Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/31869/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2020. Зареєстровано: 10.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 01.06.2020
Номер судового провадження: 11-кп/801/608/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018020010003754

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/31869/18
		Провадження №11-кп/801/608/2020
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 червня 2020 року   м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд в складі: 
		головуючого-судді:              ОСОБА_2 ,
		суддів:                      ОСОБА_3 ,
		    ОСОБА_4 ,
		з секретарем судового засідання     ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора                  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_7 ,
		захисника                 ОСОБА_8 ,
		потерпілого                 ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2018 за № 12018020010003754, за апеляційною скаргою прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020, яким
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, громадянина України, на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України не судимого,
		визнано невинуватим у вчиненнізлочину,передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад злочинів.
		Процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 5 720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
		 
		 
		 
		Органом досудовогорозслідування ОСОБА_7  обвинувачується увчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, тобто у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, та у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України,тобто упривласненні тарозтраті чужогомайна,яке буловвірене особі,вчинених повторно, вчинені ним за наступних обставин.
		ОСОБА_7 відповідно до цивільно-правового договору від 01.10.2017 року був прийнятий на посаду представника торговельного ФОП ОСОБА_9 (податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ). При прийнятті на вказану посаду, 01.10.2017 року між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_7 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого останній приймає на себе повну матеріальну відповідальність за всі в установленому порядку передані йому під звіт товарно-матеріальні цінності та кошти, а також ті товарно-матеріальні цінності та кошти, що будуть надходити йому під звіт. Під час проведення звірки ФОП ОСОБА_9 з контрагентами, яких обслуговував ОСОБА_7 , встановлено, що в деяких контрагентів, по яких існувала дебіторська заборгованість, в дійсності така заборгованість відсутня, оскільки вони надавали ОСОБА_7 грошові кошти за поставлений товар.
		ОСОБА_7 22.06.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_4 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_11 , отримав від продавця магазину ОСОБА_12 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 81660 від 21.06.2018 року грошові кошти в сумі 490 грн. 25 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які в подальшому повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 490 грн. 25 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 490 грн. 25 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 22.06.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ракушка № 257) по АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_13 , отримав від продавця магазину ОСОБА_14 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 82212 від 22.06.2018 року грошові кошти в сумі 3 572 грн. 84 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 3 572 грн. 85 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 3 572 грн. 85 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 26.06.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ракушка 247) по АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_15 , отримав від продавця магазину ОСОБА_14 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 83621 від 26.06.2018 року грошові кошти в сумі 10 044 грн. 00 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 10 044 грн. 00 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 10 044 грн. 00 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 28.06.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_6 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_16 , отримав від продавця магазину ОСОБА_17 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 84994 від 28.06.2018 року грошові кошти в сумі 312 грн. 39 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 312 грн. 39 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 312 грн. 39 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 05.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », по АДРЕСА_6 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_16 , отримав від продавця магазину ОСОБА_17 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 89170 від 05.07.2018 року грошові кошти в сумі 206 грн. 01 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 206 грн. 01 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 206 грн. 01 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 10.07.2018року вденну порудоби,точний часне встановлено, перебуваючи вприміщенні магазину« ІНФОРМАЦІЯ_5 »по АДРЕСА_5 ,в якомуздійснює своюгосподарську діяльністьФОП ОСОБА_18 ,отримав відпродавця магазину ОСОБА_19 вякості оплатиза товарзгідно видатковоїнакладної №91099від 10.07.2018року грошовікошти всумі 1264грн.89коп.В подальшомуу ОСОБА_7 виник злочиннийумисел,спрямований напривласнення грошовихкоштів,які булийому ввіренідля доставкив касуФОП ОСОБА_9 .Так,реалізовуючи свійзлочинний умисел,не маючинаміру виконуватипокладені нанього згіднопосадової інструкціїобов`язки,   ОСОБА_20 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 1 264 грн. 89 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 1 264 грн. 89 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 17.07.2018року вденну порудоби,точний часне встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_18 , отримав від продавця магазину ОСОБА_19 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 95338 від 17.07.2018 року грошові кошти в сумі 335 грн. 95 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 335 грн. 95 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 335 грн. 95 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 19.07.2018року вденну порудоби,точний часне встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » по АДРЕСА_7 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_21 , отримав від продавця магазину ОСОБА_22 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 96804 від 19.07.2018 року грошові кошти в сумі 202 грн. 00 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 202 грн. 00 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 202 грн. 00 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 20.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні продуктового магазину по АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_23 , отримав від останньої в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 97852 від 20.07.2018 року грошові кошти в сумі 369 грн. 05 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 369 грн. 05 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 369 грн. 05 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 24.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ракушка 247) по АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_24 , отримав від продавця магазину ОСОБА_13 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 99072 від 24.07.2018 року грошові кошти в сумі 286 грн. 62 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 286 грн. 62 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 286 грн. 62 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 27.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (молочний ряд) по АДРЕСА_5 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_25 , отримав від останньої в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 91312 від 10.07.2018 року грошові кошти в сумі 447 грн. 98 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 447 грн. 98 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 447 грн. 98 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 30.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » по АДРЕСА_8 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_26 , отримав від продавця магазину ОСОБА_27 в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 101871 від 30.07.2018 року грошові кошти в сумі 226 грн. 85 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 226 грн. 85 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 226 грн. 85 коп.
		Крім того,згідно обвинувальногоакту ОСОБА_7 31.07.2018року вденну порудоби,точний часне встановлено, перебуваючи натериторії ринку« ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ракушка21)по АДРЕСА_5 ,де здійснюєсвою господарськудіяльність ФОП ОСОБА_28 ,отримав відпродавця магазину ОСОБА_29 вякості оплатиза товарзгідно видатковоїнакладної №102551від 31.07.2018 року грошові кошти в сумі 255 грн. 41 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 255 грн. 41 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 255 грн. 41 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 31.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (склад) по АДРЕСА_5 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_30 , отримав від останнього в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 98643 від 31.07.2018 року грошові кошти в сумі 857 грн. 56 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 857 грн. 56 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 857 грн. 56 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 31.07.2018 року в денну пору доби, точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ракушка №1) по АДРЕСА_5 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_31 , отримав від останньої в якості оплати за товар згідно видаткової накладної № 101280 від 27.07.2018 року грошові кошти в сумі 576 грн. 63 коп. В подальшому у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів, які були йому ввірені для доставки в касу ФОП ОСОБА_9 . Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати покладені на нього згідно посадової інструкції обов`язки, ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, привласнив грошові кошти, які повинен був внести в касу ФОП ОСОБА_9 . Привласненими коштами в сумі 576 грн. 63 коп. ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, обернувши їх на власні побутові потреби, чим завдав ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 576 грн. 63 коп.
		Під час судового розгляду кримінального провадження пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення не було доведено у зв`язку з чим постановлено виправдувальний вирок.
		Прокурор не погодився з судовим рішенням та подав апеляційній скаргу, в якій просив скасувати вирок суду, постановити обвинувальний вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України.
		Прокурор вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, вказує на допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченого та його захисника щодо апеляційної скарги, та просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		При цьому, положеннями ст. 94 КПК України, встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Отже, при вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.
		Цих вимог закону, як вважає колегія суддів, суд першої інстанції дотримався.
		Як убачається з вироку, в ньому викладено формулювання обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_7 і визнане судом недоведеним, а також підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено ОСОБА_7 обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв`язку.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що в 2017 - 2018 р.р. працював як торгівельний представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 . Його привів на роботу супервайзер ОСОБА_32 . Вважав, що працює офіційно, однак офіційно його не працевлаштовували. Договір про прийняття на роботу не укладався, картку працівника заповнював, коли прийшов вперше на співбесіду, запису про працевлаштування в трудовій книжці немає. Працевлаштуванням займався супервайзер ОСОБА_32 . На договорі про повну матеріальну відповідальність підпис схожий на його. Він отримував прайс-лист та, як торговий агент, пропонував товар, приймав замовлення і через деякий час забирав кошти за поставлений товар. Кошти здавав в касу кожного дня, в касі кошти приймав ОСОБА_9 або його дружина. Про поставку товарів та сплачені кошти видавалися накладні, робилися відповідні відмітки в журналі, також дана інформація була в комп`ютері та в його робочому планшеті. В серпні 2018 року його побили і відібрали 5 000 грн. та робочий планшет, про що він повідомив  ОСОБА_9 5 000 грн. це кошти, які він мав віддати ОСОБА_9 . Він перебував на лікуванні та не міг працювати, через деякий час до нього зателефонував супервайзер та вимагав повернути кошти, спочатку його повідомляли, що є нестача в розмірі 70 тис. грн. Перед тим як його побили, деякий час йому заробітну плату не виплачували. До того часу як його побили, до нього жодних претензій не було, він здавав отримані кошти, про що робилися відмітки. Акт нестачі складався супервайзером, він в даному акті не розписувався та з актом його не знайомили. Коштів не привласнював, у вчиненні злочинів не винен.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, тобто у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, та у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України, тобто у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, вчинених повторно.
		Як вбачається з роз`яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», у статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.
		Суд першої інстанції зазначив, що привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.
		Розтрата  це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.
		Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_7 заперечував свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		В суді першої інстанції допитано ряд свідків сторони обвинувачення. Однак у їх показаннях немає жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_7 привласнення та розтрати чужого майна.
		Свідки підтвердили лише факт того, що обвинувачений приймав у них замовлення на товари, а згодом отримував кошти за поставлений товар, та зазначали, що жодних непорозумінь при розрахунках за товари не виникало.
		Висновок експертизи не містить жодних фактичних даних про те, що обвинуваченим вчинені інкриміновані йому злочини.
		Крім того, з висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи№ 5513/18-21 від 26.11.2018 року, вбачається, що у зв`язку із відсутністю бухгалтерських документів (товарно-грошових звітів ОСОБА_7 з первинними документами за період з 01.10.2017 року по серпень 2018 року, регістрів бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_9 в яких відображено рух товарів та коштів ОСОБА_7 та розрахунки з контрагентами) встановлене за «Актом інвентаризації розрахунків між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_33 » на суму 43 522,85 грн. документально підтвердити не видається за можливе.
		Суд зазначає, що статтею 85КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Доказ визнається допустимим, як це визначено уст. 86 КПК України, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Що стосується наданих до суду першої інстанції протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з яких вбачається, що свідки впізнали особу, зображену на фото № 3, за загальними рисами обличчя, суд зазначає, що відповідних довідок, з яких би вбачалося, яка саме особа зображена на фото №3 та яку саме особу впізнано, до суду не надано, а тому суд визнав дані докази неналежними.
		Акт інвентаризації розрахунків між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , з якого вбачається, що в ході перевірки та звірки з клієнтами по торгівельному представнику ОСОБА_7 було виявлено факт забору грошей в клієнтів та нездачу їх в касу, загальна сума заборгованості складає 43 522 грн. 85 коп., складено без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 р. за № 1365/26142, матеріально відповідальну особу з ним ознайомлено не було, а тому суд визнав його недопустимим доказом.
		Крім того, надані до суду докази, а саме видаткові накладні, Акт інвентаризації розрахунків між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , містять істотні розбіжності щодо суми коштів, в привласненні та розтраті яких обвинувачується ОСОБА_7 .
		З наданих та досліджених судом доказів не вбачається, яким саме чином обвинувачений привласнив та розтратив кошти, відсутні належні та допустимі докази про рух товарів та коштів а також про розрахунки з контрагентами, з яких можна було б зробити висновок про їх привласнення та розтрату, та які б підтверджували вказаний в обвинувальному акті розмір привласнених та розтрачених коштів та завданої потерпілому шкоди.
		Крім того, суд зазначив, що предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.
		Разом тим, до суду не надано належних та допустимих доказів того, що з обвинуваченим було укладено договір про прийняття його на посаду представника торговельного у ФОП ОСОБА_9 , а тому суд визнав неналежним доказом Посадову інструкцію представника торговельного у ФОП ОСОБА_9 , затверджену 01.10.2017 року, в якій визначено посадові обов`язки, оскільки не можливо встановити посадові обов`язки особи, з якою не укладено відповідний трудовий договір.
		Проаналізувавши та надавши оцінку доказам, які надані стороною обвинувачення, суд дійшов висновку про те, що надані докази не дають можливості дійти безсумнівного висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191 Кримінального кодексу України.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		Спростовуючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення, суд першої інстанції навів належну мотивацію прийнятому рішенню і обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність в діянні обвинуваченого складу злочинів.
		Враховуючи установлені судом фактичні обставини справи, на підставі досліджених у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 є законним та вмотивованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020 щодо  ОСОБА_7  залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...