Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13035/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2020. Зареєстровано: 20.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2020.
Дата набрання законної сили: 13.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" травня 2020 р.           Справа№ 910/13035/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Мартюк  А.І.
		суддів:            Зубець  Л.П. 
		          Калатай Н.Ф. 
		 
		при секретарі          Гуцал О.В.
		за участю представників
		від позивача: Деледивка С.Г. довіреність № б/н від 13.02.20 
		                       Гусейнова-Чекурда Р.З. довіреність № б/н від 13.02.20
		від відповідача: не з`явилися   
		 
		розглянувши у відкритому судовому 
		засіданні апеляційну
		скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест"   
		на рішення          Господарського суду міста Києва від 19.12.2019р.
		у справі          № 910/13035/19 (суддя В.В. Сівакова) 
		за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" 
		до                    Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу
		                    Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)   
		про                    визнання правочину нікчемним 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочину нікчемним. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено інвестиційний договір № 049-13/і/12, на виконання якого позивачем було сплачено пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 9.260.006,00 грн, що становить 10% від загальної вартості договору. Умовами відповідного інвестиційного договору сторонами було встановлено, що після сплати коштів відповідно до п.п. 2.1.2 та 2.1.3 цього договору організатор конкурсу, у межах своєї компетенції, убезпечить інвестора від сплати будь-яких додаткових внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва. 18.09.2008 між сторонами було укладено договір пайової участі № 564, з додатковими угодами до нього № 1 від 26.04.2010 та № 2 від 26.10.2015, якими встановлено, що позивач має сплатити пайовий внесок у розмірі 87.825,88 грн. Проте, на думку позивача, відповідні правочини є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок. Спірний договір передбачає повторне виконання зобов`язання щодо сплати коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що спрямований на незаконне заволодіння майном позивача та на порушення конституційних прав позивача.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 року у справі № 910/13035/19 в позові відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 року у справі № 910/13035/19, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест"   про визнання правочину нікчемним задовольнити, визнати нікчемним договір пойової участі №564 від 18.09.2008 р., з додатковими угодами до нього №1 від 26.04.2010 та №2 від 26.10.2015, що були укладенні між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація). 
		Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 року, справу № 910/13035/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020р. у справі № 910/13035/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 року у справі № 910/13035/19 та призначено справу до розгляду на 18.03.2020 р.
		20.02.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 року у справі № 910/13035/19 без змін.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020р. у справі № 910/13035/19 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" призначено на 13.05.2020 року 
		12.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з урахуванням епідоміологічної ситуації в Україні.
		Колегія суддів ухвалила відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
		У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідач є органом самоврядування, з метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів, випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством (стаття 46 Кодексу законів про працю України). Крім того, представник відповідача міг скористатись своїм правом та подати до суду клопотання для проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Крім того, дані структури під час дії карантинних заходів не припиняли свою діяльність, також працівники були забезпечені проїзними квитками для міського транспорту, тому неявка представника відповідача не є неможливою.
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи предмет спору, подані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача.
		Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.
		Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
		08.04.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" (інвестор) та Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (теперішня назва - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено інвестиційний договір № 049-13/і/12 про будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу з зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця (далі - інвестиційний договір).
		Згідно з п. 1.1 інвестиційного договору передбачено, що інвестор (позивач) приймає на себе функції інвестора і замовника будівництва багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу із зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця (далі - об`єкт інвестування) та зобов`язується здійснити будівництво об`єкту інвестування за власні та/або залучені кошти відповідно до умов інвестиційного конкурсу, власних конкурсних пропозицій, умов цього договору та затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.
		Згідно п.п. 1.2, 1.4 інвестиційного договору до складу об`єкту інвестування входять: офісні приміщення, багатозальний кінотеатр, супермаркет з паркінгом, боулінг, більярдний клуб, парк атракціонів, ресторани, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, виставковий комплекс, інші види приміщень та закладів, орієнтовною загальною площею 85800 кв. м.
		Пунктом 2 інвестиційного договору, який має назву "Порядок та умови здійснення інвестицій" встановлено наступне:
		2.1 Загальну суму інвестицій складають:
		2.1.1. Орієнтована вартість будівництва (в т.ч. виготовлення і погодження ПКД) об`єкту інвестування - 92 600 060,00 грн, крім того ПДВ в сумі 18.520.010,00 грн.
		2.1.2. Компенсація витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням інвестиційного конкурсу, у розмірі 1% (один відсоток) від орієнтовної вартості будівництва об`єкту інвестування - 926 000,60 грн.
		2.1.3. Кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (відповідно до Положення "Про проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів, в проектах яких передбачається розташування об`єктів сфери послуг та торговельного обслуговування населення", затвердженого розпорядженням КМДА від 05.11.2012 № 2017 в редакції розпорядження КМДА від 21.07.2003 № 1335), у розмірі 10% (десяти відсотків) від орієнтовної вартості будівництва об`єкту інвестування - 9 260 006,00 грн.
		2.1.4. Після сплати коштів відповідно до п. 2.1.2. та 2.1.3. цього договору, організатор конкурсу, у межах своєї компетенції, убезпечить інвестора від сплати будь-яких додаткових внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
		Позивач сплатив пайовий внесок у розмірі 9 260 006,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
		№ 33 від 09.04.2004 на суму 1 074 000,00 грн,
		№ 42 від 22.04.2004 на суму 3 000 000,00 грн,
		№ 43 від 30.04.2004 на суму 2 000 000,00 грн,
		№ 44 від 30.04.2004 на суму 900 000,00 грн,
		№ 45 від 30.04.2004 на суму 900 000,00 грн,
		№ 46 від 30.04.2004 на суму 886 006,00 грн,
		№ 47 від 30.04.2004 на суму 200 000,00 грн,
		№ 48 від 07.05.2004 на суму 300 000,00 грн.
		Листом № 242 від 18.04.2008 позивач звернувся до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (зареєстровано останнім 22.04.2008 за вх. № 3788), в якому у зв`язку з будівництвом "Торговельно-розважального комплексу з автопаркінгом (І черга будівництва) у складі багатофункціональної планувальної структури на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) та благоустрою прилеглої прибережно-захисної смуги озера у Дарницькому районі м. Києва" просив визначити обсяг пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та укласти договір на її сплату з урахуванням техніко-економічних показників. 
		За результатами розгляду даного звернення Управління 01.09.2008 листом № 049-08/7002 надало позивачеві договір та розрахунки пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
		Позивач листом № 261 від 12.09.2008 звернувся до Управління (зареєстровано останнім 18.09.2008 за вх. № 8877) з проханням зареєструвати договір пайової участі.
		18.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" (забудовник,  позивач) та Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації укладено договір № 564 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - договір пайової участі, спірний договір).
		Відповідно до п. 1.1 договору пайової участі його предметом є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом торговельно-розважального комплексу (площа торговельного комплексу - 93460,00 кв. м, кінотеатрів - 5000,0 кв. м, ресторанів - 3000,0 кв. м, дитячого розважального центру - 3000,0 кв. м, боулінгу - 3000,0 кв. м, катка - 1440,0 кв. м, спортивно-оздоровчого комплексу - 2200,0 кв. м) з підземним паркінгом загальною площею 78000,0 кв. м. на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі міста Києва.
		Згідно з п. 1.2 договору пайової участі розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2, 3, 4 та 5 від 26.08.2008 становить 97 085 890,00 грн і підлягає уточненню після затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку. Дані розрахунки є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно з п. 1.3 договору пайової участі відповідно до "Нормативів.." до сплати належить різниця між розрахунковою сумою пайового внеску та обсягу сплачених інвестором коштів, залучених для реалізації інвестиційних проектів відповідно до розпорядження КМДА від 26.12.2003 № 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції…".
		Відповідно до інвестиційного договору № 49-13/і/12 від 08.04.2004 забудовником перераховані інвестиційні кошти у сумі 9 260 006,00 грн.
		Відповідно до п. 2.1 договору пайової участі забудовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок, з урахуванням п. 1.3 у сумі 87 825 880,00 грн (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому договорі (97 085 890,00 грн - 9 260 006,00 грн).
		Додатковою угодою № 1 від 26.04.2010 здійснено коригування розміру пайового внеску згідно договору № 564 від 18.09.2008, що становить 40 303 390,00 грн.
		Додатковою угодою № 2 від 26.10.2015 встановлено, що станом на 29.09.2015 пайовий внесок складає 59 224 050,00 грн.
		Відповідно до підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
		Згідно з частиною 6 статті 25 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакцій, чинній на момент укладення спірного договору), розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах для упорядкування території комплексної забудови, визначається договорами між замовником та інвестором на підставі проектної документації.
		У пункті 5 статті 22 Закону України "Про столицю України-місто-герой Київ" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.
		Рішенням Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 затверджено Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - Нормативи).
		Відповідно до п. 6 Нормативів базова формула розрахунку розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника):
		Вj = Н х S х З х І інфл., де
		Вj - розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реалізації проекту будівництва в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста;
		Н - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в галузі народногосподарського комплексу;
		S - загальна площа об`єкта, для якого визначається розмір внеску;
		З - зональний коефіцієнт;
		І інфл. - індекс, що враховує інфляцію з 01.01.2003 до початку місяця, в якому здійснюється розрахунок.
		Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) за договором пайової участі здійснений із застосуванням вказаних Нормативів.
		Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочинами, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, вважаються: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
		Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.
		Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. 
		При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.
		З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.          
		Отже, положеннями ст. 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.
		Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.
		Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.
		При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
		Таким чином, правочин, які порушують публічний порядок спрямовані на використання власності всупереч закону за наявності вини.
		Позивачем не подано доказів на підтвердження наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами спірного договору або однією із сторін, а отже не доведено, що договір порушує публічний порядок.
		Слід відзначити, що договір про пайову участь укладено за ініціативою позивача.
		Крім цього, згідно з абзацом 25 пункту першого Нормативів інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 № 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів житлової та соціальної інфраструктури міста", для реалізації інвестиційних проектів, не сплачують пайову участь (внесок), якщо її розрахункова сума, визначена на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, не перевищує внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, сплаченого відповідно до умов конкурсу.
		Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
		В обгрунування апеляційної скарги позивач зазначає стосовно щодо зміни редакції абзацу 25 пункту першого Нормативів для визначення розмірів пайової участі (Внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 (далі - Нормативи).
		Колегія суддів вважає, що таке твердження ТОВ «Мрія-Інвест» є помилковим, оскільки суд першої інстанції у рішенні від 19.12.2019 посилається на редакцію абзацу 25 пункту першого Нормативів, яка діяла на момент звернення ТОВ «Мрія-Інвест» з листом від 18.04.2008 № 242 та здійснення розрахунку - 26.08.2008 та передбачає, що інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 № 2442 «Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів житлової та соціальної інфраструктури міста», для реалізації інвестиційних проектів, не сплачують пайову участь (внесок), якщо її розрахункова сума, визначена на підставі затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, не перевищує внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, сплаченого відповідно до умов конкурсу.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування, що оспорюваний договір пайової участі № 564 від 18.09.2008, з додатковими угодами до нього № 1 від 26.04.2010 та № 2 від 26.10.2015 порушують публічний порядок, таким чином відсутні підстави для визнання їх нікчемними.
		Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.
		Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 р. у справі № 910/13035/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2019 р. у справі № 910/13035/19 - без змін.
		2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест". 
		3. Матеріали справи № 910/13035/19 повернути до Господарського суду м. Києва.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повнй текст постанови складений 19.05.2020р.
		 
		Головуючий суддя                                                            А.І. Мартюк 
		 
		Судді                                                                                Л.П. Зубець
		 
		                                                                                Н.Ф. Калатай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...