Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/4983/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 21.05.2020. Зареєстровано: 21.05.2020. Оприлюднено: 22.05.2020.
Дата набрання законної сили: 21.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/33724/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 травня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 591/4983/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/33724/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  591/4983/16-а
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
		за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Подобайло З. Г., Тацій Л. В., Григоров А. М.) від 01 серпня 2017 року, встановив:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради, в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради № 1211-МР від 29 лютого 2012 року, щодо обмеження продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива в нічний час з 22 години до 08 години кожного дня в підприємствах торгівлі.
		2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що орган місцевого самоврядування може заборонити або обмежити споживання і продаж алкогольних напоїв лише на час проведення масових заходів, а не взагалі як в оскаржуваному рішенні. Жодним законодавчим актом не визначено повноважень органу місцевого самоврядування щодо обмеження місць продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відтак, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		3. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 травня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
		4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		Скасовано постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 травня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою задоволено позов.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року №  1211-МР «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольних) на території міста Суми» у період з 22 години до 8 години кожного дня.
		Зобов`язано Сумську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акта у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено відповідно до вимог ч. 11 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1327/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1327" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 171 КАС України</a>.
		5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, 30 серпня 2017 року Сумська міська рада звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 травня 2017 року залишити в силі.
		6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		7. 17 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Сумської міської ради, в яких позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
		8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
		9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_18/pravo1/T172147.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів; нормативно-правовий акт № 2147-VIII від 03.10.2017" target="_blank">Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року</a>.
		10. Відповідно до пп. 4 п. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3154/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#3154" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">КАС України</a>), в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_18/pravo1/T172147.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів; нормативно-правовий акт № 2147-VIII від 03.10.2017" target="_blank">Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII</a>, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		11. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі № 591/4983/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Шарапа В. М., Данилевич Н. А.).
		12. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 693/0/78-20 від 28 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
		13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 лютого 2012 року Сумською міською радою прийнято рішення про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольних) на території м. Суми у об`єктах торгівлі, крім підприємств ресторанного господарства у період часу з 22 годин до 8 годин кожного дня.
		16. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року № 1211-МР «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) на території міста Суми» було предметом судового розгляду. Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі № 1805/2а-4709/12 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		17. Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач про порушення своїх прав в адміністративному позові не вказує. Крім того, рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року № 1211-МР «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) на території міста Суми» вже оскаржувалось з тих самих підстав і постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі № 1805/2а-4709/12 колегія суддів встановила, що у Сумської міської ради наявні повноваження щодо встановлення порядку роботи підприємств сфери обслуговування та відмовила в задоволенні позову про скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
		19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, дійшов протилежних висновків. Зокрема апеляційний суд, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 24 травня 2016 року (справа № 2а-54/10), зазначив, що в даному випадку відповідач фактично не встановив режим роботи магазину, а заборонив торгівлю в певний період часу, тобто вчинив дії поза межами повноважень визначених як <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_16/pravo1/Z970280.html?pravo=1" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»</a>, так і <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_03_30/pravo1/Z950481.html?pravo=1" title="Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального; нормативно-правовий акт № 481/95-ВР від 19.12.1995" target="_blank">Законом України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»</a>.
		20. Також апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо не зазначення позивачем про порушення його прав за захистом яких він звернувся, оскільки в позові ОСОБА_1 чітко вказує, що оскаржуване рішення порушує його право як споживача, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_605383/ed_2020_01_19/pravo1/T102300.html?pravo=1#605383" title="Про захист прав споживачів; нормативно-правовий акт № 1023-XII від 12.05.1991" target="_blank">ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»</a>, а саме на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час, обмежує обіг окремих видів товару, а тому не відповідає вимогам норм діючого законодавства.
		21. Крім цього, апеляційний суд відзначив, що суд першої інстанції помилково врахував при вирішенні цього спору постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі № 1805/2а-4709/12, оскільки висновки, викладені в даній постанові не мають приюдиційного значення в розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_625/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#625" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 72 КАС України</a>.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
		23. Зокрема, скаржник зазначив, що апеляційним судом не враховано того факту, що позивач ніколи не проживав у місті Суми, відтак спірне рішення ніяк не впливає на його права.
		24. Також, скаржник зазначив, що питання законності спірного рішення вже було предметом судового розгляду та ухвалене відповідне рішення, яке підтверджує законність рішення Сумської міської ради № 1211-МР від 29 лютого 2012 року.
		25. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про задоволення позовних вимог.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26. Відповідно до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_48/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#48" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 3 КАС України</a> провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		27. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">КАС України</a>, внесені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_01_15/pravo1/T200460.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ; нормативно-правовий акт № 460-IX від 15.01.2020" target="_blank">Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»</a>.
		28. За правилом п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		29. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">КАС України</a> в редакції зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_19/pravo1/T190394.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг; нормативно-правовий акт № 394-IX від 19.12.2019" target="_blank">Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX</a>.
		30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2763/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2763" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 341 КАС України</a>, виходить з наступного.
		31. За приписами ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 19 Конституції України</a> органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України.
		32. Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_594/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#594" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 144 Конституції України</a>, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. 
		33. Відповідно до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_329/ed_2020_04_16/pravo1/Z970280.html?pravo=1#329" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»</a> органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> і законами України, та керуються у своїй діяльності <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		34. Відповідно до п. 44 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_145/ed_2020_04_16/pravo1/Z970280.html?pravo=1#145" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»</a> до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
		35. Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_94/ed_2015_06_28/pravo1/T001775.html?pravo=1#94" title="Про ліцензування певних видів господарської діяльності; нормативно-правовий акт № 1775-III від 01.06.2000" target="_blank">ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»</a> вид господарської діяльності - виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами підлягає ліцензуванню відповідно до спеціальних законів. 
		36. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб`єкт господарювання зобов`язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_86/ed_2015_06_28/pravo1/T001775.html?pravo=1#86" title="Про ліцензування певних видів господарської діяльності; нормативно-правовий акт № 1775-III від 01.06.2000" target="_blank">ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»</a>).
		37. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_612072/ed_2020_03_30/pravo1/Z950481.html?pravo=1#612072" title="Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального; нормативно-правовий акт № 481/95-ВР від 19.12.1995" target="_blank">Статтею 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів»</a> передбачено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, зокрема, створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		38. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_777829/ed_2020_03_30/pravo1/Z950481.html?pravo=1#777829" title="Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального; нормативно-правовий акт № 481/95-ВР від 19.12.1995" target="_blank">ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів»</a> встановлено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
		39. При цьому, згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_24/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#24" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 2 КАС України</a> (в редакції чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		40. Відповідно до п. 8 ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_48/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#48" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 3 КАС України</a>, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
		41. За змістом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_101/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#101" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 6 КАС України</a> кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		42. Суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
		43. Отже, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.
		44. Право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.
		45. Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факт їх порушень.
		46. Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1249/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1249" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 162 КАС України</a> у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов`язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
		Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		47. Системний аналіз наведених норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">Кодексу адміністративного судочинства України</a> свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно щодо інтересу, порушеного протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень за наявності між ними та порушенням причинно-наслідкового зв`язку умови порушення її прав.
		48. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
		49. В розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">Кодексу адміністративного судочинства України</a> захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
		50. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
		51. З оскаржуваного рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року № 1211-МР «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) на території міста Суми», вказане рішення не має відношення до позивача та жодним чином не порушує його прав та законних інтересів, оскільки цим рішенням обмежено реалізацію алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) на території м. Суми у об`єктах торгівлі, крім підприємств ресторанного господарства, у період з 22 години до 8 години кожного дня.
		52. Так, Сумська міська рада прийнятим рішенням не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача. У цьому випадку міська рада здійснює владні управлінські функції щодо суб`єктів підприємницької діяльності. Саме суб`єктам підприємницької діяльності відповідач своїм рішенням обмежив реалізацію алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива в нічний час.
		53. Позивач дійсно є споживачем, однак, рішення відповідача розповсюджується лише на суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом. Позивач не є суб`єктам підприємницької діяльності та не займається роздрібною торгівлею алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом, тому на нього не розповсюджується спірне рішення відповідача.
		54. Крім цього, місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , на яке не розповсюджується рішення Сумської міської ради, яким забороняється реалізація алкогольних напоїв з 22:00 до 08:00 годин.
		55. Одноразове відвідування позивачем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 -806», що входить до мережі роздрібних магазинів ТОВ «АТБ-маркет» у нічний час, де йому було відмовлено у продажу алкогольних напоїв, Верховний Суд не розцінює як порушення прав та інтересів позивача, оскільки він міг вільно скористатись правом на придбання алкоголю в нічний час у закладах ресторанного господарства, що відповідає праву споживача на вільний вибір товарів та послуг.
		56. Відтак, колегія суддів доходить висновку, що правові висновки суду апеляційної інстанції щодо неправомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, є передчасними.
		57. Окремо колегія суддів зазначає, що рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року №  1211-МР «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) на території міста Суми» було предметом судового розгляду у справі № 1805/2а-4709/12. Судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування спірного рішення Сумської міської ради набрало законної сили.
		58. Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
		59. Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
		60. Отже, рішення Сумської міської ради від 29 лютого 2012 року, яким вжито заходи адміністративного, правового та економічного характеру щодо зменшення споживання алкогольних напоїв, є нормативно-правовим актом.
		61. Положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1327/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1327" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 171 КАС України</a> (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) зорієнтовані на те, щоб до справи про оскарження нормативно-правового акту могли долучитися усі заінтересовані особи, а справа про оскарження нормативного акту розглядалася один раз. Такий підхід має на меті забезпечення правової визначеності.
		62. Відтак, суд першої інстанції правильно взяв до уваги судове рішення у справі № 1805/2а-4709/12, що набрало законної сили, оскільки як у зазначеній справі за позовом Приватного оздоровчо-комерційного підприємства «Зевс», так і у цій справі за позовом ОСОБА_1 , предметом оскарження є одне і те саме рішення.
		63. Отже, висновки апеляційного суду, що судове рішення у справі № 1805/2а-4709/12 не може бути покладено в основу вирішення судом цієї справи, не ґрунтуються на вимогах законодавства.
		64. Що стосується посилань позивача та апеляційного суду на постанову Верховного Суду України від 24 травня 2016 року у справі № 2а-54/10, то обставини тієї справи суттєво відрізняються, оскільки у справі, що розглядається, існування судового рішення, що набрало законної сили та яким не встановлено протиправності оскаржуваного рішення відповідача, безпосередньо впливає на природу спірних правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі. 
		65. Отже, враховуючи зазначені вище обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		66. При касаційному розгляді враховано судову практику Верховного Суду, що викладена в постановах від 21 серпня 2019 року (справа № 712/9264/16-а) та від 22 січня 2020 року (справи №  539/2434/16-а).
		67. Відтак, Харківський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.
		68. Приписами ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2763/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2763" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 341 КАС України</a> визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		69. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2828/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2828" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 352 КАС України</a> суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		70. Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року підлягає скасуванню, а постанова Зарічного районного суду м. Суми від 13 травня 2017 року залишенню в силі.
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_48/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#48" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">3</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2763/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2763" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">341</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2785/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2785" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">345</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2811/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2811" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">349</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2828/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2828" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">352</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2853/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2853" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">355</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2860/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2860" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">356</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2892/ed_2020_04_28/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2892" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">359 Кодексу адміністративного судочинства України</a>, Суд
		ПОСТАНОВИВ: 
		Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року скасувати, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13 травня 2017 року у справі № 591/4983/16-а залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                           М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                              І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                              О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...