Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1990/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2020. Зареєстровано: 31.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  120/1990/19-а                          Головуючий у 1-й інстанції:  Маслоід Олена Степанівна 
		                                Суддя-доповідач:  Кузьменко Л.В. 
		 
		26 травня 2020 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Кузьменко Л.В. 
		суддів:  Франовської К.С.  Совгири Д. І. 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд"  на  рішення   Вінницького окружного адміністративного суду  від  03 грудня 2019 року (рішення ухвалено суддею Маслоїд О.С. 03.12.2019 року ум. Вінниця, повний текст рішення складено 13.12.2019 року) у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		В С Т А Н О В И В :
		У червні 2019 року Житлово - будівельний кооператив "Гарантжилбуд" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення органу ДПС від 13.03.2019 року №0001451401, №0001421401, №0001431401, №0001441401, №0001461401.
		На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що позивач є неприбутковою організацією з 2013 року та включений до відповідного реєстру. Оприбуткування неприбуткових установ та організацій  визначалось ст.157 Податкового кодексу України (далі ПК України), у редакції, чинній станом на 20.08.2013 року. До цього часу ПК України не містив ніяких інших вимог до статусу неприбуткових установ та організацій. Вимога щодо приведення у відповідність установчих документів, з`явилась у ПК України лише з 01.01.2017 року. 
		Зазначає, що пунктом 12 Закону України №652-VIII від 17.07.2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" підрозділ 4 розділу ХХ "Перехідні положення" доповнено доповнити пунктами 34 і 35 такого змісту: "34. Установити, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24 січня 2013 року.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій".
		Позивач зазначав, що він був включений до нового реєстру неприбуткових організацій де  перебував до 11.06.2018 року.  
		Вважає, що посадові особи відповідача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки дійшли помилкового висновку, що після отримання квартир фізичні особи повинні були бути виключені зі складу членів кооперативу, а також щодо наявності заборгованості з повернення пайових внесків, оскільки Закон України «Про кооперацію» містить вичерпний перелік підстав для припинення членства у кооперативі, у якому така підстава відсутня. Такий висновок є лише припущенням відповідача, а формування висновків на підставі припущень є недопустимим. 
		Стосовно взаємовідносин із ТОВ «Фавор и КО» позивач зазначає, що відповідач формує свої висновки не на підставі досліджених в процесі перевірки документів, а на підставі інформації, яка стосується вказаного контрагента, а не господарської діяльності позивача. Також наголошує на індивідуальній юридичній відповідальності. 
		Позивач також вказує на те, що висновки контролюючого органу базуються на викладеній у листі Генеральної прокуратури від 18.09.2018 року інформації про нібито встановлені порушення при отримані членами кооперативу квартир. При цьому, ані перевіряючими, ані Генеральною прокуратурою не прийняті до уваги вимоги Законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про кооперацію», Цивільного та Господарського кодексів України. Позивач звертає увагу на те, що спорудження житла за рахунок внесків членів кооперативу з подальшим отриманням їх у власність не є порушенням законодавства і не є продажем в розумінні ПК України в цілях оподаткування.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2019 №0001451401, №0001421401, №0001431401, №0001441401 та № 0001461401 залишено без задоволення.
		Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
		Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Житлово - будівельний кооператив "Гарантжилбуд" зареєстрований як юридична особа Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області 09.07.2013 року, організаційно-правова форма - житлово-будівельний кооператив. З 10.07.2013 року перебуває на обліку в податковому органі.
		Рішенням Немірівської  ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.06.2018 року позивач виключений з реєстру нерибуткових установ та організацій. Відповідачем встановлено у період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року здійснено будівництво п`яти  об`єктів будівництва - житлових будинків, замовником яких є позивач, що є порушенням вимог  п.п. 133.4.6. п. 133.4. ст. 133 ПК України. 
		На підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 08.01.2019 року №35 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЖБК "Гарантжилбуд" з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного -  за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 09.07.2013 року по 30.06.2018 року, по що складено акт №68/1401/38562261 від 17.01.2019 року. 
		За результатами  вказаної перевірки та на підставі висновків, викладених в акті №68/1401/38562261 від 17.01.2019 року відповідачем  винесено податкові повідомлення-рішення: №0001421401 від 13.03.2019 року, яким Житлово-будівельному кооперативу "Гарантжилбуд" збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7637916,00 грн.; №0001441401 від 13.03.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 8575229,00 грн.,  №0001451401 від 13.03.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 2040грн., №0001431401 від 13.03.2019 року, яким до Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток в сумі 1360 грн. та за №0001461401 від 13.03.2019 року про застосування до позивача штрафу за відсутність складання та реєстрації податкових накладних з ПДВ в сумі 419352,50 грн.
		Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте Рішенням ДФС України від 31.05.2019 року спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ЖБК "Гарантжилбуд" без задоволення.
		Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями та висновками, викладеними в Акті перевірки від 17.01.2019 року, оскаржив їх до суду.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача за відсутності статусу неприбуткової організації у період, що охоплювався перевіркою виник обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати податкову звітність як платник податку на прибуток, зареєструватись платником ПДВ та звітувати за платежем з податку на додану вартість, чого останній не дотримався.
		Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу щодо того, що позивачем допущено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 133.4.1., 133.4.6. п. 133.4 ст. 133, п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134  ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6110333 грн.; п. 49.2. ст. 49 ПК України - не подано до податкового органу  податкові декларації з податку на прибуток за 8 звітних періодів: за 1 квартал, півріччя, три квартал та за 2016 рік; за 1 квартал, півріччя, три квартал та за 2017 рік, а також не подані податкові декларації з ПДВ за 12 звітних періодів - щомісячно з березня по листопад 2016 року та за березень, травень, жовтень 2017 року; п. 180.1. ст. 180, п. 181.1. ст. 181, п. 183.10. ст. 183, п. 185.1. ст. 185 п. 187.9 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 6860183 грн.  Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. 
		З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
		Відповідно до норм підпункту 14.1.121. пункту 14.1  статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент реєстрації позивача - 2013 рік) неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.
		Статтею 23 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.
		За приписами  п.157.14 статті 157 ПК України (в редакції 2013 року), центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті "є" пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності.
		Положення статті  157 Податкового кодексу України застосовувались до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених контролюючими органами в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які, є:
		е) житлово-будівельними кооперативами та об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.
		Відповідно до пункту 157.12 статті 157 ПК України ( в редакції станом на 11.08.2013 р) з метою оподаткування центральний орган державної податкової служби веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування  згідно з положеннями цього пункту. Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.
		Законом України №652-VIII від 17.07.2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (далі за текстом Закон №652-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України.
		За змістом пунктів 34 та 35 розділу ХХ ("Перехідні положення") ПК України  установлено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України №37 від 24 січня 2013 року.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року).
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов`язані до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
		Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
		Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, підприємство, установа чи організація може бути визнана неприбутковою за наявності дотримання одночасно всіх вимог, встановлених положеннями пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, статутні документи мають бути приведені у відповідність із вищезазначеними нормами у визначений цим кодексом строк та подані до контролюючого органу.
		Вказані зміни до Податкового кодексу України щодо неприбуткових організацій передусім вплинули на неприбутковість житлово-будівельних кооперативів.
		Згідно з пп. 133.4.6 п. 13.4 ст. 133 Податкового кодексу України  житлово-будівельні кооперативи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій із першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом. До вказаних змін житлово-будівельні кооперативи могли бути віднесені до неприбуткових організацій із моменту їх створення й державної реєстрації і зберігати цей статус протягом усього періоду будівництва.
		Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом на виконання вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів № 440 від 13.07.2016  Житлово-будівельний кооператив "Гарантжилбуд" 14.07.2017 року було включено до нового Реєстру неприбуткових організацій на підставі рішення податкового органу за місцем податкової реєстрації ЖБК №170222460079 від 14.07.2017 року, що стверджується копією службової записки начальника відділу податків і зборів юридичних осіб Немирівського управління ГУ ДФС у Вінницькій області, наданих представником відповідача суду апеляційної інстанції.
		Рішенням податкового органу від 11.06.2018 року №1702224600079/1 позивача виключено з вказаного Реєстру.
		Таким чином, саме з 11.06.2018 року позивач втратив статус неприбуткової організації і на думку колегії суддів, саме з цієї дати у останнього виникає обов`язок щодо сплати податків і зборів відповідно до ПКУ як господарюючого суб`єкта без спеціального статусу.
		Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.03.2019 року №0001421401, яким Житлово-будівельному кооперативу "Гарантжилбуд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток  на 7637916,00 грн. колегія суддів виходить з такого.
		Як уже зазначалось, відповідно до пп. 133.4.6 ПКУ (в редакції станом на 11.06.2018 року) до неприбуткових організацій можуть бути віднесені, зокрема ЖБК (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом).
		Отже, ЖБК, який не закінчив будівництво житлового будинку і такий житловий будинок не прийнятий в експлуатацію, є платником податку на прибуток. Відповідно всі операції, які здійснені ЖБК в цей період, мають оподатковуватися податком на прибуток. 
		При цьому період виконання будівельних робіт коли  ЖБК перебував у Реєстрі неприбуткових організацій господарські операції податком на прибуток не оподатковуються.
		З акту перевірки слідує, що остання охоплює період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, тобто період коли позивач перебував у Реєстрі неприбуткових організацій, в тому числі і в новому Реєстрі. 
		Слід зазначити, що в силу приписів п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України  контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		З акту перевірки вбачається, що останньою охоплено період понад 1095 днів в зазначений період часу позивач перебував в Реєстрі неприбуткових  організацій.
		При проведенні перевірки та визначенні суми податкового зобов`язання з податку на прибуток відповідачем за об`єкт оподаткування взято пайові внески, що надійшли на рахунки ЖБК "Гарантжилбуд" з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, без урахування того, що ряд збудованих позивачем житлових будинків було введено в експлуатацію до внесення наведених вище змін до ПКУ щодо неприбутковості ЖБК. 
		Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО та МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.
		Слід зазначити, що положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають на суми пайових внесків, сплачених членами (асоційованими членами) на користь ЖБК. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
		Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
		Таким чином внесені членами та асоційованими членами кооперативу паї не збільшують базу оподаткування податком на прибуток підприємств. 
		Така позиція викладена в листі ДФС від 26.07.2019 р. № 3500/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
		Слід також зазначити, що в акті перевірки відповідачем не відображено питання правильності обліку членських та пайових внесків позивачем, не вказано, які операції враховано при формуванні висновку щодо суми визначеного зобов`язання з податку на прибуток. Разом з тим, за положеннями ст.20 Закону України "Про кооперацію" для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
		За ст.21 Закону "Про кооперацію" пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
		Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
		ЖБК має право формувати спеціальний фонд, який створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Відтак, членські внески членів ЖБК відображаються в залежності від того, до якого фонду їх було внесено.
		Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291 (далі Інструкція №291) суму вступних внесків підлягають відображенню на субрахунку 401 «Статутний капітал», суму пайових внесків належить відобразити на субрахунку 402. 
		Проте відповідачем в ході перевірки  правильність відображення ЖБК членських та пайових внесків за документами бухгалтерського обліку не досліджено, не проаналізовано та в акті перевірки не відображено.
		З огляду на те,  що нормами  ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають на суми пайових внесків, сплачених членами (асоційованими членами) на користь ЖБК, а відповідні операції підлягають відображенню згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування, колегія суддів не може погодитись з висновками податкового органу щодо зазначеної у податковому повідомленні-рішенні суми донарахованого податку на прибуток.
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що органами ДФС неодноразово у індивідуальних податкових консультаціях (зокрема, ІНК від 13.08.2018 р. №3528/6/99-99-15-01-01-16/ІПК) зазначалось, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України"). Отже, з питань відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження грошових коштів від сплати пайових внесків членами житлово - будівельного кооперативу, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
		Разом з тим, в акті перевірки не вказано за якою методикою перевіряючими проаналізовано операції з надходження грошових коштів від сплати пайових внесків членами ЖБК та визначено суму податкового зобов`язання. 
		Аналогічною є і ситуація щодо податку на додану вартість, визначеного відповідачем у ППР №0001441401 в сумі 8575229,00 грн., оскільки операція із внесення пайових внесків членами ЖБК "Гарантжилбуд" на рахунок кооперативу не є об`єктом оподаткування ПДВ в силу положень п.п.196.1.1 п.196.1 ст.196 ПКУ. 
		Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.
		У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:
		а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
		б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
		Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об`єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).
		Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.
		Таким чином, операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ, оскільки не вважаються першою поставкою житла.
		З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання щодо протиправності податкових повідомлень-рішень №0001421401 про збільшення Житлово-будівельному кооперативу "Гарантжилбуд" грошового зобов`язання з податку на прибуток   в сумі 7637916,00 грн. та №0001441401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 8575229,00 грн.
		З матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ЖБК приписів п.49.2 ст.49 та п.120.1 ст.120 ПКУ, а саме : в періоді, що перевірявся не подавав до податкового органу податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за податковим повідомленням-рішенням №0001451401 від 13.03.2019 року до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2040грн.
		Так, в силу приписів п.49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
		Статтю 120 ПКУ передбачено відповідальність платника за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності. 
		Пунктом 120.1 вказаної статті ПКУ визначено накладення штрафу  за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, штрафу  в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		Відповідач вважає, що ЖБК "Гарантжилбуд" не подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток за 8 звітних періодів з а 1-й кв. 2016 року, за півріччя 2016 року, за три квартали 2016 року, за 2016 рік за 1-й квартал 2017 року, півріччя 2017 року, за три квартали 2017 року, за 2017 рік з огляду на наведені вище порушення податкового законодавства. А також не подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за 12 звітних періодів з березня по листопад 2016 року, за січень  2017 року, за березень 2017 року, за травень 2017 року, за жовтень 2017 року.
		В силу положень ст.ст. 180-184 ПКУ у разі, якщо особа (у тому числі неприбуткова організація) здійснює операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами Податкового Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов`язковому порядку.
		До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ.
		Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за №1456/26233, чинним на момент винесення спірних податкових повідомлень - рішень).
		З огляду на наведені вище доводи суду апеляційної інстанції щодо недоведеності відповідачем правильності нарахування позивачу зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, помилковості позиції контролюючого органу щодо обов`язку ЖБК зареєструватись платником вказаних податків з першого кварталу 2016 року, колегія суддів приходить до переконання про протиправність від 13.03.2019 року  ППР №0001431401  та №0001431401.
		З акту перевірки слідує, що позивач допустив порушення п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме, ЖБК в період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з реалізації квартир фізичним особам на суму 838705 грн.
		З висновками відповідача колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
		Відповідно до  п.201.1. на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Разом з тим, в акті перевірки не відображено та не доведено в судовому засідання за якими конкретно операціями та у який період, що охоплюється перевіркою, позивач зобов`язаний був скласти та зареєструвати податкові накладні. Крім того, як уже зазначалось судом апеляційної інстанції операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, на підставі п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування.
		Приписами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
		Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
		При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
		Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.
		Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права,  колегія суддів, враховуючи норми законодавства, якими врегульовано питання оподаткування житлово-будівельних кооперативів після 01.01.2017 року, дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції  допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків про правомірність дій відповідача при винесення спірних податкових повідомлень - рішень.
		 
		У силу  п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі  ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови  про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		          апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" задовольнити   повністю.
		          Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом   Житлово-будівельний кооператив "Гарантжилбуд" до Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.
		Прийняти в цій частині постанову, якою визнати протиправними та скасувати     податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.03.2019 року за №0001421401, яким Житлово-будівельному кооперативу "Гарантжилбуд" збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток   в сумі 7637916,00 грн., за №0001441401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 8575229,00 грн., за №0001451401, яким до   Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 2040грн., за №0001431401, яким до Житлово-будівельного кооперативу "Гарантжилбуд" застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток в сумі 1360 грн. та за №0001461401 про застосування штрафу за відсутність складання та реєстрації податкових накладних з ПДВ в сумі 419352,50 грн.                              
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  28 травня 2020 року.
		 
		 
		Головуючий  Кузьменко Л.В.    Судді    Франовська К.С.    Совгира Д. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...