  14.1.109 п.14.1  ст.14 ПК України  марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
		Відповідно до п. 226.11  ст. 226 ПК України  ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
		За правилами ч.14  ст.15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
		При цьому, згідно з визначеннями термінів, наведених у  ст.1 цього ж Закону: тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.
		З матеріалів справи слідує, і не оспорюється сторонами, що ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на час проведення перевірки у позивача була відсутня.
		Згідно із ч. 1  ст. 17 Закону № 81/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до абз. 5, 16 ч. 2 ст .17 Закону № 481/95-ВР  до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
		Як встановлено судом, суть виявлених порушень зводиться до того, що під час проведення перевірки працівниками податкового органу в приміщенні магазину, де здійснював підприємницьку діяльність позивач, було виявлено реалізацію тютюнових виробів за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а також з перевищенням максимально можливої межі продажу встановленої для даної марки сигарет.
		Відповідно до п.п. 212.1.11  п. 212.1  ст. 212 ПК України  платником податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9  п. 213.1  ст. 213 ПК України).
		Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
		Згідно з п. 2, 3 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218, роздрібна торгівля тютюновими виробами - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів, магазини "Товари повсякденного попиту" системи споживчої кооперації, стаціонарні пункти дрібно-роздрібної торговельної мережі, підприємства громадського харчування.
		Дана норма кореспондується з пп. 14.1.202  п. 14.1  ст.  14 ПК України, якою визначено поняття продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
		При цьому, за змістом п. 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.
		Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується факт, який свідчить про передачу товару (тютюнові вироби), від позивача до покупця. А також проведення розрахунків, тобто факт реалізації тютюнових виробів, який задокументовано за допомогою фото-фіксації проведення фактичної перевірки.
		Водночас, відібрані пояснення у ОСОБА_3 щодо того, що тютюнові вироби придбані для її сина повністю спростовуються наданими в ході судового розгляду, а саме фотографіями зробленими під час фотофіксації правопорушення. 
		Разом з тим, позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на обґрунтування доводів позовної заяви. 
		Враховуючи вищенаведене, а також те, що підставою для скасування податкових повідомлень-рішень на думку позивача не здійснення ним реалізації тютюнових виробів та враховуючи спростування даних доводів позивача наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
		Щодо скасування податкового повідомлення рішення від 21.03.2019 № 0002864001 форма «С», відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 10  000,00 грн суд зазначає наступне.
		Факт реалізації сигарет WEST RED XL (25 сигарет з фільтром) виробник АТ «Імперіал Табакко Продакшн Україна», по ціні 34,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
		Оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці позивача, є підакцизним товаром, при його реалізації в роздріб у ціну товару повинен включатися акцизний податок у розмірі 5%, який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці.
		Максимальна роздрібна ціна на товар була встановлена у розмірі 31,91 грн, тобто з урахуванням вимог  ПК України  граничною роздрібною ціною реалізованих господарською одиницею позивача тютюнових виробів є 33,51 грн, тоді як контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації позивачем WEST RED XL (25 сигарет з фільтром) виробник АТ «Імперіал Табакко Продакшн Україна», по ціні 34,00 грн, що є порушенням максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (у даному випадку тютюнові вироби).
		Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.    
		Відтак суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні зазначеного податкового повідомлення-рішення діяв в межах чинного законодавства.
		Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.
		Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскардження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). 
		 
		Суддя                                                                                 Головенко О.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...