Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/2811/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: 51-6135км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 травня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 128/2811/17
		Провадження № 51-6135 кмо 18
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
		прокурора ОСОБА_8 , 
		захисника ОСОБА_9  ОСОБА_10 , 
		розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 на ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року та Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2018 року щодо ОСОБА_9 . 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2014 року до  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 
		м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з вчиненням останнім у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2ст. 152 Кримінального кодексу України (далі  КК), застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
		Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року задоволено заяву заступника головного лікаря Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2 (далі  ВОПЛ № 2) ОСОБА_12 , продовжено ОСОБА_9 застосований примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, змішаним, але не більш ніж на 
		6 місяців.
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника  адвоката ОСОБА_11  без задоволення.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_9 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_9 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає оскаржені судові рішення незаконними, необґрунтованими та невмотивованими. Зазначає, що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження суспільна небезпечність ОСОБА_9 , судом першої інстанції в ухвалі не вказано юридичний та медичний критерії застосування примусових заходів медичного характеру, а також безпідставно відмовлено стороні захисту в проведенні судової психолого-психіатричної експертизи, чим допущено необ`єктивність та упередженість. Указує на порушення апеляційним судом положень ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), оскільки в ухвалі не наведено мотивів залишення рішення суду першої інстанції без змін. 
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою 
		Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2020 року матеріали провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону уподібних правовідносинах, викладених у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 липня 
		2018 року (справа № 204/6668/17) та постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 квітня 2019 року (справа
		№ 592/13856/18). 
		У зазначених постановах колегії суддів дійшли висновку про те, що судові рішення про продовження застосування примусових заходів медичного характеру підлягають оскарженню в касаційному порядку. 
		Проте колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що оскарження в касаційному порядку судових рішень про продовження застосування примусових заходів медичного характеру кримінальним процесуальним законом не передбачено, такі рішення постановлено на стадії виконання ухвали суду про застосування заходів медичного характеру і вони приймаються не рідше одного разу на шість місяців, а тому не можуть бути оскаржені в касаційному порядку. 
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання касаційної скарги захисника ОСОБА_11 та просив її задовольнити. 
		Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні вважав, що оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, а тому касаційне провадження підлягає закриттю.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 підлягає закриттю з наступних підстав.
		 
		В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).
		Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках  на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України).
		Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках  на касаційне оскарження судового рішення.
		Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету  ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою. 
		Зазначений підхід до порядку оскарження судових рішень відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України», рішення від 05 квітня 2018 року в справі «Зубац проти Хорватії»,рішення від 12 липня 2001 року в справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини», рішення від 10 травня 2001 року в справі «T.P. and K.M. проти СполученогоКоролівства») та узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 
		2019 року (справа № 738/1482/16-к).
		Згідно з ч. 1 ст. 516 КПК ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
		У зазначеному переліку відсутні ухвали суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду, тобто кримінальним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження таких судових рішень у касаційному порядку.
		Крім того, основна ознака, за якою встановлюється підстава для касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвал суду апеляційної інстанції, визначена ч. 2 ст. 424 КПК, зокрема, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 ст. 95 КК передбачено право осіб, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 
		6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період. 
		Із матеріалів провадження вбачається, що рішення суду про продовження 
		 ОСОБА_9 застосування примусових заходів медичного характеру прийнято в порядку глави 39 КК і переглянуто в апеляційному порядку. ОСОБА_9 через адвоката ОСОБА_11 реалізовано право на перевірку законності прийнятого рішення судом вищої інстанції відповідно до вимог ст. 516 КПК та передбачене законом право на доступ до суду. Зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню щодо застосування примусових заходів медичного характеру. 
		Таким чином, касаційне провадження відкрите за касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 на ухвали місцевого та апеляційного судів, які не можуть бути предметом касаційного оскарження, а тому касаційне провадження підлягає закриттю. 
		За таких обставин оспорювані захисником ОСОБА_11 судові рішення про продовження застосування примусових заходів медичного характеру не можуть бути предметом перевірки в порядку касаційного провадження. 
		Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати. 
		Висновок: виходячи з вимог п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, частин 1, 2 ст. 424 КПК, ухвали суду першої інстанції про продовження застосування примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 на ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року та Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2018 року щодо ОСОБА_9  закрити.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		ОСОБА_4  ОСОБА_5  ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...