Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/273/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2020. Зареєстровано: 27.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2020.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Результат оскарження 22.11.2022 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/0158/71/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030100000809

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 158/273/20
		Провадження № 1-кп/0158/71/20 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 травня 2020 року м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області
		в складі головуючого судді - ОСОБА_1 
		секретаря - ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12019030100000809 від 21.12.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, розлученого, раніше судимого: 07.03.2019 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту
		за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, - 
		 
		 в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 20 грудня 2019 року близько 19 години у с. Муравище Ківерцівського району Волинської області прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де повторно, шляхом зняття віконного скла у вікні біля вхідних дверей, проник у вищевказаний будинок, в якому із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, та виразилось у тому, що він наніс один удар кулаком руки по обличчю ОСОБА_6 , якою був виявлений у будинку, заподіяв останній фізичний біль, після чого заволодів двома мобільними телефонами марок «Номі» та «Флай» з однією сім-картою, які знаходились на обідньому столі у кухні будинку, а також грошовими коштами в сумі 500 гривень, котрі знаходились під подушкою спальної кімнати даного будинку, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1200 гривень.
		Крім цього, досудовим слідством ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 17 січня 2020 року близько 08 години за місцем проживання ОСОБА_4 в ході проведення санкціонованого обшуку у кімнаті, де проживає останній, у шафі було виявлено та вилучено металеву банку з маркуванням «Порох Мисливський Сокол», в якому знаходилась суміш, що має здатність вибухового перетворення і є сумішшю вибухових речовин метальної дії промислового виробництва  нітроцелюлозний порох (одноосновний) та димний (чорний) порох, який ОСОБА_4 незаконно придбав, всупереч передбаченому законом порядку у невстановленому досудовим розслідуванням місці та осіб, та зберігав без відповідного дозволу у кімнаті, де проживає будинку АДРЕСА_1 .
		Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, суду показав, що 20 грудня 2019 року протягом усього дня був вдома, нікуди не виходив, оскільки приблизно за 10 днів до того отримав травму голови  струс головного мозку, йому були накладені шви, тому його пересування було обмежене. В той день до нього заходили сусіди  приблизно о 17 годині прийшов ОСОБА_7 , який приніс пляшку горілки, за пару хвилин ОСОБА_8 , з якими він був до 23 год. 30 хв., разом вони розпивали цю пляшку горілки, слухали музику та спілкувались, до вечора вдома була мама. А наступного дня зранку до нього приїхали працівники поліції, нічого не пояснили, просто посадили в службовий автомобіль, підвезли до помешкання потерпілої, підвели до нього службового собаку, після чого відразу забрали до відділу поліції. Щодо пороху, то раніше у нього неодноразово проводилися обшуки, в ході яких цю банку не вилучали, вона справді стояла в шафі, що в ній йому не було відомо, бачив її років 10 тому, мабуть вона належить його батькові. В ніч перед 17 січня 2020 року у його будинковолодіння сильно гавкав собака, а вже зранку знайшли під час обшуку викрадені мобільні телефони потерпілої, тому вважає, що їх підкинули. Щодо відбитків його пальців на віконній шибці будинку потерпілої  будь-що пояснити не може.
		Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що 20 грудня 2019 року до неї приходила соціальний працівник, після того, як вона пішла близько 18 години, потерпіла зайшла у будинок, зачинилась та лягла відпочивати, дивилась телевізор. Десь за хвилин 20-30 вона почула шурхіт у коридорі, вийшла і побачила чоловіка, який присів, запитала у нього хто він такий, що тут робить і як потрапив до будинку, на що він відповів, що він її онук, хоча ні дітей, ні онуків у неї немає. Далі він її вдарив чи штовхнув, вона впала та втратила свідомість. Коли прийшла до тями того чоловіка вже не було, змогла підвестися лише коли навулиці стало світати. В будинку виявила відсутність гаманців, в яких було 504 гривні, двох мобільних телефонів, пляшечки спирту та палки ковбаси. Вирішила піти до ОСОБА_4 миритися, оскільки вважала, що саме він вчинив даний злочин, а коли вийшла навулицю, сусіди побачили, що на ній наявні тілесні ушкодження, запитали що сталось, зателефонували її племіннику та в поліцію. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що 21 грудня 2019 року зранку до нього зателефонувала сусідка його тітки на ім`я ОСОБА_10 та повідомила, що тітку пограбували та побили, питала чи викликати поліцію. Також вона повідомила, що в будинку нема скла у вікні, все розкидане. Коли він приїхав, то вже на місці була поліція.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що зранку 21 грудня 2019 року до них прийшла сусідка ОСОБА_6 побита, повідомила, що ввечері її пограбували та побили. Дала їй ключі від будинку, коли вона прийшла до будинку, то побачила, що відсутня шибка у вікні поблизу дверей вхідних та у кухні і на ліжку все розкидане. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показав, що справді 20 грудня 2019 року він був у ОСОБА_4 вдома, однак пішов від нього приблизно о 18-19 годині та більше не повертався. 
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду також показав, що пішов до сусіда ОСОБА_4 , коли сутеніло, тобто близько 17 години набрати води. ОСОБА_4 та його мама чистили сажу в грубці, він допоміг їм замазати глиною дверку, після чого вони розпивали спиртні напої і він пішов додому, о котрій годині точно не пам`ятає, сусід ОСОБА_7 пішов від ОСОБА_4 за хвилин 20-30 перед ним.
		Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, стверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.12.2019 року (а.с. 77), відповідно до якої потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що 20.12.2019 року близько до 19 години до її помешкання шляхом вийняття віконного скла проник ОСОБА_4 , завдав їй удар кулаком руки по обличчю та заволодів двома мобільними телефонами, грошовими коштами в сумі 500 грн. та пенсійним посвідченням;
		- рапортом від 21.12.2019 року (а.с. 78-79), відповідно до якого на місці події було виявлено відбитки пальців, застосовувалась службова собака;
		- протоколом огляду місця події від 21.12.2019 року з фототаблицею до нього (а.с. 80-86), в ході якого було оглянуто будинковолодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено сліди пальців рук на склі, що було вийняте з рами вікна будинковолодіння;
		- актом про застосування службового собаки від 21.12.2019 року (а.с. 87), відповідно до якого собака взяв слід від місця вчинення (будинковолодіння ОСОБА_6 ) та привела до будинковлодіння АДРЕСА_1 );
		- висновком експерта № 21 від 31.01.2020 року за результатами проведення дактилоскопічної експертизи (а.с. 140-149), відповідно до якого два сліди пальців рук та один слід папілярного узору руки, виявлені та вилучені в ході ОМП придатні для ідентифікації, залишені пальцем та долонною поверхнею руки особи, дактилоскопічна картка якої заповнена на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- протоколом проведення обшуку від 17.01.2020 року (а.с. 152-155), відповідно до якого було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено чотири мобільні телефони та металеву банку з сипучою речовиною;
		- протоколом огляду предметів від 17.01.2020 року (а.с. 156-162), відповідно до якого було оглянуто два мобільні телефони марки «Номі» з сім-картою № НОМЕР_1 та марки «Флай»;
		- протоколами пред`явлення речей для впізнання з фототаблицями до них від 17.01.2020 року (а.с. 109-114), відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала викрадені у неї телефони серед пред`явлених їй.
		Судом не приймається до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що він 20 грудня 2019 року взагалі не залишав місце проживання, на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що стверджують сусіди ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які були допитані в судовому засіданні, та вказали, що покинули місце проживання обвинуваченого близько 18-19 години, тому посилання захисту на те, що ОСОБА_4 не міг покинути місце проживання та ніколи не був у будинковолодінні потерпілої є безпідставними. Вказані твердження обвинуваченого спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема виявленими на склі шибки вікна будинку потерпілої відбитками слідів пальців рук та долоні обвинуваченого, актом застосування службового собаки, відповідно до якого собака від помешкання потерпілої привів до помешкання обвинуваченого.
		А також тим фактом, що викрадені у потерпілої мобільні телефони були виявлені в ході обшук в помешканні обвинуваченого. Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що виявлені телефони були йому підкинуті працівниками поліції під час обшуку будь-якими доказами не підтверджені.
		З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло (грабежі), і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України.
		 
		Водночас суд вважає недоведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заперечувався факт придбання та зберігання пороху. Будь-яких доказів на підтвердження вини обвинуваченого, окрім того, що в кімнаті за місцем проживання обвинуваченого було виявлено металеву банку з порохом, суду надано не було. Сам підсудний вказував, що даний порох належить його батьку, а в будинку він проживає з матір`ю, що досудовим слідством перевірено не було.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
		Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо.
		 
		Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
		З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю. 
		 
		З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особи підсудного, який непрацевлаштований, вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, вчинив злочин щодо жінки похилого віку, завданої шкоди не відшкодував, раніше неодноразово судимий, конкретних обставин справи, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити попередній  тримання під вартою.
		 
		Речові докази:
		- DVD-R диск із відеозаписом обшуку від 17.01.2020 року, який зберігається у камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області  приєднати до матеріалів кримінального провадження;
		- порох у металевій банці, який зберігається у камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області  підставі ст. 96-2 КК України конфіскувати;
		- мобільні телефони марки «Номі» та «Флай» з однією сім-картою, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6  залишити власниці.
		 
		Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз у розмірі 1256,08 грн.
		Цивільний позов заявлено не було.
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, - 
		 
		 з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити попередній  тримання під вартою.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання  21.12.2019 року.
		ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України - визнати невинним та виправдати у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Речові докази:
		- DVD-R диск із відеозаписом обшуку від 17.01.2020 року, який зберігається у камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області  приєднати до матеріалів кримінального провадження;
		- порох у металевій банці, який зберігається у камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області  підставі ст. 96-2 КК України конфіскувати;
		- мобільні телефони марки «Номі» та «Флай» з однією сім-картою, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6  залишити власниці.
		 
		Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		Суддя 
		Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...