Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3850/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2020. Зареєстровано: 15.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2020.
Дата набрання законної сили: 15.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2020 рокум. ОдесаСправа № 916/3850/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В.
		суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ
		на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. 
		по справі № 916/3850/19
		за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ
		до відповідача Житлово  будівельного кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса
		про стягнення 3 845,24 грн.
		 
		суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.
		час та місце ухвалення рішення: 26.02.2020 р., м. Одеса, пр.  т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області, 
		повний текст складено та підписано: 26.02.2020 р.
		 
		Ухвалою Південно  західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. по справі № 916/3850/19 та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Апеляційна скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
		 
		В грудні 2019 р. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Житлово  будівельного кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса про стягнення 3 845,24 грн., з яких:
		- 3 581,36 грн. - пені;
		- 257,40 грн. - 3 % річних;
		- 6,48 грн. інфляційних втрат.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Житлово  будівельним кооперативом Французький бульвар  білдінг м. Одеса зобов`язань за договором про постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 3/36/16-ТЕ-23 щодо прострочення терміну оплати поставленого газу.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ відмовлено у повному обсязі.
		Наведене рішення мотивне тим, що у зв`язку з набранням законної сили Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», пеня та 3 % річних не нараховуються та підлягають списанню. 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ оскаржило його до Південно  західного апеляційного господарського суду.
		В поданій апеляційній скарзі, позивач посилається на порушення місцевим господарським судом ном матеріального та процесуального права.
		Зокрема, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ посилається на неправильне тлумачення Господарським судом Одеської області приписів Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
		Також позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, на той факт, що для застосування до спірних правовідносин приписів цього Закону необхідна наявність певних передумов, а саме: відносини повинні бути між постачальником природного газу та підприємством, яке здійснює виробництво теплової енергії, використовуючи природний газ, а сума основного боргу має бути сплачена підприємством постачальнику до набрання чинності вищезазначеним законом, при цьому для набуття статусу теплогенеруючої організації особа повинна відповідати щонайменше трьом обов`язковим критеріям: мати у власності або користуванні теплогенеруюче обладнання, здійснювати діяльність з виробництва теплової енергії та отримати відповідну ліцензію. Між тим відповідач не відповідає жодному з перелічених критеріїв та не здійснює господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні чинного законодавства, що свідчить про необґрунтованість висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для списання заявлених позивачем до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
		 
		Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2015 р. між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ та Житлово  будівельним кооперативом Французький бульвар  білдінг м. Одеса укладено договір постачання природного газу № 3/36/16-ТЕ-23.
		Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується поставити споживачу у 2016 р. природний газ, а покупець зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
		Згідно з п. 5.2 наведеного договору ціна за 1000 куб.м. газу за договором становить  1 806,15 грн., ПДВ  20 % - 361,23 , всього до сплати  2 167,38 грн.
		За приписами п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. 
		Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі невиконання споживачем п. 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. 
		Згідно з п. 12 договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2016 р. до 31.03.2016 р., а в частині проведення розрахунків  до їх повного здійснення. 
		На виконання умов договору, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ передало Житлово  будівельному кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса природний газ на суму 242 452,17 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за січень  березень 2016 р. 
		Проте, оплату за поставлений природний газ відповідачем здійснено не своєчасно та з порушенням вимог п. 6.1 договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано Житлово  будівельному кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса пеню в сумі 3 581,36 грн., 3% річних в сумі 257,40 грн. та інфляційні втрати в сумі 6,48 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За приписами ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
		За приписами ч. 5 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. 
		Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		Як свідчать матеріали справи, відповідачем порушувались строки оплати за придбаний газ. 
		За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. 
		За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 
		Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом ст. ст. 598, 590 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. 
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		30.11.2016 р. набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIIІ (зі змінами та доповненнями), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
		Відповідно ст. 1 наведеного Закону, заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		Згідно з ст. 2 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.
		За умовами пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016 р.
		Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (до 30.11.2016 р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
		З аналізу наведених норм вбачається, що ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, якою передбачена можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання. 
		Водночас застосування положень цієї норми не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. 
		Зокрема, виконання цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 15.03.2018 у справі № 904/10736/16, від 03.04.2018 у справі № 904/11325/16, від 02.05.2018 у справі № 914/102/17, від 15.05.2018 у справі № 908/3126/16, від 30.05.2018 у справі № 908/2055/17, від 14.01.2019 у справі № 904/1615/18, від 17.12.2019 у справі №925/83/19: «ч. 3 ст. 7 Закону про врегулювання заборгованості за спожитий природний газ є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов`язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 р. цим Законом. 
		При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, оскільки в силу частини 1 статті 58 Конституції України зазначений Закон не має зворотної дії в часі, не поширюється на правовідносини з розрахунків за поставлений природний газ, які проведено до набрання ним чинності, а визначає порядок врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, що не була погашена боржниками станом на 30.11.2016 р.»
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем погашено заборгованість за отриманий природний газ 26.10.2016 р., що підтверджується розрахунком заборгованості Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
		Отже, пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ, у зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості придбаного у січні  березні 2016 р. природного газу в силу приписів ч. 3 ст. 7 цього Закону підлягають списанню.
		Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог. 
		Посилання Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ на те, що для набуття статусу теплогенеруючої організації особа повинна відповідати щонайменше трьом обов`язковим критеріям: мати у власності або користуванні теплогенеруюче обладнання, здійснювати діяльність з виробництва теплової енергії та отримати відповідну ліцензію, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності відповідача є: комплексне обслуговування об`єктів, що відповідає положенням Статуту Житлово  будівельного кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса.
		Відповідно до п. 1.2 договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 3/36/16-ТЕ-23 газ, який постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
		Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" всі терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законах України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про електроенергетику" та інших законах України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання": 
		- теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; 
		- теплотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії; 
		- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. 
		Згідно з ч.1 Закону України "Про ринок природного газу" та пункту 4 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496, споживачем природного газу визначено фізичну особу, фізичну особу-підприємця або юридичну особу, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.
		Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Житлово  будівельного кооперативу Французький бульвар  білдінг м. Одеса від 31.01.2020 р. № 02/01-20 у користуванні відповідача наявне обладнання дахової котельні будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Французский бульвар, 9. Маючи у користуванні обладнання дахової котельні будинку та виробляючи теплову енергію для забезпечення потреб населення, Житлово  будівельний кооператив Французький бульвар  білдінг м. Одеса є теплогенеруючою організацією у розумінні положень Закону України "Про теплопостачання".
		При цьому, наявність або відсутність ліцензії не змінює статусу відповідача як теплогенеруючої організації, а лише свідчить про дотримання чи недотримання останнім правил ведення господарської діяльності з виробництва теплової енергії.
		Отже, доводи, викладені Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. по справі № 916/3850/19, у суду апеляційної інстанції відсутні.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272  282 ГПК України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2020 р. по справі № 916/3850/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
		 
		Головуючий суддя Л.В. Лавриненко 
		 
		Судді О.Ю. Аленін 
		 
		К.В. Богатир

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...