Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2541/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2020. Зареєстровано: 03.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.11.2020
Результат оскарження 27.11.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/420/2626/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/2541/20
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2020 рокум. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді - Кравченка М.М.;
		за участі:
		секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;
		представника позивача - Джаноян Л.А.;
		третьої особи - Николина О.Я.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ПІ ГРУП», ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 року, -
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ПІ ГРУП», ОСОБА_1 , в якій просило: визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5»; визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.03.2020 року, складений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5», замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН».
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 13.03.2020 року ТОВ «КАМЕРТОН» стало відомо, що на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом» за адресою: м Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5», замовником якого є ТОВ «КАМЕРТОН», була проведена перевірка Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.02.2020 р. № 40-20/052-01, копію якого надано особою, яка здійснює авторський нагляд на об`єкті будівництва - ОСОБА_2 , однак не є повноважним представником позивача. На момент проведення перевірки відповідач не мав жодного доказу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 або будь-кого іншого на представництво позивача у взаємовідносинах з Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Судячи із змісту направлення, воно було надане для проведення позапланової перевірки на підставі Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.01.2020 р. № 15 та письмового звернення громадянина ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. 01.04.2020 року позивачем було отримано припис від 13.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекція України за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м Одеса АДРЕСА_1 », замовником якого є ТОВ «КАМЕРТОН». Позивач вважає, що перевірка була незаконною, вищезазначений наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.01.2020 р. № 15 та виданий в подальшому припис від 13.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, з порушення прав та законних інтересів ТОВ «КАМЕРТОН» з огляду на наступне.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ПІ ГРУП», ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позапланова перевірка проводилась у присутності наступних осіб: ОСОБА_3 , уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон», який діє за Довіреністю від 18 лютого 2020 року № б/н, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МегалайнПроект» ОСОБА_2 ; виконроба Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» ОСОБА_4 ; інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» ОСОБА_5 . Зазначеним особам Головними інспекторами було пред`явлено їх посвідчення та направлення на проведення позапланової перевірки. Копію направлення отримав представник ТОВ «КАМЕРТОН» Синиця М.О., про що свідчить зроблений ним власноруч запис у направленні та його особистий підпис. Також копію отримали Ніколаєв В.В. та представник ОФ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Клочко С.І. Результати проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю оформлено актом від 13.03.2020 року № 40-20/070-01 та за фактом виявлених порушень видані обов`язковий до виконання припис про зупинення підготовних та будівельних робіт від 13.03.2020 року. Головними інспекторами встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, серед іншого у акті зазначено, що проектна документація по об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: місто Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5» 001/18 ГП стадії «П», яка розроблена у 2018 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект», затверджена наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» (замовник будівництва) від 23.08.2018 року № 1-ПД до проведення експертизи цього проекту будівництва. На час проведення перевірки відсутні відомості щодо погодження замовником або проектувальником відхилень проектної документації від вимог будівельних норм відповідно до Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.04.2018 № 97. Проектувальником та експертною організацією, що здійснювала експертизу проектної документації, невірно зазначений клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва.
		У відповіді на відзив позивач зазначає, що наказом Держархбудінспекції від 09.01.2020 року № 15 було вирішено провести позапланову перевірку вказаних в ній суб`єктів містобудівної діяльності. А наказом Держархбудінспекцїї від 10.03.2020 № 652 було продовжено строк позапланової перевірки на 2 дні. Позивач вважає, що факт існування наказу Держархбудінспекцїї від 10.03.2020 № 652, яким продовжено строк позапланової перевірки, таким, що порушує норми чинного законодавства України. У ОСОБА_3 не було відповідних повноважень як представника ТОВ «Камертон» на момент проведення оскаржуваної перевірки. А тому є хибними твердження відповідача про присутність під час проведення позапланового заходу представника позивача та про отримання копії направлення представником позивача. Ні керівник позивача, а ні його уповноважений представник не мали можливості бути присутніми при складані відповідного акту, у зв`язку з неналежним повідомлення їх про факт такої події, про заплановану дату та час складання відповідного акту перевірки.
		Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		09.01.2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі звернення ОСОБА_1 від 05.12.2019 року прийняла наказ № 15 «Про проведення позапланової перевірки».
		Відповідно до вказаного наказу від 09.01.2020 року № 15 було вирішено провести позапланову перевірку об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5», предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Відповідно до наказу від 10.03.2020 року № 652 було вирішено продовжити на два робочих дні строк проведення перевірки Державної архітектурно-будівельної інспекції України на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: АДРЕСА_2 . Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5».
		На підставі зазначених наказів Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.02.2020 року № 40-20/052-01 та від 10.03.2020 року № 40-20/070-01, відповідно до яких направила головних інспекторів будівельного нагляду для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		В період з 24.02.2020 року по 13.03.2020 року співробітники Державної архітектурно-будівельної інспекції України на підставі наказів від 09.01.2020 року № 15 та від 10.03.2020 року № 652, направлень від 21.02.2020 року № 40-20/052-01 та від 10.03.2020 року № 40-20/070-01 провели позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5».
		За результатами проведеної перевірки Державна архітектурно-будівельна інспекція України склала акт № 40-20/070-01 від 13.03.2020 року, в якому зазначено, що у проведенні заходу державного нагляду (контролю) брали участь: Синиця Максим Олександрович, уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон», який діє за довіреністю від 18.02.2020 року, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» ОСОБА_2 , виконроб Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» ОСОБА_4 , інженер Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» ОСОБА_5 .
		В акті перевірки № 40-20/070-01 від 13.03.2020 року відповідачем зазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва та зазначено, що: частина перша статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності» стосовно проектної організації (Товариства обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект»), яка у 2018 році передала замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розроблена з порушенням вимог законодавства; частина перша статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності» стосовно експертної організації (Одеська філія Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»), яка у 2018 році передала замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розроблена з порушенням вимог законодавства; частина перша статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно головного інженера проекту, який у 2018 році передав замовнику будівництві проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розроблена з порушенням вимог законодавства; частина перша статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно головного експерта проекту, який у 2018 році передав замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, що розроблена з порушенням вимог законодавства.
		13.03.2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагала до приведення проектної документації на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5» у відповідність до чинних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил зупинити виконання негайно зупинити виконання будівельних робіт, затвердити проектну документацію у визначеному чинним законодавством порядку протягом місяця.
		Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.
		Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Згідно з п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
		Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.
		Згідно з п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
		Згідно з п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		Відповідно до п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Згідно з п.п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем не були здійснені належні заходи щодо забезпечення присутності представника забудовника, у зв`язку з чим такої особи на перевірці не було, що порушує його права.
		Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Верховний Суду в своїй постанові від 05.03.2020 року по справі № 366/2365/17 зазначив, що судами першої і апеляційної інстанції було встановлено, що перевірку проведено без ОСОБА_1 або її законного представника, а також позбавлено її можливості надати свої пояснення або заперечення щодо відповідної перевірки. Верховний Суд вважає, що таке порушення істотно вплинуло на законність проведеної планової перевірки, виходячи з такого. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідачем допущено суттєві порушення процедури проведення перевірки, встановленої законодавством, що є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.
		Верховний Суд в своїй постанові від 14.11.2019 року по справі № 822/680/16 зазначив, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої Державна архітектурно-будівельна інспекція України в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинна вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
		Згідно з ч.1 та ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
		Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
		Відповідно до ч.ч.2-4 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
		Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		Відповідно до ч.ч.2-4 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
		Згідно з ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Як вже було зазначено судом вище, відповідач в акті зазначив, що позапланова перевірка проводилась у присутності наступних осіб: Синиця Максим Олександрович, уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон», який діє за Довіреністю від 18 лютого 2020 року № б/н; директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» ОСОБА_2 ; виконроб Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» ОСОБА_4 ; інженер Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Пі Груп» Березний ОСОБА_6 . Зазначеним особам головними інспекторами було пред`явлено посвідчення та направлення на проведення позапланової перевірки. Копію направлення отримав представник ТОВ «КАМЕРТОН» Синиця М.О. Також, копію отримали Ніколаєв В.В. та представник ОФ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Клочко С.І.
		Згідно з положеннями ст.28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
		Відповідно до положень ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови  «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів.
		Згідно з п.4.9 Статуту Товариства з обмеженою діяльністю «Камертон», затвердженого протоколом № 6 від 08.12.2017 року позачергових Загальних зборів учасників, виконавчим органом Товариства є Дирекція. Дирекція складається з двох членів - Комерційного директора та Директора з будівництва (разом далі «Дирекція», разом або кожен окремо  «член(и) Дирекції).
		Відповідно до п.4.10 Статуту Товариства з обмеженою діяльністю «Камертон» Дирекція здійснює керівництво товариством на принципах колегіальності. Будь-які рішення, що приймаються від імені Товариства, правочини, що вчиняються від його імені, у тому числі будь-які документи Товариства, вважаються належним чином підписаними (укладеними; такими, що вступили в силу) при підписанні їх обома членами Дирекції.
		Згідно з наданої відповідачем копії довіреності ТОВ «Камертон» на ОСОБА_3 вбачається, що вона підписана лише Директором з будівництва Ледовським Є.В.
		Відповідно до положень ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
		З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що у ОСОБА_3 не було відповідних повноважень як представника Товариства з обмеженою діяльністю «Камертон» на момент проведення зазначеної перевірки, а тому посилання відповідача про присутність під час проведення позапланового заходу представника позивача та про отримання ним направлення є необґрунтованими та безпідставними.
		Згідно з п.18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
		Відповідно п.21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Разом з цим, керівник позивача або уповноважений представник не мали можливості бути присутніми при складані відповідного акту у зв`язку з неналежним повідомлення їх про факт такої події.
		З матеріалів справи вбачається, що в поданій до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяві ОСОБА_1 просив, крім іншого: провести перевірку суб`єктів містобудування, причетних до нового будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське АДРЕСА_3 , 5; здійснити силами центрального апарату ДАБІ заходи державного нагляду і контролю за дотриманням умов законодавства при наданні вихідних даних, проектуванні та будівництві житлового комплексу; отримати від Мінрегіону копії листів та протоколів щодо розгляду на НТР та можливого погодження відхилень від державних будівельних норм при проектуванні та будівництві зазначеного вище об`єкту; направити клопотання до Мінрегіону щодо скасування дії сертифікатів та притягнення до відповідальності згідно законодавства України виконавців робіт; перевірити діяльність та притягнути до відповідальності посадових осіб; скасувати регуляторними документами ДАБІ дію Наказів управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про затвердження Містобудівних умов та обмежень нового будівництва житлових комплексів Гагарінського плато, 5; провести Державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації, вихідних даних для проектування, технічних умов, виконання будівельних робіт на зазначеному об`єкті.
		Разом з цим, вказана зава не містить у собі належного обґрунтування з посиланнями на норми законодавства та доказів щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які б стали підставою для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5».
		З урахуванням зазначеного, на думку суду, відповідач, провівши позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5», не дотримався основних принципів державного контролю, визначених ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме принципу об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю, неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв, принципу здійснення державного контролю лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
		Під час розгляду справи суд встановив, що ТОВ «КАМЕРТОН» користується земельною ділянкою площею 1,4824 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Одеса, Гагарінське плато, земельна ділянка 5, кадастровий номер 5110137500:51:005:0090, на підставі укладеного з Одеською міською радою договору оренди землі від 16.08.2018 року, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2018 року за реєстраційним номером 1981.
		Згідно з п.1.1 вказаного Договору оренди орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради № 3517-VII від 18.07.2018 року надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,4824 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, Гагарінське плато, земельна ділянка, 5, кадастровий номер 5110137500:51:005:0090, для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом.
		27.08.2018 року в. о. директора Одеської філії Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» затверджено експертний звіт № ЕК-0582/03-18 щодо розгляду проектної документації по проекту: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5» з додатками до нього.
		Відповідно до експертного звіту № ЕК-0582/03-18 від 27.08.2018 року за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, в тому числі щодо доступності для осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; пожежної безпеки; охорони праці; екології і може бути затвердженою в установленому порядку з відповідними техніко-економічними показниками.
		З урахуванням зазначеного, на думку суду, висновки відповідача про порушення позивачем ч.5 ст.7, ч.1 ст.8 та ч.1 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч.2 ст.24, ч.5 ст.26, ч.1 ст.29, ч.1 та ч.4 ст.31, ч.6 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.3, 4, 9, 13, 15.1, 15.5 та 19 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45, п.п.4.1, 4.3, 4.8 та 9.1 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п.4.4 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами.
		Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
		Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		За таких обставин, дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача на зазначеному об`єкті будівництва є протиправними.
		Оскільки відповідач провів перевірку з порушенням порядку, визначеного нормами чинного законодавства України, тому виданий в подальшому припис від 13.03.2020 року за результатами такої перевірки є протиправним та належить до скасування.
		У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
		Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» (Гагарінське плато, 5, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 25154613) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» (вулиця Заньковецької, 7, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 37811138), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ПІ ГРУП» (вулиця Катерининська, 7, офіс 554, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 40834375), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 року - задовольнити.
		2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5».
		3. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.03.2020 року, складений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним учбовим закладом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Гагарінське плато, 5», замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН».
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕРТОН» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
		Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
		Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
		Повний текст рішення складено 03 червня 2020 року.
		 
		СуддяМ.М. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...