Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/174/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2020. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: 2/212/1309/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/174/20 
		2/212/1309/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 травня 2020 року м. Кривий Ріг 
		 
		               Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря судового засідання Федотової К.Е., представника позивача - адвоката Голівер П.В., представника третьої особи - прокурора Дрємайло Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, треті особи: Криворізька місцева прокуратура №2 Дніпропетровської області, Прокуратура Дніпропетровської області, Офіс генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		09 січня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.
		       Позивачка ОСОБА_1 у позові зазначила, що 23 серпня 2011 року позивачу було пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України та було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. За період часу з 2011 року по 2019 рік по кримінальній справі за якою позивачу було пред`явлено обвинувачено відбувалося досудове слідство, судовий розгляд в суді першої та апеляційної інстанції. В грудні 2019 року працівники Покровського відділенні поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області повідомили представника позивача, що у вересні 2019 року слідчим була ухвалена постанова про закриття кримінального провадження. 
		Позивач зазначає, що в період з 23 серпня 2011 року по вересень 2019 року, тобто протягом восьми років, позивач безпідставно притягався до кримінальної відповідальності - підозрювалась та обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України.
		        ОСОБА_1 зазначає, що безпідставне притягнення до кримінальної відповідальності, завдало моральної шкоди, яка полягає у тому, що ії орган досудового слідства намагався безпідставно притягнути до кримінальної відповідальності, позивач страждала та переживала, відчувала приниження.
		       Позивачка ОСОБА_1 просить суд відшкодувати завдану їй моральну шкоду, стягнувши з Державного казначейства України 1360224 гривень 00 копійок, в якості моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу досудового слідства, прокуратури та 15000 гривень 00 копійок, в якості витрат на правову допомогу.
		13 січня 2020 року судом була постановлено ухвала про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання на 13 лютого 2020 року та залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: КРИВОРІЗЬКУ МІСЦЕВУ ПРОКУРАТУРУ №2, ПРОКУРАТУРУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА.
		13 лютого 2020 року судом було прийнято ухвалу про витребування доказів та витребувано з Покровського відділення Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області кримінальну справу № 52119020 та матеріали кримінального провадження №12014040730000572 за підозрою та обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками статті 367 КК України.
		24 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Державної казначейської служби України, Подшивалової О.В., що діє на підставі довіреності, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		20 лютого 2020 року до суду надійшов відзив від на позовну заяву від третьої особи - Прокуратури Дніпропетровської області, в якому зазначено, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення 1360224 гривень 00 копійок є безпідставними.
		28 березня 2020 року до суду надійшло від Офісу Генерального прокурора пояснення щодо позову, в якому представник Офісу Генерального прокурора, зазначає, що сума стягнення моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_1 має бути не менше 410901 гривня 00 копійок, виходячи із мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 року 4723 гривні та строк перебування під слідством 87 місяців. 
		06 квітня 2020 року судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду на 04 травня 2020 року о 16 годинні 00 хвилин
		04 травня 2020 року судовий розгляд справи не відбувся, у зв`язку неявкою сторін по справі в судове засідання, розгляд справи відкладено на 15 травня 2020 року о 09 годинні 00 хвилин.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голівер П.В. позов підтримав, просив його задовольнити, послався на обставини, що зазначенні в позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач не бажає приймати участь в судовому засіданні.
		Представник третіх осіб, що діє на підставі довіреності, прокурор Дрємайлов Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги в сумі, що зазначенні в позовній заяві не визнав, просив суд прийняти законне рішення. 
		Державна казначейська служба України, як відповідач по справі, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення судового виклику, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки представника суд не повідомила, відзив на позовну заяву до суду направила від 21 лютого 2020 року за №05-10-10/107, тому за згодою представника позивача, представника третіх осіб розгляд справи було проведено без участі представника відповідача - Державної казначейської служби України - на підставі наявних у справі доказів.    
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 24 серпня 2011 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто в якості обвинуваченої за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, що підтверджується постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2011 року, постанову про притягнення в якості обвинуваченої ОСОБА_1 вручено 19 вересня 2011 року
		В судовому засіданні встановлено, що 27 серпня 2011 року, постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, досудове слідство по кримінальній справі, щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст..367 ч.1 КК України, зупинено та оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_1 .
		Судом встановлено, що постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2011 року поновлено досудові слідство щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст..367 ч.1 КК України.
		В судовому засіданні встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Покровського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження, було закрите кримінальне провадження №12014040730000572, у зв`язку зі встановленням відсутності в діянні службових осіб ОКЗ «ПНД м.Кривий Ріг» складу кримінального правопорушення.
		В судовому засіданні судом встановлено, що представники третіх осіб, а саме прокуратури Дніпропетровської області, Офісу генерального прокурора, у своїх письмових пояснення та у відзиві по позов, підтверджують, що позивачка ОСОБА_1 перебувала під слідством і судом в період з 23.08.2011 року по 26.12.2018 року (за виключенням часу зупинення провадження у справі з 23.08.2011 року по 18.09.2011 рік), тобто повних 7 років 3 місяці (87 місяців) та кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку зі встановленням відсутності в діянні службових осіб ОКЗ «ПНД м.Кривий Ріг» складу кримінального правопорушення.
		Враховуючи наданні докази суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 перебував під слідством та судом повних 7 років 3 місяці, тобто 87 місяців.
		Судом встановлено, що свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що є цивільним чоловіком позивача ОСОБА_1 . В вересні 2011 року позивача викликали до прокуратури о 17-00 годині вечора та тримали до 23 години 30 хвилин ночі. Слідчий оголошував розшук позивача. Слідчий допитував сусідів, в лікарні за місцем роботи позивача допитував, позивача звільнили з місця роботи, у зв`язку з порушенням кримінальної справи. Позивач під вартою не перебувала, була підписка про невиїзд.
		Згідно зі ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до ч.ч.1,2,7 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Пунктом першим ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.
		Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. При цьому визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування.
		Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.
		Тому, розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.
		Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, визначено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду. 
		З урахуванням викладеного розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.
		Оскільки позивач ОСОБА_1 перебувала під слідством та судом 7 років 3 місяці, тобто повних 87 місяців, то розмір відшкодування моральної шкоди становить 410 тисяч 901 гривня (мінімальна заробітна плата * кількість місяців), враховуючи принцип розумності та справедливості та обставини притягнення позивача до кримінальної відповідальності.
		Стосовно відшкодування витрат позивача на правову допомогу слід зазначити, що відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
		Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
		Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
		Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		В обґрунтування заявлених вимог до позовної заяви додано договір (угода) про надання правничої допомоги, який було укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Голівер П.В. від 19 вересня 2019 року з додатком, квитанція №362878 від 20 грудня 2019 року. Відповідно до розрахунку судових витрат по договору про надання правової допомоги, розмір витрат становить 15000 гривень.
		Суд вважає, що вимога в частині відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі що має становити 5100 гривень 10 копійок. 
		       Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		У х в а л и в:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, треті особи: Криворізька місцева прокуратура №2 Дніпропетровської області, Прокуратура Дніпропетровської області, Офіс генерального прокурорапро відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та суду, задовольнити частково.
		 
		Стягнути Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 410 901 (чотириста десять тисяч дев`ятсот одна) гривня 00 копійок.
		 
		Стягнути Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги 5 100 гривень 10 копійок.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		 
		       Повне рішення виготовлено 18 травня 2020 року.
		 
		 
		 
		                Суддя:          Р.  В.  Дехта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...