Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/12467/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2020. Зареєстровано: 22.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2020.
Дата набрання законної сили: 24.02.2020
Номер судового провадження: 2/759/357/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/12467/18
		 
		пр. № 2/759/357/20
		 
		24 січня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді -                 П`ятничук І.В.,
		за участю секретаря -                 Дроги Т.О.,
		представника позивача - Стасів В.І.,
		представника відповідача - Кудрявського С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС», ОСОБА_2  про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.08.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та з урахуванням збільшених позовних вимог просив постановити рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС», суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 39128 грн. 77 коп., пеню в розмірі 20801 грн. 09 коп., 3% річних в розмірі 1778 грн. 45 коп., а загалом 65491 грн. 99 коп., та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром матеріального збитку в розмірі 978 грн. 10 коп., стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених вимог понесені витрати.
		В обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що 28.11.2017 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля «Фіат Добло» д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 Транспортний засіб «Тойота» д/н НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 25.01.2008 р. На момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5978672 в ПрАТ «СГ «ТАС». Після вказаної ДТП позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з приводу виплати страхового відшкодування та надав всі необхідні для виплати документи, однак 16 березня 2018 р. відповідач 1 з порушенням термінів встановлених Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив виплату на користь позивача в розмірі 12999 грн. 13 коп. Однак, з вказаною сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування позивач погодитись не може з наступних підстав, відповідно до ст. 22 та 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СГ «ТАС» не було замовлено оцінку завданих збитків, виконану відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом МЮУ та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009 р. В подальшому було з`ясовано, що оцінка завданих збитків проведена відповідно до Звіту № 03-D/40/3 виконаний ТОВ «Всеукраїнська експертна компанія «СОВА» згідно якого, матеріальний збито завданий позивачу складає 10759 грн. 03 коп., зазначає, що в подальшому листом №40073/04/18 від 10.04.2018 р. ТОВ «ВЕК «СОВА» просить вважати звіт № 03-D/40/3 відкликаним в зв`язку з отриманням від замовника оцінки неповних даних. В подальшому відповідно до аварійного сертифікату №0001-АС вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Тойота» д/н НОМЕР_1 складає 421273 грн. 77 коп. а вартість відновлювального ремонту складає 86663 грн. 20 коп. Враховуючи, що сума виплаченого страхового відшкодування на користь позивача складає 12999 грн. 13 коп. то просив стягнути з відповідача 1 на користь позивача 28274 грн. 64 коп. Фактична вартість відновлювального ремонту склала 53106 грн. що підтверджується рахунком №30/11-Т від 30.11.2017 р. та актом виконаних робіт №30/11-Т від 27.12.2017 . та квитанціями до прибуткових ордерів № 6-11 . Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищує розмір страхового відшкодування на 11832 грн. 23 коп., зазначену суму просив стягнути з відповідача 2.
		19.09.2019 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, вказуючи на те, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №17845/19-54 від 15.08.2019 р. встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 внаслідок транспортної пригоди, яка відбулась 28.11.2017 р. станом на дату пригоди та з урахуванням податку на додану вартість становить 52127 грн. 90 коп.
		Враховуючи, що сума виплаченого страхового відшкодування на користь позивача складає 12999 грн. 13 коп. то з відповідача 1 просив стягнути 39128 грн. 77 коп. та штрафні санкції пов`язані з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування, а саме пеню за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що складає 20801 грн. 09 коп., інфляційні витрати за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що становить 3783 грн. 68 коп., 3% річних на загальну суму відшкодування за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. в сумі 1778 грн. 45 коп. 
		З відповідача ОСОБА_2 просив стягнути 978 грн. 10 коп. як різницю між фактичною вартістю відновлювального ремонту та розміром страхового відшкодування.
		Також, просив стягнути понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат за проведення судової експертизи.
		Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.08.2018 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.10.2018 р. постановлено, вийти з спрощеного провадження, розгляд справи призначено за загальними правилами позовного провадження.
		18.01.2019р. закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
		Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 30.05.2019 р. по справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.
		Відповідно до ухвали від 30 серпня 2019 р. поновлено провадження по справі.
		19.09.2019 р. позивач звернувся до суду з заявою ро збільшення позовних вимог та просив суд постановити рішення, яким з відповідача 1 просив стягнути 39128 грн. 77 коп. та штрафні санкції пов`язані з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування, а саме пеню за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що складає 20801 грн. 09 коп., інфляційні витрати за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що становить 3783 грн. 68 коп., 3% річних на загальну суму відшкодування за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. в сумі 1778 грн. 45 коп. 
		З відповідача 2 ОСОБА_2 просив стягнути 978 грн. 10 коп. як різницю між фактичною вартістю відновлювального ремонту та розміром страхового відшкодування.
		Також просив стягнути понесені судові витрати.
		В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, направив до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому є можливим розгляд справи в відсутності позивача.
		Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, вказуючи на їх необгрунтованість та безпідставність.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, тому є можливим розгляд справи в його відсутності.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		28.11.2017 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля «Фіат Добло» д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 
		Транспортний засіб «Тойота» д/н НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 25.01.2008 р. 
		На момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5978672 в ПрАТ «СГ «ТАС». 
		Після вказаної ДТП позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з приводу виплати страхового відшкодування та надав всі необхідні для виплати документи, однак 16 березня 2018 р. відповідач 1 з порушенням термінів встановлених Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив виплату на користь позивача в розмірі 12999 грн. 13 коп. 
		Однак, з вказаною сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування позивач погодитись не може з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 22 та 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СГ «ТАС» не було замовлено оцінку завданих збитків, виконану відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом МЮУ та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009 р. 
		В подальшому було з`ясовано, що оцінка завданих збитків проведена відповідно до Звіту № 03-D/40/3 виконаний ТОВ «Всеукраїнська експертна компанія «СОВА» згідно якого, матеріальний збито завданий позивачу складає 10759 грн. 03 коп., зазначає, що в подальшому листом №40073/04/18 від 10.04.2018 р. ТОВ «ВЕК «СОВА» просить вважати звіт № 03-D/40/3 відкликаним в зв`язку з отриманням від замовника оцінки неповних даних. 
		В подальшому відповідно до аварійного сертифікату №0001-АС вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Тойота» д/н НОМЕР_1 складає 421273 грн. 77 коп. а вартість відновлювального ремонту складає 86663 грн. 20 коп. 
		Враховуючи, що сума виплаченого страхового відшкодування на користь позивача складає 12999 грн. 13 коп. то просив стягнути з відповідача 1 на користь позивача 28274 грн. 64 коп. Фактична вартість відновлювального ремонту склала 53106 грн. що підтверджується рахунком №30/11-Т від 30.11.2017 р. та актом виконаних робіт №30/11-Т від 27.12.2017. та квитанціями до прибуткових ордерів № 6-11 . Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищує розмір страхового відшкодування на 11832 грн. 23 коп., зазначену суму просив стягнути з відповідача 2.
		19.09.2019 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, вказуючи на те, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №17845/19-54 від 15.08.2019 р. встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 внаслідок транспортної пригоди, яка відбулась 28.11.2017 р. станом на дату пригоди та з урахуванням податку на додану вартість становить 52127 грн. 90 коп.
		Враховуючи, що сума виплаченого страхового відшкодування на користь позивача складає 12999 грн. 13 коп. то з відповідача 1 просив стягнути 39128 грн. 77 коп. та штрафні санкції пов`язані з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування, а саме пеню за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що складає 20801 грн. 09 коп., інфляційні витрати за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. що становить 3783 грн. 68 коп., 3% річних на загальну суму відшкодування за період з 17.03.2018 р. по 20.09.2019 р. в сумі 1778 грн. 45 коп. 
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної  особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду,  оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ( п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
		Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
		Відповідно до пункту 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страхових у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
		Статтями 28, 29 Закону України  «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, доріжних споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Згідно з роз`ясненнями, що викладені в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність  пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
		У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням зміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
		Аналогічна  правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від  27 червня 2018 року  у справі № 466/9318/14-ц, від 3 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц.
		Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
		Відповідно до пункту 7.39 зазначеної Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
		Відповідно до пункту 8.2 Методики, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість,
		б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ, в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.
		Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу.
		Суд вважає, що у ПрАТ «СГ ТАС» як страховика цивільної відповідальності, виник обов`язок здійснити відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахування зносу деталей, що підлягають заміні, відповідно статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якій визначено, що шкода, яка пов`язана з пошкодженням транспортного засобу і відшкодовується страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, становить вартість витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №17845/19-54 від 15.08.2019 р. встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 внаслідок транспортної пригоди, яка відбулась 28.11.2017 р. станом на дату пригоди та з урахуванням податку на додану вартість становить 52127 грн. 90 коп.
		Таким чином, суд вважає обгрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення на користь позивача з ПрАТ « СГ ТАС» суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 39128 грн. 77 коп.
		З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та розміром матеріального збитку в розмірі 978 грн. 99 коп. 
		Також позивач просить суд стягнути з відповідача ПрАТ " СГ ТАС " пеню, 3 % річних та інфляційні витрати.
		Щодо вказаних позовних вимог позивача слід зазначити наступне.
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
		Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		Однак, в даному випадку не є можливим задоволення заявлених позовних вимог в даній частині з огляду на те, що ПрАТ «СГ ТАС» було сплачено суму страхового відшкодування, яке на думку відповідача є достатнім для відновлення пошкодженого майна, та оскільки відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №17845/19-54 від 15.08.2019 р. встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 внаслідок транспортної пригоди, яка відбулась 28.11.2017 р. станом на дату пригоди та з урахуванням податку на додану вартість становить 52127 грн. 90 коп. тому на час проведення виплати страхового відшкодування винних або протиправних дій відповідача не вбачається.
		З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача також підлягає судовий збір та понесені судові витрати.
		Керуючись статтями 23,1166, 1167, 1187 та 1194 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС», ОСОБА_2  про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі : 39 128 ( тридцять дев`ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 77 коп.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром матеріального збитку в розмірі 978 (дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 99 коп.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 3 912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 80 коп.
		В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Сторони:
		 
		Позивач (стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
		 
		Відповідач (боржник) Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС», (код ЄДРПОУ: 30115243, юридична адреса: 03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 65).
		 
		Відповідач (боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).
		 
		Суддя                                                                      І.В.П`ятничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...