Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/6249/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2020
Номер судового провадження: 61-47950ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 травня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/6249/18
		 
		провадження № 61-47950св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кушнаренком Олександром Олександровичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 
		24 травня 2018 року у складі судді Ластовки Н. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва (далі - КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2015 року його прийнято на посаду сторожа дільниці технічного забезпечення виробництва КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва. Вказував про те, що наказами від 04 грудня 
		2017 року № 129 та від 14 березня 2018 року № 48 до нього було застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани, а наказом від 23 серпня 2018 року № 038к його звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. На його думку, накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень є незаконними, а звільнення з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку є безпідставним.
		 
		У зв`язку з викладеним позивач просив визнати незаконними та скасувати накази від 04 грудня 2017 року № 129 та від 14 березня 2018 року № 48 про застосування до нього дисциплінарних стягнень у виді догани, визнати незаконним та скасувати наказ від 23 березня 2018 року № 038к про його звільнення, поновити його на роботі сторожем у дільниці технічного забезпечення виробництва КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 
		2018 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що наказ про оголошення догани позивачу від 
		04 грудня 2017 року № 129 прийнятий правомірно та з дотриманням строку і порядку застосування, оскільки ОСОБА_1 01 грудня 2017 року під час добового чергування на своїй робочій зміні не виконав покладених на нього посадових обов`язків сторожа щодо охорони, нагляду та збереження майна, матеріальних цінностей, що перебувають на балансі у відповідача. Наказ про оголошення догани позивачу від 
		14 березня 2018 року № 48 прийнятий правомірно та з дотриманням строку і порядку застосування, оскільки ОСОБА_1 допустив порушення покладених на нього посадових обов`язків сторожа по охороні території 18 лютого 2018 року по обходу території об`єкту, що охороняється, та здійснюється за розробленим маршрутом; ведення журналів обліку роботи у вихідні, святкові дні та надурочний час, реєстрації вивозу матеріальних цінностей сторонніми особами та організаціями, а також службами КП ШЕУ та чергування, передачі зміни, а саме, пунктів 3.1, 7.5 Інструкції та обов`язків сторожа по охороні території виробничої бази КП ШЕУ Дніпровського району. Відповідач мав передбачені законодавством підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов`язків та дотримався порядку і строків застосування дисциплінарного стягнення, звільнивши позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Кушнаренком О. О., на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 
		08 листопада 2018 року.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		ОСОБА_1 у касаційній скарзі, поданій адвокатом Кушнаренком О. О, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій належним чином не було встановлено обставин, що мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема наголошував на тому, що суди обох інстанцій залишили поза увагою той факт, що при застосуванні до особи дисциплінарного стягнення необхідно встановити причинний зв`язок між діями особи та проступку, шкоди, та встановити ступінь вини. Вказував, що суди не врахували ту обставину, що він не брав участі у прийнятті, вивантаженні, встановленні, складанні, закріпленні інформаційних знаків, оскільки це не входить до його обов`язків. Також зазначав, що відповідач належними та допустимими доказами не довів можливості застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки таке може бути лише за умови знищення майна, втрата чи крадіжка і лише у випадку доведення вини та наявності причинно-наслідкового зв`язку, однак оскільки причинно-наслідковий зв`язок відсутній, то накази про догану є безпідставними та незаконними. Також вказував, що суди обох інстанцій належним чином не дослідили усі докази у справі, а саме журнал виїзду та заїзду.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У січні 2019 року до суду надійшов відзив КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва на касаційну скаргуОСОБА_1 , подану адвокатом Кушнаренком О. О., у якому вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а судами обох інстанцій правильно встановлено обставини справи та надана ним законна правова оцінка, тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Дніпровського районного суду міста Києва.
		 
		У січні 2019 року справу № 755/6249/18 передано до Верховного Суду.
		 
		15 квітня 2020 року на підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1081/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що згідно з наказом від 11 червня 2015 року № 54к ОСОБА_1 прийнятий на роботу до КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва на посаду сторожа у дільницю технічного забезпечення виробництва з 
		12 червня 2015 року.
		 
		04 жовтня 2011 року начальником КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва Дрижко О. О. затверджено Інструкцію та обов`язки сторожа по охороні території виробничої бази КП ШЕУ Дніпровського району (далі - Інструкція).
		 
		Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Інструкції охорона приміщень, споруд, матеріальних цінностей, виробничої бази КП ШЕУ здійснюється цілодобово працівниками згідно інструкції, охорона організована шляхом добового чергування працівників, які контролюють перепускний режим, в`їзд та виїзд автотранспорту, несуть відповідальність за збереження матеріальних цінностей та майна ШЕУ.
		 
		Згідно з пунктом 1.4 Інструкції контроль пропускного режиму здійснюється на контрольно-технічному пункті, на якому перевіряється весь автотранспорт, що виїжджає з території бази, законність підстав для вивезення вантажу та матеріальних цінностей, в`їзд автотранспорту, перебування громадян на території КП ШЕУ. Періодично здійснюється обхід території бази, перевірка стану захищеності огорожі.
		Особи, які порушили вимоги цієї інструкції притягуються до відповідальності згідно чинного законодавства (пункт 1.6 Інструкції).
		 
		Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що обхід території об`єкту, що охороняється, сторож повинен здійснювати за розробленим маршрутом кожні 2 години, в нічний час користуватися електроліхтарями.
		 
		Під час роботи сторож приймає під охорону службові та виробничі приміщення після закінчення роботи, їх охорону та збереження (пункт 3.7 Інструкції).
		 
		Відповідно до пунктів 7.1, 7.5 Інструкції сторож зобов`язаний охороняти всі без винятку матеріальні цінності на території виробничої бази ШЕУ, автозаправочну станцію, склади, адміністративно-побутовий корпус, криту стоянку машин, механічні майстерні, а також зобов`язаний вести журнали: обліку роботи у вихідні, святкові дні та надурочний час, реєстрація вивозу матеріальних цінностей сторонніми особами та організаціями, а також службами КП ШЕУ та чергування, передача зміни.
		 
		Як вбачається з рапорту провідного інженера ОСОБА_2 від 01 грудня 2017 року, вранці 01 грудня 2017 року під час добового чергування ОСОБА_1 встановлено, що дорожні знаки, привезені комунальною корпорацією «Київавтодор» для виставки, були пошкоджені і розкидані біля ангару для збереження технічної солі, що свідчить про халатне відношення ОСОБА_1 до виконання своїх посадових обов`язків сторожа.
		 
		Згідно з актом від 04 грудня 2017 року, складеним комісією підприємства, ОСОБА_1 відмовився написати пояснювальну записку за фактом обставин, викладених в рапорті провідного інженера ОСОБА_2 від 01 грудня 2017 року (а. с. 58).
		 
		За вказаний проступок наказом відповідача від 04 грудня 2017 року № 129 
		ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за невиконання трудових обов`язків (а. с. 59). Позивач відмовився від ознайомлення з цим наказом, про що комісією складено акт від 07 грудня 2017 року (а. с. 60).
		 
		З доповідної записки механіка дільниці технічного забезпечення виробництва ОСОБА_3 від 18 лютого 2018 року, що 18 лютого 2018 року після перевірки ним автомобілів і огляду території бази було встановлено, що ОСОБА_1 не вимкнув освітлення в ангарі для стоянки автомобілів, в якому було увімкнене опалення та двері в якому були відчинені при температурі мінус 5 градусів Цельсія. На території сторож не з`явився, обхід бази не проводив, журнал виїзду та заїзду автомобілів не вів, фактичні годити виїзду та заїзду автомобілів відсутні (а. с. 61).
		 
		У своїх письмових поясненнях від 06 березня 2018 року ОСОБА_1 зазначив, що 
		18 лютого 2018 року він працював на зміні один, в процесі роботи ним було допущено порушення щодо не вимкнення світла та не закриття дверей у боксі, визнав свою провину та запевнив про недопущення подібного у подальшому (а. с. 62).
		 
		За вказані порушення наказом відповідача від 14 березня 2018 року № 48 до 
		ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання покладених на нього трудових обов`язків (а. с. 11, 66).
		 
		На підставі доповідної записки заступника головного механіка ОСОБА_4 наказано не допускати ОСОБА_1 до роботи в період з 07 до 23 березня 2018 року (а. с. 66).
		 
		19 березня 2018 року начальник КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва Дрижко О. О. звернувся з поданням до голови профспілкового комітету КП ШЕУ Дніпровського району про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання ним обов`язків без поважних причин.
		 
		Профспілковий комітет КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва за результатами розгляду вказаного подання 22 березня 2018 року прийняв рішення (протокол № 1) про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 63-65).
		 
		Наказом відповідача від 23 березня 2018 року № 038к ОСОБА_1 звільнено з роботи 23 березня 2018 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 9).
		 
		23 березня 2018 року позивача ознайомлено з цим наказом. В день звільнення з позивачем проведено розрахунок та йому видано трудову книжку.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року 
		№ 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
		 
		 
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Щодо протиправності дій відповідача під час застосування до позивача дисциплінарних стягнень у виді доган
		 
		Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		 
		Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		 
		Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт такого порушення. Наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості порушення трудової дисципліни та виборі дисциплінарного стягнення. Під порушенням трудової дисципліни визначається невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Основні обов`язки працівників визначаються Правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, а конкретно за кожною посадою - Посадовою інструкцією. З вищезазначеними документами працівників повинно бути ознайомлено під час прийому на роботу під особистий підпис, що і зроблено відповідачем.
		 
		Згідно зі статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, який приймає на роботу, тобто роботодавцем. У зазначеному випадку це КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» міста Києва.
		 
		Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відмова від надання таких пояснень не звільняє працівника від застосування до нього дисциплінарного стягнення, але факт відмови повинен бути зафіксований письмово. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
		 
		Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку. Відмова працівника від ознайомлення з наказом про дисциплінарне стягнення під розписку не відміняє його чинність, але також повинна бути зафіксована письмово.
		 
		Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів від 
		04 грудня 2017 року № 129 та від 14 березня 2018 року № 48 про застосування дисциплінарних стягнень у виді догани, оскільки відповідачем згідно з вказаними нормами законодавства було задокументовано факти порушень трудової дисципліни позивача і відповідно до цих норм притягнуто останнього до відповідальності, тобто додержано вимоги щодо підстав та порядку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суди обох інстанцій не звернули належної уваги на те, що дорожні знаки не були пошкоджені з його вини, а були повалені через сильний вітер внаслідок неякісного їх встановлення, є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.
		 
		Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги стосовно того, що сторож не відповідає за збереження дорожніх знаків, оскільки це не входить до його обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, та спростовуються встановленими судами обох інстанцій обставинами справи, а саме положеннями пунктів 3.7, 7.1 Інструкції.
		 
		Щодо протиправності дій відповідача під час застосування до позивача дисциплінарних стягнень у виді звільнення
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		 
		При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення та в який час.
		 
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 
		3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:
		- порушення має стосуватися тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
		- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;
		- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;
		- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
		- з моменту виявлення порушення до звільнення у дисциплінарному порядку може минути не більше місяця.
		 
		Отже, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.
		 
		Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
		 
		Згідно частини першої статті 148 КЗпП України дисциплiнарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебування його у вiдпустцi.
		 
		Відповідач в наказі від 23 березня 2018 року № 038К (а. с. 9) про звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України не зазначив, у чому проявилось порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для його звільнення позивача, а лише зазначив, що підставою для такого звільнення є накази від 04 грудня 2017 року № 129 та від 14 березня 2018 року № 48 про застосування до нього дисциплінарних стягнень у виді догани.
		 
		 
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку справу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на те, що в оскаржуваному позивачем наказі про звільнення не вказано за яке саме порушення трудової дисципліни його було звільнено, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що після застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у виді доган, останній допустив вчинення нового порушення трудової дисципліни.
		 
		Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим є неправильним, оскільки був зроблений судом при неповному з`ясуванні обставинах, що мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин.
		 
		Зокрема суд апеляційної інстанції не звернув уваги на той факт, що у оспорюваному позивачем наказі про його незаконне звільнення не було вказано за яке саме порушення трудової дисципліни його було звільнено, оскільки після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 14 березня 
		2018 року № 48 його було відсторонено від виконання посадових обов`язків до 
		23 березня 2018 року, а вже з 23 березня 2018 року його було звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		 
		Також суд апеляційної інстанції не перевірив правильності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, оскільки за кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, а з матеріалів справи вбачається, що до позивача за одне й те саме порушення трудової дисципліни, яке відбулося 18 лютого 2018 року, відразу було застосовано два види стягнення, а саме: догана та звільнення.
		 
		Тому постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 23 березня 2018 року № 038к про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення не можна визнати законною та обґрунтованою.
		 
		За таких обставин касаційний суд дійшов до висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 23 березня 2018 року № 038к про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення була прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки судом апеляційної інстанції належним чином не було перевірено та встановлено всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин в цій частині.
		 
		На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлюватиабо вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі з огляду на положення статті 400 ЦПК України, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 
		23 березня 2018 року № 038к про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки порушення норм процесуального права були допущені судом апеляційної інстанції.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до пункту 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи вчиняв позивач після притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 14 березня 208 року № 48 нове порушення трудової дисципліни, врахувати вище викладене та з урахуванням встановлених обставин справи ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		 
		За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення було ухвалено з порушенням норм процесуального права, ухвалене ним рішення суду не може вважатися законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 23 березня 2018 року № 038к про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення з передачею справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кушнаренком Олександром Олександровичем, задовольнити частково.
		 
		Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів від 04 грудня 
		2017 року № 129 та від 14 березня 2018 року № 48 про застосування дисциплінарних стягнень у виді догани залишити без змін.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 23 березня 
		2018 року № 038к про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий     СуддіВ. М. Сімоненко     А. А. Калараш     С. Ю. Мартєв     Є. В. Петров     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...