Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/12480/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2020. Зареєстровано: 11.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 26.06.2020
Номер судового провадження: 1-кп/357/159/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019110030002029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 357/12480/19
		1-кп/357/159/20 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26.05.2020 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючий         суддя ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		 за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		 прокурора - ОСОБА_3 
		 захисника - ОСОБА_4 
		 інспектора з ювенальної превенції Білоцерківського ВП  ОСОБА_5 
		 законного представника н/л обвинуваченого - ОСОБА_6 
		 н/л обвинуваченого - ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019110030002029 від 20.07.2019 р. щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чубинці Сквирського району Київської області, громадянина України, учня ДНЗ «БПТУ ім. П.Р. Поповича», неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, - 
		У С Т А Н О В И В:
		26.06.2019 р. близько 18 год. неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи на практичному навчанні на СТО «КАН сервіс» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Автозаводська, 3, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих з боксу для ремонту автотранспорту вчинив крадіжку шліфувальної машинки марки «Intertool РТ-1006» вартістю 750 грн.; пневмогайковерту марки «TOPTUL» вартість якого встановити не надається за можливе та електролобзику марки «Black&Decker KS900E» вартістю 850 грн., що належать потерпілому ОСОБА_8 , після чого з місця вчинення злочину втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1600 грн.
		Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив обставини скоєння злочину та вказав, що дійсно 26.06.2019 р. перебуваючи на практичному навчанні на СТО «КАН сервіс» за адресою: м. Біла Церква, вул. Автозаводська, 3, близько 18 год. вчинив крадіжку шліфувальної машинки, пневмогайковерту та електролобзика, якими близько 2 місяців, перебуваючи на практиці, користувався на вказаній СТО, в подальшому склав їх в портфель та відніс додому. 
		У скоєному чистосердечно розкаюється, просить суворо не карати. Зазначив, що потерпілому збитки відшкодовані, на даний час змінив поведінку на краще, бажає продовжувати навчатися.
		Законний представник неповнолітнього обвинуваченого  ОСОБА_6 зазначила суду, що вона на певний час втратила контроль за поведінкою сина, оскільки вважала його вже достатньо дорослим. Між нею та сином стосунки добрі, проживають з сином в м. Біла Церква, крім того, зазначила, що син навчається в м. Біла Церква в училищі, завжди ночує вдома. Просила не позбавляти сина волі, зазначила, що прикладе всі сили для його перевиховання та виправлення. Просила не застосовувати щодо сина кримінальне покарання, а передати їй під нагляд до його повноліття.
		Потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов не заявлений.
		Визнаючи себе повністю винуватим та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_7 просив суд не досліджувати докази зібрані під час досудового розслідування і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		Прокурор, законний представник н/л обвинуваченого, захисник не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого злочину доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
		При цьому в судовому засіданні захисником н/л обвинуваченого ОСОБА_7  адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення від покарання н/л обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.105 КК України із застосуванням примусового заходу виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд його матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття, посилаючись на те, що обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаюється у вчиненому та бездоганною поведінкою на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
		Неповнолітній обвинувачений - ОСОБА_7 та його законний представник - ОСОБА_6 , підтримали клопотання захисника, просили звільнити обвинуваченого від покарання та застосувати до обвинуваченого примусові заходи виховного характеру, у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття.
		Прокурор та інспектор з ювенальної превенції Білоцерківського ВП ОСОБА_5  підтримали клопотання захисника н/л обвинуваченого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_7 від покарання із застосуванням відносно нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд його матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про його задоволення, виходячи з наступного.
		Відповідно до копії паспорта ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, на час вчинення злочину, він не досяг повноліття.
		Крім того, як особа ОСОБА_7 за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.
		Злочин, скоєний ОСОБА_7 , відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
		Вирішуючи питання щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 конкретного виду із заходів виховного характеру, суд виходить з наступного.
		За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
		Відповідно до ч.2 ст.484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
		При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_7 , суд враховує особу неповнолітнього, який характеризуються добре за місцем навчання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг 18 років і таким чином не досяг повноліття. В зв`язку з цим до ОСОБА_7 можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, у виді передачі його під нагляд його матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття.
		Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч.2 ст. 105 КК), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, опікуни і піклувальники. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Хоча в законі не передбачено обов`язкове отримання згоди батьків або осіб, які їх заміняють, на передачу їм неповнолітнього під нагляд, суд має отримати таку згоду. Неповнолітнього можна передати під нагляд педагогічного (за місцем навчання) чи трудового (за місцем роботи) колективу  за згодою цього колективу, а також під нагляд окремих громадян - на їхнє прохання. При цьому як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий громадянин мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов`язані це робити. Строк нагляду, передбаченого п.3 ч.2 ст.105 КК, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття). 
		Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру якщо слід, то який саме.
		На підставі викладеного, враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_7 , вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро покаявся, шкодує про свій протиправний вчинок, злочин вчинений ним відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 , від покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття.
		Суд вважає, що саме такий вид примусових заходів виховного характеру буде необхідним і достатнім для перевиховання і виправлення неповнолітнього, попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Речові докази у даному кримінальному провадженні:
		= шліфувальну машинку марки «Intertool РТ-1006», пневмогайковерту марки «TOPTUL» та електролобзику марки «Black&Decker KS900E», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 , згідно розписки  необхідно залишити йому по-приналежності.
		Процесуальні витрати у провадженні: за проведення експертизи №13-1/1532 від 02.09.2019 р. в сумі 471 грн. 03 коп. підлягають відшкодуванню з законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на користь держави в повному обсязі.
		Запобіжний захід щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1,2 ст. 105 КК України, ч.3 ст.497 КПК України суд-
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
		Звільнити ОСОБА_7 від покарання за ст. 185 ч.1 КК України, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд його матері ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття, тобто - до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Речові докази: 
		= шліфувальну машинку марки «Intertool РТ-1006», пневмогайковерту марки «TOPTUL» та електролобзику марки «Black&Decker KS900E», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 , згідно розписки  вважати повернутими власнику.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 471 грн. (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп.
		Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим  з дня отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_7 , його законному представнику та прокурору.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...