Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5773/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2020. Зареєстровано: 17.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/752/32/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015100010000175

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/5773/15-к
		Провадження по справі № 1-кп/752/32/20
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		   "15" травня 2020 р.     Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке внесені 08.01.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100010000175 відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, з вищою юридичною освітою, яка є удовою, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, 
		за участю сторін та учасників кримінального провадження: 
		прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника  ОСОБА_7 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_3 ,
		потерпілого  ОСОБА_8 , 
		експерта  ОСОБА_9 ,
		встановив:
		ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 08.01.2015 року о 15 год. 34 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в квартирі АДРЕСА_2 під час конфлікту нанесла невстановленим тупим предметом тілесні ушкодження в область обличчя, передньої поверхні шиї та грудної клітки потерпілому ОСОБА_10 , після чого, скориставшись сильним алкогольним сп`янінням останнього, взяла зі столу у праву руку ніж, яким умисно нанесла ОСОБА_10 два ножові поранення в область правого стегна, які мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, та від яких настала смерть ОСОБА_10 .
		Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинувачені не визнала. Надала суду показання про те, що на протязі 6 років проживала разом із чоловіком (померлим ОСОБА_10 ) та її батьками ( ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ) у квартирі АДРЕСА_2 . Вони з чоловіком займали окрему кімнату, не працювали, жили на пенсію, між собою не сварилися, оскільки вона завжди намагалася уникати сварок з чоловіком, а він ревнував, але бістро відходив. Матір погано ставилася як до неї так і до зятя, але чоловік захищав її. Не заперечувала, що чоловік зловживав алкогольними напоями і міг ходити оголеним, але лише по кімнаті та по дорозі до вбиральні. 
		За день до подій чоловік випадково розмахнувся рукою та кулаком розбив акваріум, тому у кімнаті було багату уламків, оскільки вона вирішили прибратися зранку. У день подій чоловік як завжди зранку випив пива, а вона лише півстакана. Заперечувала, що між ними була сварка або бійка, але підтвердила, що чоловік штовхнув її. О 10 годині пішла гуляти з собакою та пробула на вулиці 1,5-2 години. Коли повернулася, чоловік лежав у ліжку, як їй здалося спав, тому вона лягла поруч із ним та заснула. Прокинувшись, не вмикаючи світло, пішла до вбиральні, а коли повернулася то побачила, що чоловік сидить у незвичайній позі на колінах, нахилившись головою у ліжко. Коли вона до нього доторкнулася, зрозуміла, що він неживий та повідомила про це батькам, які на цей момент обидва були вдома. Вони викликали поліцію та швидку допомогу. 
		Вона перебувала на кухні, коли приїхала поліція, яка деякий час щось оформляла, а після чого її сказали одягатися та відвезли до райвідділку де намагалися добитися від неї визнавальних показань, але вона заперечувала свою причетність до смерті чоловіка і відмовилася давати показання. Категорично заперечує, що могла спричинити чоловіку ножові поранення, а також будь-які інші тілесні ушкодження, оскільки дуже його кохала та він був її захисником від матері. Пояснюючи причини того, що могло привести до смерті чоловіка, зазначила про те, що він міг поранитися о скло розбитого акваріума, оскільки за життя мав вади зору, а пояснюючи наявність на її одягу крові, зазначила, що плями крові були на футболці зі спини, але вони могла з`явитися від того, що вона лежала поруч із чоловіком, який вже був поранений та стікав кров`ю.
		Дослідивши певні докази у кримінальному провадженні з тих, які були надані стороною обвинувачення у вигляді оформленого тому, допитавши експерта, свідків сторони захисту, суд встановив наступне.
		08.01.2015 нарядом поліції та фельдшером швидкої допомоги, які були спрямовані за телефонними викликами (15 год. 34 хв.), здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де в одній із кімнат квартири знайдений труп чоловічої статі, при візуальному огляді якого на правому стегні виявлені дві колото-різані рані. Померлим виявився ОСОБА_10 . 
		Згідно висновку експерта № 101 від 20.03.2015 за наслідками судово-медичної експертизі трупа ОСОБА_10 виявлені наступні ушкодження (а.с. 63-67, т.1) два сліпих колото-різаних поранення правого стегна, а саме дві колото-різаних рани - обидві з рівними, незсадненими краями, нижнім П-подібним кінцем та верхнім гострокутним кінцем, від яких відходять раньові канали, які перевищують довжину рани на шкірі, що розташовані на задній поверхні правого стегна в середній третині, від яких відходять раньови канали, що направлені ззаду наперед глибиною біля 8 см; по ходу одної із ран ушкоджені м`які тканини правого стегна та права стегнова вена. Також на тілі померлого виявлено одне різане поранення правої стопи - різана рана на тильній поверхні правої стопи по ходу ранового каналу від якої ушкоджені м`язи та сухожилки (у вигляді повного їх пересічення) стопи, а також садна на обличчі (в лобній ділянці зліва), передній поверхні шиї справа в нижній третині з переходом на підключичну ділянку, на грудях справа, правому передпліччі, синець на передній поверхні лівого коліна.
		Згідно зазначеного висновку смерть ОСОБА_10 настала від колото-різаних поранень правого стегна з ушкодженням правої стегнової артерії, крововтратою та шоком, які виникли за життя, приблизно за 60 хвилин до настання смерті, від дії колюче-ріжучого предмета (по типу клинка ножа), що мав П-подібний обушок та лезо. Такі поранення мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (ушкодження крупної судини, крововтрата, шок) та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого.
		Інші поранення, які були виявлені на трупі, визнані такими, що не мають причинного зв`язку з настанням смерті.
		Також експертом зроблений висновок за наслідками судово-медичного дослідження двох наскрізних ушкоджень (зі шкіри померлого), яким визначені їх морфологічні ознаки, та зазначено, що раньові канали, які відходять від них мають довжину 8 см, та є колото-різаними ранами, які утворились від складної дії плаского колюче-ріжучого предмету, який мав вістря, лезо та обушок.
		При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_10 знайдено етиловий спирт в концентрації 2,66 проміле.
		Зазначений судово-медичний висновок сторони кримінального провадження не оспорювали. В той же час, дослідивши інші докази у справі суд вважає, що стороною обвинувачення не доведена та обставина, що саме ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виді двох колото-різаних ран, які призвели до смерті останнього.
		Так, у підтвердження винуватості ОСОБА_3 , прокурором був наданий рад доказів, які досліджені судом та з яких встановлено наступне.
		08.01.2015 слідчим СВ Голосіївського РВ ГУ МВС України ОСОБА_13 у присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , за участю спеціаліста ОСОБА_16 та з дозволу власника квартири ОСОБА_11 у період з 16 год. 20 хв. по 17 годи. 20 хв. був проведений огляд приміщення вищезазначеної квартири. За наслідками зазначеної слідчої дії складений протокол огляду місця події з фото таблицею до нього (а.с. 10-18, т. 1 ). Згідно даних протоколу в кімнаті знаходиться шафа, ліжко із слідами речовини бурого кольору, розкидані речі, матрац у крові, на підлозі біля трупа невеликі калюжі рідкої крові. На підлозі біля ліжка в положенні сидячи, спертий на диван, - оголений труп ОСОБА_10 , на правому стегні якого у верхній третині внутрішньої поверхні виявлені дві вертикальні рани (від яких відходить декілька вертикальних підсохших потьоків крові), на тильній поверхні правої стопи - горизонтальна рана з рівними краями та гострими кінцями, на передній поверхні шиї з переходом на груди та на задній поверхні правого передпліччя в нижній третині садни. Трупне заклякання виражене слабо. Трупні плями блідого забарвлення, які при трикратному натисканні (17 год. 58 хв.) відновлюються через 20 секунд.
		Також у протоколі зазначено, що з місця подій вилучено: 4 сліди папілярних узори (по два з чашки з кімнати та з пляшки з-під пива з кухні), змиви, мікронашарування та дактилоскопіювання з обох рук померлого, спортивні штани чорного кольору, 13 ножів, які поміщені до спецпакетів.
		Фотосвітлини до протоколу огляду місця подій відображають обстановку у кімнаті де був знайдений труп, його положення, а також на одній з них зображена ОСОБА_3 , одягнена у футболку з плямами бурого кольору, що розташовані на лівому боці зі спини.
		Враховуючи, що труп ОСОБА_10 був виявлений в результаті приїзду поліції за відповідним телефонним повідомлення, огляд кімнати де знаходився труп, за умови того, що інші приміщення квартири не оглядалися, може вважатися такими як огляд місця подій, тобто огляд місця вчинення злочину, що проведений з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до вимог ст. 237 КПК України. При цьому суд також констатує, що вищезазначений огляд був проведений за згодою власника квартири  ОСОБА_11 , про що відмічено у протоколі. Вилучення відповідних речей, також відбувалося у відповідності із вимогами ч.7 ст. 237 КПК України оскільки вилучені речі мали значення для кримінального провадження.
		Між тим, у той саме день у період з 19 год. по 20 год. слідчим повторно проведено огляд кімнати, де був знайдений труп ОСОБА_10 та під розбитим акваріумом виявлений розкладний ніж з зеленою рукояткою в речовині бурого кольору, який у подальшому вилучений. Такі дії також оформлені протоколом огляду місця подій (а.с. 22-24, т. 1). Між тим, суд визнає зазначений протокол огляду місця подій таким, що отриманий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки, як було зазначено вище, огляд місця подій вже відбувся, тому повторний огляд, проведений навіть у відсутності власника приміщення та без його на то згоди, свідчить про те, що фактично відбувся обшук у вищезазначеній квартирі, під час кого відбулося відшукання знаряддя злочину, який повинен бути проведений відповідно до вимог ст. 234 КПК України.
		Зазначені обставини обшуку у квартирі та вилучення можливого знаряддя злочину, без оформлення необхідних процесуальних документів, суд вважає такими, що призвели до грубого порушенням права на захист обвинуваченої, що слід визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. Суд визнає зазначений протокол огляду місця подій недопустимим доказом та відкидає.
		Окрім того, судом встановлено, що 08.01.2015 о 15 год. 34 хв. ОСОБА_3 була затримана як особа, яка підозрюється у вчинені злочину, доставлена до Голосіївського РУ ГУ МВС України, де проведений її обшук. Під час обшуку виявлено та вилучено: три ключі, гроші та чехол, про що слідчим у відповідності до вимог ст. 208 КПК України складений протокол (а.с. 31-33, т.1). У той саме день їй був призначений захисник  адвокат ОСОБА_17 (а.с. 46, т.1).
		Між тим, після цього у приміщенні того ж самого Голосіївського РУ ГУ МВС України у період з 17 год. 28 хв. по 18 год. 40 хв. фактично відбувся повторний обшук ОСОБА_3 (а.с. 19-21, т.1), під час якого у неї вилучався особистий одяг (колготи, кофта, штани) та були отримані біологічні зразки  зрізані нігтьові пластини, змиви з рук. Такі дії оформлені як протокол огляду місця події. Між тим це не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства. Обшук особи фактично не є окремою процесуальною дією, а поглинається такою дією, як затримання, який, як зазначалося вище, вже був проведений. Тому суд приходить до висновку, що слідчий всупереч вимогам закону провів повторний обшук ОСОБА_3 , під час якого вилучив одяг. Аналогічні порушення були допущені при отримані біологічних зразків, оскільки ця процедура взагалі відбувалася у порушення вимог ч. 3 ст. 245 КПК України, в тому числі у відсутності відповідної постанови прокурора, що передбачено вимогами ст. 241 КПК України.
		З урахуванням наведеного, протокол огляду місця подій, під час якого фактично відбувся обшук ОСОБА_3 , також отриманий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому визнається судом недопустимим доказом та відкидається.
		Окрім того, наслідком недопустимості указаних протоколів огляду місця подій і затриманої є, відповідно, і речі вилучені під час них, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.
		Так, обґрунтовуючи обвинувачення, як доказ в розпорядження суду прокурором надані відповідні висновки експертів: 
		- №33 від 23.02.2015 та 34 від 19.02.2015 (а.с.108-112, 146-150, т.1), яким у наданій на дослідження кофті, яка вилучена у ОСОБА_3 під час огляду місця подій та змивах з рук, виявлена кров людини, при визначені групової належності якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості її походження від померлого ОСОБА_10 , в крові якого також виявлений відповідний антиген Н;
		- №20/ц від 26.02.2015 (а.с.117-120, т.1), яким знайдені в зрізах нігтів ОСОБА_3 сліди могли виникнути, як від потерпілого ОСОБА_10 так і від інших осіб;
		- 21/ц від 26.02.2015 (а.с.125-130, т.1), яким за наслідками судово-цитологічного дослідження ножа, який вилучений під час повторного огляду місця подій, знайдена кров людини: на пазу для відмикачки пляшок та ножі для відмикачки консервів - антиген Н, який виявлений у крові померлого ОСОБА_18 не виявлений, а на відмикачки для пляшок, пазу основного клинка та виделки виявлена кров статева належність якої не визначена, та інші дослідження не проведені у зв`язку із непридатністю для аналізу ядерних елементів крові;
		- №94-МК від 16.03.2015 (а.с. 154-160, т.1) яким встановлено, що дві колото-різані рани на клапті ділянки правого стегна від трупу ОСОБА_10 могли утворитися від клинка ножа, який вилучений під час повторного огляду місця подій;
		- № 145 від 27.02.2015 (а.с. 171-173, т.1), яким не виявлені будь-які сліди папілярних узорів на ножі, який вилучений під час повторного огляду місця подій.
		Керуючись вимогами ст.87 КПК України, усі вищезазначені висновки експертів, суд визнає недопустимими доказами. Окрім того, суд також відмічає, що висновки, які в містяться в зазначеним доказах, ніяким чином не доводять причетність ОСОБА_3 до злочину.
		Висновком експерта № 128 від 20.03.2015 визначено, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В (а.с. 165-166, т.1). 
		За результатами дактилоскопічної експертизи зроблений висновок № 24 від 19.01.2015 про те, що два з чотирьох слідів папілярних узорів, які містилися на кашці та плішці з-під пива, що вилучені з місця подій, залишені ОСОБА_10 , а другий, що містився на пляшці,  не був залишений, а ні ОСОБА_10 , а ні ОСОБА_3 . Інший слід не придатний для ідентифікування (а.с. 135-140, т.1).
		Данні висновки, які суд визнає належними та допустимим, також не доводять вину ОСОБА_3 у пред`явленому їй обвинуваченні, тому суд відкидає їх.
		Окрім того, в обґрунтування обвинувачення прокурором був покладений факт проживання ОСОБА_3 разом із померлим та показання свідків, які стверджували, що родина ОСОБА_19 зловживала спиртними напоями, після чого між ними викликали конфлікти, що приводили до завдання один одному тілесних ушкоджень тощо. Між тим, показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протоколи допиту яких, проведений під час досудового розслідування, містяться в матеріалах провадження (а.с.85-104), суд не досліджував, враховуючи принцип безпосередності отриманої інформації, а сторона обвинувачення не змогла забезпечити їх явку в судове засідання, і під час судового розгляду фактично відмовилася від їх допиту в суді.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що про смерть батька та її обставини смерті дізнався від поліції. Йому відомо, що з обвинуваченою його батько перебував у шлюбі, та вони часто проживали у селі. При ньому вони не сварилися.
		Доводи обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що її чоловік отримав поранення через те, що порізався об уламки розбитого акваріума, спростовуються висновками експерта, якими встановлена довжина раньових каналів у місті колото-різаних ранах, яка визначена у 8 см, про що також зазначив експерт ОСОБА_9 , допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту замість експерта ОСОБА_24 , який помер. Так експерт в судовому засіданні зазначив, що певні ознаки рани (її довжина, довжина основного розрізу), які були досліджені експертом ОСОБА_24 , відповідає ознакам і властивості ножа, який досліджувався.
		Свідок ОСОБА_25 , допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, надав показання про те, що був сусідом родини ОСОБА_19 та в день подій чув як о 7 годині ранку вони сварилися та кричали. Також зазначив, що разом із ОСОБА_19 проживали батьки ОСОБА_26 , які були людьми похилого віку. ОСОБА_3 охарактеризував як тиху особу, яка не зловживала алкогольними напоями, а її померлого чоловіка - навпаки. Зазначив, що ОСОБА_19 жили тихо. 
		Свідок ОСОБА_27 , яка також є свідком сторони захисту, надала суду показання про те, що вона є сусідкою обвинуваченої та на наступний після подій день, вона із згоди матері ОСОБА_3 забрала клітки із тваринами та собаку. Їй також відомо про те, що матір обвинуваченої завжди при зустрічах скаржилася на свого зятя, в тому числі на те, що він зловживає алкогольними напоями та ходить оголеним по квартирі.
		Зазначені показання свідків суд сприймає як ті, які можуть посередньо характеризувати як обвинувачену, так і померлого, оскільки надані свідками після спливу значного часу від подій.
		Обвинувачена ОСОБА_3 не надала пояснень, яки б надали суду можливість встановити, хто саме завдав тілесні ушкодження, що призвели до смерті ОСОБА_28 . Між тим, суд відмічає, що відповідно до вимог ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
		Проаналізувавши показання обвинуваченої, яка з моменту затримання заперечувала свою причетність до смерті чоловіка, а висновками судово-психіатричної експертизи № 30 від 24.03.2015 , визнана такою, що у період інкримінованих дій не страждала яким-небудь хронічним психічним захворюванням і не знаходилася у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, та не визнана такою, що не страждає хронічним алкоголізмом або наркоманією, але у неї виявлені ознаки епізодичного зловживання алкоголем, суд доходить висновку, що обвинувачення ґрунтується на припущенні. Навіть зазначення в обвинувальному акті твердження того, що ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп`яніння під час інкримінований їй дій, не знайшло свого підтвердження відповідними доказами. Сам по собі факт можливих конфліктних відносин, наявність на одязі обвинуваченої під час огляду місця подій плям бурого кольору, не може свідчити, що злочин вчинила саме ОСОБА_3 . 
		Крім наданих стороною обвинувачення доказів, частина яких визнана недопустимими, а частина такими, що не є достатніми та переконливими доказами винності обвинуваченої, інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність ОСОБА_3 у тому, що саме вона завдала відповідні тілесні ушкодження ОСОБА_29 , стороною обвинувачення суду не надано.
		Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Додержуючись закріпленого у ст. 62 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини принципу презумпції невинуватості, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 вчинила інкриміновані їй дій, у зв`язку з чим вона підлягає виправданню у пред`явленому обвинувачення за ч.2 ст. 121 КПК України.
		Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На момент винесення вироку запобіжний захід обвинуваченій, яка у період з 08.01.2015 року по 15.05.2017 року перебувала під вартою, у зв`язку з тим, що відносно неї був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, не обрався. 
		Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку, витрати на залучення експертів підлягають не підлягають стягненню з обвинуваченої.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, п.2 ч.1 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати невинуватою у пред`явленому обвинувачені та виправдати у зв`язку з недоведеністю того, що нею було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КПК України.
		Витрати на проведення експертиз: №145 від 27.02.2015 року у розмірі 491,04 грн., №24 від 19.01.2015 року у розмірі 393,12 грн., а всього на суму 884,16грн. віднести на рахунок держави.
		Після набрання вироком законної сили речові докази: 13 ножів, 2 ключа, 1 ключ магнітний, грошові кошти в сумі 16 грн., жіночі панчохи та штани, чоловічі спортивні штани, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_12  залишити власнику на належністю; чорний поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться кофта, експертний пакет, в середині якого знаходиться предмет схожий на ніж, змиви з рук ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які знаходяться в паперових конвертах, зрізи нігтів ОСОБА_3 , макронашарування з рук ОСОБА_10 ,, які знаходяться в камері збереження речових доказів Голосіївського РУ ГУМВС України за квитанцією « ФП-010253 від 01.04.2015 знищити, інші  - залишити в матеріалах справи.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, обвинуваченою - з дня отримання його копії.
		Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченій негайно після оголошення.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...