Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/21837/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2020.
Дата набрання законної сили: 18.05.2020
Номер судового провадження: 61-5269ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А 
		18 травня 2020 року
		м. Київ
		справа № 761/21837/19
		провадження № 61-5269 ск 20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., 
		вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, 
		В С Т А Н О В И В :
		У травні 2019 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до           ПрАТ «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн..
		Позов мотивовано тим, що вже більше десяти років вона є користувачем телекомунікаційних послуг, за яким закріплений номер НОМЕР_1 . Жодних порушень зі свого боку у сфері використання послуг зв`язку щодо ПрАТ «Київстар» вона не вчиняла, своєчасно сплачувала за спожиті послуги, час від часу протягом періоду користування послугами відповідача надсилала йому запити і клопотання з приводу тарифів, котрі були закріплені за її номером, якості обслуговування та актуальності тих чи інших акцій, на що постійно отримувала відповіді із роз`ясненнями та посиланнями.
		12 березня 2019 року було припинення надання послуг за указаним абонентським номером, про що було проінформовано відповідним SMS- повідомленням. Працівником центру обслуговування клієнтів було проінформовано, що указаний вище номер буде розблоковано лише у тому випадку, якщо вона зареєструє за собою як за абонентом та дасть можливість відсканувати свій паспорт громадянина України, оскільки попередньо зазначені послуги надавались оператором знеособлено (анонімно).
		Указує, що операторам та провайдерам забороняється із власної ініціативи здійснювати скорочення переліку послуг припинення. Незаконними діями ПрАТ «Київстар» їй було завдано моральної шкоди, оскільки вона понад три місяці була позбавлена можливості спілкуватися у режимі телефонного зв`язку з рідними, близькими та друзями.
		Враховуючи викладене,  ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії ПрАТ «Київстар» щодо блокування телефонного номера НОМЕР_1 ; зобов`язати ПрАТ «Київстар» здійснити розблокування телефонного номера НОМЕР_1 і користування ним в подальшому у вільному доступі, повернути на її рахунок 15,00 грн основних коштів і 10,00 грн бонусних строком дієвості у 6 днів; стягнути з ПрАТ «Київстар» на її користь моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довела незаконність дій відповідача, який спричинив їй моральну шкоду, не обґрунтувала її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача не встановлено.
		20 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга                             ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду                           м. Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
		Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
		Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин та про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, справи які (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження), є справи, які фактично можна поділити на справи: у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; та справи незначної складності, які визначені судом малозначними, у тому числі малозначні в силу закону з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 
		Предметом позову є визнання неправомірними дії щодо блокування телефонного номера; зобов`язання здійснити розблокування телефонного номера і користування ним в подальшому у вільному доступі, повернути на рахунок 15,00 грн основних коштів і 10,00 грн бонусних строком дієвості у 6 днів; відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.
		Отже, ціною позову станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб                                                   (2 102 грн ? 250 = 525 500 грн), а тому дана справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
		Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність виключень передбачених статтею 389 ЦПК України необхідних для оскарження судових рішень у малозначних справах.
		У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню не встановлено.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
		З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.
		Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		У Х В А Л И В :
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою                                       ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                            В. М. Сімоненко
		 
		                                                                                                             С. Ю. Мартєв
		 
		                                                                                                             Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...