Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/642/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2020. Зареєстровано: 20.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2020.
Дата набрання законної сили: 29.07.2020
Номер судового провадження: П/500/769/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 500/642/20
		 
		18 травня 2020 рокум.Тернопіль
		Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
		головуючого судді Баранюка А.З. 
		за участю:
		секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
		позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		представника відповідача - Друзюка Р.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії -
		 
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		 
		До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (далі - позивачі) до Тернопільської міської ради (далі - відповідач, або ТМР), в якій позивачі просять:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 07 лютого 2020 року № 7/46/67 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою вул.Новий Світ (гр. ОСОБА_3 та інші)";
		- зобов`язати Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі з метою реалізації їхніх прав, як учасники бойових, неодноразово зверталися до Тернопільської міської ради із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		07 лютого 2020 року Тернопільська міська рада прийняла рішення № 7/46/67 про відмову у наданні позивачам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному за адресою АДРЕСА_10 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.
		Вважаючи такі дії та рішення протиправними, позивачі звернулися до суду із відповідним позовом.
		Ухвалою судді від 06.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №500/642/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		23.03.2020 відповідач подав до суду відзив на позов (а.с. 78-83), в якому вказав, що в процесі опрацювання поданих позивачами документів з метою підготовки відповідного проекту рішення та винесення його на пленарне засідання сесії міської ради було встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані в межах зони охоронюваного ландшафту (Ж-1) відповідно до плану зонування території м.Тернопіль, що і слугувало прийняттю оскаржуваного рішення № 7/46/67 про відмову у наданні позивачам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному за адресою АДРЕСА_10 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.
		Ухвалами суду від 06.04.2020, 28.04.2020 розгляд справи було відкладено.
		ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не прибули, проте подали до суду клопотання про розгляд даної справи без їх участі. 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
		Заслухавши в судових засіданнях пояснення позивачів, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступні обставини.
		Судом встановлено, що позивачі як учасники бойових дій, неодноразово зверталися до Тернопільської міської ради із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		У зв`язку із неналежним розглядом відповідачем їх заяв позивачі звернулися до суду.
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №500/1528/19 позов задоволено.
		Визнано протиправними дії Тернопільської міської ради, що виразилися у неналежному розгляді на 33 сесії 7 скликання, що відбулась 05 квітня 2019 року, проекту рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_10 (гр. ОСОБА_3 та інші)".
		Зобов`язано Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути клопотання від 25.02.2019 та 26.02.2019 про надання дозволу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0, 10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №857/9203/19 апеляційну скаргу Тернопільської міської ради задоволено частково.
		Змінено рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 500/1528/19, замінивши у третьому абзаці його резолютивної частини слова "та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою" словами "та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України".
		У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 500/1528/19 залишено без змін.
		В подальшому, розглянувши звернення позивачів рішенням від 07.02.2020 №7/46/67 сорок шостої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею до 0, 10 га для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_10.
		Не погодившись із такими діями та рішенням відповідача позивачі звернулися до суду із відповідним позовом.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.
		Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
		Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (ст.40 ЗК України).
		Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
		Згідно ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
		При цьому, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. 
		Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. 
		Отже, як вбачається із вищенаведеного, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, і у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу орган місцевого самоврядування повинен належним чином мотивувати причини цієї відмови.
		Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Проте, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач в порушення вищенаведених норм чинного законодавства, не мотивував причини своєї відмови.
		При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, що спірні земельні ділянки розташовані в межах зони охоронюваного ландшафту (Ж-1) відповідно до плану зонування території м.Тернопіль, оскільки згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України із земельного масиву, де позивачі мають намір отримати земельні ділянки, відповідачем вже надавалися земельні ділянки у власність іншим особам для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. 
		При вирішенні спірних правовідносин суд також приймає до уваги те, що інших доказів, які б свідчили про наявності підстав для відмови у наданні дозволу, визначених безпосередньо ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідачем не надано, а судом не здобуто.
		Тому, суд приходить до висновку, що рішення Тернопільської міської ради від 07 лютого 2020 року № 7/46/67 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_10 (гр. ОСОБА_3 та інші)" є протиправним та підлягає до скасування.
		При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 819/570/18 зробив висновок, що умови, за яких адміністративний орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. 
		Отже, суд приходить до висновку, що з метою належного захисту порушеного права позивачів необхідно зобов`язати Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.
		Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
		Приймаючи до уваги обставини справи, суд для ефективного захисту прав позивачів у даній справі застосовує повноваження, надане суду щодо судового контролю за виконанням судового рішення, яке встановлено статтею 382 КАСУ, а саме: зобов`язати Тернопільську міську раду подати у місячний строк, після набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 07 лютого 2020 року № 7/46/67 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_10 (гр. ОСОБА_3 та інші)".
		3. Зобов`язати Тернопільську міську раду (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305) на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП2863125236) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_10 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.
		4. Встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання Тернопільської міської ради подати у місячний строк, після набрання рішення суду законної сили, звіту про виконання судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 20 травня 2020 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                      Баранюк А.З.
		копія вірна
		Суддя                                                                                          Баранюк А.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...