Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/12609/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2020. Зареєстровано: 20.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2020.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: Пз/9901/22/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		20 травня 2020 року 
		Київ
		справа №520/12609/19
		адміністративне провадження №Пз/9901/22/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача  Тацій Л.В.,
		суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження зразкову адміністративну справу № 520/12609/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми, -
		В С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ:
		25.11.2019 ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке, починаючи з 25 квітня 2019 року, допустило порушення його права отримувати своєчасно та в повному обсязі пенсію як інваліду війни, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов`язків військової служби під час ліквідації Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт в зоні відчуження, в обсязі та порядку, який існував до обмеження, скасування їх нормативними актами, які були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України та в розмірі встановленому рішенням Конституційного суду України № 1-р(П)/2019 від 25.04.2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну йому пенсію в порядку та розмірі визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закону№ 2262) та Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту  Закон № 796) з урахуванням рішень Конституційного Суду з цього приводу, без обмежень, визнаних неконституційними, в розмірі не меншому ніж 17747,20 гривень.
		- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму протиправно не сплаченої йому частини пенсії з 26 квітня 2019 року в розмірі 57300,51 гривень.
		Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов`язаний під час проходження військових зборів, внаслідок чого частково втратив працездатність та став особою з інвалідністю, а відтак, належить до кола військовослужбовців і за рівнем соціального забезпечення має бути прирівняний до військовослужбовців дійсної строкової служби. Після прийняття Конституційним судом України рішення № 1- р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про невідповідність Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та з урахуванням рішення Конституційного суду України № 7- рп/2016 від 20.12.2016 позивач вважає, що як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, він набув право на перерахунок пенсії в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), який має визначатися у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 
		Позивач зазначає також, що пенсія йому, як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в силу положень ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути перерахована та виплачуватись в порядку, передбаченому розділом ІІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вибір порядку та умов нарахування і виплати пенсії є правом позивача.
		ОСОБА_1 вказує також, що обмеження його пенсії максимальним розміром та інші обмеження розміру пенсії, зокрема, приписи Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, не мають застосовуватися.
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В. ухвалою від 28 листопада 2019 року відкрила провадження у справі №520/12609/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми.
		До Верховного Суду 04.12.2019 надійшло подання судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. про розгляд адміністративної справи №520/12609/19 як зразкової.
		У письмовому відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні з огляду на те, що із заявою про переведення на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач до пенсійного органу не звертався, а підстави обчислення розміру пенсії по інвалідності одночасно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.
		Відповідач також зазначив, що за правилами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Отже, за твердженням відповідача, лише після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 за № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019 було врегульовано питання порядку обчислення пенсії не тільки для осіб, які проходили дійсну строкову військову службу, а й для військовослужбовців, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як військозобов`язаних під час проходження військових зборів. Крім того, позивач подав заяву про перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до відповідача тільки 28.10.2019.
		Правомірність обмеження розміру пенсії позивача відповідач обгрунтовує тим, що таке обмеження передбачено ст. 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 10.10.1987 по 11.01.1988 призваний на військові збори Лозівським РВК Харківської області та брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії №167046 та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 05.01.2012 Серія ХАР  05 № 003901 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 14.12.2011 та ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50% з 14.12.2011, у зв`язку з захворюванням, отриманим при виконанні обов`язків військової служби з ліківдації наслідків Чорнобильської АЕС. 
		ОСОБА_1 з 29.10.2003 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, після неодноразової реорганізації - Лозівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання, зокрема, Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України юридичну особу Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинено, про що 18.07.2019 року до реєстру внесено запис № 14761120003001525.
		Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Лозівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
		В 2003 році ОСОБА_1 призначена пенсія із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про ситатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 
		10.01.2012 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію по інвалідності згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії №167923 та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 13.12.2012 Серія ХАР-05 № 004785 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 13.12.2012 та ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 80 % з 13.12.2012, у зв`язку з захворюванням, отриманим при виконанні обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 
		Згідно розпорядження від 14.12.2012 за № 135339 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 через зміну групи інвалідності (ІІ група).
		28 вересня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату йому пенсії в порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням рішень Конституційного Суду України з цього приводу, починаючи з 26.04.2019. 
		В заяві ОСОБА_1 посилався на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019, пункт 47 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII. Та зазначив, що розмір його пенсії має бути перерахований автоматично, однак відповідач не виконав цей обов`язок, тому в кінці травня 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою. Тільки з 01.07.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії, але в меншому розмірі, ніж це передбачено Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту Закон №796-XII) та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту Закон №2262). Заява мотивована також тим, що пенсія позивачу має бути обчислена, виходячи з положень ст. 21 Закону №2262 як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, - в розмірі 80% заробітку, а розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом з 01.01.2019 становить 4173 гривні. Також ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього права на отримання: 
		-додаткових пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у вигляді щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам ІІ групи в розмірі 50 грн.;
		-додаткової пенсії відповідно до статей 49 та 50 Закону №796-XII в розмірі 379,60 грн.;
		Таким чином, позивач у заяві до відповідача зазначив, що розмір його пенсії повинен складати 80 відсотків від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року ((4173*5)*80%)-16692 гривні, що з урахуванням додаткової пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та додаткових пільг, має становити 17747,20 грн.
		В заяві позивач також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зазначив про те, що розмір його пенсії не повинен обмежуватись граничним розміром.
		28 жовтня 2019 року позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву про перерахунок пенсії у відповідності до ст. 59 Закону №796-XII.
		За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.10.2019 пенсійним органом прийнято рішення № 5386 від 29.10.2019 про відмову та складено повідомлення. Відповідач зазначив, що Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Тому особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС набувають право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону 796-XII після внесення відповідних змін до цієї статті та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 26.06.2019 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності з 01.07.2019. Отже, перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Закону 796-XII у відповідності до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за № 1210, проведено з 01.07.2019.
		Згідно протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , пенсійним органом нарахована пенсія в розмірі 10699,67 грн. 
		Позивач, не погодившись із таким рішенням та діями відповідача, оскаржив їх до суду. 
		Фактичною підставою для звернення із цим позовом та мотивами, якими ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги, є: 
		-не здійснення перерахунку його пенсії з 26.04.2019 автоматично, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення;
		- проведення перерахунку пенсії за формулою, а не на підставі прямих норм Закону № 796-ХІІ (ч. 3 ст. 59) та Закону № 2262-XII (ст. 21), тобто у 5-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помноженого відсоток втрати працездатності, без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків.
		ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
		Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
		Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Положенням статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі  Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
		Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
		Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі  Закон № 1058-IV).
		Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку (стаття 6 Закону № 1788-XII).
		Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
		Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
		Позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Закон України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі  Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
		Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 
		1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 
		2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
		3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
		4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
		Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
		Згідно примітки * тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
		Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
		Отже, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII він має право на пенсію по інвалідності.
		Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у ст. 59 Закону №796-ХІІ.
		Так, статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01.10.2017 було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
		Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. 
		Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
		Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону, у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
		Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
		Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
		Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
		Закон №2148-VIII в частині зазначених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
		Отже, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
		Верховний Суд, в ухвалі від 08 травня 2018 року по справі №820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 постанову від 23.11.2011 № 1210 доповнено п. 9-1 наступного змісту:
		« 9-1. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: 
		П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). 
		Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
		де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
		Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
		Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
		У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
		Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 Справа № 3-14/2019(402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
		Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 року.
		З огляду на це чинними з 25 квітня 2019 року є положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
		Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи з 25 квітня 2019 року. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 абзац перший п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, викладено у такій редакції:
		« 9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%
		де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
		Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
		Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
		де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
		Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
		Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
		У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
		Судом установлено, що позивач має статус особи, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії по інвалідності на умовах, встановлених ст. 54 Закону № 796-XII.
		Отже, обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача відповідно вимог ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, підлягає з дати звернення із заявою, виходячи з того, що означеною законодавчою нормою передбачено, що обчислення пенсії по інвалідності, призначеної на умовах Закону № 796-XII, в розмірі, який обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, можливе лише за бажанням пенсіонера. 
		Таким чином, саме активні дії пенсіонера - звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, можуть посвідчувати бажання останнього стосовно такого обчислення його пенсії.
		Колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017, якою внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, та яка застосовується з 01.10.2017, оскільки ця постанова містить лише формулу, за якою обчислюється пенсія з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Однак, право на обчислення пенсії за цією формулою не є абсолютним, оскільки, в силу положень ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, потребує вчинення пенсіонером певних дій для його реалізації.
		При цьому, вказана постанова Кабінету Міністрів України не надає повноважень органам Пенсійного фонду автоматично змінити механізм обчислення фактично отримуваної пенсії на механізм, передбачений ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, без волевиявлення пенсіонера.
		При вивченні матеріалів справи разом із копією пенсійної справи судом встановлено, що із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернувся до відповідача 28.10.2019, відповідно до якої просив перерахувати пенсію за ст. 59 Закону № 796-ХІІ з 25.04.2019.
		За результатами розгляду цієї заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.10.2019 за №5386, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерхунку пенсії з 25.04.2019.
		Водночас, судом встановлено, що позивач вперше звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 заявив вимогу про перерахунок пенсії, тільки 28.09.2019.
		В цій же заяві ОСОБА_1 зазначав, що він на початку травня 2019 року звертався до пенсійного органу з письмовою вимогою про перерахунок пенсії, і на цю вимогу отримав відповідь.
		Проте, матеріали справи не містять ані заяви ОСОБА_1 , поданої ним у травні 2019 року, ані відповіді відповідача на цю заяву.
		Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Згідно з частиною третьою статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до частин третьої та шостої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
		З урахуванням наведеного та з метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин цієї справи, суд ухвалою від 26.02.2020 витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 , яка подана ним у травні 2019 року, а також копію відповіді на цю заяву.
		ОСОБА_1 також було запропоновано подати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду належним чином засвідчену копію заяви, яка подана ним у травні 2019 року.
		Відповідач на виконання ухвали Суду надіслав письмові пояснення, згідно яких пенсійний орган повідомив, що відомості про звернення ОСОБА_4 у травні 2019 року із заявою про перерахунок пенсії відсутні. 
		Позивача та його представника повідомлено про отримання таких пояснень від Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та ще раз Судом запропоновано надати докази звернення із заявою у травні 2019 року або письмові пояснення з цього приводу. 
		Проте, позивач ані доказів, ані письмових пояснень Суду не надав.
		Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 28.09.2019, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено 01.07.2019.
		З приводу тверджень позивача про наявність у відповідача такого обов`язку (автоматичного перерахунку пенсії) у зв`язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ передбачено у разі доцільності автоматичне (за матеріалами пенсійних справ) переведення пенсіонера з пенсії, призначеної згідно із Законом № 796-ХІІ, на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 2148-VІІІ) особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
		У свою чергу, згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
		З аналізу наведених норм вбачається можливість автоматичного переведення осіб, яким пенсія призначена, зокрема, за Законом № 796-ХІІ, на пенсію на загальних умовах  за Законом № 1058, у тому разі, якщо розмір пенсії, умовно розрахованої для цих осіб за Законом № 1058 із застосуванням п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, виявиться більшим, ніж той, який ці особи фактично отримують за Законом № 796-ХІІ.
		Однак, як убачається з матеріалів справи, позивач не порушує питання про переведення його з пенсії, призначеної на умовах Закону № 796-ХІІ, на пенсію, на умовах Закону № 1058.
		Норма п. 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058 жодним чином не стосується зміни механізму обчислення пенсії в межах Закону № 796-ХІІ (із передбаченого ст. 54 цього Закону на 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати, визначений ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ).
		Оскільки позивач 28.09.2019 виявив бажання щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, колегія суддів приходить до висновку, що обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача підлягає з дати його звернення із відповідною заявою.
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Таким чином, позивач з 25.04.2019 мав право на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте для реалізації такого права, як зазначено судом вище, необхідним є звернення із відповідною заявою.
		Враховуючи викладене, у відповідача не було підстав для здійснення такого перерахунку з 25.04.2019, з огляду на те, що відповідна заява позивача подана пізніше.
		Разом із тим, за зверненням позивача встановленого зразка від 28.10.2019 пенсійним органом прийнято рішення № 5386 від 29.10.2019 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з 25.04.2019, проте такий перерахунок проведено з 01.07.2019.
		Тобто, у спірних правовідносинах відповідачем як суб`єктом владних повноважень, якому позивачем спрямовано заяву, що підлягала розгляду із прийняттям рішення, вчинені дії, що полягають у розгляді заяви по суті та прийнятті рішення. 
		Особливістю вчинення дій суб`єктом владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій є те, що такі дії можуть вчинятись виключно на підставі та у межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, тобто виключають право діяти в інший спосіб.
		Протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є така зовнішня форма поведінки (діяння), яка полягає у неприйнятті рішення, невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які в силу Конституції та законів України віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не здійснені.
		Отож, обставини цієї справи виключають можливість кваліфікації форми правової поведінки відповідача як бездіяльності, через що у задоволенні позову в частині вимоги про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області слід відмовити.
		З приводу доводів позивача про протиправність перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи з 5- кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою, передбаченою п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, колегія суддів зазначає таке. 
		Як установлено судовим розглядом, відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік. При обчисленні пенсії позивача з 01.07.2019 ураховано розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019.
		Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку № 1210, з таких складових:
		1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки) = 3.764,40 грн;
		2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019 року (20.865,00 грн = 4.173,00 грн х 5) на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні враховано за 2018 рік, що становить 7.810,89 грн = 2,67127;
		3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи = 80 % або 0,8.
		Крім того, під час обчислення основного розміру пенсії позивача пенсійним органом застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 1,7, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».
		Загалом основний розмір пенсії позивача з 01.07.2019 року склав 9412,17 грн.
		Відповідачем також враховані: 625,60 грн.  підвищення як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, 379,60 грн.  щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі з інвалідністю ІІ групи, 1 категорія з числа учасників ліквілації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС; 50,00 грн.  цільова грошова допомога, як особі з інвалідністю ІІ групи; 193,60 грн.  надбавка Почесному донору. Розмір пенсії позивача становить - 10699,67 грн.
		Колегія суддів зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
		Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі  Порядок № 1210), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена п 91 Порядку № 1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.
		Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
		Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. 
		При цьому, Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
		У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
		Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
		Щодо вимог позову в частині проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
		Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.
		Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
		Матеріали даної справи не містять доказів того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку обмежений максимальним розміром.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, про необґруність позовних вимог, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.
		Вирішуючи питання про право, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		У зв`язку з прийняттям рішення Конституційним Судом України (Другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) колегія суддів вважає, що після прийняття цього рішення у держави виник обов`язок обчислити пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та є інвалідами (за заявою цих осіб), у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
		Положення частини третьої статті 59 Закону Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. 
		Перерахунок пенсії здійснюється за зяавою особи та з урахуванням формули, передбаченої п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
		Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
		Ознаки типових справ. 
		Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року для осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
		Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
		(а) особа отримує пенсію по інвалідності та брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стала особою з інвалідністю;
		(б) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України;
		(в) предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
		Керуючись статтями 9, 241-246, 262, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
		Головуючий суддя Л.В. Тацій
		Судді: А.А. Єзеров 
		С.Г. Стеценко 
		Т.Г. Стрелець
		В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...