Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2353/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; прокуратури.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2020. Зареєстровано: 11.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 09.06.2020
Номер судового провадження: A/855/2504/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 816/2353/17                                                                  Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  09 червня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		          головуючого судді          - Пилипенко О.Є.  
		          суддів                              - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,
		          при секретарі                     - Кузик О.С., 
		          за участю: 
		          представника Національного антикорупційного бюро України: - Клименка Є.С.,
		          представника Генеральної прокуратури України: - Кіцнака П.О., 
		          представника відповідача: -          Романенка О.М.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , Генеральної прокуратури України до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа - Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування рішення №203 від 23.09.2017 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У грудні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, у якому просив скасувати рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року №203.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року №816/2353/17 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року №816/2353/17 апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року №816/2353/17 - скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 року №816/2353/17 прийнято адміністративну справу до провадження суддею Шевченко Н.М. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шевченко Н.М.) від 29.01.2019 року у справі №816/2353/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 року №816/2353/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від  29.01.2019 року - без змін. 
		Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року №816/2353/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2019 №816/2353/17 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Літвіновою А.В. та призначено підготовче засідання, зобов`язано сторін у визначений судом строк, із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року №816/2353/17, надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин. Також, зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання надати суду докази опублікування оголошення щодо оскарження рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року №203 у строки та в порядку, передбаченому статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 року  №816/2353/17, об`єднано адміністративні справи №816/2353/17 та №640/18056/18 в одне провадження, присвоєно об`єднаним справам №816/2353/17.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 , Національне антикорупційне бюро України, Генеральна прокуратури України звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову (з урахуванням змінених та доповнених позовних вимог).
		Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 
		21 лютого 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 6530, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого суд першої інстанції в повній мірі надав правову оцінку правовідносинам, повно та всебічно з`ясував обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
		18 березня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 9552, Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України подано відзив на апеляційні скарги Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро України, відповідно до змісту якого вважає доводи апеляційних скарг необґрунтованими, рішення суду першої інстанції - законним. 
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 року №203 «Про встановлення плати за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури», прийнято останнім в межах та на підставі норм чинного законодавства, крім того, матеріалами справи підтверджено відсутність обов`язку Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» та Ради адвокатів України щодо обов`язкової державної реєстрації власних нормативно-правових актів.
		Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи,  Радою адвокатів України прийнято рішення від 23.09.2017 року №203 «Про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури». 
		Рішеннями Ради адвокатів України від 16.11.2017 року №257, від 30.03.2018 року №41 та від 08.09.2018 року №131 до рішення №203 внесено зміни та доповнення. 
		Відповідно до пункту 1 оскаржуваного рішення від 23.09.2017 року №203, встановлено та затверджено плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, скарг на рішення дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а також скарг на дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день подання заяви (скарги).        
		Позивачі - ОСОБА_1 та Генеральна прокуратура України, не погоджуючись з рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 р. №203 (у редакції рішення Ради адвокатів України від 16.11.2017 р. №257, зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.03.2018 р. № 41 та від 08.09.2018 р. № 131), звернулись до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
		Статтею 91 Конституції України визначено, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
		Таким чином, встановлення зборів (платежів), які можуть справлятися за вчинення юридично значимих дій, є виключною компетенцією Верховної Ради України.
		Частиною третьою статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
		Частиною четвертою статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України: 1) складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з`їзду адвокатів України; 2)          визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з`їзду адвокатів України; 3) забезпечує виконання рішень з`їзду адвокатів України; 4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; 5) затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги; 6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з`їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання); 7) визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 8) сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність; 9) сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів; 10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з`їзду адвокатів України; 11) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів; 12) визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України; 13) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України; 14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з`їзду адвокатів України.
		Відповідно до п.1 оскаржуваного рішення, Рада адвокатів України, розглянувши та обговоривши пропозиції Робочої групи, озвучені членом Робочої групи, Головою Комітету з питань безоплатної правової допомоги ОСОБА_2 з детальним їх поясненням, врахувавши зауваження членів Ради адвокатів України в частині дати набрання чинності змін та розміру плати, в цілому схваливши розроблені пропозиції Робочої групи, з огляду на норми Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, Регламенту КДКА, Регламенту ВКДКА, попередньо ухвалені Радою адвокатів України рішення, керуючись статтями 55, 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, вирішила: 
		1. Встановити та затвердити плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду (а) заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, (б) скарг на рішення дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а також (в) скарг на дії чи бездіяльність кваліфікаційно - дисциплінарних комісій адвокатури, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день подання заяви (скарги).
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, на те, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року N 120, розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
		У свою чергу, стаття 21 Закону України «Про звернення громадян» містить імперативну норму, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.   
		Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. 
		Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. 
		Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.   
		Колегія суддів наголошує, що вищевказаним Законом, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено здійснення оплати за подання і розгляд кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури заяви (скарги) щодо поведінки адвоката.
		Посилання відповідача на положення пункту 6 частини першої статті 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який передбачає можливість утримання органів адвокатського самоврядування за рахунок інших не заборонених законом джерел, на переконання колегії суддів, не свідчить про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, адже наведена норма жодним чином не наділяє органи адвокатського самоврядування, у тому числі, Раду адвокатів України, повноваженнями встановлювати на власний розсуд будь-які обов`язкові платежі, які не передбачені законодавством України, та визначати інші джерела утримання органів адвокатського самоврядування.
		Водночас, законодавством України не передбачено, що плата за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката належить до інших джерел утримання органів адвокатського самоврядування.
		Також слід зазначити, що стаття 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантує кожному, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із відповідною заявою (скаргою).
		Встановлення Радою адвокатів України плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) обмежує реалізацію права на подання відповідної скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, та як наслідок, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення в його діях ознак проступку.
		Відповідно до абзацу другого частини другої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
		Тобто ця норма визначає випадки, коли не може бути порушено справу і серед них немає відсутності сплати збору на подання заяви (скарги).
		Частина перша статті 37 цього Закону визначає стадії дисциплінарного провадження, однією з якої є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
		Ця стадія регулюється статтею 38 «Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката» згаданого закону і вона визначає таке:
		«Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури».
		Таким чином, законом встановлено, що довідка та матеріали перевірки це документи, які збираються членом дисциплінарної палати після подання заяви (скарги) про дисциплінарний проступок. Вимог до заяви (скарги), окрім тих, що вона повинна містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, не є анонімною і не може використовуватися як засіб тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, законом не передбачено і не надано право органам адвокатського самоврядування їх визначати.
		Отже, висновки суду про те, що встановлення збору за подання заяви (скарги) не перешкоджає праву на звернення із заявою (скаргою) про дисциплінарний проступок адвоката є поверхневим, оскільки таке право передбачає не лише формальну дію на подання заяви, але й можливості застосування процедур, які передбачені законом, а саме якщо заява (скарга) містить достатні відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, не є анонімною і не використовується як засіб тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, то на підставі також довідки та матеріалів перевірки повинно бути порушено дисциплінарну справу.
		Зазначені норми жодним чином не ставлять можливість відмови в порушенні дисциплінарної справи у випадках, які не передбачені законом, і таке рішення повинно прийматися за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
		Посилання відповідача на факт збільшення кількості безпідставних скарг та таких, що подаються у якості засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним професійної діяльності враховані Радою адвокатів України при прийнятті оскаржуваного рішення. Гарантією ефективного виконання функцій адвоката є захищеність адвоката від свавільного втручання і перешкод з боку держави, будь-яких державних та недержавних органів, та/або третіх осіб та необхідність у зв`язку з цим встановлення плати за подання таких скарг, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко визначено випадки, у яких дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено, в тому числі за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою), що, на переконання суду, є дієвим та достатнім механізмом захисту прав адвокатів від тиску у зв`язку із здійсненням ним професійної діяльності.
		Втім, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження ОСОБА_1 та Генеральної прокуратури України, що без проведення державної реєстрації нормативно-правові акти Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» та Ради адвокатів України не набувають юридичної сили та чинності, з огляду на наступне.
		Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №395, Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
		Разом з тим, відповідно до частини першої та третьої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
		Згідно з частинами першою та третьою статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
		Приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено необхідності здійснення державної реєстрації рішень Ради адвокатів України та відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів Рада адвокатів України не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації.
		Зокрема, на підтвердження вказаних обставин, в матеріалах справи містяться копії відповіді Міністерства юстиції України від 05.03.2013 за вих. №3009-0-33-13/10.1, наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2013 №367/5, висновку про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації.
		Втім, з огляду на те, що законами України не встановлено справляння плати за подання та розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203 «Про встановлення плати за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури» (зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.03.2018 року № 41 та від 08.09.2018 року № 131) є нечинним з моменту його прийняття.
		Колегія суддів також звертає увагу, що встановлюючи плату за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, Рада адвокатів України обмежила передбачене ч.1 ст. 36 Закону право громадян та юридичних осіб на звернення до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов`язків, розголошення адвокатської таємниці тощо, що безпосередньо пов`язано з правом осіб на професійну правничу допомогу, гарантовану Конституцією України.
		Крім того, відповідно до ст.. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює: публічне обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється виключно з Державного бюджету України. 
		Згідно ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет.
		Оскільки такий вид витрат бюджетних коштів, встановлений рішенням Ради адвокатів України, не відповідає вимогам законодавства, такі видатки не можуть бути включені до планових витрат і кошторису Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), що однозначно порушує права заявника в межах спірних правовідносин.
		          Численні факти повернення кваліфікаційно - дисциплінарними комісіями адвокатури скарг слідчих і прокурорів у ході розслідувань кримінальних проваджень з підстав відсутності оплати витрат за організаційно - технічне забезпечення розгляду скарг, підтверджені матеріалами справи.   
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було частково порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_1 , Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 та Генеральної прокуратури України - задовольнити. 
		Керуючись ст..ст. 241, 242, 245, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -  
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України - задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 та Генеральної прокуратури України - задовольнити.
		Визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 203 «Про встановлення плати за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури» (зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.03.2018 року № 41 та від 08.09.2018 року № 131) з моменту його прийняття.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя:                                                                       О.Є.Пилипенко 
		 
		Суддя:                                                                                 Я.Б.Глущенко     
		 
		                                                                                                    Л.Т.Черпіцька        
		 
		Повний текст виготовлено 09 червня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...