Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/1306/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: 51-2290ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019111111111111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України 
		 
		18 травня 2020 року
		м. Київ
		провадження № 51-2290 ск 20
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
		 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року ОСОБА_5 засуджено за п. «з» ст. 93, ст. 94, ч. 1 ст. 123 КК України 1960 року, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року та на підставі ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року призначено покарання у виді до довічного позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди.
		 
		Ухвалою Верховного Суду України від 29 березня 2005 року вказаний вирок апеляційного суду залишено без змін.
		 
		Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 28 листопада 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами.
		 
		Ухвалою Сумського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року апеляційну скаргу засудженого на ухвалу місцевого суду залишено без задоволення
		 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року.
		 
		Зазначає, що під час розгляду заяви  ОСОБА_5  про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суди не надали належної правової оцінки тому факту, що в ході розгляду кримінального провадження про вчинення ним злочинів було порушено право останнього на захист, а також позбавлено можливості, через видалення із зали суду, ставити питання свідкам та заявляти клопотання про виклик інших свідків.
		 
		Разом із цим, вказує, що суд прийшов до висновку про його винуватість на основі визнавальних показів, які стороною обвинувачення було отримано із застосуванням заходів фізичного та психологічного впливу, а також, при встановленні фактичних обставин справи, не взяв до уваги наявність істотних суперечностей, які могли вплинути на його висновки. Також, зазначає про неповноту судового розгляду, оскільки не було призначено судову балістичну експертизу.
		 
		Вважає, що вказані обставини та відсутність аудіозапису судового засідання Апеляційного суду Сумської області в розумінні ст. 459 КПК України є нововиявленими.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		 
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є зокрема істотне порушення кримінального процесуального закону.
		Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 
		 
		Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, які є аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		 
		Системне тлумачення глави 34 КПК у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами єнадзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень увиняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи взвичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, івнаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин узвичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
		 
		Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. 
		 
		Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК, відповідно до якого нововиявленими обставинами визнаються: 
		 
		 «штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок»;
		 
		 «скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
		 
		 «інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали».
		 
		Відповідно до вищезазначеного, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.
		 
		Так, за змістом статей 459 - 467 КПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
		 
		При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі «Желтяков проти України»).
		 
		Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року в справі «Попов проти Молдови» та рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).
		 
		Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року залишено без задоволення, оскільки суду не надано жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин, зокрема, тих, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухвалені судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а ті доводи, що він наводить фактично, зводяться до переоцінки доказів.
		 
		Із вказаним погодився Сумський апеляційний суд та вказав, що висновки Апеляційного суду Сумської області, з якими в свою чергу погодився Верховний Суд України, про винуватість ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, за які його засуджено до довічного позбавлення волі, відповідають фактичним обставинам справи та з достатньою повнотою підтверджуються перевіреними під час судового слідства та наведеними у вироку доказами. Крім цього зазначив, що питання які порушував засуджений у своїх клопотаннях, поданих до місцевого суду, стосуються процесуальних порушень, які нібито були допущені судом при розгляді кримінальної справи відносно нього та які вже були досліджені Верховним Судом під час перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року та жодним чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для перегляду зазначеного вироку за нововиявленими обставинами.
		 
		Щодо доводів захисника по те, що істотною нововиявленою обставиною є неможливість відтворення аудіозапису судового засідання Апеляційного суду Сумської області, яким було постановлено вирок відносно нього, колегія суддів Сумського апеляційного суду вірно вказала, що неможливість відтворення аудіозапису через відсутність необхідного технічного обладнання і програмного забезпечення, не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 КПК України.
		 
		Серед іншого, суди вірно зазначили, що обставини неприйняття суддею присяги не відносяться до нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду вироку суду. На відміну від перегляду судового вироку в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на прийняття обвинувального вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		 
		В свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги засудженого, надав на них вмотивовані відповіді та погодився із висновками, що доводи апеляційної скарги засудженого є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
		 
		Викладені в ухвалі апеляційного суду мотиви залишення без задоволення апеляційної скарги є обґрунтованими, вважати ці висновки неправильними чи сумнівними підстави відсутні.
		 
		Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п.2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.
		 
		З цих підстав Суд постановив:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 2 квітня 2020 року.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...