Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/58/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2020. Зареєстровано: 24.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2020.
Дата набрання законної сили: 14.07.2020
Результат оскарження 09.12.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 2/489/1191/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 489/58/20  провадження №2/489/1191/20
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 травня 2020 року                                 м. Миколаїв
		 
		Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» (далі  ТОВ «Ринок Колос») про скасування наказів про оголошення догани та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
		встановив:
		У січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати накази про оголошення йому догани за порушення трудової дисципліни та звільнення з роботи, поновити його на роботу рубача м`яса на ринку та стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та судові витрати. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19.10.2015 його було прийнято на роботу рубача м`яса на ринку, а наказом №93к/тр від 18.12.2019 звільнено згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. До цього, наказом №137 к/тм від 13.12.2019 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Вказані накази вважає незаконним та такими, що підлягають скасуванню, а він поновленню на роботі.
		Зазначив, що відповідно до вимог законодавства, для правомірного звільнення роботи за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно, щоб після накладення на нього стягнення у вигляді догани він вчинив новий проступок на роботі. Проте, його звільнили за проступок датований 12.12.2019, за який йому вже було оголошено догану наказом №137 к/тм від 13.12.2019. Посилання на будь-які докази нового проступку в період з 13.12.2019 по 18.12.2019 в наказі відсутні. Крім того, в наказі про звільнення не вказані покладені на нього обов`язки за трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, порушення яких стало причиною для звільнення.
		Також вказав, що вирішуючи питання про оголошення догани, відповідач не зажадав від нього надання пояснень щодо знаходження його на робочому місці 12.12.2019; не встановив обставини знаходження його на робочому місці шляхом опитування очевидців; не врахував ступінь тяжкості проступку та заподіяну ним шкоду, його попередню роботу; не повідомив під розписку про оголошення стягнення та не надав йому копію наказу. Крім того, притягнення до його дисциплінарної відповідальності, як члена виборного профспілкового органу, відбулось без попередньої згоди такого органу. За такого, наказ №137 к/тм від 13.12.2019 є незаконним та підлягає скасування, а він поновленню на роботі із стягненням з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Представник відповідача ТОВ «Ринок Колос» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на наступні обставини. Вказав, що звільненню позивача передували чисельні порушення трудової дисципліни, що допускались ним в процесі трудової діяльності. За фактами порушень трудової дисципліни, що мали місце 04 - 06 грудня 2019 року, матеріалами письмових та усних пояснень, актів про відсутність на робочому місці та інших порушень трудової дисципліни до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, згідно наказу №137 к/тм від 13.12.2019. Інші стягнення до позивача не застосовувались, хоча він продовжив порушувати трудову дисципліну. Так, 12.12.2019 працівниками та підприємцями ринку було зафіксовано черговий факт порушення трудових обов`язків з боку позивача, а саме відсутність останнього на робочому місці 12.12.2019 в період часу з 10:50 до 12:10 години, про що складено акт та отримано відповідні пояснення. 13.12.2019 позивача було увільнено від виконання обов`язків бригадира рубачів м`яса за його заявою. 
		Про недобросовісне відношення позивача до роботи свідчать і матеріали його особової справи. Зокрема в трудовій книжці позивача міститься запис №11 «Звільнено з посади продавця 3-ї категорії за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (прогул)». Порушення дисципліни з боку позивача мали місце неодноразово і раніше. Через що до нього застосовувались заходи громадського впливу, проте він не змінив свого ставлення до роботи. Тому погодження на звільнення позивача була надано саме за систематичність порушень трудової дисципліни, ігнорування ним обґрунтованих зауважень щодо його роботи на підприємстві, заходів громадського та дисциплінарного впливу.
		У відповіді на відзив представник позивача вказав, що для правомірного звільнення позивача з роботи необхідно щоб останній після накладення на нього дисциплінарного стягнення вчинив новий проступок на роботі. Проте, як вбачається з наказу про звільнення та наданих до відзиву документів, позивач був звільнений за проступок датований 12.12.2019, за який йому вже було оголошено догану наказом від 13.12.2019. Будь-які докази вчинення позивачем нового дисциплінарного проступку в період з 13.12.2019 по 18.12.2019 в наказі відсутні, а тому звільнення позивача є незаконним. Всі інші доводи про порушення позивачем трудової дисципліни до 12.12.2019, наведені відповідачем у відзиві, не підтверджені жодними доказами. Крім того, наказ №137 к/тм від 13.12.2019 про оголошення позивачу догани не можна вважати законним, так як відповідачем не встановлено перебування позивача на робочому місці шляхом опитування очевидців із числа незацікавлених осіб; не враховано ступінь тяжкості проступку; заподіяну ним шкоду та попередню його роботу; притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відбулось без попередньої згоди профспілкового органу.
		 
		Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.01.2020 позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, які позивач усунув 30.01.2020. 
		Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою від 18.03.2020 копію ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви повторно направлено відповідачу, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з урахуванням строку, необхідного для надання відповідачем відзиву.
		Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
		У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
		Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «Ринок Колос» №116 к/тр від 19.10.2015 позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу рубачем м`яса на 0,5 тарифної ставки, з випробувальним терміном 5 місяців. 
		Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені Посадовою (робочою) інструкцією рубача м`яса на ринку та бригадира рубачів м`яса на ринку, затвердженої 01.01.2019 директором ТОВ «ринок Колос» та погодженою головою профспілкового комітету, з якою позивач ознайомлений під підпис 02.01.2019.
		Наказом ТОВ «Ринок Колос» від 13.12.2019 № 137 к/тм ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв`язку із порушенням трудової дисципліни із позбавленням виплати премії протягом року. 
		В якості підстави в наказі заначено: доповідна інженера з охорони праці ОСОБА_2 ; доповідна комірника м`ясного прокату ОСОБА_3 ; акти; пояснювальна записка позивача. 
		Наказом № 84 к/тр від 04.12.2019 «Про встановлення повного робочого часу» відповідач підтвердив, що з 04.12.2019 встановлено режим повного робочого дня рубачам м`яса на ринку, в т.ч. ОСОБА_1 : вівторок  субота режим з 07:00 до 14:45 годин, перерва для відпочинку та харчування з 10:15 до 11:00 години; неділя режим роботи з 07:00 до 12:45 годин; понеділок вихідний день. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.
		Пункту 4.2 Посадової(робочої)інструкції інструкцією рубачам`яса наринку табригадира рубачівм`яса наринку встановлено,що рубач м`яса та бригадира рубачів м`яса несе відповідальність, зокрема, за нетримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
		Наказом відповідача № 93 від 18.12.2019 к/тр ОСОБА_1 звільнено з роботи з 18.12.2019 у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Підставою звільнення в наказі вказано: акт про відсутність на робочому місці від 12.12.2019; копія наказу № 137 к/тм від 13.12.2019 про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни; акт про відмову ознайомлення з наказом; акт про відмову від надання пояснень про відсутність на робочому місці 12.12.2019; копія протоколу профспілкового комітету на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .
		Актом від 18.12.2019 відповідач підтвердив, що ОСОБА_1 18.12.2019 ознайомився із наказом про його звільнення, але від підпису відмовився, що підтверджено трьома працівниками.
		Копію наказу по звільнення, трудової книжки та розрахунок ОСОБА_1 отримав 18.12.2019, про що свідчить надана відповідачем розписка позивача.
		Із доданого до позовної заяви повідомлення голови профспілкового комітету ТОВ «Ринок Колос» від 17.12.2019 вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність 17.12.2019 на 15:00 годину прибути на засідання профспілкового комітету для участі в розгляді питання надання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності за фактом відсутності на робочому місці без поважних причин 12.12.2019 в період часу з 10:50 години до 12:10 годин та надання відповідних пояснень. 
		17.12.2019 на ім`я директора ТОВ «Ринок Колос» ОСОБА_1 надав письмові пояснення, що у вказаний вище час знаходився на робочому місці та вказав, що це можуть підтвердити його клієнти.
		Протоколом № 2 зборів профспілкового комітету від 17.12.2019 погоджено звільнення рубача м`яса на ринку ОСОБА_1 у зв`язку із систематичним грубим порушенням трудової дисципліни (перебування на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, самовільне залишення робочого місця, прогули, виявлення неповаги до членів трудового колективу, неправомірне використання наданих службових обов`язків в особистих цілях), на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Актом від 18.12.2019 відповідач підтвердив відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з протоколом зборів профспілкового комітету.
		При вирішенні спору суд виходить з наступного парового регулювання.
		Згідно пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті40і пунктами 2 і 3 статті41цьогоКодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина першастатті 43 КЗпП України).
		За передбаченими пунктом 3статті 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
		Згідно зістаттею 149 КЗпП Україниза кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниналежать: догана та звільнення.
		Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП Україниє видом дисциплінарного стягнення.
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За положеннями статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жоднідоказинемають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Із змісту наказу про звільнення позивача встановлено, що підставою звільнення ОСОБА_1 є акт про відсутність його на робочому місці від 12.12.2019; копія наказу № 137 к/тм від 13.12.2019 про оголошення догани за порушення трудової дисципліни; акт про відмову ознайомлення з наказом; акт про відмову від надання пояснень про відсутність на робочому місці 12.12.2019; копія протоколу профспілкового комітету на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .
		Із складного посадовими особами відповідача акту № 5 від 12.12.2019 вбачається, що 12.12.2019 рубач м`яса на ринку ОСОБА_1 об 10:50 годині покинув приміщення основного павільону ринку та був відсутній на робочому місці до 12:10 години. Про своє місце перебування та необхідність покинути робоче місце нікого не повідомляв. 
		Актом від 13.12.2019 зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень щодо відсутність на робочому місці 12.12.2019.
		Таким чином, підставою для звільнення позивача з роботи стало порушення трудової дисципліни, яке полягає у відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 12.12.2019 в період часу з 10:50 по 12:10 години, за що на останнього вже було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани наказом № 137 к/тм від 13.12.2019. 
		Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність наказу про звільнення позивача так як відсутня системність невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що обов`язковою умовою відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України, внаслідок чого вказаний наказ підлягає скасуванню. 
		При цьому, суд не приймає доводи відповідача про інші факти порушення трудової дисципліни, які мали місце зі сторони позивача, а також висновок профспілкового органу про системність порушень зі сторони позивача трудової дисципліни, оскільки за такі порушення доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем не надано.
		Надаючи оцінку правомірності винесення наказу № 137 к/тм від 13.12.2019 суд також звертає увагу на те, що цей наказ не містить посилання на конкретне порушення трудової дисципліни позивачем, а саме порушення можливо встановити лише із вказаних в ньому якості підстави документів (доповідних, актів, пояснювальної записки ОСОБА_1 ) та наказу про звільнення ОСОБА_1 , що вказує на невідповідність наказу трудовому законодавству.
		Крім того, з дослідженого акту від 12.12.2019 встановлено, що він містять загальні відомості щодо відсутності позивача на робочому місці в основному павільйоні ринку та не містить відомостей чи взагалі він покидав територію підприємства. 
		Водночас, згідно трудового законодавства, відсутністю на роботі є знаходження працівника поза територією органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи чи організації, де він відповідно до трудових обов`язків повинен виконувати доручену йому роботу.
		При накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідачем на вказані обставини звернуто уваги не було та прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності без з`ясування усіх обставин, в т.ч. поважності відсутності його на робочому місці, що оспорюється ОСОБА_4 .
		Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. 
		За такого, суд приходить висновку про недоведеність відповідачем вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому оголошення догани ОСОБА_1 є неправомірним, а наказ від 13.12.2019 № 137 к/тм незаконним, через що він підлягає скасуванню.
		Так як суд дійшов висновку про скасування наказу про звільнення позивача з роботи, відповідно ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі із стягненням з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно достатті 235 КЗпП України.
		Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. 
		Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадиться судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі  Порядок).
		Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
		Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015 у справі № 6-195цс14.
		Оскільки позивач підлягає поновленню на роботі то має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 19.12.2019 по дату винесення даного рішення (22.05.2020). 
		Згідно довідкиТОВ «Ринок Колос» від 16.03.2020 № 12,в якій зазначено щомісячну заробітну плату позивача та кількість відпрацьованих нимробочих днів за графіком шестиденного робочого тижня, середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останні два місяця роботи, що передували звільненню (жовтень, листопад 2019 року) становить 110,58 грн.
		Враховуючи зміст вказаної довідки та беручи за основу для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вирахуваний відповідачем середньоденний заробіток із заробітної плати жовтень, листопад 2019 року, як повно відпрацьовані позивачем місяці, період вимушеного прогулу становить 135 робочих днів.
		За таких обставин, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2019 по 22.05.2020 становить 14928,30 грн. (110,58 * 135), сума якого визначена без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, що є обов`язком роботодавця, як податковим агентом.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1536,80 грн., витрати на оплату якого понесено при зверненні до суду з вимогами про скасування наказу про оголошення догани та середнього заробітку, а на користь держави 768,40 грн. за вимогу про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, так як в цій частині позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». 
		 
		Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд    
		вирішив:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» № 137 к/тм від 13.12.2019 про оголошення догани  ОСОБА_1 та наказ № 93 к/тр від 18.12.2019 про звільнення з роботи ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді рубача м`яса на ринку Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос».
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14928,30 грн. без утримання податків та загальнообов`язкових платежів, а також судовий збір в розмірі 1536,80 грн.
		Стягнути Товариства зобмеженою відповідальністю«Ринок Колос»на користьдержави  судовий збір в розмірі 768,40 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно пункту 3розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
		Відомості про учасників справи:
		позивач:  ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Колос», ЄДРПОУ 39033536, місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Миру, 2.
		 
		Повний текст судового рішення складено 22.05.2020.
		 
		 
		 
		Суддя І.В.Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...