Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/7626/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано судом: 05.06.2020. Зареєстровано: 06.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/523/560/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160490000665

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/7626/19
		Провадження №1-кп/523/560/20
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		03.06.2020 року
		 
		Колегія суддівСуворовськогорайонного судум.Одеси ускладі:головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,за участюпрокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,захисника ОСОБА_9 , представника потерпілих ОСОБА_10 ,законного представника ОСОБА_11 , в присутності обвинуваченого, розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальні акти №№12019160490000665, 12020160490000438 у кримінальних провадженнях по звинуваченню: 
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Іллічівськ (Чорноморськ), Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		 
		по звинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Під час судового розгляду встановлено, що в період часу з 2015 року по 20 лютого 2019 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено),  ОСОБА_12 , перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи вік потерпілого, з метою задоволення своєї статевої пристрасті вчинив дії сексуального характеру по відношенню до свого неповнолітнього пасинка  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Так, ОСОБА_12 , у період часу з 2015 року по 20 лютого 2019 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) користуючись відсутністюу квартирісвоєї співмешканкита матеріпотерпілого  ОСОБА_14 ,діючи умисно,достовірно знаючита усвідомлюючивік потерпілого,з метоюзадоволення своєїстатевої пристрасті, вчинив дії сексуального характеру до свого неповнолітнього пасинка  ОСОБА_13 , пов`язані із оральним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_13 , а саме змушував останнього задовольняти його статеву пристрасть  взяти його статевий орган до рота.
		Окрім цього ОСОБА_12 , діючи умисно,достовірно знаючита усвідомлюючивік потерпілого,з метоюзадоволення своєїстатевої пристрасті, після вчинення орального проникнення, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без добровільної згоди потерпілого.
		Крім того, 20 лютого 2019 року близько 16:00 годин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_12 , перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи вік потерпілої, з метою задоволення своєї статевої пристрасті систематично вчиняв розпусні дії сексуального характеру по відношенню до своєї малолітньої дочки  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Так, ОСОБА_12 , 20 лютого 2019 року близько 16:00 годин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) користуючись відсутністю у квартирі своєї співмешканки та матері потерпілої  ОСОБА_14 , діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи вік потерпілої, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , вчиняв розпусні дії сексуального характеру по відношенню до своєї 6-річної дочки  ОСОБА_15 , які виражались у оголенні у присутності ОСОБА_15 своїх статевих органів та примушуванні, ОСОБА_15 до оголення її статевих органів в його присутності; доторканні своїми руками статевих органів потерпілої, а також своїх статевих органів у її присутності, вчинені інших непристойних дотиків до малолітньої ОСОБА_15 , які викликають статеве збудження. Окрім цього ОСОБА_12 , діючи умисно,достовірно знаючита усвідомлюючивік потерпілої,з метоюзадоволення своєїстатевої пристрасті, примушував ОСОБА_15 вчиняти певні дії сексуального характеру щодо нього, а саме змушував останню задовольняти його статеву пристрасть  взяти його статевий орган до рота.
		Крім того, ОСОБА_12 ,20лютого 2019року,приблизно о16:25год.(більшточний часв ходідосудового розслідуванняне встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , користуючись відсутністю у квартирі своєї співмешканки та матері потерпілої  ОСОБА_14 , діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи вік потерпілої, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, після вчинення розбещення, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 з використанням пальців рук, без добровільної згоди потерпілої в результаті чого малолітній ОСОБА_15 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді саден слизової оболонки в ділянці присінка піхви справа на фоні набряку м`яких тканин, які утворилися від дії тупого (тупих) предметів, а саме в результаті тертя та ковзання тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути, у тому числі пальці кистей рук.
		   Обвинувачений ОСОБА_12 свою провину у інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив суду, що за час спільного проживання з ОСОБА_16 вони часто лаялися, сварки в основному були на ґрунті відсутності роботи. 20.02.2019 близько 16:00 ОСОБА_17 пішла кудись з дому і він залишився удома спільно з малолітніми дітьми ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . Весь цей час він лежав на ліжку в кімнаті, був одягнений в сіру футболку і спортивні штани чорного кольору, а ОСОБА_20 грав в комп`ютерні ігри. Поряд з ним на ліжку лежала ОСОБА_21 , вона було одягнена в помаранчеві колготки і рожеву кофту. Лежачи на ліжку з ОСОБА_22 , вони балувалися, а саме він її лоскотав за пахви упродовж деякого часу. Після чого, він попросив ОСОБА_20 зробити тихше звук гри, оскільки він хотів спати. Коли ОСОБА_20 зробив тихіше звук гри, він заснув. Прокинувшись через деякий час, скільки саме він спав не знає, і яка була година, оскільки на час не дивився, він почув крики: "Мама...мама....". подивившись, він побачив ОСОБА_23 , яка була в коридорі, у цей момент вона роззувалася і попрямувала на кухню, що б включити ноутбук після чого він зібрався і вийшов на вулицю що б покурити і сходити в магазин за водою " ОСОБА_24 ". Його не було близько 15-20 хвилин. Повертаючись додому, до нього підійшли співробітники поліції і попросили не підходити до ОСОБА_17 , але з чим це пов`язано йому не було невідомо. Пізніше він дізнався, що його підозрюють в здійсненні ним злочину, а саме те, що він спокушав своїх дітей, а саме ОСОБА_20 і ОСОБА_25 . Він нічим подібним не займався, своїх дітей не спокушав, і не примушував нічого робити. Це усе наговори на нього. 
		Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї провини, його вина в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ст.ст. 152 ч. 4, 156 ч. 2 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується наступним:
		?показами потерпілої малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була опитана, під час виїзного судового засідання, в «кімнаті дружнього для дітей правосуддя» за адресою: АДРЕСА_4 , та під час бесіди з психологом повідомила, що проживає разом з мамою ОСОБА_16 , батьком ОСОБА_26 та братом ОСОБА_27 . Розмова про брата викликала в неї лише добрі емоції. Під час завдання намалювати епізоди свого життя, ОСОБА_28 намалювала себе голою з великими очима. На запитання під час бесіди про події у її житті часто замикалася у собі та мовчала. На прямі запитання про батька, розповідала про гру у схованки та про покарання, яке до неї застосовував тато. На запитання поставлене психологом про те, що не треба робити з дітьми, ОСОБА_28 відповіла, що не треба лізти у труси до дітей. Самостійно про батька не згадувала, та жодного разу не згадала його серед членів своєї родини. 
		?показами потерпілого малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був опитаний, під час виїзного судового засідання, в «кімнаті дружнього для дітей правосуддя» за адресою: АДРЕСА_4 , та під час бесіди з психологом повідомив, що проживає разом з мамою ОСОБА_16 , вітчимом ОСОБА_26 та сестрою ОСОБА_29 . Кілька років тому, приблизно, коли йому було 5 років, його вітчим ОСОБА_30 , робив з ним якісь незрозумілі речі. Коли вони з сестрою були вдома з відчимом, він покликав його на кухню, зав`язав йому очі і запхнув щось в рот, що це було він не розумів, але це було щось м`яке, не холодне і не гарячіше, а через деякий час були якісь виділення, було відчуття що у роті багато слини і вона витікала у нього з рота. Після цього, ОСОБА_31 щось вставив йому в попу, що це було він не знає, неначе якусь палицю, було йому неприємно і боляче, і по відчуття було таке, що цей предмет змащений олією. Також, ОСОБА_31 показував йому на телефоні та ноутбуку відео, на якому були голі тітки і дядьки, і вони робили, що те йому незрозуміле. Також в бесіді ОСОБА_20 розповідав, що ОСОБА_30 робив з ОСОБА_22 якісь нехороші речі. А саме, то, як він з ним поступив на кухні, він також заводив туди і його сестру ОСОБА_25 , але що саме там відбувалося він не бачив і не знає. Після чого ОСОБА_32 сказав йому нічого не говорити матері, так як це велика таємниця.
		?показами свідка ОСОБА_14 , яка повідомила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з співмешканцем ОСОБА_12 , своїм сином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її співмешканець ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , намагався розбестити її малолітніх дітей: доньку ОСОБА_15 , та сина ОСОБА_13 , в той час коли її не було вдома. 20.02.2019р. приблизно о 16:25 год. їй зателефонував її син, ОСОБА_20 та повідомив, що її співмешканець ОСОБА_12 намагався розбестити його сестру ОСОБА_33 . По прибуттю на місце, ОСОБА_14 дізналась від своїх дітей, що ОСОБА_12 схиляв їх до інтимних дій, а саме ОСОБА_12 знаходячись повністю накритими під ковдрою з малолітньою ОСОБА_15 , зняв з неї колготи та засовував їй між ноги свої пальці, після чого ОСОБА_12 зняв свої штани та почав засовувати свій половий член в анальний отвір дівчинці. Також ОСОБА_14 повідомила, що приблизно рік по тому, ОСОБА_12 , знаходячись вдома з дітьми один, змусив ОСОБА_28 та ОСОБА_34 взяти його статевий орган до рота.
		?показами свідка ОСОБА_35 , яка суду пояснила, що працює психологом в ОО "ОД "Віра, Надія, ОСОБА_36 ", яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 53. Так, наприкінці березня місяця 2019 року, до в їх в організацію звернулася ОСОБА_14 , по психологічну допомогу для своїх дітей, а саме для її сина ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її дочці ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . При зустрічі з ОСОБА_16 , їй стало відомо, що ОСОБА_30 насилував її дітей. На скільки їй відомо це було двічі з її дочкою ОСОБА_39 і один раз з сином ОСОБА_20 . Вислухавши матір, їх організацією було прийнято рішення допомогти цій сім`ї, оскільки відбувалося сексуальне насильство над дітьми як психологічне, так і фізичне. Мною була розроблена реабілітаційна програма роботи з ОСОБА_39 і ОСОБА_20 , а також з їх мамою ОСОБА_17 . Раз на місяць у неї проходили з ними зустрічі (з кожним окремо), упродовж 3-4 місяців. Після цього ОСОБА_40 разом зі своїми дітьми їздили на два тижні для медичної і психологічної реабілітації в "МОМ" м. Київ. Після їх повернення в ОСОБА_41 вона продовжила роботу з цією сім`єю. Їх зустрічі проходили раз на тиждень. 20 грудня 2019 року вона проводила опитування з ОСОБА_20 в "Кімнаті дружнього до дітей правосуддя". В ході цього опитування проводилася відео зйомка, і це опитування була записаний. При цьому опитуванні ОСОБА_42 розповів про випадок, який відбувався з ним, а саме те, що кілька років тому, приблизно, коли йому було 5 років, його вітчим ОСОБА_30 , робив з ним якісь незрозумілі речі. Коли ОСОБА_31 був удома один разом з дітьми, він покликав ОСОБА_20 на кухню, зав`язав йому очі і запхнув щось в рот, що це було він не розуміє, але це було щось м`яке, не холодне і не гарячіше, а через деякий час були які те виділення, було відчуття що у роті багато слини і вона витікала у нього з рота. Після цього, як сказав ОСОБА_20 , ОСОБА_31 щось вставив йому в попу, що це було він не знає, неначе якусь палицю, було йому неприємно і боляче, і по відчуття було таке, що цей предмет змащений олією. Також ОСОБА_20 розповів їй, що ОСОБА_30 показував йому на ноутбуку відео, на якому були голі тітки і дядьки, і вони робили, що те йому незрозуміле, що це було і як це назвати - ОСОБА_20 відповісти не міг, оскільки він не знає що це і як це називається. Також в бесіді ОСОБА_20 розповідав, що ОСОБА_30 робив з ОСОБА_22 якісь нехороші речі. А саме, то, як він з ним поступив на кухні, він також заводив туди і його сестру ОСОБА_25 , але що саме там відбувалося він не бачив і не знає. Це був перший випадок, про який він знає, а другий випадок, це був коли ОСОБА_31 ліг в ліжко разом з ОСОБА_22 , сховався ковдрою і почав щось робити. Антон не розумів, що там відбувається, але у нього було нехороше передчуття, і він покликав маму і все їй розповів. Виходячи з бесід з ОСОБА_27 і ОСОБА_29 , вона може сказати, що діти говорять правду, вони нічого не вигадують. У дітей важка психологічна травма на ґрунті досконалих відносно їх дій з боку батька і вітчима. Діти пригнічені, замкнуті, відстають від психологічного віку своїх однолітків. Також додала, що під час роботи з ОСОБА_28 вона спонукала її забути події, пов`язані з протиправними діями вчиненими проти неї. 
		   Крім того,винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 ,у вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч.4ст.152,ч.2ст.156КК Україниповністю підтверджуєтьсядослідженими підчас судовогорозгляду письмовимидоказами таречовими доказами,у відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК України, а саме:
		-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.02.2019 року;
		-Протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 20.02.2019 року з фототаблицею; 
		-витягом внесеннявідомостей провчинене правопорушеннядо ЄРДР№12019160490000665 від 20.02.2019 року; 
		   - протокол огляду речових доказів, а саме мобільний телефон марки XiomiRedmi 4а, в корпусі білого кольору, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , який запаковано до полімерного пакета №EXP0153169 (камера схову Суворовського ВП квитанція №000157) від 26.03.2019 року;
		   - протоколом отримання біологічних зразків, мазки з ротової порожнини, прямої кишки, піхви потерпілої ОСОБА_15 для проведення експертизи від 20.02.2019 року; 
		- висновком судово-медичного дослідження № 409/18-Д, згідно якого у ОСОБА_15 виявлено наступнетілесне ушкодження:садно слизовоїоболонки в ділянці присінка піхви справа на фоні набряку м`яких тканин, і зазначене ушкодження утворилося від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальної особливості якого (яких) у характеристиках ушкодження не відобразилися, ушкодження у вигляді садна в ділянці присінка піхви могло утворитися від тертя та ковзання тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути у [тому числі напружений статевий член, пальці кистей та інше.
		Враховуючи морфологічні особливості садна (садно має вологу, багряно-червону поверхню що розташована нижче рівня навколишньої неушкодженої шкіри і розташоване на тлі незначного набряку м`яких тканин) слід вважати, що воно могло виникнути приблизно до 1-ї доби до початку проведення огляду, тобто могло бути спричинене І0.02.2019 р.
		Вище зазначене ушкодження, не було небезпечними для життя, має незначні і скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно п. 23.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		У мазкахі тампонахз ротовоїпорожнини,в тампонахі мазкахз прямоїкишки,в тампонахі мазках з параанальної ділянки в тампонах і мазках з переддвер`я піхви потерпілої ОСОБА_15 , 2012 р.н. сперматозоїди не виявлені.
		- висновком судово-медичногодослідження №408/17-Двід 20.02.2019року,згідно якого при обстеженні ОСОБА_12 , 1983 року народження кров не знайдена, знайдена слина та невелика кількість епітеліальних клітин, висловитися про статеву та регіональну належність яких (зокрема до букального, піхвового та ректального епітелію) не виявилося можливим в зв`язку з не виявленням в клітинах цитохімічних і цитоморфологічних диференційних ознак, а також з відсутністю в епітеліоцитах ядер, придатних для статевоспецифічної диференціації.
		Сперматозоїди, або голівки сперматозоїдів не знайдено.». На підставі даного судово-медичного обстеження громадянина ОСОБА_12 , 1983 року народження, відповідно до поставлених питань, надано наступні підсумки:
		?Яких-небудь тілесних ушкоджень або об`єктивних слідів від них, в тому числі в ділянці зовнішніх статевих органів і заднього отвору не виявлено.
		?В мазках-відбитках та тампоні-змиві зі статевого члену громад<s align="justify">ян</s>ина ОСОБА_12 , 1983 року народження кров не знайдена, знайдена слина та невелика кількість епітеліальних клітин, висловитися про статеву та регіональну належність яких (зокрема до букального, піхвового та ректального епітелію) не виявилося можливим в зв`язку з не виявленням в клітинах цитохімічних і цитоморфологічних диференційних ознак, а також з відсутністю в епітеліоцитах ядер, придатних для статевоспецифічної диференціації. Сперматозоїди, або голівки сперматозоїдів не знайдені.
		- висновком судово-медичного цитологічного дослідження № 155 від 09.04.2019 року, згідно якого з наданих ксерокопії результатів дослідження крові, проведеного 19.04.2019р. у дитячій міській поліклініці №2 Суворовського району м. Одеси, група крові ОСОБА_15 - А (II). При дослідженні слини потерпілої ОСОБА_15 встановлено, що вона є носієм супутнього антигену Н. Кров підозрюваного ОСОБА_12 за ізосерологічною системою АВО відноситься до групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. В піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваного ОСОБА_12 знайдені мікросліди крові, помірна кількість головок сперматозоїдів, епітеліальні клітини, розташовані у препаратах ізольовано і невеликими пластами, та виявлений білок людини. Знайдені в піднігтьовому вмісті обох рук пласти клітин за цитоморфологічними ознаками схожі з фрагментами глибоких шарів шкіри (епідермісу), що дає можливість припустити травматичний характер їх походження. Висловитися щодо статевої належності знайдених крові і епітеліальних клітин та можливості приналежності ізольованих епітеліальних клітин до піхвового і ректального епітелію не є можливим через відсутність в клітинах характерних цитохімічних та цитоморфологічних диференційних ознак клітин піхвового І епітелію, недостатню кількість у препаратах клітин, характерних для ректального епітелію і відсутність у препаратах ядер епітеліоцитів і лейкоцитів, придатних для статевоспецифічної диференціації.
		   При визначенні групової належності крові, сперми і клітин виявлені анти-гени А і Н ізосерологічної системи АВО, які властиві групі крові А(П) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, що не виключає походження сперми від чоловіка (чоловіків), а крові і епітеліальних клітин від особи (осіб) любої статі з вищевказаною групою крові.
		   Таким чином, враховуючи результати дослідження і групові властивості підекспертних осіб, походження знайденої сперми не виключається від підозрюваного ОСОБА_12 , а походження знайдених крові і епітеліальних клітин не виключається як від підозрюваного ОСОБА_12 , так і від потерпілої ОСОБА_15 . Для подальшої диференціації знайдених крові і епітеліальних клітин рекомендовано проведення ДНК-дослідження; 
		-витягом внесеннявідомостей провчинене правопорушеннядо ЄРДР№12020160490000438 від 11.02.2020 року;
		- протоколом огляду компакт-диску, сірого кольору, на поверхні якого заводським способом нанесено наступні позначення: Verbatium DVD-R, 4,7Gb, 16х, 120 min. В нижній частині вищезазначеного носія інформації міститься рукописний надпис, світло-сірого кольору, із наступним змістом: Допит потерпілого ОСОБА_43 , на якому міститься відеозапис вбачається, що о 13:19:00 год. в «кімнаті дружнього для дітей правосуддя» в м.Одесі розпочато бесіду психолога ОСОБА_44 (ОО «ГД Віра, Надія, Любов») та неповнолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (бесіда проводилась російською мовою) з фототаблицею кріншотів з оглянутого відео файлу;
		- постановою про долучення речових доказів від 12.02.2020 року, а саме компакт-диску, сірого кольору, на поверхні якого заводським способом нанесено наступні позначення: Verbatium DVD-R, 4,7Gb, 16х, 120 min, в нижній частині вищезазначеного носія інформації міститься рукописний надпис, світло-сірого кольору, із наступним змістом: Допит потерпілого ОСОБА_43 .
		   Наведені докази за своїм змістом та послідовністю відповідають дійсним обставинам кримінального провадження, є належними, допустимими, і такими, що підтверджують вину обвинуваченого.
		   Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		   Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		   Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
		   У справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 Європейський суд з прав людини вказав на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		   У рішенні від 11.04.2013 у справі «Веренцов проти України» Європейський суду з прав людини вказав, що має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
		   Частиною першою статті 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		   Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
		   Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		   Наведені докази за своїм змістом та послідовністю відповідають дійсним обставинам кримінального провадження, є належними, допустимими, і такими, що підтверджують вину обвинуваченого.
		   Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілих, свідків, оглянувши та дослідивши надані суду докази, суд приходить до такого.
		Невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 152 ч. 4, 156 ч. 2 КК України, та його доводи стосовно відсутності в його діях злочинних діянь, а саме, те що він не причетний до скоєння вказаного злочину, є нічим необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеними і дослідженими під час судового розгляду та оціненими доказами, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які встановлюють наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. До показань обвинуваченого суд відноситься критично та розцінює їх, як форму захисту,з метоюуникнення відповідальностіза скоєне та спробу обвинуваченого ОСОБА_12 ввести суд в оману, та уникнути кримінальної відповідальності за скоєні ним кримінальні правопорушення.
		   У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілими та свідками, як у процесі досудового, так і вході проведення судового провадження. Їх свідчення відповідають і не суперечать обставинам кримінального провадження, відомості про які містяться в інших зібраних у справі доказах.
		   Аналізуючи докази, що були здобуті та досліджені під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що пред`явлена підозра обвинуваченому ОСОБА_12 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,відповідно доепізоду зпотерпілим ОСОБА_13 ,вбачає сукупність доказів та надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у вчиненні зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов`язане з оральним та анальним проникненням в тіло іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, яка не досягла чотирнадцяти років є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_12 на задоволення статевої пристрасті та об`єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети. 
		   Суб`єктивна сторона зґвалтування характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що вчиняє природний статевий акт із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, і бажає це зробити. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними (задоволення статевої пристрасті, помста, бажання принизити потерпілу особу, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання тощо).
		Органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_12 було пред`явлено за ст. 152 ч.4 КК України з ознакою погрози застосування фізичного насильства. Однак, факт погрози застосування фізичного насильства відносно потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_13 в ході дослідження судом всіх доказів у кримінальному провадженні не знайшов свого підтвердження. У зв`язку з чим, суд виключає з обвинувачення фразу «з погрозою застосування фізичного насильства» за недоведеністю такого факту. Також факт вчинення кримінального правопорушення з використанням геніталій (статевого органу), так само не знайшов свого підтвердження та підлягає виключенню з обвинувачення. 
		Суд кваліфікуєдії ОСОБА_12  за ч. 2 ст. 156КК України  вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинені членом сім`ї таза ч.4 ст.152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов`язане з оральним, анальним, вагінальним проникненням в тіло іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинахз використанням будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, яка не досягла чотирнадцяти рокі.
		   Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків.
		   Беручи до уваги всі вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України.
		   Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		 Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		   Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст.65КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його небезпеку, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_12 , передбачені ст. 66 КК України судом не встановлено.
		До обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_12 , передбачені ст. 67 КК України суд відносить вчинення злочину щодо особи з якою винний перебуває у близьких відносинах (п. 6-1 ст. 67 КК України).
		   При призначенніпокарання судвраховує роз`ясненняпостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро злочинипроти статевоїсвободи тастатевої недоторканостіособи»»,які констатують,що відповіднодостатті 29КонституціїУкраїни кожналюдина маєправо насвободу таособисту недоторканність. Статева недоторканність  це захищеність особи, яка досягла статевої зрілості, від посягання на її право самостійно вирішувати питання про своє статеве життя, а також захищеність особи, яка не досягла статевої зрілості, від статевих відносин, а особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку  від розпутних, дій. 
		   Відповідно доп.1 ПостановиПленум ВерховногоСуду України,від 30.05.2008,№ 5"Просудову практикуу справахпро злочинипроти статевоїсвободи тастатевої недоторканостіособи"вбачається,що за змістом статті 152 Кримінальногокодексу України -зґвалтуванням слід розумітиприродні статеві зносини між особами різної статі  всупереч або  зігноруванням волі потерпілої особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або  з використанням безпорадного станупотерпілої особи. Перелік неправомірних дій, якими обумовлюється факт зґвалтування, є вичерпним. 
		Обов`язокдержави -захищати життялюдини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Відповідно дост.21Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		Стаття ст.28Головного ЗаконуУкраїни передбачає,що коженмає правона повагудо йогогідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
		   Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		   Відповідно дост.1КК України-Кримінальний кодексУкраїни маєсвоїм завданнямправове забезпеченняохорони праві свободлюдини ігромадянина,власності,громадського порядкута громадськоїбезпеки,довкілля,конституційного устроюУкраїни відзлочинних посягань,забезпечення мируі безпекилюдства,а такожзапобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
		Суд враховує і холоднокровне відношення обвинуваченого до скоєного ним кримінального правопорушення, адже ОСОБА_12 скоюючи злочини відносно потерпілих, діючи нахабно, зневажаючи всіма принципами загальноприйнятих норм моралі, розуміючи пагубність скоєних ним злочинних вчинків, значення цьому не надав, станом здоров`я (фізичного та/або психологічного) потерпілих не поцікавився, про що вказував, даючи свої покази в судовому засіданні, правоохоронні органи про скоєні ним злочини не повідомляв, з метою уникнення його від кримінальної відповідальності.
		   Так, на думку суду покарання у виді позбавлення волі перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		   У кримінальному провадженні представником потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13  адвокатом ОСОБА_10 заявлено позови про стягнення з обвинуваченого по 150000 гривень на користь кожного, в рахунок відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.
		   Обвинувачений ОСОБА_12 позовні вимоги потерпілих не визнав.
		   Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		   На підставі ст. 128 КПК України та ст.ст. 1167, 1168 ЦК України суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13  адвоката ОСОБА_10 та стягнути з ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_15 суму в розмірі 150000 гривень та на користь потерпілого ОСОБА_13 суму в розмірі 150000 гривень, враховуючи ступінь вини обвинуваченого, характер його дій, в результаті яких були фізичні та глибокі душевні страждання потерпілих, порушення нормальних життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін в їх житті через вчинене відносно них протиправне діяння, а також з огляду на вимоги розумності і справедливості. 
		   Питання про розмір відшкодування моральної шкоди у справах про статеві злочини суд вирішує, залежно від характеру та тривалості страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали потерпілі особа, та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує стан здоров`я потерпілих осіб, необхідність лікування, вимушені зміни в їх життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. 
		   Суд, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішив усі питання при ухваленні вироку.
		   Відповідно до ст.370ч.1КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		   Судзвершував правосуддя очевидно для загалу, згідно з нормами Кримінального Кодексу України,об`єктивно і неупереджено, незалежно та керуючись верховенством права, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з додержанням і врахуванням Загальної Декларації прав людини,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
		   Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Суд у зв`язку із зазначеним згідно із п.п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України вирішує питання щодо речових доказів, а саме: майно, що вилучене з обігу та майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане  знищується.
		   Процесуальні витрати у кримінальних провадженнях відсутні.
		Суд вважає, що міру запобіжного заходу ОСОБА_12 до вступу вироку з законну силу слід продовжити у вигляді тримання під вартою, оскільки існує ризик, що отримавши реальний термін покарання, обвинувачений буде переховуватись від відбування покарання.
		На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», ст. 64 КК України, положеннями Цивільногокодексу Українита роз`ясненнями,що містятьсяу постановіПленуму ВерховногоСуду Українивід 31березня 1995р.№ 4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» (зізмінами,внесеними постановоюПленуму ВерховногоСуду Українивід 25травня 2001р.№ 5) та керуючись ст.ст. 100, 127, 128, 369-371, 373-374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		    ОСОБА_12 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 152 ч. 4, 156 ч. 2 КК України та призначити йому наступне покарання: 
		?за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 156 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років; 
		?за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити покарання, у вигляді 13 (тринадцяти) років 6 (шести) місяців позбавленні волі. 
		   Міру запобіжного заходу відносно засудженого  ОСОБА_12 залишити без змін, у вигляді тримання під вартою. 
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання  ОСОБА_12 , тобто з 21.02.2019 року.
		Цивільний позов, пред`явлений представником потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13  адвокатом ОСОБА_10 , - задовольнити повністю.
		Стягнути на користь ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з засудженого ОСОБА_12 суму в розмірі по 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень кожному на відшкодування завданої моральної шкоди.
		   Речові докази, - а саме компакт-диск,сірого кольору,на поверхніякого заводськимспособом нанесенонаступні позначення:VerbatiumDVD-R,4,7Gb,16х,120min.В нижнійчастині вищезазначеногоносія інформаціїміститься рукописнийнадпис,світло-сірогокольору,із наступнимзмістом:«Допит потерпілого ОСОБА_43 ». При відкритті вмісту виявленовідео файл _1318_20122019, створений 20.12.2019 о 15:08, форматуAVIVideoFile, розміром 658814 КБ, - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 523/7627/19; дві наволочки зеленого кольору, які запаковані в полімерний пакет №EXP0403911; одне простирадло зеленого кольору, яке запаковане в полімерний пакет №EXP0403512 та поміщено до камери схову Суворовського ВП квитанція №000099)  знищити; мобільний телефон марки XiomiRedmi 4а, в корпусі білого кольору, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 ,який запаковано до полімерного пакета №EXP0153169 (камера схову Суворовського ВП квитанція №000157), - повернути за належністю.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1  
		 
		Судді                                     ОСОБА_2 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...