Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3620/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо визнання права власності.
Надіслано судом: 28.05.2020. Зареєстровано: 31.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2020 року  м. ОдесаСправа № 916/3620/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:  
		головуючого судді Л.В. Поліщук,
		суддів: Л.О. Будішевська, С.В. Таран,
		секретар судового засідання - І.В. Іванов,
		за участю представників сторін:
		від позивача: В.В. Лисюк
		від відповідачів: не з'явились
		від прокуратури: В.М. Тунік
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
		на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 (суддя Шаратов Ю.А.,               м. Одеса) про забезпечення позову
		у справі № 916/3620/19
		за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі   Фонду державного майна України          
		до відповідачів:
		1. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"          
		2. Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг"          
		3. Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Морозової О.С.          
		про визнання права власності, визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав власності, скасування записів про право власності на нерухоме майно, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2019 року Заступник прокурора Одеської області (далі також - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі також - ФДМУ, Фонд) до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі також - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", Товариство), Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" (далі також - КП "Агенція реєстраційних послуг") та Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Морозової О.С. з вимогами:  
		1) про визнання незаконними та скасування:
		- рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг"                    Морозової О.С. індексний номер: 49464718 від 31.10.2019, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті "Куяльник", зокрема, нежитлові будівлі "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", загальною площею 2027,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 152;
		- рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг"                    Морозової О.С. індексний номер: 48603438 від 10.09.2019, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті "Куяльник", зокрема: нежитлові будівлі спального корпусу "Г", загальною площею 22 367,8 кв.м, спального корпусу "Д", загальною площею 22409,7 кв.м, спального корпусу "З", загальною площею 22697,7 кв.м, поліклініки "Ц", загальною площею 10388,6 кв.м, палацу культури "Щ", загальною площею 10116,4 кв.м, реєстратури "К", загальною площею 895,0 кв.м, кафе "Л", загальною площею 83,5 кв.м, КНС "М", загальною площею 259,6 кв.м, КПП "Н", загальною площею 5,5 кв.м, кафе "А", загальною площею 184,7 кв.м, кафе "Б", загальною площею 330,9 кв.м, кафе "В", загальною площею 864,8 кв.м, будинку відпочинку "Е", загальною площею 224,0 кв.м, господарського корпусу "Є", загальною площею 395,6 кв.м, котельної "П", загальною площею 514,3 кв.м, бювету "У", загальною площею 60,9 кв.м, туалету "Ф", загальною площею 27,6 кв.м, грязелікарні "Р", загальною площею 8760,4 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170;
		- рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг"                    Морозової О.С. індексний номер: 49463537 від 31.10.2019, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловин №10, загальною площею 6,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-А;
		- рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг"                   Морозової О.С. індексний номер: 49464245 від 31.10.2019, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловини № 15, загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-Б;
		- рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг"                    Морозової О.С. індексний номер: 49462677 від 31.10.2019, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловини № 16, загальною площею 11,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-В.
		2) про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності:
		- № 33948141 від 31.10.2019 про право власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті "Куяльник", зокрема, нежитлові будівлі "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Б", "Ж", "З", загальною площею 2027,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 152;
		- № 33153754 від 10.09.2019 про право власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті "Куяльник", зокрема: нежитлові будівлі спального корпусу "Г", загальною площею 22367,8 кв.м, спального корпусу "Д", загальною площею 22409,7 кв.м, спального корпусу "З", загальною площею 22697,7 кв.м, поліклініки "Ц", загальною площею 10388,6 кв.м, палацу культури "Щ", загальною площею 10116,4 кв.м, реєстратури "К", загальною площею 895,0 кв.м, кафе "Л", загальною площею 83,5 кв.м, КНС "М", загальною площею 259,6 кв.м, КПП "Н", загальною площею 5,5 кв.м, кафе "А", загальною площею 184,7 кв.м, кафе "Б", загальною площею 330,9 кв.м, кафе "В", загальною площею 864,8 кв.м, будинку відпочинку "Е", загальною площею 224,0 кв.м, господарського корпусу "С", загальною площею 395,6 кв.м, котельної "П", загальною площею 514,3 кв.м, бювету "У", загальною площею 60,9 кв.м, туалету "Ф", загальною площею 27,6 кв.м, грязелікарні "Р", загальною площею 8760,4 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170;
		- № 33947782 від 31.10.2019 про право власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловини № 15, загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-Б;
		- № 33947101 від 31.10.2019 про право власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловин №10, загальною площею 6,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-А;
		- № 33946334 від 31Л0.2019 про право власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на нежитлову будівлю свердловини № 16, загальною площею 11,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-В.
		3) про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на індивідуально визначене майно у вигляді:
		- нежитлові будівлі "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", загальною площею                 2027,2 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 152;
		- об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті "Куяльник" у складі: спального корпусу "Г", загальною площею 22367,8 кв.м, спального корпусу "Д", загальною площею 22409,7 кв.м, спального корпусу "З", загальною площею 22 697,7 кв.м, поліклініки "Ц", загальною площею 10388,6 кв.м, палацу культури "Щ", загальною площею 10116,4 кв.м, реєстратури "К", загальною площею 895,0 кв.м, кафе "Л", загальною площею 83,5 кв.м, КНС "М", загальною площею 259,6 кв.м, КПП "Н", загальною площею 5,5 кв.м, кафе "А", загальною площею 184,7 кв.м, кафе "Б", загальною площею 330,9 кв.м, кафе "В", загальною площею 864,8 кв.м, будинку відпочинку "Е", загальною площею 224,0 кв.м, господарського корпусу "Є", загальною площею 395,6 кв.м, котельної "П", загальною площею 514,3 кв.м, бювету "У", загальною площею 60,9 кв.м, туалету "Ф", загальною площею 27,6 кв.м, грязелікарні "Р", загальною площею 8760,4 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170;
		- нежитлова будівля (свердловина №10), загальною площею 6,5 кв.м, за адресою:                    м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-А;
		- нежитлова будівля (свердловина № 15), загальною площею 10,8 кв.м, за адресою:                    м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-Б;
		- нежитлова будівля (свердловина № 16), загальною площею 11,9 кв.м, за адресою:                  м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-В.   
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що санаторій імені Пирогова (Куяльник) є державною власністю, а вибуття спірного нерухомого майна із державної власності свідчить про невизнання ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" права власності держави в особі Фонду державного майна України на спірне майно, що згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України є правовою підставою для визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на індивідуально визначене майно. Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора та вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності обґрунтовані тим, що реєстрація права власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Одеса,  вул. Лиманна, 152, 170, 170-А, 170-Б, 170-В, проведена державним реєстратором в порушення вимог статей 10, 18, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, зокрема без перевірки наявності необхідних для цього документів, їх відповідності заявленим правам та вимогам законодавства.
		10.12.2019 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява прокурора про забезпечення позову, в якій прокурор просив:
		- накласти арешт на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник», зокрема, нежитлові будівлі «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2027,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 152, та зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1950855351101;
		- накласти арешт на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник», зокрема, нежитлові будівлі спального корпусу «Г», загальною площею 22367,8 кв.м, спального корпусу «Д», загальною площею 22409,7 кв.м, спального корпусу «З», загальною площею 22697,7 кв.м; поліклініки «Ц», загальною площею 10388,6 кв.м, палацу культури «Щ», загальною площею 10116,4 кв.м, реєстратури «К», загальною площею 895,0 кв.м, кафе «Л», загальною площею 83,5 кв.м, КНС «М», загальною площею 259,6 кв.м, КПП «Н», загальною площею 5,5 кв.м, кафе «А», загальною площею 184,7 кв.м, кафе «Б», загальною площею 330,9 кв.м, кафе «В», загальною площею 864,8 кв.м, будинку відпочинку «Е», загальною площею 224,0 кв.м; господарського корпусу «Є», загальною площею 395,6 кв.м, котельної «П», загальною площею 514,3 кв.м, бювету «У», загальною площею 60,9 кв.м, туалету «Ф», загальною площею 27,6 кв.м, грязелікарні «Р», загальною площею 8760,4 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1910842251101;
		- накласти арешт на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник», зокрема, нежитлову будівлю свердловини № 15, загальною площею             10,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-Б, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1950838651101;
		- накласти арешт на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник», зокрема, нежитлову будівлю свердловин №10, загальною площею                   6,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-А, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1950806251101;
		- накласти арешт на нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник», зокрема, нежитлову будівлю свердловини № 16, загальною площею 11,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, будинок 170-В, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1950774051101.
		Обґрунтовуючи заяву, прокурор зазначив, що вказані об'єкти нерухомості є майном санаторію ім. Пирогова, який входить до об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник» та належить до загальнодержавної власності, тому право власності  ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на ці об'єкти оспорюється прокуратурою Одеської області. Разом з тим вивченням публікації інтернет-порталу «dumskaya.net» встановлено, що приватною компанією Ribas Hotels Group заплановано проведення повного оновлення (реконструкцію) санаторію ім. Пирогова, що надає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно може призвести до його подальшого відчуження на користь третіх осіб з наступною його реконструкцією, в результаті якої буде створено нові об'єкти нерухомого майна, відмінні від тих, що вибули з власності держави, що, у свою чергу, унеможливить захист інтересів та поновлення порушених прав держави в особі Фонду, зокрема, в частині визнання права власності на спірне майно.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 заяву прокурора від 06.12.2019 № 05/1-71/вих19 (вх. № 2-6037/19 від 10.12.2019) про забезпечення позову у справі № 916/3620/19 задоволено.           Ухвала суду мотивована тим, що види забезпечення позову, про які просив прокурор щодо спірного нерухомого майна є адекватними та співмірними з вимогами, на забезпечення яких вони вживаються.          
		Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати дану ухвалу та відмовити в задоволенні зазначеної вище заяви про забезпечення позову. Скаржник вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову без ретельного та всебічного з'ясування вказаних у заяві обставин. Види забезпечення позову, про які просить прокурор, на думку Товариства, не є адекватними. Також скаржник зазначив, що при розгляді заяви судом не було в повній мірі перевірено аргументи заявника, оскільки з тексту ухвали не зрозуміло, які саме докази були надані заявником в обґрунтування існування реальної загрози невиконання можливого судового рішення. Крім того, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" зауважило, що застосовані судом заходи забезпечення позову порушують нормальну господарську діяльність ДП «Клінічний санаторій «ім. Пирогова» на період судового розгляду, а це, у свою чергу, призведе до порушення прав інших осіб, у т.ч. працівників. Інші доводи апеляційної скарги стосуються питань, які вирішуватимуться при розгляді справи по суті.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 про забезпечення позову у справі № 916/3620/19; встановлено учасникам справи строк до 24.02.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 24.02.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; призначено розгляд апеляційної скарги на 10.03.2020 об 11:00 год.          
		У відзиві на вказану апеляційну скаргу прокурор просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		28.02.2020 Фонд державного майна України направив до суду апеляційної інстанції     засобами поштового зв'язку відзив на апеляційну скаргу, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на подання Фондом відзиву та поновити цей строк, а також залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 поновлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
		Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.03.2020 задоволено клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу; поновлено Фонду державного майна України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; постановлено розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 про забезпечення позову у справі № 916/3620/19 у розумний строк; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2020 об 11:00 год.           
		24.03.2020 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повідомлено учасників справи №916/3620/19, що розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019, призначений на 31.03.2020 об 11:00 год., не відбудеться; постановлено провести розгляд справи №916/3620/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 поза межами встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", забезпечення прав учасників на участь їх представників в судових засіданнях апеляційного господарського суду; роз'яснено, що про дату та час розгляду справи №916/3620/19 буде повідомлено учасників справи додатково.
		Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.05.2020 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 у справі № 916/3620/19 призначено на 26.05.2020 об 11:30 год. 
		Судова колегія зазначає, що справа №916/3620/19 розглядається поза межами встановленого частиною 2 статті 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначено з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".
		Так, 04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.
		Враховуючи викладене, прийняття Урядом України рішення про пом'якшення режиму карантину, введеного у зв'язку з поширенням короновірусу "COVID-19", колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи.
		У судовому засіданні 26.05.2020 представники прокуратури та позивача просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.
		          Заслухавши представників прокуратури і позивача, дослідивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 11.12.2019, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). 
		У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		          Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		          Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		          Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.          Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
		          По суті забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. 
		          Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.
		          Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
		Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.
		При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), стосовно якого є спір, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. 
		          Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		          Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
		Так, як вище зазначалось, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом судового розгляду у цій справі є, зокрема, вимога прокурора Одеської області про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на визначене вище нерухоме майно, та саме на це майно прокурор просив накласти арешт у відповідній заяві про забезпечення позову, а отже, застосування заходів забезпечення позову, обраних прокурором, безпосередньо пов'язано з предметом позову.
		При цьому судова колегія зазначає, що можливе відчуження ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" вказаних вище об'єктів нерухомості іншим особам значно ускладнить виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у випадку задоволення позовних вимог.
		Таким чином, враховуючи обставини справи та доводи заявника судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність в даному випадку підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевизначене нерухоме майно об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті «Куяльник».
		Такий захід забезпечення позову у даному випадку суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим, адекватним та співрозмірним із заявленими позивачем вимогами.
		Водночас слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджувалась, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Доводи скаржника про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову порушують нормальну господарську діяльність ДП «Клінічний санаторій «ім. Пирогова» на період судового розгляду, а це, у свою чергу, призведе до порушення прав інших осіб, у т.ч. працівників, не підтверджені і не обґрунтовані апелянтом жодними доказами, а тому не приймаються судовою колегією до уваги.
		Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив заяву прокурора про забезпечення позову у справі №916/3620/19, а доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.
		За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
		          Витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2019 про забезпечення позову у справі № 916/3620/19 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 28.05.2020.
		 
		Головуючий суддя                                                                                Л.В. Поліщук
		 
		          Суддя                                                                                                               Л.О. Будішевська
		 
		           Суддя                                                                                                    С.В. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...