Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/4668/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2020. Зареєстровано: 28.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2020.
Дата набрання законної сили: 28.05.2020
Номер судового провадження: К/9901/33802/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 травня 2020 року 
		Київ
		справа №524/4668/17
		адміністративне провадження №К/9901/33802/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О. А.,
		суддів: Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Копилова Антона Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 жовтня 2017 року, прийняту у складі судді Кривич Ж.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: П`янової Я.В. (головуючий), Бондара В.О., Чалого І.С.
		І. Суть спору:
		1.  ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Копилова Антона Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просив скасувати постанову серії АР № 432105 від 20.06.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2   ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова серії АР № 432105 від 20.06.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2   ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не порушував п. 16.2   ПДР   України.
		3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. 20 червня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Кременчуці ДПП Копиловим А.С. винесено постанову серії АР № 432105 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2   ст. 122 КУпАП,   та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 14 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчуці на перехресті вулиць Пролетарської та Соборної, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив вимоги п. 16.2   ПДР   України, за що передбачена відповідальність за ч. 2   ст. 122 КУпАП.
		5. Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		6. Автозаводський районний суд м. Кременчука постановою від 03 жовтня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задовольнив.
		7. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на що дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови та, як наслідок, наявність підстав до її скасування.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		8. Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
		9. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		10. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що в адміністративному позові відсутні пояснення позивача, що в місці, час та дату, вказані в адміністративному позові він, керуючи автомобілем, під час повороту ліворуч на регульованому перехресті надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав. Таким чином, позивач не заперечує проти порушення ним п.16.2 ПДР України. 
		10.1. Також скаржником вказано, що нагрудною камерою патрульного зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивачу роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сплати адміністративного штрафу.
		11. Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до   статті 338 КАС України   не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		V. Джерела права й акти їх застосування
		12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		13. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»   від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
		14. Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		15. Пунктом 11 частини першої   статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням   Правил дорожнього руху   його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
		16. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до   Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють   Правила дорожнього руху, затверджені   постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306   (із змінами та доповненнями, далі -   ПДР   України).
		17. Пунктами 1.3 та 1.9.   ПДР   України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих      Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		18. Так, пунктом 16.2.Правил дорожнього руху   обумовлено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
		19. Частиною другою   статті 122 КУпАП   встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. 
		20. Стаття 280 КУпАП   закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		21. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		22. Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		23. Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		VI. Висновок Верховного Суду
		24. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
		25. Аналіз обставин справи, установлених судами першої й апеляційної інстанцій у їх взаємному зв`язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
		26. Вказаний висновок судів, зокрема, був зумовлений дослідженням відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, який, як зазначено судами, не містить відомостей про здійснення адміністративного правопорушення.
		27. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується, що наданим до суду відеозаписом не зафіксовано факту правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, а саме того, що позивач, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав. Натомість, скаржником вказано, що на відео зафіксовано лише безпосередньо розмову з водієм. 
		28. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці лейтенанта поліції Волошина Д.С. на ім`я начальника УПП у м. Кременчуці Деркача В.В., зважаючи на те, що він є зацікавленою  особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин.    Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. 
		29. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою   статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
		30. При цьому, позивач, звертаючись до суду з даним позовом заперечував проти порушення      ним вимог ПДП України.
		31. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою   статті 122 КУпАП, у зв`язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 20.06.2017АР № 432105.
		32. Відтак, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови.
		33. Доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, вказаного висновку не спростовують.
		34. При цьому, в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		35. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
		2. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №524/4668/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          О. А. Губська 
		 
		Судді                                                                                                    А. Г. Загороднюк
		                                                  
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...