Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/11925/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2020. Зареєстровано: 27.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2020.
Дата набрання законної сили: 30.12.1999
Результат оскарження 05.10.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 травня 2020 року                               м. Київ                                         № 640/11925/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу   
		за позовомДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" провизнання протиправним та скасування рішення, 
		В С Т А Н О В И В:
		Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код - 26345558) (далі - позивач або Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА)) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133,                     м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) (надалі - відповідач або ДАБІ), у якому позивач просить суд скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. від 25.04.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" (нижче - третя особа-1 або ТОВ "Геос Девелопмент") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" (в подальшому - третя особа-2 або ТОВ "Юнікагро Україна") до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору; витребувано у Державної архітектурно-будівельної інспекції України належним чином завірені копії матеріалів позапланової перевірки, за результатами якої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києва складено акт від 25.04.2019 та прийнято рішення від 25.04.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Подільському районі м. Києва від 26.01.2017                                   № 89/17/012/009-17; витребувано у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірені копії матеріалів проектної документації, поданої для реєстрації в містобудівному кадастрі, а також копію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006), що зазначений у п. 5 загальних даних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 залучено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" (адреса: 03038,                   м. Київ, вул. Ямська, 35/34, ідентифікаційний код 38805738) (за тестом - третя особа-3 або ОСББ "Комфортний дім") до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 витребувано у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірені копії матеріалів проектно-кошторисної документації, затвердженої Наказом № 4, а також відомостей Генерального плану, затвердженого рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.03.2002, щодо спірної ділянки.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви "Про забезпечення позову" представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", адвоката Олексієнко Т.В.
		 
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		26.01.2017 Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17 на об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі                      м. Києва» (за рішенням - Містобудівні умови та обмеження). 
		19.03.2019 на адресу ДАБІ надійшло звернення б/н від 18.03.2019 «Щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які видані з порушенням містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні та порушують інтереси мешканців будинку № 35 /34 по вул. Ямській в м. Києві» Голови правління ОСББ "Комфортний дім" Собірайського С.В.
		01.04.2019 ДАБІ, з урахуванням поданого звернення, прийнято наказ № 352, яким призначено проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.01.2017                                       № 89/17/012/009-17 за адресою: вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі                 м. Києва.  
		05.04.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, згідно змісту якого головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування  Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. направлено для проведення позапланової перевірки на вул. Хрещатик, 32,               м. Київ, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА). Строк дії направлення з 05.04.2019 по 25.04.2019.
		За результатами проведеної позапланової перевірки інспектором Подимайло Є.В. складено акт від 25.04.2018.
		Зі змісту акту убачається про проведення перевірки у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) Свистунова О.В .
		Головним інспектором будівельного нагляду установлено, що:
		«Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17, на об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул . Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва».
		У п. 7 «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень (цільове призначення земельної ділянки) вказується: для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) - відповідно до Договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. від 23.11.2016, реєстровий № 1193 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право іншого речового права індексний номер 73771092, номер запису про інше речове право 17590394, реєстраційний номер об`єкта 1093188980000.
		У п. 9 «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень (функціональне призначення земельної ділянки) зазначається: територія громадських будівель та споруд відповідно до Генерального плану міста Києва по проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.
		Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Отже наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено п. 5 ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 2.4. «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинним на момент видачі містобудівних умов та обмежень)».
		Цього ж дня головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В., з огляду на результати здійсненої позапланової перевірки, винесено рішення про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Подільському районі м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17 (в тексті - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення).
		26.04.2019 Рішення направлено на адресу повивача, що підтверджується поштовим повідомлення № 01133 2868850 5. 
		З прийнятим головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В.                          Рішенням Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) не погоджується та зазначає, що ТОВ "Юнікагро Україна", на підставі договору оренди землі, є землекористувачем земельної ділянки, яка знаходиться на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києва, що свідчить про наявність у останнього права на користування нею. 
		Позивач відмічає, що в порушення п. 29 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» відповідачем не було складено протокол про правопорушення, що є грубим порушенням та вказує про недотримання порядку здійснення та оформлення перевірки.
		Як зауважує Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА), в силу             п. 32 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» рішення об`єкта нагляду - зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. Тому, ненаведення у акті та Рішенні мотивів неможливості усунення виявлених порушень, вказує про недотримання п. 32 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду».
		Крім цього, інформації про скасування Містобудівних умов та обмежень розміщено на офіційному сайті ДАБІ не було.
		Позивач акцентує на відсутність підстав для скасування Містобудівних умов, оскільки розміщення житлового будинку на території із зазначеним функціональним призначенням не суперечить Генеральному плану міста Києва та чинному законодавству України.  
		З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві відмітив, що за результатами проведеної головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування  Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. позапланової перевірки встановлено порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) абз. 2 п. 2.4. «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», так як наміри забудови земельної ділянки на вул . Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києва не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, про що і було відображено у акті від 25.04.2019.
		Також ДАБІ відзначено, що основною умовою складення інших, окрім акту, документів, є можливість усунення порушень. Відтак, позаяк відсутньою була така умова,  унеможливлювалося складення протоколу та припису.
		Відповідач акцентував про оприлюднення на офіційному сайті ДАБІ інформації про Рішення.
		 ДАБІ наголошено, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затв. Рішенням Київської міської ради від 28.02.2002 № 370/1804, земельна ділянка на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у                      м. Києва (кадастровий номер - 28000000000:72:1219:0006) відноситься за функціональним призначенням до території громадських будівель та споруд, а тому при прийнятті Спірного рішення посадова особа діяла на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		З наведених підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
		У наданих 27.08.2019 через канцелярію до суду письмових поясненнях третя особа-1 відмічає, що після видачі ТОВ "Юнікагро Україна" Містобудівних умов та обмежень цим товариством замовлено, виконано та отримано ряд документів, прописаних в Містобудівних умовах та обмеженнях.
		ТОВ "Геос Девелопмент" примічає, що ДАБІ не зазначено в Оскаржуваному рішенні неможливості розташування житлового будинку на земельній ділянці з функціональним призначенням для будівництва громадських будівель і споруд.
		Підсумовуючи викладені у поясненнях обставини, третя особа-1 зазначає про відсутність підстав для анулювання Містобудівних умов та обмежень.
		Третя особа-2, у поданих 28.08.2019 до суду поясненнях, за викладених позицій щодо не оформлення протоколу про правопорушення, та відповідності забудови будівельним нормам та Генеральному плану міста Києва, наголошує на підтриманні позову.  
		Третьою особою-3 пояснень на позов та/або відзив до суду не надано. 
		 
		Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в рішенні - Закон), Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», затв. Постановою Кабінету Міністрів України  від 19.08.2015 № 698 (надалі по рішенню - Порядок), «Положенням про містобудівний кадастр», затв. Постановою Кабінету Міністрів України  від 25.05.2011 № 559, «Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).   
		В площині питань процедури адміністративного оскарження Рішення, суд констатує наступне.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наразі, в рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.
		«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		«У межах повноважень» має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».
		«У спосіб» значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Суд вказує, що в силу приписів «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затв. Постановою кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року                  № 294  (у редакції постанови Кабінету Міністрів України  від 7 червня 2017 року № 408), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. 
		Держархбудінспекція у своїй діяльності керується  Конституцією  та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка і внесення на розгляд Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції; здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. 
		Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до  Кодексу України про адміністративні правопорушення  та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
		Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання  Конституції  та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
		Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
		Так, наприклад, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України, до повноважень якого входить, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва.
		Наразі суд примічає, що «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» визначається механізм здійснення державного                               архітектурно-будівельного нагляду. 
		Основними завданнями нагляду є, зокрема, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.
		Нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених  Законом України  "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з  додатком 6.
		Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м Києві, здійснюючи свої повноваження   з державного архітектурно-будівельного нагляду проводить, через головних інспекторів  будівельного нагляду або кількох головних інспекторів будівельного нагляду, планові, позапланові, документальні і камеральні перевірки, про що приймається відповідний наказ.
		За результатами перевірок інспектор або інспектори будівельного нагляду приймають рішення про скасовування чи зупинення дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених  Законом України  "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності,                               чим Держархбудінспекція, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює реалізацію своєї компетенції в рамках, в тому числі, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.
		Слід зауважити, що до повноважень Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який, з питань виконання функцій державної виконавчої влади, підзвітний та підконтрольний Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відноситься надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (п. 6.43. «Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», затв. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження цього органу від 29.12.2014 № 1550)), а тому цей департамент є об`єктом нагляду з боку Держархбудінспекції.    
		Таким чином, прийняті головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду, за результатами здійснення, в порядку нагляду, планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, для встановлення обставин протиправності Спірного рішення необхідним є перевірка судом прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України. 
		 
		В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.
		Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Стаття 1 вказаного Закону наводить   перелік термінів та їх значення, які застосовуються у ньому, зокрема, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - документу, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; проектної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва; генеральної схеми планування території України  - містобудівної документації, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.
		Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються  Конституцією України,  Цивільним,  Господарським  і  Земельним  кодексом України, Законом, законами України  "Про Генеральну схему планування території України",  "Про основи містобудування",  "Про архітектурну діяльність",  "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду",  "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону). 
		В силу Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ним регулюються питання, як то: режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб; забудови територій; вихідних даних, до яких входять: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. 
		В частині містобудівних умов та обмежень (ст. 29) Закон визначає, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. 
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
		Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
		Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
		З огляду на положення статей 1, 29 Закону, правове регулювання правовідносин у сфері у сфері містобудівної діяльності кореспондує до приписів Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативно-правових актів.
		У разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні наявні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.
		В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який набрав чинності 10.06.2017, внесено зміни до  Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  та частину третю - восьму  статті 29 викладено в такій редакції: "3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
		Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 
		1)   за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом".
		Таким чином, з нормативних положень ст. 29 Закону випливає, що у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам головні інспектори будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду скасовують містобудівні умови та обмеження. 
		Слід вказати, що механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду». 
		Як вже примічалося, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		В силу приписів Порядку, основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до  статті 13  Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до  статті 6  Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
		2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
		3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
		З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
		Головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: 1) у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством; 2) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами містобудування; 3) ознайомлювати об`єкт нагляду з актом перевірки в останній день її проведення; 4) за письмовим зверненням об`єкта нагляду надавати роз`яснення, організовувати проведення або проводити навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб об`єкта нагляду.
		Отже, здійснюючи проведення тієї чи іншої перевірки головний інспектор будівельного нагляду або кілька головних інспекторів будівельного нагляду зобов`язані, у тому числі, перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду. 
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених  Законом України  "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		В контексті питання здійснення Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду позапланової перевірки, суд зауважує, що за п.п. 14-16 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
		Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з  додатком 1, в яких, серед іншого, зазначається підстава для проведення планової/позапланової перевірки. 
		Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
		Зважаючи на п.п. 14-16 Порядку, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення її прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності є підставою для здійснення, на підставі наказу Держархбудінспекції і направлення, позапланової перевірки під час якої з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
		Згідно п.п. 23 - 30, 32 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з  додатком 4.
		Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.
		Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.
		Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.
		У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.
		У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.
		У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з  додатком 5.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
		У разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням.
		Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з  додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
		Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
		Тобто, в силу зазначених норм Порядку, до прав головних інспекторів будівельного нагляду відносяться: видача обов`язкових до виконання об`єктами нагляду приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовування дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених  Законом України  "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. 
		Відповідні повноваження реалізуються інспекторами за наслідками проведеної позапланової перевірки, підставою для якої може бути обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
		При цьому, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тому, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення відповідного порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.  
		У відповідності до норм «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (в редакції чинній на момент видачі Містобудівних умови та обмежень), під замовником розуміється фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Генеральний план населеного                 пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. 
		Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
		Складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.
		Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є  невідповідність  намірів  забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
		Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи:
		"Загальні дані";
		"Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".
		Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ,  що підтверджує право власності або користування земельною   ділянкою  (крім  випадків,  передбачених  пунктом  2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.  
		З приписів відповідного Порядку видно, що містобудівні умови та обмеження є складовою частиною вихідних даних на проектування об`єкту будівництва.
		Невідповідність  намірів  забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		Розділ "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки має містити, зокрема: наміри забудови; цільове призначення земельної ділянки; посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); функціональне призначення земельної ділянки.
		Окремо, з огляду на посилання у наказі № 352 від 01.04.2019 ДАБІ, як на підставу для проведення позапланової перевірки, на звернення б/н від 18.03.2019 «Щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які видані з порушенням містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні та порушують інтереси мешканців будинку № 35 /34 по вул . Ямській в м. Києві» Голови правління ОСББ "Комфортний дім" Собірайського С.В., в якому, серед іншого, має місце посилання на обставини отримання від служби містобудівного кадастру Витягу щодо земельної ділянки по вул . Боженка (К. Малевича), 44, 46, суд примічає, що структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру визначає «Положення про містобудівний кадастр».
		У відповідності до приписів «Положення про містобудівний кадастр» кадастрова довідка - документ, що містить запитувані споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру, що характеризують діючі на певній території містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, інші довідкові відомості з інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.
		Ведення містобудівного кадастру здійснюється за принципами: узгодженості завдань із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та Національної програми інформатизації; обов`язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності; внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; єдності методології ведення містобудівного кадастру; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об`єкти містобудування, що змінюються; інтероперабельності з інформаційними системами державного земельного кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами, що належать до державних інформаційних ресурсів; координації діяльності суб`єктів містобудівного кадастру, які забезпечують виробництво, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.
		Містобудівний кадастр створюється як розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, а також на рівні міст Києва і Севастополя та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.
		Геопросторові дані створюються в державній та місцевих системах координат у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об`єктів містобудування. 
		Система класифікації та кодування об`єктів містобудування розробляється і затверджується Мінрегіоном.
		Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).
		Правову основу формування та ведення містобудівного кадастру становлять: Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"; це Положення, а також Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України; затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня (у разі утворення), про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території; нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.
		Ведення містобудівного кадастру здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури шляхом формування і актуалізації інформаційних ресурсів містобудівного кадастру відповідного рівня після отримання, систематизації, узагальнення та реєстрації відомостей і документів, що надійшли від базових суб`єктів містобудівного кадастру, визначених у пункті 13 цього Положення, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.
		На міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про: 
		єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних карт і планів та планово-картографічної основи державного земельного кадастру на територію міста, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершеного будівництвом об`єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу; 
		межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру; 
		Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій; 
		межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру; 
		інженерно-транспортну інфраструктуру на підставі топографічних карт і планів, даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об`єктів інфраструктури; 
		будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об`єктів; 
		пам`ятки історико-культурної спадщини на підставі даних обліку пам`яток, що ведеться відповідним органом охорони культурної спадщини; 
		реєстр назв вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості; 
		реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об`єктів на території міста; 
		затверджені містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам`яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження); 
		іншу містобудівну документацію, матеріали проектної документації, дозволи (декларації) про будівництво, акти контрольних перевірок, документи на прийняття об`єктів в експлуатацію на підставі рішень про затвердження (погодження) відповідної документації, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та інших документів щодо об`єктів містобудування і будівництва відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
		червоні лінії та лінії регулювання забудови; 
		екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень на підставі відповідної містобудівної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на підставі даних, отриманих з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем щодо питань використання територій, їх екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста; 
		нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства. 
		Дані, що подаються для ведення містобудівного кадастру, та періодичність їх поновлення визначаються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури разом з базовими суб`єктами містобудівного кадастру та іншими заінтересованими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
		Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом. Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб`єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства. 
		Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі і не має обмеження в доступі, надається суб`єкту містобудівної діяльності за його запитом.
		Зважаючи на наведені нормативні приписи Положення, варто відмітити, про можливість отримання зацікавленою особою, на її запит, відомостей з системи міського рівня містобудівного кадастру, у тому числі, про: Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій; межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру.
		Такі відомості надаються запитувачу інформації з огляду на: дані з містобудівного кадастру внесені на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання.
		 
		Як установлено судом, 27.12.2007 Київською міською радою прийнято рішення                        № 1595/4428 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) на вул . Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва», згідно якого вирішено: «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черга забудови кварталу) на вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва; Передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 0,33 га (зокрема в межах червоних ліній площею 0,06 га) для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) на вул . Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, в тому числі: ділянку N 1 площею 0,27 га - для будівництва житлового будинку з паркінгом; ділянку N 2 площею 0,06 га (в межах червоних ліній) - для організації будівельних робіт; Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.  
		27.11.2008 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1595/4428 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: м . Київ, вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 2665 кв.м., кадастровий номер: 8000000000:72:219:0006 (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів держаної реєстрації договорів за № 79-6-00680).
		Окрім того, цього ж дня між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (орендар) укладено інший Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1595/4428 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: м . Київ, вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 600 кв.м., кадастровий номер: 8000000000:72:219:0036 (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів держаної реєстрації договорів за № 79-6-00681).
		Рішенням Київської міської ради від 20.09.2012 № 4/8282 перейменовано вулицю Боженка у Голосіївському районі міста Києва на вулицю Казимира Малевича.
		14.07.2016 Київською міською радою прийнято рішення № 761/761 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на  вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього», явим вирішено: «Поновити на 5 років договори оренди земельних ділянок від 27.11.2008 N 79-6-00680 та від 27.11.2008 N 79-6-00681 площами 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) та 0,0600 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036), укладені між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва (справа А-22219); Внести зміни до договорів оренди земельних ділянок від 27.11.2008 N 79-6-00680 та від 27.11.2008 N 79-6-00681, а саме: слова "Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУД" замінити словами "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАРГО Україна" у відповідних відмінках; Встановити, що розмір річної орендної плати, визначений в договорах оренди земельних ділянок від 27.11.2008 N 79-6-00680 та від 27.11.2008 N 79-6-00681, підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства; Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАРГО Україна" у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 27.11.2008 N 79-6-00680 та від 27.11.2008 N 79-6-00681.
		23.11.2016 між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд» (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна» (орендар) укладено Договір про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим                       № 3303, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.11.2008 за № 79-6-00681, відповідно до умов якого сторони домовились поновити на 5 років Договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та первісним орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим № 3303; внести зміни до вказаного договору оренди, а саме слова «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд» замінити словами «Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна» у відповідних відмінках.
		Крім того, в цей же день між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд» (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна» (орендар) укладено Договір про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим № 3304, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.11.2008 за № 79-6-00680, відповідно до умов якого сторони домовились поновити на 5 років Договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та первісним орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим № 3304; внести зміни до вказаного договору оренди, а саме слова «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд» замінити словами «Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна» у відповідних відмінках.
		Згідно вказаного договору (реєстр. № 3304), цільове призначення земельної ділянки - для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу).
		Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна» є орендарем земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 2665 кв.м., кадастровий номер: 8000000000:72:219:0006.
		Разом з цим, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікарго Україна», як стороною-1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геос Девелопмент», як стороною-2, укладено договір б/н від 14.09.2016, згідно умов якого сторона-1 доручає стороні-2 за власні або залучені кошти побудувати житловий буинок із паркінгом на вул . Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києві.
		Для виконання доручених прав стороні-2 передано функції замовника по спорудженню об`єкта - будівництво житлового будинку з паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46.
		За таких обставин, Товариству з обмеженою відповідальністю «Геос Девелопмент» набуто, у межах укладеного зазначеного правочину, функції замовника по спорудженню відповідного об`єкта.
		16.01.2017 ТОВ «Геос Девелопмент» звернулося до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень. До заяви третьою особою-1 було додано: ситуаційний план; фотофіксацію земельної ділянки; викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; черговий кадастровий план; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками; нотаріально засвідчена копія договору оренди земельної ділянки, статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка ЄДРПОУ; довіреність.     
		26.01.2017 Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17, на об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва.
		Зі змісту «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень видно, що:
		наміри забудови - будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом;
		цільове призначення земельної ділянки - для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) (п. 7); 
		посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності): Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури м. Києва (рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988                                   № 976, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076;
		функціональне призначення земельної ділянки - територія громадських будівель та споруд - відповідно до Генерального плану міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (п. 9).
		Наразі, в межах здійсненої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.01.2017                                       № 89/17/012/009-17 за адресою: вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі                 м. Києва, дотримання порядку оформлення її результатів, а також викладених у акті б/н від 25.04.2019 і Спірному рішенні обставин, з огляду на зауважені у мотивувальній частині цього рішення релевантні джерела права, якими керується суд при вирішенні даної справи, слід звернути увагу, що з відомостей офіційного сайту Держархбудінспекції за посиланням:  https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/, видно про розміщення інформації про скасування, зупинення дії рішення об`єкта нагляду або його відновлення для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції з 01.04.2019 по 26.04.2019, з якої вбачається про скасування містобудівних умов та обмежень від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17 згідно рішення про скасування від 25.04.2019 (пункт 605). 
		Про обставини опублікування вказаного рішення наголошено відповідачем у відзиві на позов.
		З огляду на наведене, судом відхиляються, як недоведені, аргументи позивача щодо не розміщення інформації про скасування Містобудівних умов та обмежень на офіційному   сайті ДАБІ. 
		В частині тверджень позивача про те, що відповідачем не було складено протокол про правопорушення, а ненаведення у акті та Рішенні мотивів неможливості усунення виявлених порушень, вказує про недотримання п.п. 29, 32 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», суд зауважує, що в силу приписів Порядку, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Тобто, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення порушення, обумовлюють складення протоколу та припису. 
		Відтак, з огляду на те, що прийняття Рішення про скасування Містобудівних умов та обмежень є, по суті, заходом припинення порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, і, відповідно, реалізацією наданого ДАБІ, через підконтрольний орган і уповноважену особу, повноваження щодо скасовування дії прийнятого відповідним об`єктом нагляду згідно до визначеного Законом України  "Про регулювання містобудівної діяльності" повноваження рішення, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності,                                       з урахуванням того, що за виявлене головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. під час проведення позапланової перевірки не випливає встановленої законом відповідальності, приймаючи до уваги висвітлення в акті б/н від 25.04.2019 відомостей у обсязі, що відповідають додатку 4 Порядку, невмотивованими, на думку суду, є викладені позивачем у позові позиції щодо порушення відповідачем п.п. 29, 32 Порядку.  
		Як установлено судом, за результатами проведеної позапланової перевірки інспектором будівельного нагляду Подимайло Є.В. складено акт від 25.04.2018. 
		Зі змісту акту видно, що Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікагро Україна" Містобудівні умови та обмеження.
		У п. 7 «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень (цільове призначення земельної ділянки) зазначається: для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) - відповідно до Договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. від 23.11.2016, реєстровий № 1193 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право іншого речового права індексний номер 73771092, номер запису про інше речове право 17590394, реєстраційний номер об`єкта 1093188980000.
		У п. 9 «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень (функціональне призначення земельної ділянки) відзначено: територія громадських будівель та споруд відповідно до Генерального плану міста Києва по проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. 
		Згідно висновків проведеної перевірки, наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено п. 5 ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 2.4. «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст».
		За цих обставин та підстав, 24.05.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. прийнято рішення про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на вул . Казимира Малевича, 44, 46 в Подільському районі                                    м. Києва від 26.01.2017 № 89/17/012/009-17.
		У наведеному аспекті викладених в акті та Спірному рішенні порушень, суд акцентує, що згідно даних витягу з містобудівного кадастру на замовлення № 0013739 від 13.03.2016,   інформація з якого слідує із звернення б/н від 18.03.2019 «Щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які видані з порушенням містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні та порушують інтереси мешканців будинку № 35 /34 по вул . Ямській в м. Києві» голови правління ОСББ "Комфортний дім" Собірайського С.В., дозволений, з огляду на дані Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804,                                    вид використання території (вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі                 м. Києва): 
		«Розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів інфраструктури і стоянок, паркінгів); 
		- розташування закладів середньої спеціальної і вищої освіти. Зони вищих і середньо спеціальних навчальних закладів встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функцій: навчальних, інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля;
		- розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно- видовищних комплексів, концертних задів, театрів, кінотеатрів тощо;
		- розташування лікарень, поліклініка, амбулаторій, аптек;
		- розташування магазинів, торгівельних центрів, ринків;
		- територія вулиць, майданів (в межах червоних ліній), території авто вокзалів, транспортних вузлів.
		Можливим є розташування на земельній ділянці будівель відповідно до Державного класифікатора «Будівлі та споруди» ДК 018-2000: 1211 Будівлі готельні; 1220 Будівлі офісні; 1230 Будівлі торгівельні; 1261 Будівлі для публічних виступів; 1262 Музеї та бібліотеки; 1263 Будівлі навчальних та дослідних закладів; 1264 Будівлі лікарень та оздоровчих закладів; 1265 Зали спортивні; 1275 Будівлі для куль твої та релігійної діяльності; 2411 Стадіони, спортивні поля та майданчики; 2112 Вулиці та дороги (міські та будь-які шляхи (включаючи відкриті транспортні розв`язки, стоянки, перехрестя, об`їзні та окружні дороги), наприклад, проспекти, алеї, провулки, обхідні дороги, під`їзні дороги, майдани, тротуари та пішохідні зони); 2141 Мости та естакади (автодорожні та залізничні мости з металу, залізобетону або інших матеріалів, включаючи конструкції естакад.
		При цьому, наміри забудови (п. 3 загальних даних) - «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», тобто, наявна невідповідність функціонального призначення земельної ділянки намірам забудови.
		Таким чином, Містобудівні умови та обмеження видані Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) з порушенням вимог містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні». 
		Суд звертає увагу, що у п. 8 Містобудівних умов та обмежень, який стосується «Акцентів містобудівної документації: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності)», вказано про посилання на: Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002  № 370/1804; Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури м. Києва (рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988 № 976, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076.
		У вказаному аспекті обставин справи суд примічає, що за ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
		Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення доказів з власної ініціативи (ч. 4 ст. 9 КАС України).
		Так судом установлено, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2002                           № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» вирішено затвердити Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року. 
		З даних Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, розміщеного у вільному доступі на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури за посиланням: https://kga.gov.ua/generalnij-plan/genplan2020 та https://drive.google.com/file/d/0BxbGBoNdb1j6MDBuSkdHSlF5V1E/view, дослідженого судом, випливає, що:
		«Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Новий Генеральний план розвитку Києва у ХХІ сторіччі розроблено згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.03.98 № 542 та рішенням Київської міської Ради від 23.12.99 № 171/673 "Про організацію робіт з розробки Генерального плану міста на новий розрахунковий період". Цим розпорядженням замовником комплексу робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони визначено Головкиївархітектуру, головним проектувальником - інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект". Відповідно до регламенту Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" як перший етап Генерального плану у 2000-2001рр. розроблена "Концепція розвитку м. Києва на період до 2020 р.". У 2001 р. Концепція схвалена колегіями Київської міської державної адміністрації і Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та затверджена Київською міською Радою. Концепція розвитку м. Києва базується на головній меті державної політики - підвищення якості життя, забезпечення ефективної життєдіяльності населення міста та екологічної безпеки.  
		Генеральний план м. Києва розроблений з урахуванням умов трансформаційного періоду - переходу до нових політичних та соціальноекономічних відносин у суспільстві, у т.ч. розвитку ринкових форм господарювання, структурних перетворень в економіці, змін форм і методів управління, нових засад регіональної політики.
		Згідно Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 міські та селищні Ради, їх виконавчі органи та міські державні адміністрації керуються затвердженим Генеральним планом міста при: - складанні програм соціально-економічного розвитку відповідних територій та охорони природи; - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок; - виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажу земель; вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами; - встановленні умов використання та забудови земельних ділянок; - розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інших видах використання земельних ділянок; - економічній оцінці територій та грошовій оцінці земель, визначенні ставок земельного податку, стартової ціни земельних ділянок у разі їх продажу на конкурсних засадах; - встановленні та зміні меж населених пунктів та інших територій, а також червоних ліній вулиць; - визначенні територій пріоритетного розвитку та фінансового забезпечення цього розвитку (встановлення податкових пільг, дотацій і субвенцій з державного, обласного, районного бюджетів); - координації розробки програм розвитку галузей економіки; - складанні реєстрів територій з особливими умовами розвитку місцевого значення; - проектуванні соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури; - встановленні територій спільних інтересів відповідних територіальних громад (приміських територій, використання яких пов`язано з розвитком населеного пункту, що проектується), у тому числі резервуванні територій для подальшого розвитку населених пунктів.
		Реалізація Генерального плану - це безперервний процес актуалізації та проектування, який можливий за умов здійснення його моніторингу. Проектні заходи по реалізації Генерального плану передбачають розроблення проекту міської межі, схем планування окремих територій, схем окремих галузей системи соціальної та інженерної інфраструктури, проектів детального планування території, проектів забудови кварталів, тощо. Поряд з традиційними стадіями розробки містобудівної документації, на сучасному етапі, виникло ряд нових проектних, програмних, інвестиційних і інших розробок, пов`язаних з містобудівною діяльністю. В цих умовах чинними законодавчими та державними документами встановлена необхідність розробки організаційних, нормативно-правових і економічних механізмів регулювання безперервним процесом проектування та забудови міста. Нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування, забудови та іншого використання територій - є правила забудови. Правила забудови мають на меті розробку заходів регулювання використання територій, встановлення відповідних рішень про дотримання містобудівної документації, а також підвищення ефективності використання міських земель шляхом створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво та облаштування територій. Місцеві правила мають забезпечити правові гарантії використання і забудови міських земельних ділянок відповідно до визначених Генеральним планом принципів зонування. Складовими частинами Правил є план зонування, схема планувальних обмежень, перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання, а також процедури реалізації. Нормативно-правові заходи щодо реалізації рішень Генерального плану включають: - закріплення відповідним рішенням Київради нормативного статусу Генерального плану та порядку його коригування; - розробку на основі Генерального плану та затвердження Місцевих правил забудови; - закріплення відповідним рішенням Київради нормативних основ містобудівного регулювання. Система містобудівного кадастру та моніторингу є складова загальноміської інформаційної системи. Ця система здійснює забезпечення Київради, міської державної адміністрації, суб`єктів містобудівної та інвестиційної діяльності актуальною, комплексною, достовірною, нормативно визначеною інформацією про діючі на території м. Києва містобудівні регламенти, про містобудівну цінність територій, їх фактичний стан та перспективи використання, а також про зміни об`єктів нерухомості в процесі містобудівної і інвестиційної діяльності. Інформаційні ресурси містобудівного кадастру м. Києва є відкритими та загальнодоступними (за виключенням матеріалів, що складають державну та іншу таємницю згідно з діючим законодавством)».
		Поряд із цим нормативними приписами розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, яким, в свою чергу, внесено зміни в додатки до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві", та наказу Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076, передбачено: 1) межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва; 2) межі і режим охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору у м. Києві, визначені науково-проектною документацією, розробленою Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування та погодженою у встановленому порядку.
		Варто підкреслити, що згідно отриманого ТОВ "Юнікагро Україна" дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113182261347 від 14.08.2018 убачається, що: вид будівництва по вул . Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва - нове будівництво; код об`єкта будівництва - 1122.2.
		У відповідності до «Класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000»,                                    затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507,                    за кодом - 1122.2 класифікуються: «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні». 
		Тобто на земельній ділянці по вул . Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва передбачено здійснення нового будівництва будинків багатоквартирних підвищеної комфортності, індивідуальних. 
		Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. 
		Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм                     (ст. 39 Земельного кодексу України).  
		У відповідності до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
		В силу відзначених положень Земельного кодексу України, використання земельних ділянок під багатоквартирні будинки здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, а розміри таких ділянок визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.                    
		З огляду на зауважене, враховуючи, що з відомостей Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказу Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076, як документів містобудівної документації, а також з інформації із витягу з містобудівного кадастру, як джерела відомостей з системи міського рівня містобудівного кадастру про цільове призначення земельних ділянок та вид функціонального використання земельних ділянок не випливає про використання земельної ділянки по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) за функціональним призначенням пов`язаним із розташуванням будинків багатоквартирних підвищеної комфортності, індивідуальних, що, на думку суду, свідчить про вмотивованість викладених у акті б/н від 25.04.2019 та Спірному рішенні висновків про невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні, суд вважає, що недоведеними, за викладених у позові мотивів, є доводи позивача щодо відсутності підстав для скасування Містобудівних умов та обмежень. 
		Підсумовуючи викладені висновки у наведених епізодах, суд дійшов висновку, що Спірне рішення прийнято згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак відсутніми є підстави для визнання його протиправним та скасування.
		За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
		У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
		За переконанням суду, відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення, та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).  
		Судом вище вже підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України»                   (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC            № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява                     № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). 
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -   
		 
		ВИРІШИВ: 
		У задоволенні позову б/н від 02.07.2019 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити повністю.  
		 
		Рішення, відповідно до  ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
		Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу  VII  Перехідні положення КАС України  до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва. 
		 
		Суддя                                                                                                                       К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...